200/8811/20-а Про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про застосуваня штрафних (фінансових) санкцій - 31.01.2024 Прийняття

за позовом Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго", про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2021 (головуючий-суддя Давиденко Т.В.) постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Гайдара А.В.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - позивач, ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз") звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), третя особа Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" (далі - третя особа, ПАТ "Донбасенерго"), в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову від 16.09.2020 № 1736 про накладення штрафу в сумі 850000 грн.

Позовні вимоги Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" обґрунтовує тим, що на момент проведення позапланової перевірки та винесення оскаржуваної постанови між ПАТ "Донецькоблгаз" та ПАТ "Донбасенерго", як двох незалежних суб`єктів господарської діяльності, виник спір щодо тлумачення умов договору від 04.01.2016 № 040-СЛ та визнання відсутності права вимоги вартості перевищення у травні 2020 року величини замовленої річної потужності у період з 01.01.2020 по 31.12.2020, щодо стягнення заборгованості в сумі 13610477 грн 32 коп, тому накладання штрафу за порушення термінів інформування споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об`єктом споживача за попередній газовий рік, визначення потужності ПАТ "Донбасенерго" з урахуванням уточненої заявки споживача та нарахування вартості перевищення замовленої потужності є передчасним, оскільки рішення за вказаними спорами на теперішній час не прийняті. Вказує на те, що при прийнятті постанови, яка оскаржується, відповідач не врахував заперечення до акту перевірки. Позивач також покликався на порушення процедури прийняття рішення. Вважає також, що в порушення частини 5 статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" відповідач застосував до товариства найвищий розмір санкцій.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2021, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023, відмовлено у задоволені позову ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки під час перевірки встановлені порушення позивачем Ліцензійних умов, тому відповідачем правомірно застосований штраф, про що винесена відповідна постанова. При цьому, суди врахували, що факт порушення Ліцензійних умов позивачем не оскаржується, в позовній заяві товариство вказує на порушення Регулятором Порядку проведення перевірки та винесення постанови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, у квітні 2023 року звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

У касаційній скарзі позивач покликається на те, що ця справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з огляду на те, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема:

- частини п`ятої статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" №329-VIII від 09.04.2015;

- частини третьої статті 22 Закону України "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" № 1540-VIII від 22.09.2016;

- пункту 7.4, глави 7, пункт 10.1. глави 10 "Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов", затвердженого Постановою НКРЕКП 14.06.2018 №428 (у редакції, чинній станом на момент винесення оскаржуваної Постанови НКРЕКП), у частині виконання обов`язку Регулятором з дотримання принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив, висновок щодо застосування яких викладений у постановах Верховного Суду: від 15.02.2022 у справі №120/1139/19, від 07.03.2023 у справі №120/12786/21-а, від 04.05.2022 у справі №620/2718/20.

Від НКРЕКП до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач заперечує проти її задоволення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2023 вказану справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: ОСОБА_1. - головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І.

Ухвалою Верховного Суд від 16.05.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз".

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 (рішення Вищої ради правосуддя від 08.06.2023 №622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку"), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.06.2023 вказану справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Тацій Л.В. - головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" зареєстроване в якості юридичної особи, місцезнаходження: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Південна, буд. 1.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на підставі звернення ПАТ "Донбасенерго" від 10.07.2020 № 01-1.3/01176 щодо незаконних дій ПАТ "Донецькоблгаз" в частині припинення газопостачання на об`єкт ПАТ "Донбасенерго" Слов`янська ТЕС здійснена позапланова виїзна перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу природного газу ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз".

Результати перевірки оформлені актом від 19.08.2020 за № 322.

У акті перевірки відображені висновки контролюючого органу про порушення ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" норм чинного законодавства, а саме: пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов в частині дотримання вимог Закону України "Про ринок природного газу" (329-19) , Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень п. 2 глави VI Кодексу газорозподільних систем в частині:

- порушення терміну інформування споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об`єктом (об`єктами) споживача за попередній газовий рік - до 12 жовтня щорічно;

- визначення річної замовленої потужності з урахуванням уточненої заявки споживача та нарахування вартості перевищення замовленої потужності.

Фактичні обставини, які слугували підставою для висновків контролюючого органу полягають у наступному.

Між ПАТ "Донецькоблгаз" та ПАТ "Донбасенерго" Слов`янська ТЕС укладений публічний договір розподілу природного газу шляхом подання заяви-приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829 (z1384-15) .

Згідно заяви - приєднання до умов договору розподілу природного газу по об`єкту ПАТ "Донбасенерго" Слов`янська ТЕС від 04.01.2016 № 040-СЛ величина фізичного транспортування газу складає 2,7 млн. куб. м. на місяць в залежності від графіка несення електричного навантаження, 32,4 млн. куб. м за 12 місяців.

Листом від 14.11.2019 № 2398/11 "Донецькоблгаз" в особі Слов`янського УГГ направило до ПАТ "Донбасенерго" для підписання додаток від 31.10.2019 № 4 до заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 04.01.2016 № 040-СЛ про фактичне споживання газу ПАТ "Донбасенерго" у попередньому періоді (01.10.2018 - 30.09.2019) в розмірі 13 635 506,00 м. куб.

Листом від 18.11.2019 № 12/256 ПАТ "Донбасенерго" направило на адресу Слов`янського УГГ ПАТ "Донецькоблгаз" додаток від 31.10.2019 № 4 до договору від 04.01.2016 № 040-СЛ на розподіл природного газу, в якому заповнило заяву на річну потужність на рівні 13 635 506,00 куб. м, яка збігається з фактичним обсягом споживання за попередній газовий період.

ГРС ПАТ "Донецькоблгаз" здійснило нарахування ПАТ "Донбасенерго" вартості перевищення замовленої річної потужності в травні 2020 року в розмірі 13610477,32 грн та пред`явило до оплати ПАТ "Донбасенерго" рахунок від 31.05.2020 № 249/4-с на суму 13610477,32 грн, та листом від 02.06.2020 № 1141/11 попередило про відключення газопостачання Слов`янської ТЕС ПАТ "Донбасенерго" у разі неоплати рахунку протягом 10 робочих днів з дати його отримання.

16.09.2020 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, винесена постанова № 1736 про накладення штрафу в сумі 850000 грн на ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

11.08.2020 ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надані пояснення № 15-2029 з приводу недотримання вимог п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу.

27.08.2020 ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надані заперечення № 15/1-2134 до акту позапланової виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу природного газу від 19.08.2020 № 322, які отримані регулятором 31.08.2020.

ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі відокремленого структурного підрозділу Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ "Донбасенерго" про стягнення заборгованості в сумі 13610477 грн 32 коп, що виникла у зв`язку з перевищенням річної замовленої потужності за травень 2020 року за послуги розподілу природного газу за договором розподілу природного газу від 04.01.2016 року № 040 (справа № 905/1177/20).

ПАТ "Донбасенерго" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" про тлумачення умов договору від 04.01.2016 № 040-СЛ та визнання відсутності права вимоги вартості перевищення в травні 2020 року величини замовленої річної потужності на період 01.01.2020 по 31.12.2020 (справа № 905/1096/20).

Рішенням Господарького суду Донецької області від 03.11.2020 у справі № 905/1096/20, яке набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ "Донбасенерго" до ПАТ "По газопостачанню та газифіації "Донецькоблгаз" задоволені частково: зміст двостороннього правочину, вчиненого ПАТ "Донбасенерго" та ПАТ "Донецькоблгаз" шляхом підписання Додатку від 31.10.2019 до заяви- приєднання до умов договору розподілу природного газу № 040-СЛ від 04.01.2016 протлумачений таким чином:

Інформаційна довідка про фактичне споживання природного газу по Слов`янська теплова електрична станція Структурна одиниця ПАТ "Донбасенерго" за попередній газовий рік (з 01.10.2018 - 30.09.2019).

Період Факт споживання, м. куб.01.10.2018 - 30.09.2019 -13 635 506,00

- тлумачити як виконання зобов`язання ПАТ "Донецькоблгаз", передбаченого п.2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, по інформуванню ПАТ "Донбасенерго" про величину фактичного споживання газу об`єктами ПАТ "Донбасенерго" в період 01.10.2018 - 30.09.2019;

Заява споживача на річну потужність

Період Заявлена річна потужність, м. куб.01.01.2020-31.12.2019 - 13 635 506,00

- тлумачити як згоду ПАТ "Донбасенерго" на величину річної замовленої потужності для об`єктів ПАТ "Донбасенерго" на період 01.01.2020 - 31.12.2020 в розмірі 13 635 506, 00 м. куб., визначену ПАТ "Донецькоблгаз" згідно з абз. 1 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газрозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494.

Ухвалюючи рішення, Господарський суд Донецької області виходив з того, що ПАТ "Донецькоблгаз" 14.11.2019 надало споживачу інформацію щодо фактичного обсягу споживання природного газу з порушенням строку, визначеного Кодексом газорозподільних систем, а ПАТ "Донбасенерго" 18.11.2019 надало оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності з порушенням строку, визначеному Кодексом. Тобто ПАТ "Донецькоблгаз" не мало правових підстав врахувати уточнену заявку на величину річної замовленої потужності ПАТ "Донбасенерго" для визначення величини річної замовленої потужності у зв`язку з пропущенням строку надання інформації щодо фактичного обсягу споживання природного газу за попередній період.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.11.2020 у справі № 905/1177/20, яке набрало законної сили, у задоволені позовної заяви ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до ПАТ "Донбасенерго" про стягнення заборгованності в сумі 13610477 грн 32 коп відмовлено.

Ухвалюючи рішення, Господарський суд врахував, що ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" не повідомило ПАТ "Донбасенерго" інформацію щодо фактичного обсягу споживання природного газу у строки, встановлені Кодексом газорозподільних систем.

Між ПАТ "Донбасенерго" та ПАТ "Донецькоблгаз" укладений договір розподілу природного газу шляхом направлення на адресу публічного акціонерного товариства "Донецькоблгаз" заяви-приєднання від 29.12.2016 № 12/209 до умов типового договору розподілу природного газу, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498.

Відповідно до п. 1.1. договору він є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно п. 2.1. договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до п. 2.3. договору при вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватись Законом України "Про ринок природного газу" (329-19) та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Згідно п. 3.2. договору за наявності підтвердженого обсягу природного газу споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим договором оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу.

Приймання-передача обсягу газу, належного споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від оператора ГРМ до споживача відбуваються на межі балансової належності об`єкта споживача.

Відповідно до п. 3.3. договору споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання.

Згідно п. 5.2. договору визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.

Пунтом 5.3 договору визначено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов визначених в Кодексі газорозподільних систем.

Відповідно до п. 5.4. договору порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору.

Після запровадження особистого кабінету на сайті оператора ГРМ споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.

Згідно п. 5.5. договору споживач, що є побутовим, який за умовами цього договору розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти календарних днів (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ в один із таких способів: 1)через особистий кабінет на сайті оператора ГРМ; 2)за телефоном 2-60-90; 3)шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку (квитанції абонентської книжки) оператора ГРМ; 4)на електронну адресу.

У разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по споживачу за розрахунковий період визначається оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання споживача та його середньорічного об`єму споживача природного газу за останні три роки. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця, здійснюється з урахуванням наданих показань.

Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показань лічильника природного газу споживача.

Оператор ГРМ зобов`язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу та формувати об`єм розподілу та споживання природного газу по споживачу за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.

Пунктом 5.6 договору встановлено, що за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Згідно п. 7.1.1. договору оператор ГРМ зобов`язується розміщувати на сайті чинні тарифи за послуги з розподілу природного газу та поточну редакцію тексту цього договору і Кодексу газорозподільних систем, а у разі внесення до цього договору в установленому законодавством порядку відповідних змін своєчасно їх публікувати в офіційних друкованих виданнях, які публікуються на території його ліцензованої діяльності.

Пунктом 7.1.4 договору встановлено, що оператор ГРМ зобов`язується забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об`єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу споживачу за відповідний період.

На підставі вищезазначеного типового договору 04.01.2016 між ПАТ "Донбасенерго" та ПАТ "Донецькоблгаз" укладений договір розподілу природного газу № 040-СЛ.

Листом від 14.11.2019 № 2398/11 ПАТ "Донецькоблгаз" направило на адресу ПАТ "Донбасенерго" додатки до заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 04.01 2016 № 040-СЛ у зв`язку з набранням чинності Постанови НКРЕКП від 07.10.2019 № 2080 про величину річної замовленої потужності на 2020 календарний рік та повідомило про необхідність в термін до 20.11.2019 року заповнити, підписати та повернути один екземпляр до адреси Слов`янського УГГ, до яких додало підписаний з боку ПАТ "Донбасенерго" додаток від 31.10.2019 № 4 - інформаційну довідку про фактичне споживання природного газу по Слов`янська теплова електрична станція Структурна одиниця ПАТ "Донбасенерго" за попередній газовий рік (з 01.10.2018 по 30.09.2019) до заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 04.01.2016 року № 040-СЛ, в якому зазначило інформацію про фактичне споживання газу у попередньому періоді (01.10.2018 - 30.09.2019) в розмірі 13635506,00 м.куб.

18.11.2019 ПАТ "Донбасенерго" листом повернуло оператору ГРМ довідку, в якій заповнило заяву на річну потужність на період з 01.01.2020 - 31.12.2020 в розмірі 13635506,00 м.куб.

02.06.2020 ПАТ "Донецькоблгаз" направило на адресу ПАТ "Донбасенерго" лист-вимогу № 1141/11 та рахунок від 31.05.2020 № 249/5 місячної вартості послуги розподілу природного газу за травень 2020 року на суму 954 485,42 грн з ПДВ, акт від 30.05.2020 № 249/12 місячної вартості послуги розподілу природного газу за травень 2020 року на суму 954 485,42 грн з ПДВ, рахунок від 31.05.2020 № 249/4-С по сплаті вартості перевищення річної замовленої потужності за травень 2020 року на суму 13 610 477,32 грн з ПДВ, акт-розрахунок від 31.05.2020 № 249/8 перевищення річної замовленої потужності за травень 2020 року на суму 13 610 477,32 грн з ПДВ, акт приймання-передачі послуги розподілу природного газу від 01.06.2020 за травень 2020 року із зазначенням фактичного обсягу послуги 19 352 801,02 куб.м.

Листом від 09.06.2020 № 01-1.1/00954 ПАТ "Донбасенерго" повідомило ПАТ "Донецькоблгаз", що вважає відсутнім у останнього права вимоги до ПАТ "Донбасенерго" оплати за перевищення річної замовленої потужності в травні 2020 року та повернуло без підписання акту за травень 2020 року.

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.

Верховний Суд зауважує, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Перевіряючи відповідність оспорюваної постанови відповідача критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, Верховний Суд враховує таке.

Повноваження Нацкомісії у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (1540-19) (далі-Закон № 1540-VII) та Законом України "Про ринок природного газу" (329-19) (далі- Закон № № 329-VIII (329-19) ). Закон № 1540-VIII (1540-19) визначає правовий статус Нацкомісії, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

Відповідно до частини першої - третьої статті 1 Закону № 1540-VIII Нацкомісія є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор (Нацкомісія) є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно із частинами першою-третьою статті 3 Закону 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Пунктами 11, 12 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

Відповідно до статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор (Нацкомісія) здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Статтею 22 цього Закону передбачено, що суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії" (1682-14) , "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" (2509-15) , "Про ринок електричної енергії" (2019-19) , "Про ринок природного газу" (329-19) , "Про трубопровідний транспорт" (192/96-ВР) , "Про теплопостачання" (2633-15) , "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії" (2019-19) , "Про природні монополії" (1682-14) , "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".

Відповідно до пeyrne 3 Положення про Національну комісію, що здійснює регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 року № 715/2014 (715/2014) , комісія здійснює державне регулювання на ринку природного газу.

Отже, НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних перевірок; у разі виявлення порушень у діях таких суб`єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 826/3880/18, від 28.09.2020 у справі № 812/225/17, від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20, від 26.05.2021 у справі № 824/266/20-а, від 08.07.2021 у справі № 160/1598/20, від 28.07.2021 у справах № 380/744/20 та № 280/160/20, від 13.08.2021 у справі № 280/62/20 та від 20.05.2022 у справі № 340/370/21.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що НКРЕКП проведена перевірка позивача. Результати перевірки оформлені актом, в якому відображені висновки контролюючого органу про порушення позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов в частині дотримання вимог Закону України "Про ринок природного газу" (329-19) , Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень пункту 2 глави VI Кодексу газорозподільних систем в частині:

Верховний Суд у справах № 640/20494/19 та № 160/1598/20, правовідносини у яких є подібними, сформулював правовій висновок, відповідно до якого:

Пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов містить невизначений термін ("інші нормативно-правові акти"), що може призводити до непередбачуваного застосування цього пункту, оскільки під цей термін можна підвести будь-який нормативно-правовий акт, що означає надання НКРЕКП дискреційних повноважень у сфері притягнення ліцензіатів до відповідальності, які не мають чітко визначених меж.

Така норма не відповідає критерію якості закону (ясності і недвозначності правової норми), оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що не виключає необмеженості трактування у її правозастосовній практиці і може призводити до свавільного її застосування…";

"…За усталеною практикою Європейського суду з прав людини вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.

Поняття 'якість закону" (quality of law) охоплює такі характеристики відповідного акта законодавства як чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність і послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які у ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили. При цьому норми права, що не відповідають критерію 'якості закону" (зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability) або передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб`єктів владних повноважень у права такої особи".

На цій підставі Верховний Суд у постановах від 11.03.2021 (№ 640/20494/19) та від 08.07.2021 (справа № 160/1598/20) наголосив, що Ліцензійні умови передбачають вимоги до провадження господарської діяльності саме з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" (329-19) , чинних Кодексу ГТС, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

За приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензійні умови - це нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.

Частиною дев`ятою статті 9 цього ж Закону встановлено, що вимоги ліцензійних умов до суб`єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають специфічні організаційні, матеріально-технічні, виробничі, кадрові та інші вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги до провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання природного газу згідно з пунктом 2.1 глави 2 Ліцензійних умов стосуються не всіх без винятку "інших нормативно-правових актів та нормативних документів", а лише тих, які безпосередньо стосуються господарської діяльності з постачання природного газу.

Кодекс ГТС є нормативно-правовим актом, який містить специфічні вимоги у сфері провадження господарської діяльності з постачання природного газу, відтак, їх порушення може вважатися порушенням Ліцензійних вимог, відповідальність за яке передбачене статтею 59 Закону України "Про ринок природного газу".

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 260/2484/21.

Відповідно до Законів України "Про ринок природного газу" (329-19) , "Про природні монополії" (1682-14) , Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (715/2014) , Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 30.09.2015 року № 2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об`єктом (об`єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах тощо.

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.

У випадку якщо річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення замовленої потужності не здійснюється.

На період до кінця 2019 року Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01.10.2018 по 30.09.2019.

Судами встановлено, що ПАТ "Донецькоблгаз" надало споживачу інформацію щодо фактичного обсягу споживання природного газу 14.11.2019, тобто, з порушенням строку, визначеного Кодексом, а ПАТ "Донбасенерго", своєю чергою, надало оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності 18.11.2019, тобто також з порушенням строку, визначеного Кодексом.

Факт порушення Ліцензійних умов встановлений судами попередніх інстанцій та позивачем не оспорювався.

З приводу доводів касаційної скарги про те, що відповідачем передчасно прийнято рішення про застосування штрафу за порушення термінів інформування споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об`єктом споживача за попередній газовий рік, визначення потужності ПАТ "Донбасенерго" з урахуванням уточненої заявки споживача та нарахування вартості перевищення замовленої потужності, є передчасними, колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи відсутність підстав для прийняття рішення про застосування штрафу, позивач покликався на те, що Нацкомісією застосовано штраф у правовідносинах, які на час прийняття оскаржуваної у цій справі постанови, були спірними між ПАТ "Донбасенерго" і ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз".

Так, рішення господарського суду у справах № 905/1096/20 та № 905/1177/20 ухвалені 03.11.2020, тобто після прийняття Нацкомісією постанови від 16.09.2020 № 1736.

Суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку цим доводам позивача, обґрунтовано дійшли висновку про їх безпідставність, оскільки підставою для застосування до позивача штрафу слугували встановлені контролюючим органом в ході перевірки порушення, які відображені в акті, а не обставини, встановлені рішенням суду.

Отже, обставини, встановлені судовими рішенням у справах № 905/1096/20 та № 905/1177/20 тільки підтверджують правомірність висновків контролюючого органу щодо порушень, встановлених при проведенні перевірки, які не заперечуються і позивачем. Водночас, висновки суду не слугували підставою для застосування штрафу, тому доводи позивача про передчасність прийняття постанови НКРЕКП правильно судами визнані необгрунтованими.

З приводу процедури розгляду та прийняття оскаржуваної постанови, колегія суддів зазначає наступне. Закон України "Про ринок природного газу" (329-19) прийнято на виконання Закону України "Про ратифікацію протоколу щодо приєднання України до Договору про заснування Енергетичного співтовариства", розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 847-р "Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" (847-2014-р) , розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 864-р "Про внесення змін до плану заходів щодо виконання зобов`язань в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства" (864-2014-р) , Директиви 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу (Directive 2009/73/Ec of The European Parliament And Of The Council of 13 July 2009 concerning common rules for the internal market in natural gas and repealing Directive 2003/55/EC), Регламенту 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу (Regulation (EC) No 715/2009 of the European Parliament and of the Council of 13 July 2009 on conditions for access to the natural gas transmission networks and repealing Regulation (EC) No 1775/2005), та з метою створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС.

Дотримання законодавства у сфері енергетики є особливо важливим, а вимоги до діяльності суб`єктів господарювання - значно суворішими, оскільки ця сфера безпосередньо пов`язані з питаннями національної безпеки як складного поняття, що охоплює собою стан мирного та стабільного існування держави та її інститутів, а також стан відсутності реальних екзистенційних загроз у сфері суспільно-управлінських та міждержавних відносин.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" до правопорушень на ринку природного газу віднесено, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Згідно з пунктом 5 частини 4 статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" Регулятор, у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу, приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на час виникнення спірних правовідносин - від 51 000 грн до 850 000 грн) - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.

Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Постановою Нацкомісії від 14.06.2018 № 428 "Про затвердження Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов" затверджено Порядок № 428, який застосовується комісією при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 10.1 Порядку встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій.

Згідно пункту 10.3 Порядку за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.

Відповідно до пункту 10.5 Порядку рішення НКРЕКП про накладення штрафу, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії приймається у вигляді постанови, копія якої вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п`яти робочих днів з дня прийняття. Датою отримання такого акта буде вважатися дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" вказує на порушення частини четвертої статті 14, частини четвертої статті15 Закону №1540, а саме, що відповідач не прийняв до уваги заперечення до акту перевірки.

Проте, судами встановлено, що за змістом обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП "Про накладення штрафу на ПАТ "Донецькоблгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, комісією досліджувались заперечення до акту перевірки від 19.08.2020 № 322, що свідчить про забезпечення відповідачем для позивача реалізації його права на подання заперечень та їх дослідження контролюючим органом при прийнятті рішення. Неврахування заперечень, на яке послався позивач, фактично полягає у тому, що контролюючий орган при прийнятті рішення, оцінивши доводи заявника, дійшов висновку, що викладені в запереченнях доводи не спростовують висновків про встановлені при проведенні перевірки порушення, що не свідчить про позбавлення товариства права надання заперечень та доказів на їх підтвердження.

З приводу доводів касаційної скарги про те, що рішення Регулятора оформлюються постановами, а рішення щодо усунення порушень, які були встановленні під час перевірки, оформлюються розпорядженнями. Однак, як вказує позивач, оскаржувана постанова №1736 від 16.09.2020 стосується не тільки накладення штрафних санкцій, а й усунення виявленого порушення, колегія суддів зазначає наступне.

За правилами частини п`ятої статті 14 Закону № 1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Отже, вказана норма передбачає видання НКРЕКП двох видів розпорядчих документів: постанови та розпорядження.

Постанова НКРЕКП від 16.09.2020 № 1736 містить рішення про накладення на позивача штрафу в розмірі 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" (329-19) та не містить рішення про покладення на позивача будь-якого обов`язку щодо приведення своїх дій у відповідність до вимог чинного законодавства.

У зв`язку з цим посилання позивача на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.09.2020 у справі №300/775/19 є необґрунтованими.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що оскаржувана постанова Регулятора прийнята без попереднього винесення розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, що, на переконання позивача, позбавило його права на усунення встановлених порушень, виявлених під час проведення позапланової перевірки та можливості уникнути застосування штрафних санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що товариством порушений термін інформування споживача та визначення річної замовленої потужності з урахуванням уточненої заявки споживача та нарахування вартості перевищення замовленої потужності, тому можливість усунення цих порушень, за які до позивача застосовано санкції, є неможливою, через сплив терміну, встановленого для виконання такого обов`язку позивачем.

У касаційній скарзі заявник також зазначає про те, що відповідач при визначенні розміру штрафних санкцій лише зазначив про вчинені позивачем правопорушення, однак, вказана постанова не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого ним правопорушення та відповідність вчиненого правопорушення розміру штрафу, вчинені товариством дії були фактично враховані відповідачем при визначені мінімального розміру штрафу.

Колегія суддів зазначає, що допущені позивачем порушення національного законодавства є безумовною підставою для застосування штрафних санкцій, як міри відповідальності за протиправну поведінку, безвідносно факту усунення вказаних порушень у майбутньому.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №480/2675/20 викладав висновок щодо застосування санкцій, відповідно до якого якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", є дискреційним повноваженням НКРЕКП.

Щодо посилання заявника на неврахування висновків Верховного Суду, зокрема, у постановах у справі № 300/775/19 від 30.09.2020, у справі № 804/7661/17 від 06.06.2019, Суд зазначає, що правовідносини у цих справах не є подібними та виникли у період дії іншої редакції законодавства.

Так, посилання позивача на приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) , які були застосовані Верховним Судом у вищезазначених справах, є безпідставними, через те, що з 29.12.2019 дія вказаного Закону не поширюються на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, оскільки вказані правовідносини контролюються профільним законом - Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (1540-19) , тому твердження позивача про невідповідність змісту оскаржуваної постанови вимогам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) .

Так само необґрунтованим є посилання на висновки, викладений у постановах Верховного Суду: від 15.02.2022 у справі №120/1139/19, від 07.03.2023 у справі №120/12786/21-а, від 04.05.2022 у справі №620/2718/20, оскільки такі висновки сформовані у справах, де спірними були правовідносини, що виникли за інших фактичних обставин та не є релевантними.

Таким чином, касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів попередніх інстанцій. У скарзі також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів та щодо яких не наведено мотивів відхилення кожного з аргументів.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.