420/2871/23 Про визнання протиправними дії військової частини щодо невиплати у повному обсязі грошового забезпечення особи у відповідний період; зобов`язання військової частини перерахувати і виплатити особі грошове забезпечення за указаний період - 21.12.2023 Прийняття

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 10.09.2019 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (1078-2003-п) ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463 гривень 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 по 10.09.2019 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (1078-2003-п) .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 10.09.2019 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (1078-2003-п) . Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.09.2019 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (1078-2003-п) . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 у справі № 420/2871/23 залишено без руху. Надано апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 1610,40 грн. Також роз`яснено, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), скарга буде повернута скаржнику.

Ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету відповідача 28.07.2023 о 14 год 20 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 у справі № 420/2871/23 повернуто апелянту.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, при наявності у останнього достатнього часу для виконання вимог ухвали та усунення недоліків апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 26 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії усунення недоліків.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що 26 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) не отримував ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2023 у справі № 420/2871/23, тому про існування зазначеної ухвали не знав та не міг усунути зазначені недоліки апеляційної скарги.

Крім того, скаржник посилається на те, що у зв`язку із введенням на території України воєнного стану військовослужбовці 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), зокрема, які уповноважені представляти інтереси, починаючи з 24.02.2022 здійснюють передбачені Законами України "Про правовий режим воєнного стану" (389-19) та "Про Державну прикордонну службу України" (661-15) заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Наголошує, що можливості перевірки документів, які надходили на електронну пошту, у представників 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) не було.

Також скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 де указано, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Звертає увагу на те, що апеляційна скарга була подана в паперовій формі до суду апеляційної інстанції і відповідно до частини одинадцятої статті 251 КАС України оскаржувана ухвала повинна бути направлена в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

За наведених міркувань скаржник уважає, що наявні підстави для скасування ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023, яка, на його думку, є незаконною та перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Позиція інших учасників справи

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

17.10.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 420/2871/23.

Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Проте таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

Так, вимоги до апеляційної скарги визначені у статті 296 КАС України, серед яких законодавцем передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно із приписами якої, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У постановах Верховного Суду від 24.02.2020 у справі № 182/1768/17(6-а/0182/50/2018), від 14.08.2020 у справі №420/4676/19 та від 28.12.2020 у справі № 320/7209/19, від 21.02.2022 у справі № 744/658/20 зроблено висновок про те, що залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

У цій справі підставою для повернення апеляційної скарги слугувало те, що недоліки апеляційної скарги не були усунуті скаржником у строк, визначений судом.

Суд зазначає, що копію ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2023 про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) 28.07.2023 о 14 год 20 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а. с. 90).

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2023, усунені не були, докази сплати судового збору до суду не надано. Крім того, суд апеляційної урахував, що строк, встановлений на усунення недоліків скарги, є достатнім для вчинення учасником справи певних процесуальних дій.

Щодо можливості надсилання процесуальних документів в електронному вигляді через систему "Електронний суд", Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною п`ятою статті 251 КАС України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, допустимим доказом, що підтверджує вручення 26 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) судового рішення, надісланого в електронній формі, є довідка про доставку електронного листа.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 380/18227/21, від 23.08.2023 у справі № 380/24487/21.

Колегія суддів також звертає увагу, що згідно із частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).

Пунктом 17 Положення визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Отже, порядок надсилання копій процесуальних документів на офіційну електронну адресу, про які йдеться у частині шостій статті 251 КАС України, здійснюється за допомогою засобів ЄСІТС.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 522/8812/22.

У справах № 459/3660/21, № 460/9523/21, № 240/13276/21, № 380/2760/21, за результатами аналізу наведених норм, Верховний Суд дійшов висновку про те, що функціонування "Електронного кабінету" та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь, пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС, пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації "Електронного кабінету" з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Водночас Верховний Суд зазначив, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до "Електронного кабінету" незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційної, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в "Електронному кабінеті".

Отже, з урахуванням наведеного та наявності у матеріалах справи довідки про доставку в електронному вигляді ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2023 про залишення апеляційної скарги без руху до "Електронного кабінету" відповідача 28.07.2023 о 14 год 20 хв, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо ненаправлення йому копії ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, та щодо необхідності направлення йому ухвали про залишення апеляційної скарги виключно в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу відповідача на те, що пунктами 6 та 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України (2747-15) чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо додання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору або зазначення підстав звільнення від його сплати.

Ураховуючи те, що відповідачем недоліки апеляційної скарги не були усунуті, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги.

Також Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення.

Щодо посилання скаржника на обставини введення воєнного стану в Україні, як на додаткову підставу неможливості перевірки документів, які надходили на електронну пошту, колегія суддів не заперечує, що вказані обставини могли утруднити таку можливість, однак указані доводи не підтверджені достатніми та належними доказами.

Крім того, як встановлено матеріалами справи, ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2023 про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до "Електронного кабінету" відповідача.

Як зазначено вище, нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до "Електронного кабінету" незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційної, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в "Електронному кабінеті".

Щодо посилань відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, відповідно до яких протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, колегія суддів звертає увагу, що в цій же постанові Верховний Суд зауважив, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.