Спір про визнання недійсними карток та відривних талонів відмови у митному оформлені - Матеріали рішення 04/008

Позивач звернувся до суду і просить визнати недійсними картки та талони відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів № 2 та № 3 від ХХ лютого 2001 року видані відповідачем та зобов`язати відповідача здійснити переоформлення вантажних митних декларацій № 1, № 2, № 3, № 4 та № 5 (дизельне паливо для проведення сільськогосподарських робіт) 11 тисяч тонн, без нарахування мита та інших податків.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на ст. 5 Закону України № 2238- ІІІ від 18 січня 2001 року "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" (2238-14) , та на те, що діями відповідача щодо видання карток та талонів відмови, було порушено його права на здійснення підприємницької діяльності.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що ст. 5 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" (2238-14) не передбачено механізму звільнення від сплати податків та мита до ввезення дизельного палива під час сезонних робіт.

Окрім того відповідач посилається на те, що Закон України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" (2238-14) не скасовує і не зупиняє стягнення податкових пільг, передбачених Законами України " Про систему оподаткування " (1251-12) та "Про порядок встановлення ставок податків і зборів (обов`язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування" (171-14) .

Матеріалами справи, поясненнями представників сторін в засіданні встановлено таке:

Позивач звернувся до відповідача і подав документи на оформлення вантажу (дизельне паливо для проведення сільськогосподарських робіт) за контрактом 00/00 від ХХ лютого 2001 року, що надійшов у вагоно-цистернах залізничним транспортом на станцію переходу кордону України - Словечно на підставі вантажно-митних декларацій (ВМД) № 1, № 2, № 3, № 4 та № 5.

Відповідач не погодився здійснити митне оформлення вантажу з підстав зазначених в картках та талонах відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів № 2 та N 3 від ХХ лютого 2001 року. Відповідач, в обгрунтування відмови, посилається на неправомірне застосування положень Закону України від 18 січня 2001 року "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років " (2238-14) .

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення та використання Картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 24 квітня 1999 року № 239 (z0300-99) , картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів заповнюється в усіх випадках відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів.

Згідно п. 7 вищевказаного Порядку (z0300-99) та на підставі оформленого митним органом Талона підприємство або перевізник чи особа, уповноважена на декларування, має право оскаржити дії митного органу до арбітражного суду.

Як видно з роз`яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" № 02-5/35 від 26 січня 2000 року (пункти 1, 6.2, 6.2.1.) (v5_35800-00) картка та талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні є індивідуальним актом митних органів, а акти митних органів можуть визнаватися арбітражними судами недійсними на загальних підставах.

Відповідач, в картці та талоні відмови мотивує свої дії тим, що вимоги позивача щодо застосування пільг Закону України № 2238-ІІІ від 18 січня 2001 року "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" (2238-14) суперечать Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-XII від 25 червня 1991 року (1251-12) , Закону України "Про порядок встановлення ставок податків і зборів (обов`язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування" № 171-XIV від 14 жовтня 1998 року (171-14) .

Стаття 9 Митного Кодексу України (1970-12) встановлює, що на митні органи покладається безпосереднє здійснення митної справи, та містить вичерпний перелік завдань митних органів.

Отже, тлумачення Законів України не відноситься до компетенції митних органів, а посилання відповідача на суперечність застосування положень Закону України від 18 січня 2001 року "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" (2238-14) Закону України від 25 червня 1991 року "Про систему оподаткування" (1251-12) та Закону України від 14 жовтня 1998 року "Про порядок встановлення ставок податків і зборів (обов"язкових платежів)" (171-14) , інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування" є такими, що не входить до компетенції відповідач . Відповідно до ст. 150 Конституції України (254к/96-ВР) на Конституційний суд України винятково покладена функція щодо офіційного тлумачення законів України.

Таким чином, посилання відповідача, у картці та талоні відмови, що; суперечності нормативно-правових актів є таким, що суперечить ст. 9 Митного Кодексу України (1970-12) .

Відповідно до п. 7.1.5. Інструкції "Про порядок контролю митних органами за справлянням під час митного оформлення товарів, увезені (пересланих) на митну територію України, та перерахуванням до бюджету податку на додану вартість" , затвердженої наказом Державної митної служби України № 346 від 06 червня 1999 року, при заповненні вантажно-митної декларації (ВМД), в графі 44 "Додаткова інформація/ подані документи" під пунктом 7 зазначаються реквізити документа, на підставі якого податок не підлягає сплаті.

Позивач в графі 44 ВМД зазначив статтю 5 Закону України № 2238-ІІІ від 18 січня 2001 року "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" (2238-14) відповідно до якої, під час сезонного ввезення дизельного палива до позивача не застосовується стягнення мита та інших податків.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України № 2238-ІІІ від 18 січня 2001 року "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" (2238-14) , не застосовуються стягнення мита та інших податків при сезонному ввезенні (з 01 лютого по 01 жовтня) дизельного палива.

Однак, тільки після того, як позивач задекларував дизельне паливо так. Як того вимагала митниця, оформивши ВМД № 1, № 2, № 3, № 4 та № 5 та, сплативши усі митні платежі (мито, митні збори, збір до пенсійного фонду, ПДВ тощо) згідно платіжних доручень № 8 від ХХ лютого 2001 року, № 5 від ХХ лютого 2001 року, № 9 від ХХ лютого 2001 року та № 6 від ХХ лютого 2001 року у сумі 5860000,00 грн. на рахунок Центральної енергетичної митниці, позивач отримав можливість розпоряджатися власним дизельним паливом.

Дизельне паливо позивач ввозив для власних сільськогосподарських потреб, оскільки як видно з свідоцтва про державну реєстрацію № 0, виданого ХХ жовтня 1999 року управлінням економіки Н-ської райдержадміністрації та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" являється агропромисловим об'єднанням. Основним видом діяльності якого є "виробництво, заготівля (закупівля), переробка та реалізація сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки у тому числі за готівку у населення" ст. 3.2 Статуту Товариства. Позивач надав суду довідки, з яких видно, що в 2000 році було зібрано 28519 ун. врожаю, а в 2001 році засіяно під врожай 921 га землі.

Отже, відповідно до вищезазначеного Закону (2238-14) , позивач вправі ввозити на територію України, з першого лютого по перше жовтня, дизельне паливо без сплати мита та інших податків.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що дії відповідача щодо видання карток та талонів відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів, призвели до порушення, охоронюваного законом права позивача.

Згідно п. 2 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів" від 26 січня 2000 року (v5_35800-00) , порушення, у зв`язку з прийняттям відповідного акту, прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації-позивача у справі є обов`язковою умовою визнання акта недійсним.

За таких обставин, вимоги відповідача щодо відмови у пропуску на митну територію України та митному оформленні вантажу (дизельного палива) не відповідають чинному законодавству, а позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 АПК України (1798-12) ,суд -

1. Акт Центральної енергетичної митниці (картки та талони відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів № 2 та № 0 від ХХ лютого 2001 року) визнати недійсними.

2. Зобов'язати Центральну енергетичну митницю переоформити вантажні митні декларації № 1, № 2, № 3, № 4 та № 5, з урахуванням вимог ст. 5 Закону України від 18 січня 2001 року "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" (2238-14) .

3. Стягнути з Центральної енергетичної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислового об`єднання "ХХХ" 85 грн. держмита.