200/9176/21 Про стягнення з Державного бюджету України заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість та пеню, нараховану на суму такої заборгованості - 16.01.2024 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року (суддя Смагар С.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року (судді: Блохін А.А. (головуючий), Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.) у справі № 200/9176/21 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення з Державного бюджету України заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - позивач, платник податків, Товариство, ПрАТ "АКЗ") звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач-1, контролюючий орган, СМУ ДПС по роботі з ВПП), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області) про стягнення з Державного бюджету України заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 733 729,00 грн та пеню, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 158 218,93 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 200/5048/20-а та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року по справі № 200/1061/20-а набрали законної сили, а права платника податку на суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість є узгодженими з дати набрання законної сили вказаних рішень суду, у зв`язку з чим спірна сума бюджетного відшкодування, зазначена у заяві про повернення бюджетного відшкодування, вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня скасування податкових повідомлень-рішень (тобто з 07.12.2020 та з 01.02.2021 відповідно). Позивач вказує, що перерахування відповідачами спірної суми бюджетного відшкодування у строки встановлені податковим законодавством не відбулось.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року, адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (код ЄДРПОУ 00191075, 86065, Донецька область, м. Авдіївка, пров. Індустріальний, 1) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за червень та вересень 2019 року в загальному розмірі 3 733 729,00 грн та пеню, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 158 218,93 грн.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач має право на отримання належного йому бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а також відповідних виплат пені, нараховану на суму такої заборгованості, у зв`язку з тривалим невиконанням контролюючим органом покладених на нього чинним законодавством обов`язків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, СМУ ДПС по роботі з ВПП подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ "АКЗ" у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПрАТ "АКЗ" є юридичною особою, зареєстроване за кодом ЄДРПОУ 00191075, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 200/5048/20-а було встановлено, що 21 жовтня 2019 року ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ІНКОР І КО" до ГУ ДПС в Донецькій області направлено декларацію з податку на додану вартість за вересень 2019 року. Відповідно до квитанції № 2 податкову декларацію було прийнято 21 жовтня 2021 року о 10:44 год. ГУ ДПС у Донецькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2019 року.

За результати перевірки був складений Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ІНКОР І КО" № 388/05-99-04-02/31297266 від 17.12.2019, яким були встановлені порушення норм податкового законодавства: п. 44.1, п.п 44.1 ст. 44, п. 48.1 ст. 48, п. 50.1 ст. 50, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 2001., п. 200.4 ст. 200, п 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 5, п. 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 (z0085-00) , що призвело до ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку; завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2019 року на 98 414,00 грн, відмовлено у бюджетному відшкодуванні на 3 631 666,00 грн та як наслідок заниження від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) на суму 3 631 666,00 грн; завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за вересень 2019 року (р. 21) у розмірі 1 383 597,00 грн.

За висновками вказаного акта перевірки № 388/05-99-04-02/31297266, ГУ ДПС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення: форми В1 № 0000190402 від 28.01.2020 на суму 98 414,00 грн, сума завищення бюджетного відшкодування та на суму 49 207,00 грн, штрафні санкції; форми В3 № 0000200402 від 28.01.2020 на суму 3 390 000,00 грн сума завищення бюджетного відшкодування.

Вказаним рішенням суду позов ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ІНКОР І КО" до ГУ ДПС у Донецькій області задоволено. Визнано протиправними та скасовано: податкове повідомлення-рішення (форма В1) № 0000190402 від 28.01.2020, податкове повідомлення-рішення (форма В3) № 0000200402 від 28.01.2020.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2020 року у справі № 200/5048/20-а замінено позивача у справі № 200/5048/20-а - ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ІНКОР І КО" на Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (як правонаступника). Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2020 року у справі № 200/5048/20-а апеляційну скаргу ГУ ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 200/5048/20-а залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у залишено без змін.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року у справі № 200/1061/20-а було встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДФС у Донецькій області від 15 серпня 2019 року № 1540, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Донецькій області Нижниковською Оксаною Миколаївною, відповідно до п. 200.11 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України (2755-17) від 2 грудня 2010 року, в порядку, встановленому на підставі пп. 20.1.4, пп. 20.1.9 п.20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 (з урахуванням п. 37 розділу ХХ), п. 78.4, ст. 78, п. 79.2 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України в приміщені ГУ ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ІНКОР І КО", податковий номер 31297266, достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.07.2019 № 9156503036 та уточнений розрахунок від 20.08.2019 № 9187302223).

За висновками зазначеного акта перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем податкового законодавства. Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ІНКОР І КО" (податковий номер 31297266) п.п. 14.1.18, п. 14.1, ст. 14, п. 44.1, ст. 44, п. 48.1 ст. 48, п. 50.1 ст. 50, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 257, ст. 261, ст. 605 Цивільного кодексу України, п. 5, п. 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 (z0085-00) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306 (z0085-00) , в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та від`ємного значення в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за червень 2019 року у розмірі 282 959,00 грн, що призвело до: 1) ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку; 2) завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2019 на 275 399,00 грн; 3) завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за червень 2019 (рядок 21) у розмірі 703 538,00 грн (з врахуванням результатів актів попередніх документальних перевірок).

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000291202 від 10.02.2020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у сумі 245 315,00 грн (сума завищення бюджетного відшкодування), штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 122 657,50 грн за податковою декларацією за червень 2019 року.

Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року у справі № 200/1061/20-а позов ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ІНКОР І КО" до ГУ ДПС у Донецькій області задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій № 0000291202 від 10.02.2020.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2021 року замінено позивача у справі № 200/1061/20-а - ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ІНКОР І КО" на Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (як правонаступника). Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2021 року у справі № 200/1061/20-а апеляційну скаргу ГУ ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року у справі № 200/1061/20-а залишено без задоволення, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року у справі № 200/1061/20-а залишено без змін.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що датою узгодження суми бюджетного відшкодування, щодо якого позивач має право на відшкодування, за вересень 2019 року в розмірі 3 488 414,00 грн є 7 грудня 2020 року, а за червень 2019 року в розмірі 245 315,00 грн є 1 лютого 2021 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень чинного податкового законодавства, а також зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано висновків Верховного Суду (зокрема, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18, від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19) щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, встановлених у статтях 122 та 123 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 102 Податкового кодексу України, а саме - строків звернення платника податків до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивачем відзиву на касаційну скаргу надіслано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

11. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

12. Контролюючий орган у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Контролюючий орган зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано висновків Верховного Суду викладених у постановах: від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18, від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, від 13 квітня 2023 року у справі № 320/5404/20, від 2 березня 2023 року у справі № 360/4040/21, від 27 липня 2022 року у справі № 826/1423/16, від 8 грудня у справі № 990/102/22 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме встановлених у статтях 122 та 123 Кодексу адміністративного судочинства України строків звернення платника податків до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість та наслідків їх пропущення. Так, за висновками Верховного Суду платник податку на додану вартість може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що на переконання скаржника не було враховано судами (судом апеляційної інстанції зокрема) при прийнятті оскаржуваних рішень.

Щодо вказаних доводів контролюючого органу колегія суддів зазначає, що такі є безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

У справі, що розглядається рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року адміністративний позов ПрАТ "АКЗ" задоволено повністю. Стягнено з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (код ЄДРПОУ 00191075, 86065, Донецька область, м. Авдіївка, пров. Індустріальний, 1) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за червень та вересень 2019 року в загальному розмірі 3 733 729,00 грн та пеню, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 158 218,93 грн.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2023 року апеляційну скаргу СМУ ДПС по роботі з ВПП залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року у справі № 200/9176/21 залишено без змін.

Контролюючий орган не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій 28 червня 2023 року подав касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2023 року з підстав визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - судом апеляційної інстанції при ухвалені постанови було застосовано норми права (частина перша статті 121, частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України) без урахування висновків Верховного Суду викладених у постановах: від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18, від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, від 13 квітня 2023 року у справі № 320/5404/20, від 2 березня 2023 року у справі № 360/4040/21, від 27 липня 2022 року у справі № 826/1423/16, від 8 грудня у справі № 990/102/22.

Верховний Суд ухвалою від 10 липня 2023 року у справі № 200/9176/21 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Постановою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року у справі № 200/9176/21 касаційну скаргу СМУ ДПС по роботі з ВПП задоволено частково. Скасовано постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2023 року, а справу № 200/9176/21 направлено на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду. Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення не було враховано правових висновків Верховного Суду (викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18), згідно яких платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд направляючи справу № 200/9176/21 на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду вказав, що суд апеляційної інстанції, за змістом частини другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Тому, суду апеляційної інстанції до розгляду справи по суті слід установити строк звернення позивачем до суду з указаним позовом з дати узгодження сум бюджетного відшкодування, обставини пропуску/непропуску строку звернення до суду з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду та причини, які заважали звернутися до суду з позовом та у разі установлення поважності причин пропуску пропущеного строку звернення з указаним позовом поновити цей строк.

У відкритому засіданні судом апеляційної інстанції на виконання вимог постанови Верховного Суду від 22 серпня 2023 року було розглянуто питання щодо встановлення строку звернення позивачем до суду з указаним позовом з дати узгодження сум бюджетного відшкодування, обставини пропуску позивачем строку звернення до суду, які заважали звернутися до суду з позовом, за результатами розгляду якого ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 200/9176/21 було задоволено заяву ПрАТ "АКЗ" (про поновлення строку звернення до суду, подану на виконання ухвали апеляційного суду від 2 листопада 2023 року), визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ПрАТ "АКЗ" строк звернення до суду з позовом у справі № 200/9176/21.

Таким чином, у справі, що розглядається судом апеляційної інстанції, на виконання вимог постанови Верховного Суду від 22 серпня 2023 року, до розгляду справи по суті, а також з урахуванням правових висновків Верховного Суду (викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18) було розглянуто питання щодо встановлення строку звернення позивачем до суду, встановлено наявність поважних причин його пропуску та поновлено такий строк ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 200/9176/21.

Колегія суддів зазначає, що контролюючий орган у касаційній скарзі не зазначає (не заперечує та не спростовує) про те, що судом апеляційної інстанції було розглянуто питання строків звернення платника податків з вказаним позов до адміністративного суду з урахуванням правових висновків Верховного Суду, як і про те, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 16 листопада 2023 року поновив ПрАТ "АКЗ" строк звернення до суду з позовом у справі № 200/9176/21. Крім того, касаційна скарга контролюючого органу за змістом є аналогічною касаційній скарзі поданій СМУ ДПС по роботі з ВПП 28 червня 2023 року до Верховного Суду на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2023 року.

Також, колегія суддів звертає увагу, що у касаційній скарзі, по суті спірних правовідносин, контролюючий орган не заперечує та не спростовує (жодними доводами, а також належними, достатніми та допустимими доказами) встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини, зокрема, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року у справі № 200/1061/20-а набрало законної сили і датою узгодження суми бюджетного відшкодування за червень 2019 року в розмірі 245 315,00 грн є 1 лютого 2021 року, а також рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 200/5048/20-а набрало законної сили і датою узгодження суми бюджетного відшкодування за вересень 2019 року в розмірі 3 488 414,00 грн є 7 грудня 2020 року, а також розміру пені, нараховану на суму такої заборгованості.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 733 729,00 грн та пені, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 158 218,93 грн.

13. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у відзиві на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

14. Крім того, колегія судів зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм "м`якого права", наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть "проміжні" процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.

По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.

Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

15. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 200/9176/21 слід залишити без задоволення.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Частиною третьою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 200/9176/21 залишити без змін.