Запорізький апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області, м. Цюрупинськ Херсонської області, на рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2004 у справі N 8/305-0 за позовом: Товариства ..., м. Цюрупинськ Херсонської області до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області, м. Цюрупинськ Херсонської області про визнання недійсними актів ненормативного характеру

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.10.2004 у справі N 8/305-0 позовні вимоги Товариства задоволені. Визнано недійсним рішення управління ПФУ в Цюрупинському районі від 04.08.2004 р. N 84 про застосування до Товариства 163 грн. 94 коп. фін. санкцій та 41 грн. 92 коп. пені та вимогу УПФУ в Цюрупинському районі від 16.08.2004 р. N Ю-3982 про сплату позивачем боргу в сумі 2595 грн. 25 коп.

Рішення господарського суду мотивоване ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) , відповідно до якої суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків та зборів: податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства,... збору на обов'язкове соціальне страхування,... збору на обов'язкове державне пенсійне страхування... Суб'єкти малого підприємництва сплачують внески на загальнодержавне пенсійне страхування в складі єдиного податку, 42% від перерахованих підприємством сум єдиного податку скеровується до Пенсійного фонду України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі (відповідач у справі) звернулося з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що воно прийняте з неправильним застосуванням норм чинного законодавства України, а саме: Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) від 03.07.98 р. не має пріоритету перед Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , який набрав чинності з 01.01.2004 р. та застосовується лише в частині, що не суперечить йому. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти інше рішення, яким у позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Товариство ... у відзові на апеляційну скаргу вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Телеграмою від ... просив суд розглянути справу без його участі.

Оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги, тому відсутність представника позивача не перешкоджає її розгляду по суті.

Відповідно до ст. 99 ЦПК України (1501-06) , апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними в справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

04.08.2004 р. рішенням управління ПФУ в Цюрупинському районі N 84 на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. N 1058 (1058-15) до позивача застосована штрафна санкція в розмірі 163 грн. 94 коп. за несвоєчасну сплату страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування та нарахована пеня в сумі 41 грн. 92 коп.

16.06.2004 р. управлінням ПФУ в Цюрупинському районі надіслало ТОВ... вимогу N Ю-39-82 про сплату суми недоїмки 2389 грн. 39 коп., 163 грн. 94 коп. фінансових санкцій, 41 грн. 92 коп. пені в 10-денний термін з дня одержання.

Рішення та вимога були складені управлінням ПФУ на підставі Акта планової перевірки правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування ТОВ...

Правовою підставою для застосування вказаних штрафних санкцій та визначення боргу в Акті перевірки визначено, що підприємством, у порушення пп. 6 п. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) у 2004 р. не був нарахований збір за ставкою 32 % на фонд оплати праці.

ТОВ... звернулося з позовом про визнання вказаного рішення та вимоги недійсними, який був задоволений судом.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

ТОВ... зареєстроване в УПФУ платником страхових внесків 23.04.2003 р. за N ...

Відповідно до свідоцтва N ... позивач є платником єдиного податку.

З 01.01.2004 р. набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , який передбачає перехід від системи пенсійного забезпечення до страхової пенсійної системи, а також залежність розмірів пенсій від страхового стажу і заробітку, з якого були фактично обчислені страхові внески до Пенсійного фонду.

Сфера дії цього закону ухвалена в ст. 5, відповідно до якої цей закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших законів та нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому закону. Виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають зазначеному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, Порядок нарахування, обчислення та сплата страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , до приведення законодавства України у відповідність із цим законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Роботодавці, у тому числі й ті, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, визначені цим законом страхувальниками для найманих осіб і зобов'язані сплачувати внески в розмірі 32 відсотка від їх фонду оплати праці, та 1 - 5 відсотки із заробітної плати найманих працівників, тобто на загальних підставах (ст. ст. 1, 14, 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. N 400/97 (400/97-ВР) , Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою ПФУ 19.12.2003 р. N 21-1 (z0064-04) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663).

Обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески визначений п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Будь-яких винятків щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, законом не надано.

За таких обставин Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. N 727 (727/98) у редакції Указу Президента України N 746 (746/99) не має пріоритету перед законом України та застосовується лише в частині, що не суперечить йому. У даному випадку він регулює механізм зарахування частини єдиного (фіксованого) податку в рахунок страхових внесків до пенсійного фонду.

Колегія суддів не погоджується з позивачем та судом першої інстанції в частині уникнення подвійного оподаткування, оскільки сума єдиного податку зарахована управлінням ПФУ в Цюрупинському районі в рахунок сплати страхових внесків у розмірі 32 %. Відповідач своїм рішенням та вимогою виставив лише недораховані суми.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Пунктом 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" N 02-5/35 (v5_35800-00) від 26.01.2000 р., встановлені підстави визнання акта недійсним. Відповідно до нього підставою для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, якій видав цей акт.

Спірні рішення та вимога управління ПФУ в Цюрупинському районі прийняті в межах його компетенції, підстав для визнання їх недійсними немає.

За таких обставин апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області, м. Цюрупинськ Херсонської області, підлягає задоволенню, рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2004 у справі N 8/305-0 - скасуванню. У позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області, м. Цюрупинськ Херсонської області, задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2004 у справі N 8/305-0 - скасувати.

Стягнути з ТОВ ..., м. Цюрупинськ Херсонської області, на користь управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області 42 грн. 50 коп. витрат за апеляційний перегляд.