ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 814/4379/15

адміністративне провадження № К/9901/24852/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів -Юрченко В.П., Бившева Л.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Баштанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (правонаступник Головне управління ДПС у Миколаївській області)

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року (Судді: Гордієнко Т.О.),

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року (Судді: Градовський Ю.М., Косцова І.П., Лук`янчук О.В.),

у справі 814/4379/15

за позовом Приватного підприємства "Агротех"

до Баштанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2015 року Приватне підприємство "Агротех" (далі - позивач, ПП "Агротех") звернулося до Баштанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (правонаступник Головне управління ДПС у Миколаївській області, далі - відповідач), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 грудня 2015 року №0000242200, №0000252200, №0000281700 (т. 1 а.с. 5-19).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 20216 року адміністративний позов задоволено (т. 3 а.с. 36-39).

Не погодившись з рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої посилався на висновки, зафіксовані актом перевірки в частині не підтвердження позивачем реальності здійснення господарських операцій позивача із контрагентами ТОВ "Регіон Трейд Черкаси", ТОВ "Інтеграл Плюс", ФОП ОСОБА_1 за перевіряємий період; не включено до складу податкових зобов`язань суму податку на додану вартість з реалізації придбаних продуктів харчування працівникам, з якими здійснюються трудові відносини; не нараховано податок на додану вартість на реалізацію кукурудзи у кількості 40,180 т.; від`ємне значення визначено внаслідок взаємовідносин з контрагентами, по яким встановлено їх нереальність; утримано та перераховано податку на доходи від оренди земельних паїв, однак при одночасному нарахуванні та виплаті орендної плати у грошовій та не грошовій формі підприємством не було застосовано до вартості такого доходу коефіцієнт 1,176471 на виконання вимог п. 164.5 статті 164 ПК України, у зв`язку з чим занижено суму податку на доходи на 74 941 грн (по даному епізоду відповідачем зазначено про договір оренди, укладений позивачем із ОСОБА_2 ); також скаржник посилався на несвоєчасність виписки податкових накладних контрагентами позивача - ТОВ "Інтеграл Плюс", ФОП ОСОБА_1, та на недоліки в товарно-транспортних накладних. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову (т. 3 а.с. 161-163).

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеною Баштанською об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, планової виїзної перевірки ПП "Агротех" з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07.2012 року по 30.06.2015 року, складено акт перевірки від 17.11.2015 р. №416/22-32287919 (т.1 а.с.20-104) з висновками про порушення позивачем: - пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст. 189 ПК в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 44 313 грн з реалізації придбаних продуктів харчування працівників, з якими позивач перебуває у трудових відносинах; - пп.14.1.36 п.14.1 ст.44, п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, 201.4 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ до сплати на спеціальний рахунок платника (декларація "скорочена") на загальну суму 162 155 грн.: - п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.85.1 ст.85, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст. 201 ПК України, в результаті завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 436 296 грн.; - пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.164.5 ст.164, пп.169.4.1 п.169.4 ст. 169 ПК України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 74 941 грн (т. 1 а.с. 20-99).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті перевірки відповідач керувався тим, що в порушення вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 ст. 198 ПК України підприємством не нараховано ПДВ на реалізацію кукурудзи в кількості 40,180 т, не оприбутковано у період з 14.09.2012 по 18.09.2012 зібрану кукурудзу 2012 на площі 41,95 га. За висновками перевіряючого, позивач реалізував цю продукцію на суму 60 270 грн та перевіркою донараховано ПДВ 12 054 грн. В порушення вимог статей 185, 187, 188, 198, 200, 209 ПК України підприємством віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по здійснених операціях, які мають ознаки сумнівності, внаслідок чого підприємство не мало право на формування податкового кредиту на загальну суму 474 768 грн з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ "Регіон Трейд Черкаси", ТОВ "Інтеграл Плюс", ФОП ОСОБА_1 . До того ж, податкові накладні по контрагентам ТОВ "Інтеграл-Плюс" та ФОП ОСОБА_1 повинні бути виписані датою оприбуткування товару, а товарно-транспортні накладні заповненні з порушенням Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях, довіреностей на отримання товару не надано. Також, в порушення п.164.4 ст.164, п.п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України та занижено суму податку на доходи на 74 941 грн, оскільки у перевіряємому періоді ПП "Агротех" при одночасному нарахуванні та виплаті орендної плати у грошовій та не грошовій формі ПП "Агротех" не було застосовано до вартості такого доходу коефіцієнт 1,176471, зокрема, по договору оренди із ОСОБА_2 .

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 04.12.2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000242200, про збільшення позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 258 085 грн, з яких: за основним платежем у розмірі 206 468 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 51 617 грн (т. 1 а.с. 217, розрахунок/а.с.218);

- №0000252200, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 436 296 грн (т. 1 а.с. 219, розрахунок а.с. 220);

- №0000281700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 94 186,25 грн, з яких: за основним платежем в розмірі 74 941 грн, та штрафні санкції в розмірі 19 245,25 грн (т. 1 а.с. 221, розрахунок а.с. 222).

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій, за результатами дослідження наданих позивачем первинних документів, дійшли висновку, що останні підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами за перевіряємий період та спростовують висновки акта перевірки в частині зафіксованих відповідачем порушень. Судами попередніх інстанцій встановлено правомірність формування податкового кредиту на загальну суму 474 768 грн з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ "Регіон Трейд Черкаси", ТОВ "Інтеграл Плюс", ФОП ОСОБА_1, а також факт оприбуткування кукурудзи в бухгалтерському обліку у повному обсязі на загальну кількість за 2012 р. 46 935 т, яка була реалізована згідно первинних документів і підприємство не допустило порушень щодо оподаткування ПДВ. Також суди встановили, що позивачем сплачений податок на доходи фізичних осіб із застосуванням ставки податку 15 % на доходи фізичних осіб та коефіцієнта встановленого п.164.5 ПК України (2755-17) . Крім цього суди дійшли висновку про відсутність підстав для нарахування ПДВ на умовний продаж згідно ст.198.5, ст. 198 ПК України, оскільки витрати на харчування, списані на невиробничі витрати підприємства неможливо персоніфікувати по працівникам. Інші порушення в частині

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, визначених цим пунктом.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 статті 189 ПК України).

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -

безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження реальності господарських операцій та зміни майнового стану платника податків, позивачем, як до перевірки так і до суду першої інстанції надані наступні документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договір поставки нафтопродуктів від 28 січня 2014 року № 01/13-14 (бензин, дизельне паливо), укладений між позивачем (покупець) із ТОВ "Інтеграл Плюс" (постачальник) (т.2 а.с.19-21); договір поставки нафтопродуктів від 14 травня 2013 року № 14/05-13/01 (бензин, дизельне паливо), укладений між позивачем (покупець) із ФОП ОСОБА_1 (постачальник) (т.2 а.с. 40-42); договір поставки нафтопродуктів від 21 березня 2014 року № РТ-70 (дизельне паливо), укладений між позивачем (покупець) із "Регіон Трейд Черкаси" (постачальник) (т.2 а.с. 83-84); договір зберігання від 01 липня 2012 року (т.2 а.с.116-119); податкові накладні (т.2а.с.24,32,35,47,52,60,64,72,79,89,97,105,110); видаткові накладні (т.2а.с.22,28,34,49,56, 63,69,77,86,94,102,109); товарно-транспортні накладні (т.2 а.с.23,31,37,45,51,57,65, 73,75,76,78,87,95,103,111); акти приймання передачі паливно-мастильних матеріалів (т.2 а.с.26,30,38,46, 50,53,58,66,71,81,91,98,114); прибуткові накладні на паливно-мастильні матеріали (т.2 а.с.29,36,43,44,59,62, 6770,80,90,99,106,113); Сертифікати відповідності та Паспорти якості на бензин, дизельне паливо та паливо моторне (по видам) (т.2 а.с.212,122,123,124,125126-138). Також позивачем до матерів справи надавалися накази ПП "Агротех" № 7, 11, 112 про створення постійно діючої комісії для забезпечення контролю за приймання, збереженням та використанням паливно-мастильних матеріалів (т. 2 а.с. 139-140, 141-142,143-144); обороти рахунків № 631, 203 (т. 2 а.с. 145-157); наказ про проведення щорічної інвентаризації від 29.09.2015 року № 112 (т. 2 а.с. 158-159); інвентаризаційний опис основних засобів від 01.10.2015 року (т. 2 а.с. 160-180); договір оренди земельної ділянки від 10.06.2013 року, у відповідності до якого орендодавцем є ОСОБА_2 а орендарем Приватне підприємство "Агротех" (земля сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Веселобалківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, площею 8,29 га, орендна плата становить 8060,94 грн на 2013 рік (т.2 а.с. 203-204), обороти рахунку № 6854 за 2013 рік (т. 2 а.с. 206), видатковий касовий ордер (т. 2 а.с. 207); відомість про видачу ячменя в рахунок оплати орендної оплати за 2013 рік (т. 2 а.с. 208-211); накази про організацію харчування працівників ПП "Агротех", обороти рахунку № 281 (т. 2 а.с. 212-215).

Судами попередніх інстанцій за результатами оцінки первинних документів, встановлено, що вони підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивачем із контрагентами ТОВ "Регіон Трейд Черкаси", ТОВ "Інтеграл Плюс", ФОП ОСОБА_1 . Паливно-мастильні матеріали, які придбані позивачем, використовувалися ним для здійснення господарської діяльності, яка пов`язана із вирощуванням зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів, вирощування ягід, після урожайна діяльність, оптова торгівля зерном. Податкові накладні виписані контрагентами на виконання вимог п. 187.1 статті 187 ПК України на дату відвантаження товару та інші датою зарахування коштів на банківській рахунок.

До того ж, як встановлено судом першої інстанції, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 (z0293-96) (п.13 абз.3), матеріальна відповідальна особа позивача приймала товар від постачальника, про що містяться підписи на видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та ці підписи завірені печаткою підприємства. Наказами керівника ПП "Агратех" № 7 від 14.01.2013, № 112 від 17.09.2013, № 11 від 13.01.2014 створено постійно діючу комісію для забезпечення контролю за приймання, збереженням та використання паливно-мастильних матеріалів (голова комісії: головний інженер: Макаров М.В., члени комісії: бухгалтер Фірчук Н.А., Енергетик: Задерецький А.Р, Комірник: Білецька Л.П.), яка здійснювала прийом паливно-мастильних матеріалів, враховуючи вимоги Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 (на виконання вимог укладених договорів з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ "Регіон Трейд Черкаси", ТОВ "Інтеграл Плюс", ФОП ОСОБА_1 ), про що складені акти приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів, які містять, зокрема заміри температури та густини палива (т.2 а.с.26,30,38,46, 50,53,58,66,71,81,91,98,114, а також а.с. 139-140, 141-142, 143-144).

Доводи касаційної скарги лише цитують висновки акта перевірки, та не містять жодних посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального, або процесуального права при ухваленні судових рішень. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про документальне підтвердження позивачем реальності здійснення господарських операцій із контрагентами ТОВ "Регіон Трейд Черкаси", ТОВ "Інтеграл Плюс", ФОП ОСОБА_1 і як наслідок, правомірність формування позивачем податкового кредиту за результатами цих операцій по придбанню паливно-мастильних матеріалів .

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для нарахування ПДВ на умовний продаж згідно ст.198.5, ст. 198 ПК України, оскільки витрати на харчування, списані на невиробничі витрати підприємства неможливо персоніфікувати по працівникам, що не спростовано відповідачем доводами касаційної скарги. До того ж, як встановлено судом першої інстанції, в судовому засіданні представник позивача по даному епізоду пояснив, що відповідно до наказів підприємства (накази про організацію харчування працівників ПП "Агротех") (т. 2 а.с. 212-215), харчування працівників відбувається на полі та бригаді за принципом "шведського столу", витрати на харчування були списані на невиробничі витрати підприємства, податковий кредит підприємством не формувався, а реалізація продукції підприємством не відбувалась.

Також, доводи касаційної скарги не спростовують і висновків судів попередніх інстанцій про документальне підтвердження в ході розгляду справи факту оприбуткування позивачем кукурудзи в бухгалтерському обліку у повному обсязі на загальну кількість за 2012 р. 46 935 т, яка була реалізована згідно первинних документів і за висновками судів попередніх інстанцій, підприємство не допустило порушень щодо оподаткування ПДВ. При цьому судами попередніх інстанцій зроблено посилання на акт перевірки, в якому контролюючим органом також зазначено, що вказана кукурудза була оприбуткована, але не відображена в статистичній звітності 29 СК, у зв`язку з чим колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність цього порушення з боку позивача.

В обґрунтування правомірності донарахування позивачу податку на доходи з фізичних осіб, відповідач в доводах касаційної скарги, посилався на договір оренди, укладений позивачем (як орендарем) із ОСОБА_2 (орендодавець), вказуючи про те, що 3045 грн пайщик отримав натуральною оплатою, а 5015,94 грн. в грошовій формі, що свідчить про невірну сплату позивачем ПДФО (15%) в сумі 1209,14 грн без врахування коефіцієнту 1,176471 на виконання вимог п. 164.5 статті 164 ПК України, оскільки сума ПДФО складає 1289,74 грн.

Але, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що по договору оренди земельної ділянки від 10.06.2013 року, укладеному між позивачем (орендар) та фізичною особою ОСОБА_2 (орендодавець) орендна плата складає 8 060,94 грн (п. 9 договору оренди). За бажанням орендодавця, за домовленістю з орендарем, орендна плата може бути видана натуральною продукцією (т. 2 а.с. 205). Із наявного в матеріалах справи реєстру виплати орендної плати за 2013 рік судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем сплачено орендну плату по договору в розмірі 6861,80 грн, з яких 3806,80 грн. (було сплачено готівкою ) + 3045 грн. (було сплачено сільгосппродукцією на суму) + податок на доходи фізичних осіб з врахуванням коефіцієнта встановленого п.164.5 ПК України (2755-17) , що складає 1209,13 (т. 2 а.с. 205, 206, 207208, 209, 210). Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів контролюючого органу про сплату ПДФО без врахування коефіцієнту, передбаченого вимогами п. 164.5 статті 164 ПК України. До того ж, касаційна скарга не містить доводів про порушення позивачем сплати орендної плати за землю, визначеної договором від 10.06.2013 року, а в акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок, що перевіркою повноти визначення орендної плати за період з 01.07.2012 року 30.06.2015 року не встановлено її заниження або завищення (т. 1 а.с. 40).

Доводи касаційної скарги повністю дублюють висновки акта перевірки в частині зафіксованих порушень і не містять посилань на порушення судом апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень норм матеріального або процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну Баштанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (правонаступник Головне управління ДПС у Миколаївській області) залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 20216 року у справі 814/4379/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді В.П. Юрченко

Л.І. Бившева