947/11097/23 Про повернення без розгляду апеляційної скарги, яка була залишена без руху - 21.12.2023 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( 26 прикордонний загін ( АДРЕСА_1 ), про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 (колегія суддів у складі: Яковлєва О. В., Єщенка О. В., Крусяна А. В.),

Короткий зміст обставин справи і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 ( 26 прикордонний загін ( АДРЕСА_1 ), в якому просить: скасувати постанову ПдРУ № 035190 від 28.03.2023 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ); закрити стосовно ОСОБА_1 провадження по справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП через відсутність в діях складу правопорушення, передбаченого статтею 202 КУпАП.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 07.06.2023 позов задоволено. Скасовано постанову ПдРУ № 035190 від 28.03.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 202 КУпАП. Закрито щодо ОСОБА_1 провадження по справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП через відсутність в діях складу правопорушення, передбаченого статтею 202 КУпАП.

Не погодившись з рішенням Київського районного суду міста Одеси від 07.06.2023 26 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) 21.07.2023 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023 апеляційну скаргу 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) залишено без руху та надано строк у 10 днів, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків, а саме: вирішити питання про реалізацію права на звернення до суду із заявою про поновлення пропущених процесуальних строків; надати до суду докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в повному обсязі.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що у даному випадку, апелянтом не порушено питання про поновлення пропущених строків апеляційного оскарження, встановлених частиною четвертою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ). При цьому, суд уважав помилковими посилання апелянта на наявність у нього права на поновлення пропущених процесуальних строків на підставі частини другої статті 295 КАС України, оскільки в цій категорії адміністративних справ скорочені строки апеляційного оскарження.

Ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету відповідача 18.08.2023 о 10 год 49 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

На виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023 позивачем 29.08.2023 подано заяву, в якій останній указує, що не мав можливості вчасно реагувати на процесуальні документи та строки, оскільки здійснював дії, необхідні для захисту безпеки населення та інтересів держави в умовах дії правового режиму воєнного стану.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 відмовлено в задоволенні заяви 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2023 у справі № 947/11097/23.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що ця справа відноситься до категорії термінових адміністративних справ, в якій встановлено скорочені строки апеляційного оскарження. При цьому суд зазначив, що посилання апелянта на його підпорядкування Державній прикордонній службі України, а також на факт введення воєнного стану в Україні, є загальними, а як наслідок вони не можуть бути самостійною підставою для поновлення пропущених процесуальних строків. Крім того, суд зазначив, що апелянтом не надано жодного доказу, яким можливо підтвердити безпосередню залученість його представників, що здійснюють представництво у даній справі, до участі в бойових діях, або інших заходах, пов`язаних з обороною України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 26 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що 29.08.2023 на адресу апеляційного суду відповідачем було подано заяву з підтвердженням сплати судового збору та клопотанням про поновлення строків на усунення недоліків з відповідним обґрунтуванням. Водночас судом проігноровано та не прийнято до уваги доводи, які зазначено в клопотанні при тому, що пропуск строку складав всього один день. Також на думку скаржника, в оскарженій ухвалі хибно було зазначено про повторність подачі заяви про поновлення строків, адже зава була подана тільки один раз.

Крім того, скаржник зазначає, що судом проігноровано та не прийнято до уваги, що у зв`язку із введенням на території України воєнного стану військовослужбовці 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), зокрема, які уповноважені представляти інтереси, починаючи з 24.02.2022 здійснюють передбачені Законами України "Про правовий режим воєнного стану" (389-19) та "Про Державну прикордонну службу України" (661-15) заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.

Також скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 де указано, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За наведених міркувань скаржник уважає, що наявні підстави для скасування ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023, яка, на його думку, є незаконною та перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Позиція інших учасників справи

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

09.10.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 947/11097/23.

Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частинами першою, другою статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

Відповідно до статті 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.

Як уже зазначено, у цій справі відповідач 21.07.2023 подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 07.06.2023, проголошеного без його участі (його представника), у справі з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, тобто з пропуском установленого статтею 286 КАС строку на апеляційне оскарження.

При цьому суд першої інстанції, роз`яснюючи порядок і строки оскарження рішення, в резолютивній частині рішення зазначив загальні строки на апеляційне оскарження, а саме: тридцять днів з дати складення повного тексту рішення. Також суд зазначив, що повний текст рішення суду буде виготовлений у строк до 17.06.2023 включно.

П`ятий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження уважав помилковими посилання апелянта на наявність у нього права на поновлення пропущених процесуальних строків на підставі частини другої статті 295 КАС України, оскільки ця справа відноситься до категорії термінових адміністративних справ, в якій встановлено скорочені строки апеляційного оскарження. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання апелянта на його підпорядкування Державній прикордонній службі України, а також на факт введення воєнного стану в Україні, є загальними, а як наслідок вони не можуть бути самостійною підставою для поновлення пропущених процесуальних строків. Також суд зазначив, що апелянтом не надано жодного доказу, яким можливо підтвердити безпосередню залученість його представників, що здійснюють представництво у даній справі, до участі в бойових діях, або інших заходах, пов`язаних з обороною України.

Верховний Суд указує на помилковість зазначеного висновку з таких підстав.

Дійсно, стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України (2747-15) , надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 07.06.2023 Київським районним міста Одеси ухвалено рішення у справі № 947/11097/23, розглянутій в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України від 22.12.2005 № 3262-IV "Про доступ до судових рішень", згідно з якою судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції встановлено, що рішення Київського районного суду міста Одеси від 07.06.2023 надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 13.06.2023, зареєстровано 14.06.2023 та оприлюднено 15.06.2023.

Варто зауважити, що особливості проголошення та вручення судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені саме статтею 271 КАС України, якою обумовлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення, а копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Згідно із супровідним листом Київського районного суду міста Одеси (а. с. 64) позивачу та відповідачу направлені копії рішення суду від 07.06.2023 по справі № 947/11097/23. Проте цей лист не містить реквізити його дати.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази про вручення рекомендованого листа з повідомленням, або докази про надіслання рішення суду електронною поштою, що, насамперед, є альтернативою надіслання судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як свідчать приписи статті 251 КАС України.

Водночас відповідач у своїй апеляційній скарзі зазначає, що копію рішення суду першої інстанції він отримав 21.06.2023.

При цьому відповідач до апеляційної скарги додав копію супровідного листа Київського районного суду міста Одеси від 15.06.2023 № 20869 про направлення військовій частині НОМЕР_1 ( 26 прикордонний загін ( АДРЕСА_1 )) копії рішення суду від 07.06.2023 по справі № 947/11097/23 та копію поштового конверта Київського районного суду міста Одеси.

Відповідно до штампу на копії поштового конверта супровідний лист разом з копією рішення суду першої інстанції направлені відповідачу 18.06.2023 (а. с. 72).

Крім того, відповідно до копії супровідного листа Київського районного суду міста Одеси від 15.06.2023 № 20869 про направлення військовій частині НОМЕР_1 ( 26 прикордонний загін ( АДРЕСА_1 )) копію рішення суду від 07.06.2023 по справі № 947/11097/23, відповідач отримав рішення суду першої інстанції 21.06.2023, про що свідчить штрих-код в правому нижньому куті документу (а. с. 73).

Зважаючи на те, що у цій справі суд першої інстанції не дотримався вимог частини другої статті 271 КАС України і при цьому роз`яснив загальний, а не спеціальний порядок обчислення строку на апеляційне оскарження рішення, а відповідач скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення на тридцятий день після його отримання, суд касаційної інстанції вважає, що в даному конкретному випадку відповідач не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження з урахуванням наведеного та перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу юридичної визначеності.

Отже Верховний Суд указує на передчасність висновків апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 702/1033/17, від 09.06.2022 у справі № 300/1617/20, від 24.11.2022 у справі № 756/1149/22, від 09.02.2023 у справі № 550/197/22.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Висновки щодо судових витрат

Оскільки Верховний Суд не змінив та не ухвалив нове рішення, судові витрати відповідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 в цій справі скасувати, а справу направити до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.