480/5377/22 Про повернення апеляційної скарги без розгляду, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги - 22.12.2023 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №480/5377/22 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Кононенко З.О., судді: Мінаєва О.М., Калиновський В.А.),-

Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 30 січня 2023 року, прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовив (а.с.146-160).

Копія рішення суду першої інстанції була направлена на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Проте, на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою "За закінченням терміну зберігання" (а.с.164).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача - адвокат Хурсенко С.О. 01 березня 2023 року подав на електронну пошту суду апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року, підписану кваліфікованим електронним підписом (матеріали повернення апеляційної скарги а.с.2-13).

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 березня 2023 року апеляційну скаргу повернув скаржнику (матеріали повернення апеляційної скарги а.с.16-18).

Таке рішення суду вмотивоване тим, що звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою за допомогою електронної пошти з (або без) використанням електронного підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством. Оскільки представник позивача надіслав апеляційну скаргу на електронну пошту апеляційного суду, а не за допомогою підсистеми "Електронний суд", апеляційний суд дійшов висновку, що заявник використав не передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб звернення до суду з апеляційною скаргою. Враховуючи такі обставини, а також висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 28 липня 2022 року (справа №620/10864/21), від 08 грудня 2022 року (справа №372/1419/22), від 22 грудня 2022 року (справа №372/1417/22), керуючись частиною четвертою статті 298 КАС України, суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу як таку, що не підписана особою, яка її подала.

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет представника позивача - адвоката Хурсенка С.О. 25 березня 2023 року о 10:23 годин, про що складену довідку про доставку електронного листа (матеріали повернення апеляційної скарги а.с.21).

30 березня 2023 року представник позивача - адвокат Хурсенко С.О. повторно поштою направив до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року (а.с.166-175б).

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 червня 2023 року залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 та надав апелянту строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання документа про доплату судового збору у розмірі 492,57 грн (а.с.186-187).

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет представника позивача - адвоката Хурсенка С.О. 21 червня 2023 року о 20:24 годин, про що складену довідку про доставку електронного листа (а.с.188).

23 червня 2023 року представник позивача - адвокат Хурсенко С.О. направив на електронну пошту суду заяву про усунення недоліків, підписану кваліфікованим електронним підписом. До вказаної заяви було долучено квитанцію від 01 березня 2023 року №32528798800006411868 про сплату судового збору у розмірі 2977,20 грн (а.с.189-190). Вказана заява і долучена до неї квитанція також в письмовому вигляді були направлені до суду апеляційної інстанції поштою 26 червня 2023 року (а.с.191-192а).

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 липня 2023 року повторно направив ухвалу від 21 червня 2023 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 та надав строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали (а.с.193).

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет представника позивача - адвоката Хурсенка С.О. 07 липня 2023 року о 16:41 годин, про що складену довідку про доставку електронного листа (а.с.195).

Ухвалою від 07 серпня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу повернув скаржнику (а.с.196-197).

Ухвала суду вмотивована тим, що копія ухвали від 07 липня 2023 року була доставлена в Електронний кабінет представника позивача - адвоката Хурсенка С.О. і відповідно до правил, встановлених пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України, вказана ухвала вважається врученою 07 липня 2023 року. Проте у встановлений судом строк - до 17 липня 2023 року, недоліки апеляційної скарги усунуті не були.

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет представника позивача - адвоката Хурсенка С.О. 07 серпня 2023 року о 14:26 годин, про що складену довідку про доставку електронного листа (а.с.200).

11 серпня 2023 року представник позивача - адвокат Хурсенко С.О. втретє поштою надіслав до суду апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року, до якої долучив заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с.201-212).

Заяву вмотивовано тим, що зі змістом ухвали від 07 липня 2023 року представник позивача не ознайомився, оскільки у період з 03 липня 2023 року по 24 липня 2023 року перебував у відпустці поза межами Сумської області, що підтверджується долученими до заяви копіями наказу №18 від 30 червня 2023 року та посадочного документу №000в4583-FCBF-FFF7-0001. При цьому ОСОБА_1 копія вказаної ухвали також не надходила. Про існування вказаної ухвали представнику позивача стало відомо лише 08 серпня 2023 року після отримання копії ухвали від 07 серпня 2023 року про повернення апеляційної скарги. Наводив посилання на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 27 січня 2021 року (справа №757/6159/19), від 29 вересня 2022 року (справа №500/1912/22), від 21 травня 2021 року (справа №1.380.2019.006107), від 22 липня 2021 року (справа №340/141/21), від 16 вересня 2021 року (справа № 240/10995/20), від 12 вересня 2022 року (справа №120/16601/21-а), щодо співвідношення між чітким дотриманням судами вимог процесуального закону та надмірним формалізмом. Представник позивача також звернув увагу на введення в Україні воєнного стану та неправомірність у зв`язку з цим суворого застосування адміністративними судами процесуальних строків. Враховуючи те, що повторно апеляційну скаргу подано у стислі строки після повернення попередньо поданої скарги та з усуненням відповідних недоліків, представник позивача вважав, що з метою доступу до правосуддя та забезпечення права на апеляційне оскарження наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 вересня 2023 року відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року та визнав неповажними вказані у клопотанні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою (а.с.217-221).

Ухвала суду вмотивована тим, що перебування адвоката у відпустці не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто, такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка подає апеляційну скаргу. Суд зазначив, що позивач міг доручити ведення справи іншому адвокату. Стосовно посилань апелянта на обставини введення в Україні воєнного стану суд зазначив, що самі по собі такі доводи, без обґрунтування того, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на дотримання процесуального строку, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску такого строку. У підтвердження своєї позиції послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа №990/115/22) та визнав нерелевантною до обставин цієї справи постанову Верховного Суду від 29 вересня 2022 року (справа №500/1912/22), на яку посилався апелянт.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що процесуальна поведінка скаржника не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості у належному захисті своїх прав в судовому порядку. Апелянт не довів, що у цій справі можливість вчасного подання апеляційної скарги не мала суб`єктивного характеру, натомість, пропуск строку на апеляційне оскарження через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав не є поважною причиною.

Ухвалою від 21 вересня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху та надав строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом наведення інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с.222).

Копії вказаних ухвал були доставлені в Електронний кабінет представника позивача - адвоката Хурсенка С.О. 21 вересня 2023 року о 17:35 годин, про що складено довідки про доставку електронного листа (а.с.224).

30 вересня 2023 року через підсистему "Електронний суд" представник позивача - адвокат Хурсенко С.О. подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с.225-228).

В обґрунтування підстав поважності причин пропуску вказаного строку зазначив, що позивач у підсистемі "Електронний суд" не зареєстрована, тому не знала і не могла знати про прийняття судом ухвали від 07 липня 2023 року. При цьому сам адвокат не міг доручити ведення справи позивача іншому адвокату, на що вказує апеляційний суд в ухвалі від 21 вересня 2023 року, оскільки такі повноваження йому договором про надання правничої допомоги не надані. Зауважено, що протягом всього розгляду справи в суді першої інстанції адвокат сумлінно виконував обов`язки щодо представництва інтересів позивача в суді.

Щодо впливу обставин введення в Україні воєнного стану на дотримання апелянтом процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представник позивача зазначив, що через указані обставини позивач вимушена була залишити територію України та ще з 2022 року перебуває за її межами. Відтак, введення в Україні воєнного стану має прямий вплив на можливість здійснення позивачем своїх процесуальних прав і обов`язків.

Представник позивача також звернув увагу на значення цієї справи для позивача. Так, коригування митної вартості спірного транспортного засобу відбулось ще у 2019 році. Відповідне рішення митниці було визнано протиправним та скасовано рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №480/318/19, яке було залишено без змін судом апеляційної інстанції. Проте, незважаючи на наявність означених судових рішень митний орган знову у 2021 році скоригував митну вартість автомобіля майже на ту ж саму суму.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 жовтня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року відмовив (а.с.229-232).

Оцінюючи поважність наведених представником позивача причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виснував, що Хурсенко С.О. як адвокат повинен бути фахівцем у галузі права, зокрема бути обізнаним щодо перебігу процесуальних строків в адміністративному судочинстві та наслідків їх порушення. Представнику позивача недостатньо в такому випадку посилатись лише на необізнаність щодо обставин прийняття судом ухвали від 21 червня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху. Натомість, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан прав, свобод та інтересів позивача. Відпустка адвоката також не є обставиною, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк. За умови досвіду судового супроводу справи для досвідченого фахівця не потребувало часу та наявності особливих засобів усунення недоліків шляхом доплати судового збору у розмірі 492,57 грн, з урахуванням того, що адвокат Хурсенко С.О. зареєстрований в підсистему "Електронний суд". Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у спірному випадку має місце неналежна організація трудового процесу, що є суто суб`єктивною причиною.

Ухвалою від 09 жовтня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року (а.с.234-235).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження були визнані неповажними.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник позивача - адвокат Хурсенко С.О. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що відхиляючи доводи про перебування адвоката Хурсенка С.О. у відпустці, суд апеляційної інстанції взагалі залишив поза увагою доводи, що ОСОБА_1 внаслідок введення в Україні воєнного стану була вимушена виїхати за кордон. Відтак, доводам про існування прямого впливу між введенням в Україні воєнного стану та пропуском позивачем строку звернення на апеляційне оскарження правова оцінка надана не була. Аналогічно суд апеляційної інстанції не врахував доводи скаржника, що ОСОБА_1 більше ніж через 3 роки вимушена доводити в суді ті ж самі обставини, які уже встановлювались судами та за результатами дослідження яких прийняті судові рішення, які набрали законної сили. За змістом касаційної скарги скаржник вказує про неврахуванням апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 16 грудня 2020 року (справа №520/109/20), від 29 вересня 2022 року (справа №500/1912/22).

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 22 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просив залишити її без задоволення, а ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження - без змін як законну та обґрунтовану. Зазначив про недоречність у спірному випадку доводів скаржника про перебування ОСОБА_1 за кордоном. Протягом судового розгляду справи в суді першої інстанції усі процесуальні дії вчинялись не позивачем, а саме її представником - адвокатом Хурсенком С.О. При цьому останній фактично не заперечує, що ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2023 року цього ж дня надійшла до його Електронного кабінету. Довід скаржника, що ОСОБА_1 змушена зі спливом трьох років доводити в суді ті ж самі обставини, що вже були предметом судового розгляду, є безпідставним, оскільки предметом спору у цій справі є податкове повідомлення-рішення, тоді як у справі №480/318/19 судом переглядалось рішення про коригування митної вартості.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України (2747-15) .

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Отже, при вирішенні питання про дотримання встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження суд першочергово має з`ясувати дату отримання апелянтом копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

При цьому як уже зазначалось вище, у разі розгляду справи в порядку письмового провадження строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року було складено цього ж дня (а.с.160). Відтак, тридцятиденний строк на апеляційне оскарження сплинув 01 березня 2023 року. Разом з тим, пункт 1 частини другої статті 295 КАС України надає право учаснику справу, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів цієї адміністративної справи слідує, що копія рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року була направлена лише на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Проте, конверт із поштовим відправленням повернувся на адресу суду першої інстанції із відміткою "За закінченням терміну зберігання". Відповідна відмітка проставлена на конверті 09 березня 2023 року (а.с.164).

Правила пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України встановлюють, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

В той же час, частина сьома статті 251 КАС України передбачає, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Суд касаційної інстанції зауважує, що апеляційним судом не було вжито заходів задля з`ясування того, чи вручалась копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції представнику позивача - адвокату Хурсенко С.О. чи адвокатському об`єднанню "Веріта Груп", враховуючи, що адміністративний позов і в подальшому апеляційні скарги було подано саме указаним представником.

З матеріалів адміністративної справи також слідує, що вперше апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Хурсенко С.О. подав 01 березня 2023 року, тобто у межах встановленого процесуальним законом строку. Проте, таку було повернуто з огляду на те, що заявник використав не передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб звернення до суду з апеляційною скаргою, а саме через електронну пошту з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а не через підсистему "Електронний суд". За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повноваження підписанта апеляційної скарги не підтверджені.

Отримавши копію ухвали про повернення апеляційної скарги 25 березня 2023 року. вже 30 березня 2023 року, тобто, вже через п`ять днів представник позивача надіслав до суду апеляційну скаргу повторно.

Так, повернення повторно поданої апеляційної скарги було зумовлене невиконанням станом на 07 серпня 2023 року вимог ухвали суду від 21 червня 2023 року (з урахуванням додаткового строку, наданого ухвалою від 07 липня 2023 року про повторне направлення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху) в частині доплати судового збору. Слід зазначити, що залишивши апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд не зазначав про пропуск строку на її подання.

З матеріалів адміністративної справи слідує, що представник позивача - адвокат Хурсенко С.О. у встановлений судом в ухвалі від 21 червня 2023 року строк направив суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків. Проте, відповідні недоліки усунуті не були, оскільки представник позивача помилково долучив до заяви квитанцію про сплату судового збору, яка вже була подана разом із апеляційною скаргою, тоді як суд апеляційної інстанції вказував на необхідність здійснення доплати судового збору.

Поряд з цим підставою для невиконання вимог ухвали від 07 липня 2023 року, за позицією представника позивача, слугувало те, що у період з 03 липня по 24 липня 2023 року останній перебував у щорічній відпустці, на підтвердження чого надав копію наказу від 30 червня 2023 року №18 та посадочного документа №000в4583-FCBF-FFF7-0001. При цьому копія зазначеної ухвали саме ОСОБА_1 не направлялась, тому остання також не мала можливості усунути відповідні недоліки.

Звертаючись повторно з апеляційною скаргою, представник позивача - адвокат Хурсенко С.О. долучив до неї, окрім клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, квитанцію від 11 серпня 2023 року №32528798800007514896 про доплату судового збору у розмірі 492,57 грн. При цьому апелянт вважав, що наявні поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулось без надмірних зволікань та із сплатою судового збору, а недоліки попередньо поданої скарги не були усунуті через існування об`єктивних на те причин.

Отже, за наявності таких доводів першочерговому встановленню підлягають обставини того, коли апелянт отримав копію ухвали апеляційного суду про повернення попередньо поданої апеляційної скарги, скільки часу минуло до моменту повторного звернення до суду, як апелянт діяв протягом зазначеного часу.

З матеріалів справи слідує, що копія ухвали від 07 серпня 2023 року про повернення вдруге поданої апеляційної скарги була доставлена в Електронний кабінет скаржника цього ж дня о 14:26 годин. Вже 11 серпня 2023 року, тобто, через чотири дні представник позивача - адвокат Хурсенко С.О. надіслав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, долучивши до неї документ про доплату судового збору у розмірі, встановленому судом.

Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не містить жодної правової оцінки того, чому обставини невідкладного звернення до суду з апеляційною скаргою повторно та з усуненням недоліків, які слугували підставою для повернення попередньої скарги, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження. При цьому внаслідок нез`ясування обставин вручення копії рішення суду першої інстанції представнику позивача суд апеляційної інстанції також не надав оцінки тому, чи відбулось подання перших двох апеляційних скарг у цій справі у межах строку на апеляційне оскарження з урахуванням приписів пункту 1 частини другої статті 295 КАС України.

Суд касаційної інстанції також критично оцінює висновки апеляційного суду, сформовані за наслідками розгляду клопотань апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданих із апеляційною скаргою 11 серпня 2023 року та 30 вересня 2023 року.

Так, за змістом ухвали від 09 жовтня 2023 року суд апеляційної інстанції, якщо узагальнити, дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оцінивши лише доводи про перебування представника позивача - адвоката Хурсенка С.О. у відпустці у період з 03 липня 2023 року по 24 липня 2023 року. Суд апеляційної вказав, що відпустка представника не є тією обставиною, що виникла поза його волею, а ведення справи могло бути доручено іншому представнику.

Разом з тим, слушними є доводи скаржника, що суд апеляційної інстанції, надаючи таку правову оцінку, взагалі залишив поза увагою аргументи клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження, що ОСОБА_1 не зареєстрована в Електронному суді, копії ухвал від 21 червня 2023 року та від 07 липня 2023 року не отримувала, та перебуває за кордоном внаслідок введення в Україні воєнного стану та впливу цих обставин на дотримання строку на апеляційне оскарження.

Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що факт масового виїзду громадян України у зв`язку з військовою агресією російської федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року, у більш безпечні регіони країни або за кордон є загальновідомим. У разі, якщо особа посилається на такі обставини, у суду виникає обов`язок надати їм належну правову оцінку з наведенням належного мотивування прийнятності чи неприйнятності таких доводів, виходячи з доказів, наданих на їх підтвердження.

У такому випадку врахуванню також підлягає позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 29 вересня 2022 року (справа № 500/1912/22), відповідно до якої протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте, ухвала апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року, якою визнано неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, оцінки наведених вище доводів апелянта не містить.

Поряд з цим суд касаційної інстанції вважає безпідставними аргументи скаржника, що предметом розгляду у справі №480/318/19 вже було рішення про коригування митної вартості, прийняте в ході митного оформлення того ж самого транспортного засобу марки AUDI, модель SQ5, 2017 року випуску. Такі доводи можуть наводитись позивачем як підстава позову під час розгляду справи по суті, але жодним чином не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Вказані обставини у сукупності свідчать, що в даному конкретному випадку, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не з`ясував усіх обставин, які підлягали правовій оцінці при вирішенні питання про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження.

При цьому суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд також має дотримуватися оптимального балансу між принципом правової визначеності та гарантованим правом сторони на апеляційне оскарження судового рішення.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, не з`ясувавши дати отримання копії рішення суду першої інстанції представником позивача та не оцінивши усі наведені скаржником обставини, з якими він пов`язував пропуск строку на апеляційне оскарження. Вказане призвело до того, що фактично клопотання скаржника не було розглянуто, а доданим до нього доказам належна оцінка не надана, внаслідок чого було обмежено право позивача на апеляційне оскарження судового рішення.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з направленням справи до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути встановлена дата отримання копія рішення суду першої інстанції представником та надана відповідна правова оцінка обставинам, наведеним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, в залежності від чого вирішено питання про наявність/відсутність поважних причин для поновлення такого строку та, відповідно, наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.