520/8060/19 Про визнання дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України протиправними, які полягають у не застосуванні відповідного законодавства при обчисленні особі розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; зобов`язання Державної прикордонної служби України перерахувати особі розміри посадового окладу та окладу за військовим званням - 21.12.2023 Прийняття

за касаційною скаргою Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року (у складі головуючого судді - Супруна Ю.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року (у складі колегії: головуючого судді - Бегунца А.О., суддів: Зеленського В.В., Рєзнікової С.С.) у справі №520/8060/19,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому просив:

визнати дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України протиправними, які полягають у не застосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) при обчисленні ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 № 2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (2246-19) на 01.01.2018;

зобов`язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2018 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (2246-19) на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

визнати дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України протиправними, які полягають у не застосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) при обчисленні ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2019 по 01.08.2019 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 № 2629-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (2629-19) на 01.01.2019;

зобов`язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2019 по 01.08.2019 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2018 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 № 2629-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (2629-19) на 01.01.2019, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

зобов`язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України сплатити ОСОБА_1, недоплачені протягом 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 № 2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (2246-19) на 01.01.2018 та Законом України від 23.11.2018 №2629-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (2629-19) на 01.01.2019.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем протиправно з 01.03.2018 по 31.12.2018, а також з 01.01.2019 по 01.08.2019 не встановлено посадовий оклад та оклад за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. На думку позивача, Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України протиправно у 2018 та 2019 роках не застосувало пункт 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розмір мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 та 01.01.2019 відповідно.

3. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що даному випадку відповідач діяв на підставі та у межах чинного законодавства.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020, позовні вимоги задоволено.

5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, та відповідно до Примітки Додатку 14 та враховуючи розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб і мінімальної заробітної плати у 2018 році, для коректного визначення окладу позивача за військовим (спеціальним) званням варто застосовувати мінімальний множник, а саме 50% мінімальної заробітної плати - 1 861,5 грн., (на 2018 рік) та 2 086,50 грн., (на 2019 рік).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї, позиція сторін

6. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач, із урахуванням скарги в новій редакції, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 по справі № 520/8060/19 та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

7. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції у даній справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (при визначенні нормативно-правового акту, який підлягає застосуванню у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовує акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності), викладеного у постановах Верховного Суду від 25.10.2019 у справі №826/17872/18, від 26.11.2018 у справі №826/19172/16, в ухвалі Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №908/999/17.

8. Крім того, скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченого пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункту 4 в співвідношенні до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) (далі та по тексту - Постанова №704), а саме з приводу визначення розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням.

9. Відповідач зауважує, що саме пункт 4 Постанови №704 в редакції Постанови №103, яка була прийнята пізніше, не підлягає застосуванню в даних правовідносинах, а застарілі положення пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704 мають переважну силу.

10. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (103-2018-п) (далі та по тексту - Постанова №103). А тому, визнавши протиправним та скасувавши пункт 6 Постанови №103, Суд рішенням у справі №826/6456/18 фактично усунув розбіжності у Постанові №704 між пунктом 4 та правилами, визначеними у додатках до цієї постанови. Позивач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити в повному обсязі, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

11. У додаткових поясненнях відповідач зауважує, що у постановах від 11.02.2021 у справах №200/3757/20 та №240/11952/19 суд касаційної інстанції висловив позицію щодо застосування норм права в подібних правовідносинах.

12. У запереченнях проти додаткових пояснень позивач вказує, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина при визначенні розміру посадових окладів та розміру окладів за військове звання, оскільки розглядається не як розрахункова величина, а як гарантія забезпечення щорічного зростання грошового забезпечення військовослужбовців залежно від збільшення рівня соціальних стандартів в державі. Позивач вважає, що оскільки питання обчислення розмірів грошового забезпечення можуть регулюватися виключно Актами Кабінету Міністрів України, то застосовувати Закону України від 16.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", буде неприпустимим.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

13. Касаційна скарга Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Верховного Суду надійшла 14.02.2020.

14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2020 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

15. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №520/8060/19.

16. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі в органах Держприкордонслужби на посаді помічника начальника регіонального управління з правової роботи - начальника сектору правового забезпечення.

18. Витягом із наказу голови Державної прикордонної служби України від 03.07.2019 № 689-ОС полковника юстиції ОСОБА_1, помічника начальника регіонального управління з правової роботи - начальника сектору правового забезпечення, з правом носіння військової форми одягу звільнено з військової служби за підпунктом "а" пункту 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із закінченням строку контракту.

19. Витягом з наказу начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби від 01.08.2019 № 429-ОС ОСОБА_1, знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків Військової частини НОМЕР_1 з 01.08.2019.

20. Згідно копії грошового атестату № 38 від 01.08.2019 у та копій особистих карток грошового забезпечення полковника юстиції ОСОБА_1, за 2018 та 2019 роки, за посадою "помічника начальника регіонального управління з правової роботи - начальника сектору правового забезпечення", яку обіймав у Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України, позивачу встановлено посадовий оклад у розмірі 7750 грн., оклад за військовим званням (полковник юстиції) складає 1 480 грн.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).

23. Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

25. Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу правомірності незастосування відповідачем пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до Постанови №704 при обчислені розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням.

26. Відповідно до частини другої - третьої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ (2011-12) ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

27. Постановою № 704 затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

28. Пунктом 4 постанови № 704, в редакції на час її прийняття, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

29. Згідно з пунктом 1 Примітки додатку 1 постанови № 704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

30. Згідно Примітки додатку 14 постанови № 704 оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

31. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 (103-2018-п) Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (Постанова № 103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України.

32. Відповідно до пункту 3 Постанови № 103 у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

33. Редакція Приміток додатків 1 та 14 не була змінена у зв`язку зі зміною редакції пункту 4 Постанови № 704, тобто зміст приміток додатків 1 та 14 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

34. Загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки визначені Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 року № 870 (870-2005-п) (далі - Правила).

35. Пунктом 20 Правил передбачено вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою. Так, в окремих випадках в структурі проекту документа допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень. Додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.

36. Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.

37. Згідно з пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 (z0381-05) , включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.

38. Таким чином нормативні положення Постанови № 704, які встановлюють розмір посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців та порядок їх обчислення, містяться у пункті 4. Примітки додатків 1 та 14 не містять нормативні положення та не встановлюють такі розміри, а лише роз`яснюють порядок їх обчислення.

39. А тому додатки 1 та 14 до Постанови № 704 мають примітки пояснюючого характеру, зокрема, наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

40. На час виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня 2018 р., тоді як згідно приміток до додатків 1 та 14 розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

41. Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 №4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

42. У постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №700/668/16-а визнано, що суб`єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов`язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.

43. Таким чином, оскільки додатки 1 і 14 до Постанови №704 були затверджені 30 серпня 2017 року, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21 лютого 2018 року на підставі Постанови № 103, то відповідно і у цьому випадку пріоритетним у застосуванні є положення саме пункту 4 Постанови №704.

44. З наведеного слід дійти висновку, що дії відповідача при обчисленні позивачу посадового окладу та окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом, зокрема, на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, відповідають вимогам пункту 4 постанови № 704 та є правомірними.

45. Окрім того, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, який набрав чинності 1 січня 2017 року, установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

46. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 240/4946/18 зазначала, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом № 1774-VІІІ (1774-19) , яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат, і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом.

47. Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VІІІ (1774-19) не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1 та 14 Постанови № 704, то не вбачається правових підстав для перерахунку розміру посадового окладу позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

48. Така правова позиція у вказані категорії справ була сформована Верховним Судом у постановах від 11.12.2021 у справах № 200/3774/20-а, № 200/3747/20-а, № 240/11952/19 та в подальшому підтримана у постановах від 18.02.2021 у справі № 200/3775/20-а, від 14.04.2021 у справі №240/12309/20, від 27.05.2021 у справі №520/5794/2020, від 04.11.2021 у справі № 460/7603/20, та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

49. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами касаційної скарги, що неврахування вищевказаних обставин та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме пункту 4 Постанови №704 та пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ (1774-19) , призвело до помилкових висновків судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позову та неправильного вирішення спору.

50. Тим не менш, Верховний Суд враховує доводи позивача про те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 (залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022) визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.

51. З огляду на це, положення пункту 4 Постанови № 704 у редакції до 24.02.2018, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою № 103, підлягають застосування з 29.01.2020 (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18). Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №380/13603/21.

52. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

53. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

54. Відповідно до частин 1 та 3 статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

55. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд встановив неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

56. А тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

57. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, Верховний Суд бере до уваги висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якій зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.