520/4495/23 Про визнання протиправними дії ГУ Нацполіції щодо відмови у виготовленні нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення перерахунку основного розміру пенсії; зобов`язання ГУ Нацполіції скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення - 17.01.2024 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 (головуючий суддя: Спаскін О.А., судді: Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.) у справі № 520/4495/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківській області або відповідач), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Харківській області, яка полягає у непідготовці та ненадані до ГУПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 19.11.2019, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 (988-2015-п) та наказу МВС України №260 від 06.04.2016, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії з 01.12.2019;

зобов`язати відповідача підготувати та надати до ГУПФУ в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 19.11.2019, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 (988-2015-п) та наказу МВС України № 260 від 06.04.2016, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії з 01.12.2019.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 10.08.2023 у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2023.

Згодом ухвалою від 26.10.23 Другий апеляційний адміністративний суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 380/1907/23.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою апеляційного суду про зупинення провадження у справі, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить касаційний суд скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

З посиланням на положення пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд апеляційної інстанцій з власної ініціативи дійшов висновку про наявність безумовних підстав для зупинення провадження у цій справі до розгляду судом касаційної інстанції справи № 380/1907/23 та набрання рішення у цій справі законної сили.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що згідно із частиною третьою статті 2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Водночас, необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

У справі, що розглядається, скаржник вважає необґрунтованим зупинення провадження у справі.

Так, суд апеляційної інстанції зупинив провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №380/1907/23, беручи до уваги ту обставину, що формування Верховним Судом відповідних правових позицій у справі №380/1907/23 може вплинути на наслідки розгляду справи № 520/4495/23.

Проте правовідносини, які є предметом розгляду цієї справи (№ 520/4495/23), та предметом розгляду справи № 380/1907/23 не є подібними.

Зокрема у справі №380/1907/23 розглядається позов військового пенсіонера до Адміністрації Державної прикордонної служби України про право позивача на складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022. Своєю чергою, предметом розгляду касаційної скарги у справі № 380/1907/23 є застосування судом першої інстанції при поверненні позову строків звернення до суду, визначених статтею 122 КАС України, з урахуванням правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22.

Натомість у справі, що розглядається, предметом позову є право позивача на складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 19.11.2019. Водночас питання застосування строків звернення до суду, визначених статтею 122 КАС України, з урахуванням правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22, не є спірним.

За таких обставин, скаржник вважає, що у суду апеляційної інстанції не було обґрунтованих підстав для зупинення провадження у цій справі.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість ухвали суду апеляційної інстанції просить касаційний суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, а скаргу без задоволення. Наполягає, що існують підстави, передбачені пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України, для зупинення провадження у справі № 520/4495/23, позаяк правовідносини у справі, що розглядається, і справі № 380/1907/23, яка перебуває на розгляді Верховного Суду, є подібними.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

У частині першій статті 236 КАС України наведені обставини, наявність яких є обов`язковою підставою для зупинення провадження у справі, а у частині другій цієї статті - ті, за наявності яких суд має право зупинити провадження у справі.

Постановляючи оскаржену ухвалу, апеляційний суд послався на пункт 5 частини другої статті 236 КАС України, згідно якого суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Своєю чергою, передбачена пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України підстава зупинення провадження у справі покликана забезпечити єдність судової практики у спорах з подібними правовідносинами.

Водночас, КАС України (2747-15) не містить дефініції терміну "подібні правовідносини".

Натомість тлумачення визначення "подібності правовідносин" міститься, зокрема, у ряді постанов Верховного Суду, а саме: від 13.02.2019 у справі № 802/3999/15-а, від 03.07.2019 у справі № 826/27404/15 та інших.

За змістом вказаних постанов подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Суд апеляційної інстанцій встановив, що ухвалою Верховного Суду від 25.09.2023 у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справу № 380/1907/23 за позовом військового пенсіонера до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.

У зазначеній вище ухвалі Верховним Судом зазначено, що мають місце неоднакові підходи суду касаційної інстанції під час вирішення питання щодо того, чи підлягає застосуванню до правовідносин (щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії) шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, з огляду на положення частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

Також Верховний Суд зазначив, що наявні підстави для відступлення від правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

Отже, ключовим правовим питанням, яке підлягало вирішенню у справі №380/1907/23, є питання щодо того, якими правовими нормами потрібно керуватися в аспекті застосування строку звернення до суду в справах із позовними вимогами щодо складання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення осіб для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а саме: положеннями частини другої статті 122 КАС України чи частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

Водночас у справі, що розглядається, не поставало питання застосування строку звернення до суду в справах із позовними вимогами щодо складання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення осіб для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Спірним у справі № 520/4495/23 є те, чи має позивач право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, із зазначенням у ній основних і додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 (988-2015-п) та наказу МВС України № 260 від 06.04.2016, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.12.2019.

Отже, зазначене виключає можливість застосування висновків, що будуть сформовані у справі №380/1907/23, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, ухвалені за інших фактичних обставин справи, з урахуванням іншої нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі, що розглядається.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до цього суду для продовження розгляду.