АРБІТРАЖНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
13.07.98 Справа N 1/2/132
Заступник голови арбітражного суду, розглянувши заяву ЗАТ
"Агропромислова група", м. Запоріжжя про перегляд рішення
арбітражного суду Запорізької області від 22.04.98 за позовом
прокуратури Запорізької області в інтересах хлібної бази N 74
м. Молочанська Запорізької області до ЗАТ "Агропромислова
група м. Запоріжжя, ПП "Транссервіс" м. Запоріжжя про визнання
угод недійсними, установлено:
Рішенням суду від 22.04.98 позові вимоги задоволені, визнані
недійсними вексель N 693134290204 на суму 725145 грн., виданий
20.03.97 першому відповідачу - хлібній базі N 74, договір N 8 від
15.03.97, договір N 74 від 21.04.97.
ЗАТ "Агропромислова група" не згодна з рішенням суду, просить
його відмінити, в позові відмовити, оскільки судом порушено норми
матеріального і процесуального права: прокурор не мав права
пред'являти позов в інтересах державного підприємства, при цьому
держмито не було сплачене, суддею необгрунтовано витребувана
ліцензія на здійснення операцій з векселями, в рішенні не дано
оцінки заперечень ЗАТ "Агропромислова група" "вексель не є
угодою", тому його не можна через чинність ст. 48 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
визнати недійсним, суддею не використано міжнародне
законодавство про векселі, договір N 8, який не містить суттєвих
умов, слід було б визнати неукладеним.
В судовому засіданні представники ЗАТ "Агропромислова група"
і директор ПП "Транссервіс" підтвердили причини, викладені в заяві
про перегляд рішення, вказавши, що вексель видано згідно з Законом
України "Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, Положенням
про переказний і простий вексель ( v1341400-37 ) (v1341400-37)
. Підстав для
визнання його недійсним, а відповідно і угод, що з нього
витікають, немає через чинність вказаних нормативних актів, а
також Женевської конвенції 1930 року ( 995_007 ) (995_007)
, векселеутримувач
не зобов'язаний представляти докази і обгрунтування видачі йому
векселя. Він має право вимагати сплати суми, вказаної у векселі,
не вдаючись до обговорення питання виконання зобов'язання, в
рахунок якого видано вексель.
В судовому засіданні прокурор ДСО обласної прокуратури і
юрисконсульт хлібної бази N 74 вказали на необгрунтованість
доводів заявника, вважають судове рішення законним і
обгрунтованим, оскільки оскаржуваний вексель видано помилково для
оплати фактично невиконаних зобов'язань.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення
представників сторін і прокурора, не знаходжу підстав для відміни
судового рішення.
Як видно із матеріалів справи, 20 березня 1997 р. хлібною
базою N 74 було видано ЗАТ "Агропромислова група" простий вексель
N 693134290204 на суму 725145 грн. з зобов'язанням погасити борг 1
серпня 1997 р.
15 березня 1997 р. сторонами укладено договір N 8 переуступки
боргу, згідно з яким хлібна база за поставлені нафтопродукти
вручає ПП "Транссервіс" виписаний раніше на першого відповідача
вексель N 693134290204 і передає всі повноваження за векселем на
ПП "Транссервіс".
21 квітня 1997 р. між хлібною базою і ЗАТ "Агропромислова
група" укладено договір N 15/2 на погашення заборгованості за
векселем.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт видачі
векселя N 693134290204 без достатніх підстав, за відсутністю
заборгованості хлібної бази перед першим відповідачем, суд
правомірно прийшов до висновку, що вексель як угода, яка
протирічить законодавству, а саме правилам виготовлення і
використання вексельних бланків, через чинність ст. 48 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
повинен бути визнаний недійсним. Відповідно договори N
8 від 15.03.97 і N 15/2 від 21.04.97, які витікають з недійсності
угоди, мають бути визнані недійсними.
Доводи заявника не є підставою для відміни судового рішення,
оскільки:
у вмотивованій частині судового рішення вказані підстави
необгрунтованості доводів відповідачів;
позов прокурором заявлено відповідно до ст. 2 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно Декрету КМ України "Про державне мито"
( 7-93 ) (7-93)
прокурори звільнені від сплати держмита за позовами,
заявленими в інтересах державних підприємств.
Постановою КМУ і НБУ N 528 від 10.09.92 "Про затвердження
правил виготовлення і використання вексельних бланків"
( 528-92-п ) (528-92-п)
встановлена особливість використання Положення про
первинний і простий вексель, затверджений постановою ЦВК і РНК
СРСР від 07.08.37 N 104/1341 ( v1341400-37 ) (v1341400-37)
, встановлено, що
вексель використовується тільки як засіб платежу, і може
видаватись тільки для оплати за поставлену продукцію, виконані
роботи і надані послуги.
Вказані Правила ( 528-92-п ) (528-92-п)
розроблено і затверджено
відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.06.92 N 2470
( 2470-12 ) (2470-12)
"Про застосування векселів в господарському обороті
України".
За таких обставин рішення суду відповідає діючому
законодавству, матеріалам і фактичним обставинам справи. Підстав
для його відміни немає.
Витрати за держмитом віднести на заявника.
Керуючись ст. 93, 106 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, зам. голови
П О С Т А Н О В И В:
Рішення суду від 22.04.98 за справою N 1/2/132
залишити без змін, а заяву про його відміну - без задоволення.
"Вісник Вищого арбітражного суду України", N 4, 1998 р.