Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2001 р.
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
До Державної податкової інспекції у Н-ному районі м.Києва
Про про визнання недійсним рішення
Представники:
від позивача присутні
від відповідача присутні
Обставини справи:
Позивач просить визнати недійсним рішення ДПІ у Н-ному районі
м.Києва від ХХ.ХХ.2001р. № 5 про стягнення до бюджету податку на
прибуток у розмірі 25500,00 гри. і фінансових санкцій у розмірі
7650,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що при прийнятті спірного рішення
відповідач безпідставно застосував п. 7.9.1. ст.7 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №
334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що оскільки
зворотня фінансова допомога не підпадає під визначення фінансового
кредиту, то норма п. 7.9.1. не розповсюджується на таку фінансову
допомогу і вона підлягає оподаткуванню у її одержувача на
загальних підставах, відповідно до п.4.1.6. як доходи від інших
джерел.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін,
встановив:
Спірним рішенням відповідач донарахував позивачу до сплати в
бюджет податку на прибуток в сумі 25500,00 гри. та фінансові
санкції по податку на прибуток в сумі 7650,00 гри.
Рішення прийнято відповідачем на підставі акту документальної
перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового
законодавства від 16.01.2001р. за № 0/00-000.
Як вбачається із зазначеного акту підставою для прийняття спірного
рішення став факт не включення до складу валових витрат у липні
2000р. суми поворотної матеріальної допомоги у розмірі 85 000,00
грн., яка була отримана від ТОВ "УУУ" за договором №2 від
ХХ.Х.2000р.
Як вбачається із матеріалів справи, договір фінансової допомоги №
2 від ХХ.ХХ.2000р. відповідає чинному законодавству і, зокрема,
вимогам ст. 374 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, а відтак
сама господарська операція також не суперечить чинному
законодавству. Вся сума фінансової допомоги згідно з платіжним
дорученням № 00 від ХХ.ХХ.2000р. була повернута ТОВ "УУУ".
Ст. 4 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств "
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначає вичерпний перелік доходів, що включаються
до валового доходу. Серед вказаного переліку доходів відсутні
доходи у вигляді поворотної фінансової допомоги.
Пунктом 4.1.6. Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що валовим доход
включає у тому числі доходи з інших джерел, зокрема у вигляді сум
безповоротної фінансової допомоги. Враховуючи те, що законодавець
вже включив до доходів з інших джерел суми безповоротної
фінансової допомоги, суд не приймає як безпідставне заперечення
відповідача з посиланням на тс, що оскільки зворотня фінансова
допомога не підпадає під визначення фінансового кредиту, то норма
п.7.9.1. ст.7 зазначеного Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не розповсюджується
на таку фінансову допомогу і вона підлягає оподаткуванню у її
одержувача на загальних підставах, відповідно до ст.4.3.6. ст.1
Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
як доходи від інших джерел.
Поворотна фінансова допомога не може кваліфікуватися як операція,
в результаті здійснення якої виникає боргова вимога в розумінні п.
7.9.1. Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, оскільки у відповідності до Постанови
Верховної Ради України "Про затвердження Правил застосування
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від
27.06.1995р. № 247/94-ВР ( 247/94-ВР ) (247/94-ВР)
під борговими вимогами і
правами на виконання боргових зобов'язань розуміються видані
боргові розписки, чеки, гарантії, виставлені акредитиви, взяті на
облік, але не оплачені векселі, а також інші види забезпечення
заборгованості щодо розрахунків з дебіторами, які підтверджують
(гарантують) надання оплати за реалізовану продукцію (роботи,
послуги) і не можуть буги фондовою цінністю.
Таким чином, спірне рішення прийнято на підставі акту, який не
відповідає фактичним обставинам.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і
такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 33, 35, 49, 82-85,116 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Н-ному
районі М.Києва від ХХ.ХХ.2001р. № 5 про застосування та стягнення
фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Н-ному районі м. Києва
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" 85.00
гри. витрат по сплаті державного мита.
Видати наказ.