За позовом Закритого акціонерного товариства "ХХХ"

До ДТГО "УУУ"

Про стягнення 19912 грн. 44 коп.

Представники:

від позивача Присутні

від відповідача Присутні

Рішення винесено відповідно до ст. 77 АПК України (1798-12) .

Обставини справи:

Пред`явлені вимоги про стягнення 19912,44 грн. збитків, завданих

завищенням тарифів на оформлення переадресування вантажів.

Відповідач вимоги відхилив, посилаючись на те, що відповідно до ст.134 Статуту залізниць України (457-98-п) , в даному випадку претензія до залізниці могла бути заявлена протягом шести місяців з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення претензії.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що статтею 134 Статуту залізниць України (457-98-п) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457, визначені строки та зазначені терміни і підстави по яким заявляються претензії до залізниць.

Предметом вимог позивача є відшкодування йому збитків, завданих завищенням тарифів при переадресуванні вантажів. Дану підставу слід віднести до всіх інших випадків, що перераховані у вищеназваній статті Статуту (457-98-п) , тобто до п. "ж" ст. 134 Статуту (457-98-п) . Як передбачається п."ж" ст. 134 Статуту (457-98-п ), шестимісячний термін пред`явлення претензії обчислюється з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення претензії.

Як зазначено в постанові суду від ХХ.ХХ.2000., такою обставиною для позивача стала постанова Державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від ХХ.ХХ.99., оскільки тільки з її прийняттям йому стало відомо, що в діях відповідача щодо встановлення тарифів на послугу з переадресування вантажів є порушення антимонопольного законодавства і цими порушеннями позивачу спричинені збитки.

Отже, враховуючи наведене позивачем було дотримано доарбітражний порядок врегулювання спору.

Відповідно до ст. 366 Цивільного кодексу України (1540-06) та ст. 136 Статуту залізниць України (457-98-п) - позови до залізниць подаються у двомісячний термін з дня одержання відповіді залізниці або з дня закінчення терміну, встановленого для відповіді.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідь на претензію датована ХХ.ХХ.99., а з позовом до суду позивач звернувся ХХ.ХХ.2000, тобто після спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України (1540-06) .

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 49, 82 АПК України (1798-12) ,суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.