ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
 N 107/3 від 20.06.97
 
 
     Про правомірність рішення арбітражного суду Полтавської
       області щодо відсутності підстав по відшкодуванню з
                бюджету податку на додану вартість
 
 
     Судова колегія з перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  Вищого
арбітражного суду України розглянула заяву приватного підприємства
"Укр.  Арт. ЛТД" (м. Полтава) про перевірку постанови арбітражного
суду Полтавської області у справі  N  107/3 за позовом  приватного  
підприємства  "Укр. Арт. ЛТД" (м. Полтава) до Державної податкової 
адміністрації  Октябрьського  району  м.  Полтави  про   стягнення 
23443 грн.  59  коп.,   що  є   податком  на  додану  вартість  за 
експортовану продукцію.
     Рішенням арбітражного   суду    Полтавської    області    від
17-21.04.97  р.  у  позові  відмовлено,  оскільки  суми податку на
додану   вартість   підлягають   відшкодуванню   з   бюджету   або
зараховуються   в  рахунок  чергових  платежів  при  експортуванні
товарів   (робіт,   послуг),   якщо   придбані   товари   оплачені
постачальником,  в  тому числі сплачено податок на додану вартість
та акцизний збір (п.  65  Інструкції  про  порядок  обчислення  та
сплати ПДВ...  ( z0018-93  ) (z0018-93)
        .  Позивачем  не  доведено,  що  суми
зазначених податків віднесені на собівартість виробництва  товарів
(робіт,  послуг).  Доводи  позивача  про  сплату податку на додану
вартість ТОВ "Промкомплект" (м.  Київ), від якого отримані товари,
матеріалами  справи  не  підтверджені  в  зв'язку  з  неможливістю
встановлення фактичного місцезнаходження цього підприємства.
     Постановою голови  арбітражного  суду Полтавської області від
02.07.97 р.  рішення суду у цій справі залишено без зміни з тих же
мотивів.  Приватне підприємство "Укр.  Арт. ЛТД" просить постанову
арбітражного суду Полтавської області від 02.07.97 р.  та  рішення
суду   у   цій   справі   скасувати,  визнати  рішення  податкової
адміністрації недійсним та стягнути на користь позивача 23443 грн.
59 коп.  Доводи позивача грунтуються на тому,  що оплата за товар,
отриманий  від  ТОВ  "Промкомплект",  здійснена   в   натуральному
вигляді;  договір  поставки  з ТОВ "Промкомплект" укладався у 1996
році, тобто на час перевірки постачальник програмного продукту міг
припинити свою діяльність.
     Розглянувши матеріали справи та  врахувавши  доводи  позивача
(відшкодування  суми  податку  на  додану вартість у розмірі 23443
грн.  59 коп.  за експортну продукцію згідно з рахунком-фактурою N
125/3  від  19.09.96 р.  на підставі п.  65 Інструкції про порядок
обчислення та сплати податку на добавлену  вартість  та  акцизного
збору ( z0018-93  ) (z0018-93)
        ,  судова колегія по перевірці рішень,  ухвал,
постанов констатує,  що продукція,  отримана  позивачем  згідно  з
бартерним договором, докази розрахунків з ТОВ "Промкомплект", як і
докази сплати  податку  на  додану  вартість  та  акцизного  збору
позивачем  не  представлені.  Не  представлене  також доручення ПП
"Укр.  Арт.  ЛТД"  на  отримання  програмного   забезпечення   від
постачальника  -  ТОВ "Промкомплект" (м.  Київ),  а також платіжні
вимоги, що є первинними документами при розрахунках.
     З урахуванням   зазначеного,   можна   дійти   висновку   про
правомірність рішення арбітражного суду Полтавської  області  щодо
відсутності  підстав  по відшкодуванню з бюджету податку на додану
вартість.  При  цьому  суд  зауважив,  що  обмін  продукцією   між
підприємствами, що знаходяться на території України, проведений за
журналом-ордером N 6 без підтверджуючих  документів, є  порушенням
ст.12 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності
в Україні ( 250-93-п ) (250-93-п)
        .
     Виходячи з  вищенаведеного  та  керуючись  статтями 106 - 108
Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  судова
колегія по перевірці рішень,  ухвал,  постанов Вищого арбітражного
суду України П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Постанову арбітражного суду Полтавської області  у  справі  N
Н-1/67 від  02.07.97  р. та рішення суду у цій справі залишити без 
змін.
 
 Надруковано: "Вісник Вищого арбітражного суду України",
              N 1, 1998 р.