640/7307/20 Про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України щодо порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій) (ID моніторингу) - 31.01.2024 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної аудиторської служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 (колегія суддів у складі: Горяйнова А. М., Файдюка В. В., Шелест С. Б.),

Короткий зміст обставин справи і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У березні 2020 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулося до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 13.03.2020 щодо порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій) (ID моніторингу: UА-М-2020-03-02-000007).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі ДК 021:2015: 60170000-0 - Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм від 13.03.2020 № 130 в частині встановлення порушення Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі". В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 Міністерство економіки України оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2022 апеляційну скаргу Міністерства економіки України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 640/7307/20 повернуто особі, яка її подала.

21.06.2022 Міністерством економіки України повторно подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 640/7307/20.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022 апеляційну скаргу Міністерства економіки України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 - без змін.

Окрім того, не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022, представник Державної аудиторської служба України Шуваєва Світлана Олексіївна ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 11.04.2022 направила на електронну адресу Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 640/7307/20, яка була зареєстрована в суді 18.04.2022.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 640/7307/20 повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Державною аудиторською службою України сформовано та надіслано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 на адресу суду апеляційної інстанції не за допомогою підсистеми Електронний суд, а електронною поштою, що свідчить про використання вказаною особою способу звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством. Водночас суд зазначив, що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми Електронний суд, у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 Державною аудиторською службою України отримано 09.11.2022 (трек-номер рекомендованого відправлення 0102936242089) (а. с. 65-66 т. 2), та зареєстровано 10.11.2022 (а. с. 61 т. 2).

14.11.2022 Державною аудиторською службою України повторно подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 640/7307/20, тобто після закінчення встановленого процесуальним законом строку на її подання. Подаючи апеляційну скаргу вдруге апелянт просив поновити строк для подачі апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 640/7307/20 залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом:

подання апеляційної скарги, оформленої з дотриманням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) та пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), оскільки в порушення вимог пунктів 4-8 частини другої статті 296 КАС України апеляційна скарга, що виготовлена відповідно до пункту 26 Положення, не містить повного найменування або імені інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;

подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Оцінюючи наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку. Наявність об`єктивних перешкод для усунення недоліків апеляційної скарги може бути підставою для поновлення строку апеляційного оскарження у разі невідкладного звернення до суду з повторною апеляційною скаргою після усунення таких перешкод. Водночас дії Державної аудиторської служби України щодо реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду від 21.01.2022 не були своєчасними і послідовними. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційну скаргу, направлену на електронну адресу суду, було повернуто ухвалою від 03.06.2022; копію зазначеної ухвали направлено на поштову адресу відповідача засобами поштового зв`язку 09.06.2022, що підтверджується відміткою на супровідному листі суду від 06.06.2022; водночас повторну апеляційну скаргу на рішення суду від 21.01.2022 Державна аудиторська служба України направила до суду лише 14.11.2022, тобто через понад п`ять місяців після повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що апеляційна скарга подається в період дії воєнного стану, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) м. Київ з 25.04.2022 не належать до районів проведення воєнних (бойових) дій або районів, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Водночас, ураховуючи розташування Державної аудиторської служби України у м. Києві, де велися бойові дії, що безумовно вплинуло на можливість виконання покладених на нього повноважень, суд уважав за необхідне запропонувати скаржнику повідомити додаткові обставини, що можуть бути ураховані під час вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема, дату відновлення діяльності Державної аудиторської служби України після припинення бойових дій у м. Києві, дату закінчення простою в роботі Державної аудиторської служби України, особливості організації роботи в умовах воєнного стану тощо.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету Державної аудиторської служби України 30.01.2023 о 20 год 25 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 Державною аудиторською службою України 08.02.2023 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначено, що Державна аудиторська служба України 18.04.2022 вже подавала апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022; ухвалою суду від 07.11.2022 зазначену апеляційну скаргу повернуто скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України; копію зазначеної ухвали відповідачем отримано 10.11.2022, а вже 14.11.2022 - відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 640/7307/20 повернуто скаржнику.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що недоліки апеляційної скарги полягали у тому, що апеляційна скарга Державної аудиторської служби України оформлена без дотримання вимог щодо її змісту, а також подана з порушенням строку на апеляційне оскарження. При цьому суд зазначив, що обставини, на які посилається відповідач, можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що Державна аудиторська служба України не виконала вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині подання апеляційної скарги, оформленої з дотриманням вимог статті 296 КАС України та пункту 26 Положення, а також не повідомила причини, які перешкоджають подачі апеляційної скарги в електронній формі з дотриманням вимог статті 296 КАС України та пункту 26 Положення або її подачі в паперовій формі з дотриманням вимог статті 296 КАС України та частини десятої статті 44 КАС України, зокрема, з дотриманням вимог щодо скріплення апеляційної скарги власноручним підписом учасника справи (його представника).

У підсумку Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги відповідачу, оскільки станом на 06.03.2023 скаржник не виконав вимоги ухвали суду від 30.01.2023 в повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалою суду від 06.03.2023 повернув апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення суду першої інстанції у справі № 640/7307/20 не з підстав, що були визначені Шостим апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 30.01.2023 про залишення без руху апеляційної скарги.

Так, скаржник зазначає, що висновки, викладені в ухвалі суду від 30.01.2023 з приводу того, що Державна аудиторська служба України нібито повторно направила апеляційну скаргу "через понад п`ять місяців після повернення вперше поданої апеляційної скарги" не відповідають дійсності, оскільки суд апеляційної інстанції в ухвалі суду від 30.01.2023 помилково ототожнив між собою апеляційну скаргу Міністерства на судове рішення суду першої інстанції, яка була повернута скаржнику ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.06.2022, та апеляційну скаргу Держаудитслужби, яка, відповідно до письмових доказів та відомостей, що розміщені в електронній підсистемі "Електронний суд", була повернута на адресу Державної аудиторської служби України ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022.

Наголошує, що у Державній аудиторській службі України на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 30.01.2023 не було підстав для подання заяви про поновлення строку на апеляційне скарження зі зазначенням "інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б давали підстави вважати, що апеляційна скарга направлено до суду без невиправданих зволікань", оскільки такі обставини не мали місце, а такі висновки суду апеляційної інстанції були засновані на неналежному досліджені фактичних обставин та матеріалів справи № 640/7307/20. З огляду на це Державна аудиторська служба України подала саме заяву від 07.02.2023 щодо ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 про залишення апеляційної скарги без руху.

При цьому скаржник зазначає, що Шостий апеляційний адміністративний суд 06.03.2023 виніс ухвалу, якою повернув апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 640/7307/20 вже з тих підстав, що "апеляційна скарга, виготовлена нею у спосіб, передбачений пунктом 26 Положення, містить виключно відомості, передбачені пунктами 1-3, 9 частини другої статті 296 КАС України. Як вже зазначалося, ухвалою суду від 30.01.2023 скаржнику було запропоновано усунути недоліки, зокрема й шляхом подання апеляційної скарги, оформленої з дотриманням вимог статті 296 КАС України та пункту 26 Положення". Тобто, як зазначає скаржник, апеляційна скарга, на думку суду апеляційної інстанції, подана без дотримання вимог пункту 26 Положення, тоді як підставою для залишення апеляційної скарги без руху, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції визначив потребу у поданні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Отже, скаржник вважає що суд апеляційної інстанції повернув апеляційну Державної аудиторської служби України на рішення суду першої інстанції з підстав, що не були визначені в ухвалі суду від 30.01.2023 про залишення без руху апеляційної скарги.

Окрім цього, скаржник зазначає, що апеляційна скарга Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 640/7307/20 підписана електронним підписом Заступника Голови Державної аудиторської служби України Юлією Солянік, що підтверджується QR-код підписувача апеляційної скарги, а саме: підписувач Солянік Юлія Валеріївна, сертифікат НОМЕР_1, що, у свою чергу, свідчить про належне підписання апеляційної скарги та створення електронного документу з усіма обов`язковими реквізитами, передбаченими частиною другою статті 296 КАС України. Тобто, на думку скаржника, апеляційна скарга Державної аудиторської служби України повною мірою відповідала вимогам законодавства щодо створення електронного документу з усіма обов`язковими реквізитами та його належного засвідчення електронним підписом, що у свою чергу прирівнюється до власноручного підпису.

Позиція інших учасників справи

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

10.04.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної аудиторської служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Шевцову Н. В., суддів Данилевич Н. А., Мацедонську В. Е. для розгляду судової справи № 640/7307/20.

Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Державної аудиторської служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19.07.2023 № 1159/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 640/7307/20 у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суд судді Шевцової Н. В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 18.07.2023 № 13), що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Данилевич Н. А., суддів Мацедонську В. Е., Смоковича М. І. для розгляду судової справи № 640/7307/20.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.08.2023 № 1347/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 640/7307/20 у зв`язку з поданням заяви про відставку", згідно з наказом Голови Верховного Суду від 10.08.2023 № 2512-К "Про відрахування судді Данилевич Н. А. зі штату Верховного Суду".

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М, суддів Єресько Л. О., Смоковича М. І. для розгляду судової справи № 640/7307/20.

Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частинами першою, другою статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Проте таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

Відповідно до частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;

2) найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

5) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;

6) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;

7) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;

9) перелік матеріалів, що додаються.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У постановах Верховного Суду від 24.02.2020 у справі № 182/1768/17(6-а/0182/50/2018), від 14.08.2020 у справі №420/4676/19 та від 28.12.2020 у справі № 320/7209/19, від 21.02.2022 у справі № 744/658/20 зроблено висновок про те, що залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

У цій справі підставою для повернення апеляційної скарги слугувало те, що недоліки апеляційної скарги не були усунуті скаржником в повному обсязі у строк, визначений судом.

Так, відповідно до матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 640/7307/20 залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом:

- подання апеляційної скарги, оформленої з дотриманням вимог статті 296 КАС України та пункту 26 Положення, оскільки, як зазначено в цій ухвалі, в порушення вимог пунктів 4-8 частини другої статті 296 КАС України апеляційна скарга, що виготовлена відповідно до пункту 26 Положення, не містить повного найменування або імені інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;

- подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки, як зазначив суд апеляційної інстанції, апеляційну скаргу, направлену на електронну адресу суду, було повернуто ухвалою від 03.06.2022; копію зазначеної ухвали направлено на поштову адресу відповідача засобами поштового зв`язку 09.06.2022, що підтверджується відміткою на супровідному листі суду від 06.06.2022; водночас повторну апеляційну скаргу на рішення суду від 21.01.2022 Державна аудиторська служба України направила до суду лише 14.11.2022, тобто через понад п`ять місяців після повернення вперше поданої апеляційної скарги. Окрім того, суд апеляційної інстанції, ураховуючи розташування Державної аудиторської служби України у м. Києві, де велися бойові дії, що безумовно, на думку суду, вплинуло на можливість виконання покладених на нього повноважень, суд уважав за необхідне запропонувати скаржнику повідомити додаткові обставини, що можуть бути ураховані під час вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема, дату відновлення діяльності Державної аудиторської служби України після припинення бойових дій у м. Києві, дату закінчення простою в роботі Державної аудиторської служби України, особливості організації роботи в умовах воєнного стану тощо.

Суд зазначає, що копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету Державної аудиторської служби України 30.01.2023 о 20 год 25 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023, не були усунуті у повному обсязі.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2023 відповідач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначив, що Державна аудиторська служба України 18.04.2022 вже подавала апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022. Ухвалою суду від 07.11.2022 зазначену апеляційну скаргу повернуто скаржнику, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України. Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 10.11.2022, а вже 14.11.2022 - повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про помилковість висновків Шостого апеляційного адміністративного суду в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 30.01.2023 в частині подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки суд апеляційної інстанції в цій ухвалі помилково ототожнив апеляційну скаргу Міністерства економіки України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 у цій справі та апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на це рішення, яка була повернута на адресу Державної аудиторської служби України ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022.

Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції, ураховуючи обставини, на які послався відповідач, дійшов висновку, що такі можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення Державній аудиторській службі України апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022, оскільки Державна аудиторська служба України не виконала вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині подання апеляційної скарги, оформленої з дотриманням вимог статті 296 КАС України та пункту 26 Положення, а також не повідомила причини, які перешкоджають подачі апеляційної скарги в електронній формі з дотриманням вимог статті 296 КАС України та пункту 26 Положення або її подачі в паперовій формі з дотриманням вимог статті 296 КАС України та частини десятої статті 44 КАС України, зокрема, з дотриманням вимог щодо скріплення апеляційної скарги власноручним підписом учасника справи (його представника).

Державна аудиторська служба України в касаційній скарзі наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції повернув апеляційну Державної аудиторської служби України на рішення суду першої інстанції з підстав, що не були визначені в ухвалі суду від 30.01.2023 про залишення без руху апеляційної скарги. Скаржник уважає, що підставою для залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції визначив необхідність у поданні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, а не необхідність подання апеляційної скарги, оформленої з дотриманням вимог статті 296 КАС України та пункту 26 Положення.

Проте такі доводи скаржника є помилковими, оскільки, як зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 640/7307/20 було залишено без руху, зокрема, оскільки в порушення вимог пунктів 4-8 частини другої статті 296 КАС України апеляційна скарга, що виготовлена відповідно до пункту 26 Положення, не містить повного найменування або імені інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а тому апелянту було надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання апеляційної скарги, оформленої з дотриманням вимог статті 296 КАС України та пункту 26 Положення.

Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Згідно з пунктом 26 Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до пункту 27 Положення до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

За правилами пунктів 30-32 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного. Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду (пункт 34 Положення).

Відповідно до матеріалів справи, апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду від 21.01.2022 сформована 14.11.2022 в підсистемі "Електронний суд" та підписана кваліфікованим електронним підписом представника Державної аудиторської служби України Шуваєвою Світланою Олексіївною. При цьому до апеляційної скарги додана довіреність в електронній формі у порядку передоручення, відповідно до якої Пронюк Зоряна Володимирівна уповноважує в порядку передоручення Шуваєву Світлану Олексіївну представляти інтереси Державної аудиторської служби України.

Крім того, до апеляційної скарги, яка була створена в Електронному суді, було додано у вигляді PDF-файлу апеляційну скаргу від 08.04.2022, яка підписана електронним підписом заступника Голови Державної аудиторської служби України Юлією Солянік, що підтверджується QR-код підписувача апеляційної скарги, а саме: підписувач Солянік Юлія Валеріївна, сертифікат НОМЕР_1.

При цьому, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга, яка виготовлена відповідно до пункту 26 Положення, в порушення вимог пунктів 4-8 частини другої статті 296 КАС України не містить: повного найменування або імені інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а містить виключно відомості, передбачені пунктами 1-3, 9 частини другої статті 296 КАС України, напис "Апеляційна скарга" та перелік додатків.

Верховний Суд звертає увагу, що в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.203 скаржнику було роз`яснено, що згідно з пунктом 26 Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Також Державній аудиторській службі України наголошено на тому, що апеляційна скарга, виготовлена нею у спосіб, передбачений пунктом 26 Положення, містить виключно відомості, передбачені пунктами 1-3, 9 частини другої статті 296 КАС України, напис "Апеляційна скарга" та перелік додатків.

Як вже зазначалося вище, ухвалою суду від 30.01.2023 скаржнику було запропоновано усунути недоліки, зокрема й шляхом подання апеляційної скарги, оформленої з дотриманням вимог статті 296 КАС України та пункту 26 Положення.

Разом з тим, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, Державна аудиторська служба України не виконала вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в цій частині, а також не повідомила причини, які перешкоджають подачі апеляційної скарги в електронній формі з дотриманням вимог статті 296 КАС України та пункту 26 Положення або її подачі в паперовій формі з дотриманням вимог статті 296 КАС України та частини десятої статті 44 КАС України, зокрема з дотриманням вимог щодо скріплення апеляційної скарги власноручним підписом учасника справи (його представника).

Отже, з огляду на те, що станом на 06.03.2023 скаржник не виконав вимоги ухвали суду від 30.01.2023 в повному обсязі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику.

Водночас Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення.

З урахуванням того, що відповідач не виконав вимоги процесуального закону при поданні апеляційної скарги та на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції не було допущено порушення норм процесуального права.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.