П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2007 року
м. Київ
Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Шицького I.Б.,
суддів:
Барбари В.П., Колесника П.I., Потильчака О.I.,
Черногуза Ф.Ф., Щотки С.О.,
за участі представників:
позивача -
Косар М.Є.,
відповідача -
Пащенко Є.Г., Самулевич С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Iвано-Франківської торгово-промислової палати на постанову Вищого
господарського суду України від 23 травня 2007 року у справі №9/74
за позовом Центру професійно-технічної освіти №1 міста
Iвано-Франківська до Iвано-Франківської торгово-промислової
палати, третя особа - регіональне відділення Фонду державного
майна України по Iвано-Франківській області, про виселення із
займаних приміщень,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2006 року Центр професійно-технічної освіти №1 міста
Iвано-Франківська звернувся до господарського суду з позовом до
Iвано-Франківської торгово-промислової палати про розірвання
укладеного між ними 1 липня 2000 року договору оренди приміщень
колишнього гуртожитку загальною площею 606,0 м-2, які розташовані
за адресою: місто Iвано-Франківськ, вулиця Розумовського, 9, та
виселення відповідача із займаних приміщень. Вказані позовні
вимоги мотивовано тим, що термін дії спірної угоди закінчився, а
орендар у порушення вимог статті 287 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
не переуклав договір з належним орендодавцем -
регіональним відділенням Фонду державного майна України по
Iвано-Франківській області.
Ухвалою Господарського суду Iвано-Франківської області від 23
травня 2006 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не
заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено регіональне
відділення Фонду державного майна України по Iвано-Франківській
області.
Рішенням цього ж суду від 15 червня 2006 року в позові
відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16 листопада 2006 року зазначене рішення суду першої інстанції
скасовано та прийняте нове рішення, яким позов задоволено.
Виселено (зобов'язано примусово звільнити) Iвано-Франківську
торгово-промислову палату з приміщень, що знаходяться за адресою:
місто Iвано-Франківськ, вулиця Розумовського, 9.
Постановою Вищого господарського суду України від 23 травня
2007 року постанову апеляційного господарського суду залишено без
змін.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 4 липня
2007 року за касаційною скаргою Iвано-Франківської
торгово-промислової палати порушено провадження з перегляду у
касаційному порядку зазначеної постанови Вищого господарського
суду України.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування
оскаржуваної постанови та залишення в силі рішення місцевого
господарського суду. В обгрунтування скарги зроблено посилання на
неправильне застосування судом касаційної інстанції норм
матеріального права.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по
Iвано-Франківській області не використало наданого законом права
на участь своїх представників у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача, відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та
перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Розглядаючи спір, суди всіх інстанцій виходили з того, що
належним позивачем у даній справі є Центр професійно-технічної
освіти №1 міста Iвано-Франківська.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
до господарського суду мають право звертатися
підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому
числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку
набули статусу суб'єкта підприємницької діяльної, за захистом
своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом
інтересів.
Судами було встановлено, що предметом оренди спірного
договору є об'єкт державної власності. Це також підтверджується і
матеріалами справи.
Зі змісту статті 5 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
(у редакції, яка була чинною на
момент виникнення спірних відносин) вбачається, що Фонд державного
майна України, його регіональні відділення та представництва є
орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх
структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не
увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у
процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю,
крім майна, що належить до майнового комплексу Національної
академії наук України та галузевих академій наук. Державні
підприємства можуть бути орендодавцями лише щодо окремого
індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна
площа якого не перевищує 200 м-2 на одне підприємство.
Подібна норма також міститься у частині 1 статті 287
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, який набрав чинності з
1 січня 2004 року, де також вказано, що орендодавцем нерухомого
майна, яке перебуває у державній власності, є Фонд державного
майна України та його регіональні відділення.
Згідно з частиною 2 пункту 4 Розділу IХ "Прикінцеві
положення" ГК України ( 436-15 ) (436-15)
до господарських відносин, що
виникли до набрання чинності відповідними положеннями
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, зазначені положення
застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують
існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Оскільки з 1 січня 2004 року Центр професійно-технічної
освіти №1 міста Iвано-Франківська втратив право бути орендодавцем
нерухомого майна, що перебуває у державній власності, право на
звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні
спірним орендованим майном належить саме регіональному відділенню
Фонду державного майна України по Iвано-Франківській області.
Разом з тим, вказаний орган був залучений до участі у справі лише
в якості третьої особи, будь-які докази про те, що, пред'являючи
даний позов, Центр професійно-технічної освіти №1 міста
Iвано-Франківська діяв від імені вищезазначеного регіонального
відділення та був наділений відповідними повноваженнями, у
матеріалах справи відсутні й судами не досліджувалися.
За таких обставин ухвалені у справі рішення і постанови судів
усіх інстанцій є незаконними та необгрунтованими в зв'язку з чим
вони підлягають скасуванню, а с права - передачі на новий розгляд
до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду
необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши
обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального
права, а обгрунтованим визнається рішення, в якому повно
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При цьому суду необхідно встановити дійсні права та обов'язки
сторін і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно
до закону.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17-111-21
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Iвано-Франківської торгово-промислової
палати задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 23 травня
2007 року, постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 16 листопада 2006 року та рішення Господарського суду
Iвано-Франківської області від 15 червня 2006 року скасувати, а
справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий I.Б. Шицький
Судді: В.П. Барбара
П.I. Колесник
О.I. Потильчак
Ф.Ф. Черногуз
С.О. Щотка