Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2001 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
До Державної податкової інспекції у Н-ському районі м. Києва
Про визнання недійсним рішення ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва № 1
від ХХ.ХХ.2000 та інкасового доручення № 3 від ХХ.ХХ.2001 таким,
що не підлягає виконанню
Представники:
Від позивача Присутні
Від відповідача Присутні
Обставини справи :
Передані вимоги позивача про визнання недійсним рішення № 1 від
ХХ.ХХ.2000, в зв'язку з невідповідністю його вимогам чинного
податкового законодавства та про визнання інкасового доручення
(розпорядження) № 3 від ХХ.ХХ.2001 таким, що не підлягає
виконанню.
Позивач у судовому засіданні доповнив позовні вимоги і просить
визнати також недійсним розпорядження № 1 від ХХ.ХХ.2000 та
розпорядження № 2 від ХХ.ХХ.2000 про внесення змін у визначену
платником суму податку на додану вартість за результатами
попередньої перевірки податкової декларації по податку на додану
вартість за серпень 2000 р. на суму 3100 та за травень 2000 р. на
суму 69646 грн., копії яких були представлені відповідачем.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що
провадження у справі необхідно припинити в зв'язку з відсутністю
предмету спору, оскільки рішенням арбітражного суду м. Києва від
ХХ.ХХ.01. по справі № 00/00 було скасовано рішення ДПІ у Н-ському
р-ні м. Києва від ХХ.ХХ.2000 № 1 про застосування фінансових
санкцій за порушення податкового законодавства і що спірне рішення
№ 2 від ХХ.ХХ.2000 р. було прийнято з тих же підстав, які суд вже
досліджував при розгляді справи № 00/00.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
Рішенням Першого заступника начальника ДПІ у Н-ському районі м.
Києва від ХХ.ХХ.2000 р. позивачу було донараховане та стягнуто
податок на додану вартість в сумі 27486,36 грн. на підставі п. 8
ст. 11 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
та ст. б Декрету Кабінету Міністрів України від 21
січня 1993 року № 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків
і неподаткових платежів" ( 8-93 ) (8-93)
.
Рішення № 1 від ХХ.ХХ.2000 про стягнення платежу в сумі 27486,36
грн. ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва було прийнято в зв'язку з
внесенням змін у визначену платником суму ПДВ, яка підлягала
відшкодуванню з бюджету, на підставі розпорядження про внесення
змін у визначеному платником суму податку на додану вартість
результатами попередньої перевірки податкової декларації по ПДВ.
На підставі оспорюваних рішення та розпоряджень було виставлено
інкасове доручення (розпорядження) № 3 від ХХ.ХХ.2001 р. на суму
27486,36 грн.
Однак, з прийнятими ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва рішенням та
розпорядженнями, суд не може погодитись з наступних підстав:
Згідно п. 7.7.4 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий орган має право надавати розпорядження
про нарахування податку в разі, коли розмір податку, зазначеного у
декларації є меншим за розмір, що випливає з поданих розрахунків.
Підставами для прийняття розпоряджень про внесення змін у
визначеному платником суму податку на додану вартість за
результатами попередньої перевірки податкових декларацій по ПДВ
стали акт тематичної перевірки ТОВ "ХХХ" з питань відшкодування з
бюджету податку на додану вартість за травень, серпень 2000 р. № 2
від ХХ.ХХ.2000 р. та прийняте на підставі цього акту рішення № 1
від ХХ.ХХ.2000 р. про застосування фінансових санкцій в розмірі
105446 грн.
Таким чином, ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва на підставі акту
перевірки та рішення про застосування фінансових санкцій № 1 від
ХХ.ХХ.2000 р. зменшило податковий кредит підприємства на суму
105446 (в т.ч. травень 2000 р. - 74445,64 грн., серпень 2000 р. -
31000 грн.), що також підтверджується наданими позивачем листом
від ХХ.ХХ.01 № 6 за підписом начальника ДПІ у Н-ському районі м.
Києва.
Позивачу на підставі наданих декларацій з ПДВ підлягало
відшкодуванню з бюджету 77959,64 грн., то після внесення
розпорядженнями № 1 від ХХ.ХХ.2000 р. змін у визначену платником
суму ПДВ, у підприємства виникло податкове зобов'язання в сумі
27486,36 грн.
Але приймаючи розпорядження про зменшення відшкодування по
деклараціям з ПДВ за травень та серпень 2000 р., податкова
інспекція не врахувала, що рішенням Арбітражного суду м. Києва від
ХХ.ХХ.2001 р. по справі № 00/00 рішення Державної податкової
інспекції у Н-ському р-ні м. Києва в частині застосування
фінансових санкцій в сумі 100645 грн. було визнано недійсним,
оскільки вказане рішення не відповідало вимогам законодавства про
оподаткування.
Відповідно до ст. 35 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені
рішенням арбітражного суду під час розгляду однієї справи, не
доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь
ті ж самі сторони.
Вищенаведене свідчить про те, що відповідач безпідставно та з
порушенням норм права прийняв розпорядження про внесення змін у
визначену платником суму податку на додану вартість та рішення № 1
від ХХ.ХХ.2000 р. про стягнення платежу в сумі 22686,36 грн.
За таких обставин, рішення Державної податкової інспекції у
_Н- .ському районі м. Києва № 1 від ХХ.ХХ.2000 про стягнення платежу
підлягає визнанню недійсним в сумі 22686,36 грн.
Визнанню недійсними підлягають також розпорядження № 1 від
ХХ.ХХ.2000 про внесення змін у визначеному платником суму податку
на додану вартість за результатами попередньої перевірки
податкової декларації податку на додану вартість за травень 2000
р. на суму 69646 грн. та розпорядження № 1 від ХХ.ХХ.2000 № 1 від
ХХ.ХХ.2000 про внесення змін у визначеному платником суму податку
на додану вартість за результатами попередньої перевірки
податкової декларації податку на додану вартість за серпень 2000
р. на 31000 грн.
Інкасове доручення (розпорядження) № 3 від ХХ.ХХ.2001 підлягає
виконанню в сумі 22686,36 грн.
Витрати по сплаті держмита підлягають стягненню з відповідача на
користь позивача в сумі 42 грн. 50 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 22, 35, 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у
Н-ському районі м. Києва № 1 від ХХ.ХХ.2000 по відношенню до
Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" в частині стягнення
платежу в сумі 22686,36 грн.
Визнати недійсним розпорядження № 1 від ХХ.ХХ.2000 про внесення
змін у визначеному платником суму податку на додану вартість за
результатами попередньої перевірки податкової декларації податку
на додану вартість за травень 2000 р. на суму 69646 грн.
Визнати недійсним розпорядження № 1 від ХХ.ХХ.2000 про внесення
змін у визначеному платником суму податку на додану вартість за
результатами попередньої перевірки податкової декларації податку
на додану вартість за серпень 2000 р. на суму 31000 грн.
Визнати інкасове доручення (розпорядження) № 3 від ХХ.ХХ.2001
таким, що не підлягає виконанню в сумі 22686,36 грн.
Стягнути з рахунку Державної податкової інспекції у Н-ському
районі м. Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
"ХХХ" 42 грн. 50 коп. держмита.
Видати наказ.
Ухвалу арбітражного суду від ХХ.ХХ.2001 по справі № 00/000 в
частині забезпечення позову вважати такою, що втратила чинність.
Копію рішення надіслати сторонам та установі банку.