821/433/18 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування до податкових накладних застосовані штрафні фінансові санкції - 31.01.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 (суддя Кузьменко Н.А.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 (головуючий суддя - Кравець О.О., судді - Домусчі С.Д., Коваль М.П.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 №0076331201.

Позовні вимоги позивач мотивує безпідставністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав неможливості нарахування йому штрафних санкцій, зокрема, за порушення податкового законодавства, оскільки ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.12.2014 порушено провадження у справі №923/1804/14 про банкрутство позивача, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено органам, які здійснюють примусове виконання рішень та провадять окремі виконавчі дії (органам стягнення) здійснювати стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги Товариства, заборонено боржнику виконання вимог, на які поширюється мораторій.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 10.04.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018, позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 27.10.2017 №0003052200 в частині застосування до платника штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних в сумі 3750,00 грн. В решті позову відмовив.

Задовольняючи позов у визначеній судами частині, суди виходили з того, що питання дотримання платником термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за серпень 2016 року не можуть бути предметом камеральної перевірки, як наслідок спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості і підлягає скасуванню.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суди дійшли висновку, шо питання дотримання платником термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН за травень 2017 року можуть бути предметом камеральної перевірки. Справу про банкрутство позивача було порушено 24.12.2014 з одночасним введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, тоді як порушення встановленого порядку реєстрації податкових накладних позивачем допущено у 2016 та 2017 роках, що свідчить про те, що платник після введення мораторію продовжує на загальних підставах здійснювати господарську діяльність, надавати послуги, виконувати роботи, сплачувати податки та заробітну плату працівникам, з огляду на що у даному випадку контролюючий органу є поточним кредитором, відтак дія мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.12.2014 у справі №923/1804/14, на зобов`язання щодо нарахування та сплати штрафу не розповсюджується. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Зазначене є підставою для визнання спірного податкового повідомлення-рішення в частині перевірки правовідносин за травень 2017 року правомірним.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У доводах касаційної скарги відповідач стверджує, що ним правомірно проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН. Вважає, що судами залишено поза увагою питання несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН, за що до позивача правомірно були застосовані штрафні санкції. Скаржник, посилаючись на висновки Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №803/1315/17, доводить, що якщо податкову накладну складено з порушенням терміну реєстраціє після 01.10.2015, до платника застосовуються штрафні санкції, визначені статтею 120-1 Податковим кодексом України (далі - ПК України (2755-17) , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.09.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.01.2024 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 31.01.2024.

Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість та розрахунків корегування до таких податкових накладних в ЄРПН у серпні 2016 року та травні 2017 року, за результатами якої складено акт від 13.11.2017 №2560/21-22-12-01/32702078 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за серпень 2016 року, травень 2017 року, за що передбачена відповідальність пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Актом перевірки встановлено затримку платником реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість у розмірі 258338,40 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 №0076331201, яким до позивача згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України на підставі статті 120-1 ПК України штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, яке виразилось у затримці реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму 258338,40 грн, застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 25833,85 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, рішенням ДФС України від 22.02.2018 №6579/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України (2755-17) , який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.4 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому ПК України (2755-17) .

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1 статті 76 ПК України).

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що камеральна перевірка є способом здійснення податкового контролю, який проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків або відображених у системах електронного адміністрування податку на додану вартість та електронного адміністрування реалізації пального.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності.

У свою чергу, метою камеральної перевірки на час виникнення спірних правовідносин є виявлення в поданій звітності та даних систем електронного адміністрування податку на додану вартість або електронного адміністрування реалізації пального арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкових зобов`язань чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2017, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 01.01.2017 підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 04.09.2020 у справі №805/4480/16-а, від 27.01.2022 у справі №821/1291/17, від 22.12.2023 у справі №820/2118/17.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що предметом камеральної перевірки не може бути своєчасність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Ураховуючи, що камеральна перевірка проведена контролюючим органом правомірно та судовими інстанціями установлено факт несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН, колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо протиправності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у частині, яка є предметом касаційного оскарження, у зв`язку з порушенням контролюючим органом порядку призначення та проведення такої перевірки.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову у частині, що є предметом касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною першою статті 351 КАС України (в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (460-20) ) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

При розгляді цієї справи суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що є підставою для задоволення касаційної скарги відповідача та скасування судових рішень в частині задоволених позовних вимог із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову у цій частині.

Керуючись статтями 242, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі задовольнити.

Скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2017 №0003052200 в частині застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних в сумі 22083,85 грн.

Ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2017 №0003052200 в частині застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних в сумі 22083,85 грн.