Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ"
 
 
 
                     АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
 
                             РІШЕННЯ
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
2001р.
 
За позовом Київського акціонерного товариства закритого типу "ХХХ"
 
До Державної інспекції з контролю за цінами в М.Києві
 
Про визнання  недійсним  рішення  про   застосування   економічних
санкцій за порушення державної дисципліни цін
 
Представники:
Від позивача Присутні
Від відповідача Присутні
 
Обставини справи:
 
Позивач звернувся   з   позовом  про  визнання  недійсним  рішення
начальника Державної інспекції з контролю за цінами в М.Києві  про
застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни
цін від ХХ.ХХ.2001р.  № 1 та вилучення у позивача в доход  бюджету
10250 грн.  05 коп.  і стягнення штрафу в сумі 20500 грн. 10 коп.,
мотивуючи  тим,  що  вказане  рішення  прийнято   без   врахування
фактичних обставин, виявлених при проведенні перевірки у позивача,
та в порушенням норм чинного законодавства.
 
Відповідач з заявленими вимогами не  погодився  і  подав  до  суду
позовну  заяву  про  стягнення з АТЗТ "ХХХ" 30750,15 грн.,  так як
вважає,  що позивач завищував плату за  проживання  в  гуртожитку,
неправильно  застосовуючи  тарифи  за  проживання  в  гуртожитку і
надання житлово-комунальних послуг.
 
Ухвалою Арбітражного  суду   від   ХХ.ХХ.01   №   2/301   порушено
провадження за вказаним позовом,  а ухвалою від ХХ.ХХ.01.  № 0/000
вказані справи об'єднані в  одну  справу  на  підставі  ст.58  АПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Матеріалами справи    та    поясненнями    представників    сторін
встановлено.
 
Державною інспекцією з контролю за цінами в  М.Києві  в  період  з
ХХ.ХХ.01р.  по  ХХ.ХХ.01р.  та  з  ХХ.ХХ.01р.  по ХХ.ХХ.01р.  була
проведена перевірка правильності застосувань тарифів на проживання
в  гуртожитку,  що  належить  позивачу  за період з ХХ.ХХ.99р.  по
ХХ.ХХ.2000р.
 
В актах,  складених  відповідачем   за   результатами   перевірки,
зазначається,  що позивачем порушено вимоги розпоряджень Київської
міської держадміністрації від 08.06.98р.  № 1191 "Граничні розміри
плати  за  проживання  в гуртожитку" і від 24.04.97р.  № 529 і від
03.06.99р.  №851  "Тарифи   на   житлово-комунальні   послуги"   і
неправомірно   отримана  сума  10250  грн.05  коп.,  в  зв`язку  з
неправильним застосуванням тарифів на проживання  в  гуртожитку  і
тарифів  на  житлово-комунальні послуги,  яка підлягає вилученню в
доход бюджету,  до позивача також застосовані економічні санкції в
вигляді  штрафу в сумі 20500 грн.10 коп.  на підставі ст.14 Закону
України "Про ціни та ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
        .
 
Позивач, не  погоджуючись  з  висновками,   викладених   в   актах
перевірки,  вказує  на  те,  що в гуртожитку проживають працівники
підприємства  разом  зі  своїми   сім`ями,   в   їх   користуванні
знаходяться відокремлені кімнати,  а деякі працівники займають дві
кімнати,  і  надав  список  проживаючих  в  гуртожитку,  з   якого
вбачається,  що  в  гуртожитку  не  має  кімнат,  де  проживали  б
громадяни, що не перебувають у сімейних відносинах.
 
Відповідно до   П.4   "Примірного   положення   про   гуртожитки",
затвердженого  постановою  Ради Міністрів України від 03.06.1986р.
№208 ( 208-86-п ) (208-86-п)
         гуртожитки підрозділяються на два види:
 
- для проживання одиноких громадян  (жилі приміщення знаходяться у
спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних
стосунках);
 
- для проживання сімей  (жилі приміщення,  що складаються з однієї
чи   кількох  кімнат,  перебувають  у  відособленому  користуванні
сімей).  Тобто,  гуртожиток,  що належить позивачу, відноситься до
другого виду гуртожитків.
 
Пунктом 38 вказаного вище Положення ( 208-86-п ) (208-86-п)
        ,  встановлено, що
плата за користування жилою  площею  і  за  комунальні  послуги  в
приміщеннях, що знаходяться в відособленому користуванні громадян,
вноситься по ставках квартирної плати  установлених  для  будинків
державного та громадського житлового фонду.
 
Розпорядженням Київської міськдержадміністрації від 08.06.1998р. №
1191  "Граничні  розміри  плати  за   проживання   в   гуртожитках
робітників  і службовців",  (п,2) встановлено,  що громадяни,  які
проживають в окремих  кімнатах  гуртожитків,  оплачують  квартирну
плату   та   вартість   комунальних   послуг   за   тарифами,  які
затверджуються Кабінетом Міністрів  України  і  Київською  міською
державною  адміністрацією.  Такі тарифи встановлено розпорядженням
Київської міськдержадміністрації , від  26.09.2000р.  № 1727  "Про
встановлення  граничних розмірів плати за проживання в гуртожитках
громадян"  за  користування  житловою  площею  (введені  в  дію  з
01.11.2000р.),  та  від  03.11.2000р.  №  1956  "Про  встановлення
тарифів на послуги водопостачання  та  водовідведення"  за  гарячу
воду  (також  введені  в  дію  з  01.11.2000р.) Оскільки,  вказані
розпорядження вступили в силу  після  перевіряємого  періоду,  суд
вважає  правомірним  використання  позивачем  тарифів  в  період з
ХХ.ХХ.99р.  по ХХ.ХХ.2000р.  за  користування  житловою  площею  в
гуртожитку  та за надані житлово-комунальні послуги,  встановлених
розпорядженням Київської держадміністрації від 24.04.1997р.  № 529
та розпорядженням від 03.06.1999р. №851 для будинків державного та
громадського житлового фонду.
 
Таким чином,  суд вважає,що висновки викладені в актах  перевірки,
складених відповідачем в ході перевірки позивача,  не відповідають
вимогам  "Примірного  положення  про  гуртожитки",   затвердженого
постановою   Ради   Міністрів   України   від   03.06.1986р. № 208
( 208-86-п ) (208-86-п)
        ,  а тому рішення про застосування економічних санкцій
до позивача є недійсним.
 
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.   49,  58, 82 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  ст.  14  Закону  України "Про ціни і ціноутворення "
( 507-12 ) (507-12)
        , суд -
 
                             ВИРІШИВ:
 
Визнати недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами
в м.  Києві про  застосування  економічних  санкцій  за  порушення
державної дисципліни цін від ХХ.ХХ.2001. № 1.
 
Повернути позивачеві   з  державного  бюджету  85  грн.  держмита,
перерахованого платіжним дорученням  №  000  від  ХХ.ХХ.2001.,  що
залишено в матеріалах справи №0/000.
 
В позові  Державної  інспекції  з контролю за цінами до АТЗТ "ХХХ"
про стягнення економічних санкцій відмовити.