АРБІТРАЖНИЙ СУД м.КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2000 р.
За позовом ДП "ХХХ"
До Державної податкової інспекції у Н-ному районі м.Києва Про про визнання недійсним рішення від ХХ.ХХ.99р. та акту від ХХ.ХХ.99р.
Представники: від позивача присутні
від відповідача присутні
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсними рішення ДПІ у Н-ному районі м.Києва № 1 від ХХ.ХХ.99р. та акту перевірки № 2 від ХХ.ХХ.99р. Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України, а висновки на яких воно грунтується є невірними.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
У період з ХХ.ХХ.99р. по ХХ.ХХ.99р. ДПІ у Н-ному районі м.Києва була здійснена перевірка позивача на предмет дотримання вимог законодавства про оподаткування за період з ХХ.ХХ.96р. по ХХ.ХХ.99р., про що був складений відповідний акт № 2 від ХХ.ХХ.99р.
На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято оспорюване рішення № 1 від ХХ.ХХ.99р., згідно якого до позивача були застосовані фінансові санкції по податку на прибуток у розмірі 30676,49 грн. (30%) та по ПДВ у розмірі 174561,46 грн. (100%).
В акті перевірки зазначено: за 1998р. скорегований валовий доход відображено у 11 рядку Декларації про прибуток підприємства поданої в державний податковий орган в сумі - 201800.00 грн.; на думку відповідача розбіжність в сумі - 695873,1 грн. (за 3кв. 1998р.) виникла внаслідок: 1. порушення ст.7 п.п.7.6.4 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР)
до валового доходу не була включена сума - 14350 грн., отримана від продажу цінних паперів; 2. в порушення ст.4 п.п. 4.1.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР)
, п. 14 Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами " №167/98 від 04.03.98р. (167/98)
не була включена сума 40941грн.; сума 40941,00 грн. була отримана по договору комісії №0-0/98 від ХХ.ХХ.98р., по якому відповідачем зроблено висновок, що назва угоди не відповідає її правовій природі, і відповідно до ст. 58 ЦК України (1540-06)
визнає її удаваною по якій сторони вступали в правовідносини по переуступці вимоги боргу; 4кв.1998р: 1. в порушення ст. 7 п.п. 7.6.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР)
до валового доходу не була включена сума 4050 грн. (позитивний дисконт), отриманий від продажу цінних паперів; 2. в порушення ст. 7 п.п. 7.6.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР)
до валового доходу не була включена сума 470850 грн., отримана від продажу цінних паперів; 3. в порушення ст.4 п.п. 4.1.1. Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств " (334/94-ВР)
, п.14 Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" (167/98)
до валового доходу не була включена сума 165682,1 грн.; сума 165682,1 грн. була отримана по договору комісії № 00-0 від ХХ.ХХ.98р., по якому відповідачем зроблено висновок, що назва угоди не відповідає її правовій природі, і відповідно до ст. 58 ЦК України (1540-06)
визнає її удаваною по якій сторони вступали в правовідносини по переуступці вимоги боргу; суми перераховані позивачем підприємствам - посередникам за пошук клієнтів, визнані відповідачем удаваними з тих самих підстав, що зазначені вище, внаслідок чого витрати понесені позивачем були виключені зі складу валових витрат.
На підставі викладеного відповідачем донарахований податок на прибуток за 1998р. у розмірі 102254,98 грн. та ПДВ за 1998р. у розмірі 87280,73 грн.
Враховуючи викладене суд вважає оспорюване рішення таким, яке прийнято на підставі неповно досліджених фактів та з перевищенням своїх повноважень, оскільки на момент прийняття оспорюваного рішення угоди № 0-0\98, № 00-0, № 0-0\98, не визнані удаваними судовим органом, а законодавством органам податкової служби таких повноважень не надано.
За таких обставин позовна вимога щодо визнання недійсним рішення є такою, що підлягає задоволенню.
Суд вважає, що провадження у справі в частині визнання недійсним акту перевірки № 2 від ХХ.ХХ.99р. підлягає припиненню, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в Арбітражних судах України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, п.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 АПК України (1798-12)
, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення ДПІ у Н-ному районі м.Києва № 1 від ХХ.ХХ.99р.
Стягнути з ДПІ у Н-ному районі м.Києва на користь ДП "ХХХ" 42 грн. 50 коп. державного мита.
Видати наказ.
В іншій частині провадження у справі припинити.