Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.99 р.
За позовом ТзОВ "ХХХ"
До ДПІ у Д-му р-ні м. Києва
Про визнання недісним рішення ДПІ у Д-му р-ні
м. Києва від ХХ.06.99
Представники
Від позивача: присутні
Від відповідача: присутні
Рішення приймається 11.11.99 в зв'язку з оголошеною в судовому
засіданні ХХ.11.99 перервою відповідно до ст. 77 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Обставини справи
ТзОВ "ХХХ" звернувся до суду з позовом до ДПІ у Д-му р-ні м. Києва
про визнання недійсним рішення N ХХХХ0 від ХХ.06.99 (із змінами,
внесеними рішенням N ХХХХ1 від ХХ.06.99 (заява про уточнення
позовних вимог щодо визнання недійсними рішень від ХХ.06.99
додається).
Крім того, позивач звернувся до суду з клопотанням посилання на
договір про переробку прямогонного бензину вважати помилковим,
оскільки акти відповідача не містять посилання на даний договір.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ХХ.06.99
була проведена перевірка ТОВ "ХХХ" з питання повноти нарахування
та своєчасності сплати до бюджету акцизного збору за період з
ХХ.12.98 по ХХ.12.98 (акт перевірки від ХХ.06.99, акт перевірки
від ХХ.06.99).
Згідно ст. 2 ст. 3 Декрету KM України від 26.12.92 N 18-92 "Про
акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
платниками акцизного збору є суб'єкти
підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів
(продукції), а також суб'єкти підприємницької діяльності, що
імпортують підакцизні товари (продукцію).
Враховуючи наведене те, що діяльність, щодо закупівлі сирої нафти,
її переробки та реалізації нафтопродуктів являється виробничою,
ТОВ "ХХХ" повинна була вести бухгалтерський облік, як виробниче
підриємство та відповідно нараховувати збір при здійснені
вищезазначеної операції. (відзив на позовну заяву від ХХ.11.99)
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, встановив:
ДПА м. Києва було проведено перевірку дотримання податкового
законодавства позивачем з питань оподаткування акцизним збором за
грудень 1998 р. (акт N ХХ5 від ХХ.06.99). За результатами
перевірки ДПІ в Д-му р-ні м. Києва ХХ.06.99 прийнято рішення про
застосування та стягнення фінсанкцій за порушення законодавства
про оподаткування в загальній сумі 304792,6 грн. в тому числі
стягнення донарахованого акцизного збору в сумі 152396,3 грн. та
фінсанкцій в сумі 152396,3 грн. (рішення N ХХХХ0). В подальшому
податковою адміністрацією було проведено додаткову перевірку (акт
N ХХ9 від ХХ.06.99), якою виявлено переплату акцизного збору в
сумі 134533,07 грн. На підставі рішення N ХХХХ1 про часткову
відміну фінсанкцій за порушення законодавства про оподаткування по
рішенню N ХХХХ0 суми нарахованого до сплати акцизного збору та
фінсанкцій було зменшено на суму відповідно 134533,07 грн. та
134533,07 грн. Таким чином до сплати за рішенням N ХХХХ0
залишилось 17863,23 грн. акцизного збору та 17863,23 грн.
фінсанкцій.
В актах перевірки зазначено, що згідно договору про переробку
нафти від ХХ.03.98 AT "YYY" (НПЗ) надало ТОВ "ХХХ" послуги з
переробки нафти російського походження на нафтопродукти. Вироблені
нафтопродукти реалізовувались ТОВ "ХХХ" на підставі договорів
поставки та купівлі-продажу в другій половині 1998 р. При цьому
акцизний збір сплачувався ТОВ "ХХХ" відповідно до Указів
Президента України "Про платників та порядок сплати акцизного
збору" ( 453/98 ) (453/98)
від 11.05.98, "Про деякі питання, пов'язані з
встановленням ставок акцизного збору і ввізного мита" ( 653/98 ) (653/98)
від 18.06.98 та "Про ставки акцизного збору на нафтопродукти"
( 680/98 ) (680/98)
від 24.06.98. Таким чином ТОВ "ХХХ" було сплачено як
акцизний збір та пеня за несвоєчасну сплату акцизного збору
відповідно до п. доручень N ХХ0 від ХХ.09.98 - 10872 грн., N ХХ0
від ХХ.09.98 - 10000 грн., N ХХ0 від ХХ.09.98 - 2000 грн. та інші.
Загалом було сплачено як акциз та пеня 754443,17 грн. Крім того,
станом на ХХ.01.99 за ТОВ "ХХХ" рахувалась переплата по податку на
прибуток підприємств в сумі 96500 грн., що склалась внаслідок
того, що сплачені за рік суми податку на прибуток за результатами
річної декларації по податку на прибуток підприємств виявились
надлишковими (пл. доручення N N Х3 від ХХ.05.98 - 2500 грн., Х4
від ХХ.06.98 - 25000 грн, ХХ4 від ХХ.08.98 - 2500 грн., ХХ2 від
ХХ.09.98 - 5000 грн., ХХ3 від ХХ.10.98 - 84000 грн.). За
результатами 1998 р. прибутку підприємство не мало. На підставі
листа ТОВ "ХХХ" N Х2 від ХХ.01.99 до ДПІ у Д-му р-ні м. Києва сума
переплати в розмірі 93000 грн. ХХ.01.99 була зарахована ДПІ в
рахунок оплати акцизного збору.
Розрахунки акцизного збору та пл. доручення на сплату акцизного
збору залучені до матеріалів справи.
Після набрання чинності Закону України від 14.10.98 "Про порядок
встановлення ставок податків і зборів (обов'язкових платежів),
інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування"
( 171-14 ) (171-14)
, яким встановлено, що ставки загальнодержавих податків
і зборів, інші елементи податкових баз, а також пільги з
оподаткування встановлюються або змінюються виключно Законами
України з питань оподаткування, нарахування акцизного збору за
грудень 1998 р. було ТОВ "ХХХ" переглянуто. Замість ставок, які
було встановлено вказаними вище указами Президента України, ТОВ
"ХХХ" застосувало ставки, встановлені ЗУ від 11.07.96 "Про ставки
акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)"
( 653/98 ) (653/98)
(ст. 1), які є в декілька разів нижчими ставки
акцизного збору, встановлені Указом Президента України "Про ставки
на нафтопродукти" ( 680/98 ) (680/98)
від 24.06.98 (ст. 1) та ЗУ від
11.07.96 "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі
товари (продукцію)" ( 313/96-ВР ) (313/96-ВР)
(ст. 1) виглядають в порівняні
таким чином: А76 - 40 ЕКЮ з тонни (Указ ( 680/98 ) (680/98)
) та 8 ЕКЮ з
тони (Закон ( 313/96-ВР ) (313/96-ВР)
), А92 - 80 ЕКЮ з тони (Указ ( 680/98 ) (680/98)
)
та 20 ЕКЮ з тони (Закон ( 313/96-ВР ) (313/96-ВР)
), дизельне пальне - 15 ЕКЮ з
тони (Указ ( 680/98 ) (680/98)
) та 6 ЕКЮ з тонни (Закон ( 313/96-ВР ) (313/96-ВР)
).
В результаті застосування ставок, встановлених ЗУ від 11.07.96
"Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари
(продукцію)" ( 313/96-ВР ) (313/96-ВР)
сума акцизного збору, що підлягала
сплаті за грудень 1998 р. склала 57019,66 грн. Вона й була
сплачена. Сума ж, розрахована ДПІ, і що підлягала на її думку
сплаті за ставками, встановленими Указом Президента "Про ставки
акцизного збору на нафтопродукти" ( 680/98 ) (680/98)
від 24.06.98 (ст. 1)
становила 209415.96 грн. Таким чином сума недоплати акцизного
збору склала на погляд ДПІ 152396,30грн.
Однак з висновками, викладеними ДПА м. Києва в актах перевірки,
суд не може погодитись за наступних підстав. Як вбачається з
наявних матеріалів справи між позивачем та AT "YYY" був укладений
договір від ХХ.03.98 про надання послуг по переробці сирої нафти.
За своєю природою даний договір є договором підряду, в якому
позивач виступає, замовником, a AT "YYY" підрядником.
- Згідно ст. 332 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
по
договору підряду підрядник (AT "YYY") зобов'язується виконати
певну роботу за завданням замовника (позивач) з його чи своїх
матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити
виконану роботу. Таким чином взаємовідносини сторін за даним
договором регулюються гл. 28 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, де у даному
випадку підрядник є виробником певної продукції.
- Відповідно до Закону України "Про ставки акцизного збору і
ввізного мита на деякі товари (продукцію)" ( 313/96-ВР ) (313/96-ВР)
нафта не
є підакцизним товаром.
- Ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 з
наступними змінами та доповненнями "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
передбачено, що платниками акцизного збору є виробники підакцизних
товарів, суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують
підакцизні товари. Перелік суб'єктів сплати акцизного збору
наведений в ст. 2 Декрету ( 18-92 ) (18-92)
є вичерпним.
- За таких обставин, враховуючи, що нафта, яка була імпортована
позивачем є його власністю (див. договір від ХХ.03.98) та не
входить до переліку підакцизних товарів, як і не є давальницькою
сировиною (див. ст. 1 Закону України "Про операції з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" ( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
), а
позивач не є виробником підакцизної продукції, а суд вважає, що у
відповідача були відсутні підстави для нарахування сум акцизного
збору, пені та фанансових санкцій з приводу несплати позивачем
акцизного збору.
Крім того, відповідно до ст. 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
податки і збори встановлюються виключно законами України. Такий же
порядок впровадження та зміни податків і зборів та їх елементів
(платник податку, ставки податку, об'єкт оподаткування)
встановлено і ЗУ "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
(с.т.ст.
1, 2, 4, 6 - 8). Цим же законом передбачено, що механізм справляня
податку та його ставки не можуть змінюватись протягом бюджетного
року. Закон має вищу юридичну силу, ніж Указ Президента, і його
положення не можуть змінюватись указами.
Законами України від 14.10.98 "Про порядок встановлення ставок
податків і зборів, інших елементів податкових баз, а також пільг
щодо оподаткування" ( 171-14 ) (171-14)
встановлено, що ставки
загальнодержавних податків і зборів, інші елементи податкових баз,
а також пільги з оподаткування встановлюються або змінюються
виключно законами України з питань оподаткування. Постановою ВР
України від 24.12.98 "Про застосування нормативно-правових актів з
питань оподаткування в Україні" ( 363-14 ) (363-14)
роз'яснено поняття
"податкова база", до якого віднесено ставки податків та зборів,
об'єкти оподаткування та інші елементи податку, серед яких ЗУ "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
(ст. 2) названо також платників
податків та зборів. Відповідно до вказаної постанови будь-які
нормативні документи, що не мають сили закону та видані з
порушенням вимог ЗУ "Про порядок встановлення ..." ( 171-14 ) (171-14)
якими збільшувались ставки податків і зборів або змінювались
об'єкти оподаткування, не застосовуються з моменту їх видання та
не підлягають виконанню платниками податків і зборів.
Право видавати укази надане Президенту України виключно з
економічних питань, не врегульованих законами. Такий указ діє до
набрання чинності відповідним законом. Порядок сплати акцизного
збору, об'єкт оподаткування та платники встановлені Декретом КМУ
від 26.12.92 "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
, що має силу закону і
може бути змінений чи відмінений тільки законом (Закон України
"Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень
видавати декрети в сфері законодавчого регулювання" ( 2796-12 ) (2796-12)
;
"Про порядок застосування Закону України "Про тимчасове зупинення
повноважень Верховної Ради України..." від 21.11.92" ( 2813-12 ) (2813-12)
ЗУ від 19.12.92 "Про внесення змін до Закону України "Про
тимчасове зупинення..." ( 2886-12 ) (2886-12)
). Видані Президентом
вищевказані укази встановлюють додаткові операції, що є об'єктом
оподаткування, нових платників податків та ставки податку. Таким
чином, вказані укази суперечать Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Законам України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
. "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі
товари (продукцію)" ( 313/96-ВР ) (313/96-ВР)
та ДКМУ "Про акцизний збір"
( 18-92 ) (18-92)
. Тому, перевага має бути надана документам вищої
юридичної сили - законам.
Таким чином сплачені ТОВ "ХХХ" суми акцизного збору взагалі є
такими, що сплачені помилково, оскільки ТОВ "ХХХ" відповідно до
законодавства не повинно було їх сплачувати.
За таких обставин рішення ДПІ у Д-му р-ні м. Києва N ХХХХ0 та N
ХХХХ1 від ХХ.06.99 є такими, що не відповідають вимогам
законодавства про оподаткування і підлягають визнанню недійсними.
Витрати по сплаті держмита підлягають стягненню з відповдача на
користь позивача в сумі 85 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
Вирішив:
Позов задовольнити.
Рішення ДПІ в Д-му р-ні м. Києва N ХХХХ0 від ХХ.06.99 визнати
недійсним.
Рішення ДПІ у Д-му р-ні м. Києва N ХХХХ1 від ХХ.06.99 визнати
недійсним.
Стягнути зі спецрахунку ДПІ в Д-му р-ні м. Києва на користь ТОВ
"ХХХ" витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 грн.
Видати наказ.