640/31884/20 Про визнання протиправними та скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника Головного управління Держпродспоживслужби області, наказу Голови Держпродспоживслужби "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби",наказу Голови Держпродспоживслужби про звільнення особи з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби області; поновлення особи на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби області з дня наступного за днем звільнення із зазначеної посади - 20.11.2023 Прийняття

- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Держпродспоживслужби від 09 грудня 2020 року № 420-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби" у частині затвердження висновку щодо оцінювання службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік;

- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Держпродспоживслужби від 10 грудня 2020 року № 426-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з дня наступного за днем звільнення із зазначеної посади.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що наказ Держпродспоживслужби від 10 грудня 2020 року № 426-к, яким позивача звільнено із займаної посади у зв`язку з отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Стверджує, що завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" на 2020 рік, крім зазначених у розділі І (пункти 1.1. - 1.3.), в порушення вимог Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (640-2017-п) , в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 591 (591-2019-п) , що визначені в кількості 13 завдань, не відповідають його посадовим обов`язкам як начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, визначеним Розподілом обов`язків між начальником, першим заступником начальника та заступником начальника Головного управління, затвердженим наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 27 червня 2018 року № 1744.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

Відповідно до наказу Держпродспоживслужби від 04 жовтня 2017 року № 848-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

28 грудня 2019 року т. в. о. Голови Держпродспоживслужби визначено Кустурову В. Б. завдання на 2020 рік:

1) організація ефективної роботи Управління, яке містить 3 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Перше Завдання);

2) забезпечення управління персоналом, яке містить 4 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Друге Завдання);

3) створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня проінформованості, впевненості та впливовості споживача на розвиток внутрішнього ринку, яке містить 3 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Третє Завдання);

4) забезпечення реалізації державної політики у сферах повноважень Держпродспоживслужби в межах компетенції головного управління яке містить 2 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Четверте Завдання).

04 листопада 2020 року та 20 листопада 2020 року позивачем складені та направлені до Держпродспоживслужби звіти щодо результатів виконання завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" на 2020 рік.

Відповідно до результатів виконання завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" на 2020 рік відносно ОСОБА_1 останньому виставлено середній бал " 2".

09 грудня 2020 року наказом Голови Держпродспоживслужби № 420-к затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, відповідно до пункту 15 якого ОСОБА_1 виставлено оцінку "негативна".

Керуючись Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (667-2015-п) , відповідно до частини шостої статті 44, частини п`ятої статті 87 Закону України "Про державну службу", на підставі наказу Держпродспоживслужби від 09 грудня 2020 року № 420-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби", ураховуючи тимчасову непрацездатність ОСОБА_1, начальника Головного управління Держспоживслужби в Одеській області, наказом Голови Держпродспоживслужби від 10 грудня 2020 року № 426-к звільнено позивача з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у зв`язку з отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про Державну службу", в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність.

Уважаючи такі рішення відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09 грудня 2020 року №420-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби" в частині затвердження висновку щодо оцінювання службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10 грудня 2020 року № 426-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 01 лютого 2021 року. Зобов`язано Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснити розрахунок суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2021 року до 08 лютого 2021 року та стягнуто з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів суму стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2021 року до 08 лютого 2021 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що завдання 2 - 4 та ключові показники до них, в порушення вимог пункту 7 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, виходять за межі посадових обов`язків державного службовця ОСОБА_1, що, в свою чергу, ставить під сумнів дотримання принципів об`єктивного та достовірного оцінювання результатів виконання державним службовцем завдань та ключових показників, встановлених останньому 28 грудня 2019 року.

Також суд першої інстанції зауважив, що відсутні підстави вважати належним доказом повідомлення ОСОБА_1 про дату проведення оціночної співбесіди шляхом надіслання електронного повідомлення Держпродспоживслужбою позивачу у месенджері "Вайбер", оскільки із скрін-шотів, долучених відповідачем до відзиву вбачається здійснення електронної розсилки повідомлення у виді фото, на якому зображена таблиця, текст в якій є нерозбірливим, невстановленим суб`єктом у чаті " Group". Водночас, відомості щодо дати та місця події, щодо якої здійснюється розсилка повідомлення, не є такими, які можливо встановити. Указане свідчить про порушення Держспоживслужбою процедури визначення результатів виконання завдань позивачем.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що обґрунтування відповідачем негативної оцінки не відповідає Критеріям виставлення балів та принципам проведення оцінювання, встановлених пунктом 3 Порядку № 640, оскільки відповідачем не надано доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для подальшого затвердження оскаржуваного позивачем висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби та доказів достовірності даних, які були взяті безпосереднім керівником позивача до уваги. Відповідачем не дотримано порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності позивача, та оцінка, яка виставлена за виконання позивачем завдань, не відповідає обґрунтуванню Критеріїв виставлення балів, визначених Порядком, висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік, не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. У даному випадку судом першої інстанції встановлено протиправність звільнення позивача, що має наслідком поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді, з якої його було звільнено.

Окрім того, ураховуючи, що позивача звільнено 01 лютого 2021 року, а рішення суду в цій справі прийнято 08 лютого 2021 року, суд зобов`язав Держпродспоживслужбу здійснити розрахунок суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2021 року до 08 лютого 2021 року та стягнув з відповідача суму стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача за період з 01 лютого 2021 року до 08 лютого 2021 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність висновку щодо результатів оцінювання позивача та наказу про його звільнення, оскільки завдання та ключові показники були встановлені ОСОБА_1 28 грудня 2019 року та були погоджені позивачем без зауважень, більше того, впродовж 2020 року позивачем останні виконувались, адже 04 листопада 2020 року та 20 листопада 2020 року позивачем складені та направлені до Держпродспоживслужби звіти щодо результатів виконання завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" на 2020 рік, матеріали справи не містять скарг щодо порушення прав позивача або перешкод у їх реалізації, у відповідності до статті 11 Закону України "Про державну службу".

Також суд апеляційної інстанції звернув увагу на той факт, що на виконання пункту 34 Порядку № 640, перед затвердженням завдань на 2020 рік, з ОСОБА_1 було проведено їх обговорення. Ані при визначенні завдань, ані згодом протягом 2020 року, позивач жодного разу не звертався за роз`ясненням чи уточненням будь-якого із завдань та його показників, що, насамперед, свідчить про відповідність завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" на 2020 рік посадовим обов`язкам ОСОБА_1 як начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Постановою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лівочки Павла Васильовича задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року скасовано, а справу направлено до цього ж суду на новий судовий розгляд.

Верховний Суд зазначив, що погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відповідність кожного із встановлених завдань та ключових показників посадовій інструкції ОСОБА_1 .

Водночас Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання за критеріями виставлення балів, встановленими Додатком 4 до Порядку № 640. Відповідність спірного висновку в частині оцінки результатів службової діяльності ОСОБА_1, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, може бути надано лише на підставі аналізу дотримання учасниками процедури оцінювання цієї процедури, зокрема на предмет обґрунтованості за встановленими критеріями балів, проставлених безпосереднім керівником державного службовця - позивача у формі щодо результатів виконання останнім завдань.

Під час нового розгляду справи Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову від 24 січня 2022 року, якою апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що надаючи правову оцінку висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача, який обіймав посаду державної служби категорії "Б" або "В" у 2020 році, суд дійшов висновку про наявність у вказаному документі належного мотивування та обґрунтування виставлення балів, що свідчить про об`єктивність оцінювання службової діяльності позивача. В основу критеріїв оцінки результатів виконання завдань покладено чіткі очікувані (на початку року) показники досягнення результатів роботи відповідно до стратегічних цілей державної установи та працівника. При аналізі результативності праці враховано реальне навантаження на працівника, фактори, які впливають на виконання покладених на службовця функцій, компетентність та виконавська дисципліна, а також відповідальність за управління людськими ресурсами, аналітичні навички, тощо. Такий висновок слідує із змісту обґрунтувань оцінювання.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що суб`єкт оцінювання конкретизував підстави для застосування тієї чи іншої оцінки, навів смислові значення, на обґрунтування свого рішення (які саме завдання не виконано, в чому полягало невиконання, неналежне виконання, неповне виконання, неякісне виконання, в чому вони проявилися).

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що визначення та виставлення оцінки за виконані завдання є дискреційним повноваженням керівника. Суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів, та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Типового Порядку № 640.

Постановою Верховного Суду від 20 грудня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року скасовано, а справу № 640/31884/20 направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходив з того, що оскільки ця справа розглядалася у суді першої інстанції за правилами загального позовного провадження, то повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання є обов`язковим. У цьому разі апеляційний суд міг провести розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін лише у випадку, якщо учасники справи не прибули у судове засідання, будучи належним чином повідомлені про його проведення, або у разі відсутності від них клопотань про розгляд справи за їхньою участю. Розгляд цієї справи в суді апеляційної інстанції у спосіб, у який суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження, на думку колегії суддів Верховного Суду, не відповідає принципам адміністративного судочинства. Суд апеляційної інстанції не виконав процесуальну вимогу щодо належного повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи як передумови для апеляційного перегляду справи.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції обов`язку завчасного і належного повідомлення сторін, зокрема позивача, про дату, час і місце розгляду справи. Це є безумовною підставою для констатації порушення норм процесуального права, що, у свою чергу, тягне за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року скасовано та прийняти нову постанову. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними та скасування наказів відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що як вбачається з таблиці Результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік за підписом Голови Держпродспоживслужби Магалецької В. В. в обґрунтування оцінки " 2" зазначено: "Формальне відношення до покладених завдань та підготовки звіту. Поверхнева інформація щодо результатів поставлених завдань та відсутність деталізованої аналітичної інформації. Особисте залучення керівника в роботу над завданнями у звіті не зазначено". З огляду на це, колегія суддів апеляційної інстанції уважає, що суб`єкт оцінювання конкретизував підстави для застосування тієї чи іншої оцінки, навів смислові значення на обґрунтування свого рішення (які саме завдання не виконано, в чому полягало невиконання, неналежне виконання, неповне виконання, неякісне виконання, в чому вони проявилися). У висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача, який обіймав посаду державної служби категорії "Б" або "В" у 2020 році, наявне належне мотивування та обґрунтування виставлення балів, що свідчить про об`єктивність оцінювання службової діяльності позивача. В той же час, визначення та виставлення оцінки за виконані державним службовцем завдання є дискреційними повноваженням його керівника. Суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів, та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Типового Порядку № 640.

Також суд апеляційної інстанції зауважив, що при оцінюванні звітів позивача відповідачем правомірно було враховано відсутність на офіційному сайті Управління інформації щодо доборів, чого позивачем в ході розгляду справи не спростовано, в той час як роздруківка, зокрема, з офіційного сайту https://career.gov.ua/, якими підтверджується здійснення публікацій про оголошені конкурси на заміщення вакантних посад державної служби на Єдиному порталі вакансій державної служби, є свідченням про часткове виконання завдання, поставленого позивачу, у зв`язку з чим йому й було виставлено 2 бали.

Крім того, Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові дійшов висновку, що проведення оцінювання позивача на підставі наявної інформації у зв`язку з його повторною неявкою, здійснювалась відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки позивачу двічі були направлені повідомлення про дату і час проведення оціночних співбесід. Зокрема, 20 листопада 2020 року через месенджер "Вайбер" позивача та інших керівників територіальних підрозділів Держпродспоживслужби повідомили про дати і час їхніх оціночних співбесід. Співбесіда позивача була призначена на 27 листопада 2020 року на 11:00 год. У зв`язку з неявкою ОСОБА_1 на дану співбесіду, 27 листопада 2020 року в системі електронної взаємодії органів виконавчої влади йому направлено повторне запрошення на співбесіду - на 30 листопада 2020 року о 12:00 год, на яку позивач також не з`явився. Лист з повідомленням про призначення повторної співбесіди для оцінювання позивача від 27 листопада 2020 року № 24.1-6/1/6829 було підписано Головою Держпродспоживслужби та адресовано безпосередньо позивачу, як керівнику Управління.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

01 травня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гайдай Я. Ф. на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2023 року визначено склад колегії суддів: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Данилевич Н. А., Смокович М. І.

У подальшому, Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2023 року визначено склад колегії суддів: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Білак М. В., Смокович М. І.

V. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року залишити в силі.

На обґрунтування позиції скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно не застосовано висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 26 січня 2023 року у справі № 140/318/21 щодо принципів оцінювання та права особи бути вислуханим, а саме направляючи 27 листопада 2020 року повторне запрошення на співбесіду 30 листопада 2020 року Держпродспоживслужбою не враховано, що відповідно до вимог статті 9-1 Закону України "Про державну службу", таке повідомлення вважається врученим 01 грудня 2020 року, тобто вже після проведення оціночної співбесіди, а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивача попереджено про дату та час співбесіди є таким, що не відповідає критерію законності та таким, що свідчить про недотримання Держпродспоживслужбою права особи бути вислуханим. Представник позивача наголошує, що з метою дотримання принципів оцінювання (об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця - пункт 3 Порядку № 640) проведення оціночної співбесіди є гарантією захисту його прав та надає можливість спростовувати інформацію, що негативно його характеризує.

Крім того, скаржником зазначено, що судом апеляційної інстанції безпідставно не застосовано висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19 щодо перевірки та надання юридичної оцінки відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання. Допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку. На думку скаржника, в обґрунтуванні кожного виставленого балу, у тому числі і середнього балу, відповідачем не наведено жодного з критеріїв, визначених Додатком 4 до Порядку № 640, що передбачено пунктом 39 цього Порядку і є обов`язковим для застосування при виставленні балів при оцінюванні.

У касаційній скарзі представник позивача зазначає, що на даний час відсутні позиції Верховного Суду щодо застосування положень пункту 19 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців в контексті визначення завдань і ключових показників для державних службовців, які займають посаду державної служби категорій "Б". На думку скаржника, суд апеляційної інстанції взагалі не міг посилатися на відповідність завдань, які визначені для державного службовця категорії "Б", тим завданням, які визначаються для службовців вищого корпусу державної служби категорії "А" (відповідно до пункту 19 Порядку № 640), оскільки це прямо суперечить пунктам 33, 34 Порядку № 640. Приймаючи до уваги те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1267-р (1267-2019-р) визначені типові завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності для державних службовців, які займають посади керівників центральних органів виконавчої влади, відповідно до пункту 19 Порядку № 640, жодних законних підстав для застосування таких типових завдань для службовців категорії "Б" немає.

Держпродспоживслужба подала відзив на касаційну скаргу, у якій просить відмовити у її задоволенні, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Відповідач зазначає, що позивач свідомо проігнорував повідомлення про дату, час та місце проведення оціночних співбесід та не з`явився на них. Про причини нез`явлення на оціночну співбесіду позивач не повідомив. Про тимчасову втрату працездатності позивач також не повідомляв. Оскільки ані нормами Порядку № 640, ані нормами Закону України "Про державну службу" не встановлено форми відповідного повідомлення, то повідомлення шляхом надіслання засобом телефонного та електронного зв`язку в межах спірних правовідносин є належним повідомленням позивача про час та дату проведення оціночної співбесіди.

Також Держпродспоживслужба стверджує, що позивач не заперечував щодо завдань для щорічного оцінювання, їх формулювання та визначення, їх законності та правомірності, протягом звітного періоду 2020 року не надавав пропозиції щодо їх перегляду, зміни таких завдань і ключових показників, як і не надавав пропозицій, зауважень, будь-яких службових записок, доповідних, інших документів щодо неможливості їх виконання, не пропонував іншого способу виконання завдань. Більш того, позивач не оскаржував визначені йому на 2020 рік завдання та ключові показники, а суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, надавши оцінку кожному завданню.

08 листопада 2023 року від ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду заява про відмову від відшкодування (стягнення) на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Держпродспоживслужби, та відповідно просив змінити у цій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року у справі № 640/31884/20.

10 жовтня 2023 року від Держпродспоживслужби до Верховного Суду подано заяву, у якій останній зазначив, що з урахуванням заяви позивача від 08 листопада 2023 року, відповідач визнає позов у цій справі у частині скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, скасування наказу Держпродспоживслужби від 09 грудня 2020 року № 420-к у частині, що стосується ОСОБА_1, скасування наказу Держпродспоживслужби від 10 грудня 2020 року № 426-к про звільнення ОСОБА_1, поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними та скасування наказів - задоволено. Визнано нечинним рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року в частині задоволення позову про зобов`язання Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснити розрахунок суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2021 року до 08 лютого 2021 року та стягнення з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів суму стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2021 року до 08 лютого 2021 року та стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Держпродспоживслужби. Провадження у справі № 640/31884/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними та скасування наказів у частині позовних вимог про зобов`язання Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснити розрахунок суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2021 року до 08 лютого 2021 року та стягнення з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів суму стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2021 року до 08 лютого 2021 року - закрито.

VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Основного Закону України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

За наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України визначенням, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) (далі - Закон № 889-VIII (889-19) )

Згідно з приписами статті 7 Закону № 889-VIII, державний службовець має право, зокрема, на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності; безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби, у тому числі висновками щодо результатів оцінювання його службової діяльності.

Відповідно до положень статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 83 Закону № 889-VIII визначено підстави для припинення державної служби, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

Пунктом 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII обумовлено, що отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (640-2017-п) затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок № 640), який визначає процедуру такого оцінювання. Дія цього Порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В".

За змістом пунктів 2- 4 цього Порядку № 640, метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А"; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб`єкт призначення; служба управління персоналом.

Державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок) (пункт 5 Порядку № 640).

Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню) (пункт 9 Порядку № 640).

Згідно з пунктом 13 Порядку № 640, визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Пунктами 36 - 40 Порядку № 640 передбачено, що визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Додатком 4 до Порядку № 640 встановлено Критерії виставлення балів, зокрема:

- "не підлягає оцінюванню" - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень);

- бал " 0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

- бал " 1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

- бал " 2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

- бал " 3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

- бал " 4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Індивідуальну програму професійного розвитку виконано.

Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця. У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Відповідно до пункту 40-1 Порядку № 640 служба управління персоналом узагальнює результати виконання завдань державними службовцями. Якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб`єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання).

Для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника.

У разі необґрунтованості негативної оцінки, виставленої державному службовцю, суб`єкт призначення зазначає своє обґрунтування у формі згідно з додатком 8 та не затверджує висновок з такою оцінкою. У такому разі процедура оцінювання результатів службової діяльності відповідного державного службовця припиняється.

Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (пункт 41 Порядку № 640).

Право державного службовця оскаржити висновок про негативну оцінку передбачено пунктом 47 Порядку № 640.

За змістом пунктів 49- 50 Порядку № 640, висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

У разі прийняття рішення про скасування висновку в частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця щодо цього державного службовця повторно проводяться такі етапи оцінювання: визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Зазначені етапи оцінювання проводяться: не пізніше одного місяця після прийняття рішення про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", у порядку, передбаченому пунктами 37- 41 цього Порядку.

Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

VІІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Так, ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2023 року касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 відкрите на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: судом апеляційної інстанції не застосовано висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 26 січня 2023 року у справі № 140/318/21 щодо принципів оцінювання та права особи бути вислуханим, а також правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19 щодо перевірки та надання юридичної оцінки відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання. Також, у касаційній скарзі представник позивача зазначає, що на даний час відсутні позиції Верховного Суду щодо застосування положень пункту 19 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців в контексті визначення завдань і ключових показників для державних службовців, які займають посаду державної служби категорій "Б".

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з незгодою ОСОБА_1 з висновком результатів його службової діяльності на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у частині виставлення негативної оцінки, що в подальшому зумовило звільнення з посади на підставі наказу від 10 грудня 2020 року № 426-к "Про звільнення ОСОБА_1".

Що стосується доводів скаржника про те, що ОСОБА_1 не був вислуханий під час оцінюючої співбесіди, не був належним чином повідомлений про її дату і час, колегія суддів зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, позивачу двічі були направлені повідомлення про дату і час проведення оціночних співбесід. Зокрема, 20 листопада 2020 року через месенджер "Вайбер" позивача та інших керівників територіальних підрозділів Держпродспоживслужби повідомили про дати і час їхніх оціночних співбесід. Співбесіда позивача була призначена на 27 листопада 2020 року на 11:00 год. У зв`язку з неявкою ОСОБА_1 на дану співбесіду, 27 листопада 2020 року в системі електронної взаємодії органів виконавчої влади йому направлено повторне запрошення на співбесіду - на 30 листопада 2020 року о 12:00 год, на яку позивач також не з`явився.

Водночас, на обґрунтування позиції позивач стверджує, що відповідно до частини 4 статті 9-1 Закону № 889-VIII повідомлення від 27 листопада 2020 року вважається таким, яке вручене 01 грудня 2020 року, тобто вже після проведення оціночної співбесіди.

З цього приводу Верховний Суд зазначає таке.

Положеннями частини другої статті 63 Закону № 889-VIII закріплено, що з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний, серед іншого, забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

За змістом пунктів 40-1, 41 Порядку № 640, якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб`єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання).

Аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку про те, що остаточне рішення щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" приймає суб`єкт призначення, до повноважень якого належить затвердження висновку щодо оцінювання.

Поруч із цим, у випадку якщо державному службовцю виставлена негативна оцінка суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника, і лише після цього вирішує чи є виставлена негативна оцінка обґрунтованою.

Тобто, законодавець не покладає на суб`єкта призначення імперативного обов`язку щодо затвердження результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", суб`єкт призначення наділений певною свободою розсуду при вирішенні вказаного питання.

Як убачається з матеріалів справи, 04 листопада 2020 року та 20 листопада 2020 року позивачем складені та направлені до Держпродспоживслужби звіти щодо результатів виконання завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" на 2020 рік.

Разом з цим, відповідно листків непрацездатності від 12 листопада 2020 року серії АДН № 500176, від 10 грудня 2020 року серії АДН № 113053 та від 15 січня 2021 року серії АДН № 113771 ОСОБА_1 у період з 12 листопада 2020 року до 29 січня 2021 року включно перебував на амбулаторному лікуванні. Першим днем роботи відповідно до листка непрацездатності від 15 січня 2021 року серії АДН № 113771 визначено 30 січня 2021 року (субота). Отже, фактично позивач міг приступити до виконання своїх обов`язків 01 лютого 2021 року.

Верховний Суд уважає, що в ситуації, коли з державним службовцем не проводилася оціночна співбесіда, під час якої він міг скористатися можливістю спростувати чи підтвердити виставлені йому бали шляхом надання пояснень та підтверджуючих документів, а також за відсутності наведених у заповненій формі щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8, будь-яких обґрунтувань виставлених балів, суб`єкт призначення задля прийняття правомірного рішення стосовно такого державного службовця повинен був скористатися усіма передбаченими законом механізмами та інструментами, як наприклад, заслуховування пояснень відповідного державного службовця.

Однак, у ситуації з позивачем суб`єкт призначення фактично мав у розпорядженні лише матеріали, надані службою управління персоналом, а отже, думка та пояснення державного службовця не були вислухані та взяті до уваги.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що приписами статті 9-1 Закону -№ 889-VIII визначено, що доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Аналізуючи вищенаведену норму, Суд доходить переконання про альтернативність вибору керівником державної служби способів доведення інформації або документів до відома державного службовця: особисто, поштою, електронною поштою, використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку. При чому, вибір одного із зазначених способів доведення інформації не тягне за собою обов`язку одночасного використання іншого. Водночас, у разі надсилання інформації або документів поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Як убачається з матеріалів справи, повторне запрошення на співбесіду, призначену на 30 листопада 2020 року, відповідачем направлено на електронну адресу позивача 27 листопада 2020 року. Тобто, з урахуванням вимог статті 9-1 Закону № 889-VIII, таке повідомлення вважається врученим 02 грудня 2020 року, тобто вже після дати, на яку було призначено співбесіду.

У такому аспекті колегія суддів зазначає, що однією із фундаментальних складових принципу верховенства права є право особи брати участь у процесі прийняття рішення щодо неї. Усвідомлюючи важливість такої складової принципу верховенства права, законодавець імплементував її у пункт 9 частини другої статті 2 КАС України в якості критерію перевірки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття "несприятливих" адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.

У цій справі суб`єкт призначення не врахував те, що позивач не брав участь в оціночній співбесіді з об`єктивних причин (перебував на лікарняному) та не надав можливості останньому висловитися під час вивчення та розгляду матеріалів оцінювання. Жодні пояснення у ОСОБА_1 не відбиралися, йому не було запропоновано підтвердити або спростувати виставлені бали.

Невчинення означених дій дає підстави вважати, що висновок про результати оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 затверджений в умовах формального підходу, без урахування усіх обставин та права особи на участь у процесі прийняття рішення, що є одним із критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень та невід`ємною складовою принципу верховенства права.

Що стосується аргументів щодо перевірки та надання юридичної оцінки відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.

Так, Верховний Суд у постанові від 27 жовтня 2021 року у цій справі зазначив, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання за критеріями виставлення балів, встановленими додатком 4 до Порядку № 640. Слід зазначити, що відповідність спірного висновку в частині оцінки результатів службової діяльності ОСОБА_1, наведеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям, може бути надано лише на підставі аналізу дотримання учасниками процедури оцінювання цієї процедури, зокрема на предмет обґрунтованості за встановленими критеріями балів, проставлених безпосереднім керівником державного службовця - позивача у формі щодо результатів виконання останнім завдань.

Тобто, Верховний Суд скасовуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року зауважив, що згідно з таблицею результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік за підписом Голови Держпродспоживслужби Магалецької В. В., у якій в обґрунтування оцінки " 2" зазначено: "Формальне відношення до покладених завдань та підготовку звіту. Поверхнева інформація щодо результатів поставлених завдань та відсутність деталізованої аналітичної інформації. Особисте залучення керівника в роботу над завданнями у звіті не зазначено" не є достатнім обґрунтуванням, у розумінні норм Закону № 889-VIII (889-19) .

Однак, під час нового розгляду суд апеляційної інстанції, визнаючи висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ( ОСОБА_1 ) правомірним повторно посилався на зазначене вище обґрунтування виставленої оцінки " 2". При цьому, детального аналізу відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання за критеріями виставлення балів, встановленими додатком 4 до Порядку № 640, судом апеляційної інстанції зроблено не було.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"У спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

З аналізу вищенаведених норм Закону № 889-VIII (889-19) та Порядку № 640 убачається, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

Так, оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. При цьому, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом № 889-VIII (889-19) . У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Таким чином, за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

Водночас, за приписами частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Отже, виходячи зі змісту наведеної норми, предметом оскарження в судовому порядку може бути саме висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі №320/425/21.

На виконання вимог Закону № 889-VIII (889-19) відповідачем проведено оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 за результатами якого позивачем отримано за загальним підсумком середній бал " 2", що відповідає оцінці - "негативна". При цьому, визначення результатів виконання позивачем завдань і ключових показників здійснено без проведення оціночної співбесіди, у зв`язку з його перебуванням на лікарняному.

Так, у відповідності до приписів статті 44 Закону № 889-VIII за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

Згідно з пунктом 41 Порядку № 640, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

У свою чергу, за змістом пункту 39 цього Порядку, після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Згідно з додатком 4 до Порядку № 640, критеріями виставлення балів є:

- " 0" завдання не виконане або в роботі порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

- " 1" завдання виконане частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або в роботі порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

- " 2" завдання виконане, але з порушенням строку виконання чи/або із залученням до виконання завдання допомоги інших (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку ініціативність, самостійність, недостатність знання нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

- " 3" завдання виконане своєчасно, результат якого повною мірою можна використати у роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

- " 4" завдання виконане своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.

Отже, Порядком № 640 суб`єкт оцінювання наділений повноваженнями на прийняття рішення щодо виставлення під час оцінювання державного службовця однієї з трьох оцінок, а саме: негативної, позитивної або відмінної. При цьому суб`єкт оцінювання повинен обґрунтувати таку оцінку.

Разом із тим, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою ту обставину, що результати виконання завдань ОСОБА_1 не містять обґрунтування у частині виставлення балів по кожному завданню, як того вимагає пункт 39 Порядку № 640. Натомість, у якості обґрунтування виставлених позивачеві балів відповідачем лише зазначено про формальне відношення до покладених завдань та підготовки звіту, відсутність конкретизації та узагальнення інформації в звіті, незазначення в звіті про особисту залученість керівника в роботі над завданнями.

При цьому, при виставленні позивачу середнього балу " 2" відповідачем не обґрунтовано цей бал відповідно до критеріїв, передбачених додатком 4 до Порядку № 640.

Критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.

У даному випадку, необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їх кількість. Тут йдеться про те, що державний службовець підлягає безумовному звільненню у разі отримання негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформував правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Таким чином у вимірі вищеописаних обставин висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача не можна вважати обґрунтованим, адже відповідач застосував формальний підхід щодо наведення обґрунтування виставлених ОСОБА_1 балів по кожному із чотирьох завдань, обмежившись лише зазначенням про формальне виконання завдань, відсутність деталізованої інформації та незазначення особистого залучення керівника в роботу над завданням.

Крім того, доводи відповідача про те, що повноваження суб`єкта оцінювання при визначенні результатів службової діяльності державного службовця є дискреційними, колегія суддів сприймає критично та зауважує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 17 листопада 2021 року у справі № 320/425/21 та від 14 липня 2022 року у справі № 440/99/21, висловлював позицію щодо дискреційності меж суб`єкта оцінювання, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку № 640.

Тобто, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам.

У той же час, адміністративний суд у відповідності до приписів частини другої статті 2 КАС України повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.

Аналогічний правовий підхід наведений у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 280/6429/19.

Таким чином, не заперечуючи наявність у суб`єкта оцінювання дискреційних повноважень щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, колегія суддів уважає, що така дискреція не може бути свавільною, а повинна ґрунтуватися на приписах закону.

До того ж, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 повинні містити належні та достатні обґрунтування, які б дозволяли встановити дійсні підстави виставлення того чи іншого балу державному службовцю, а не формальне цитування критеріїв виставлення балів або формальне зазначення невиконання (неналежного виконання) поставлених завдань.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 січня 2023 року у справі № 140/318/21, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем у порушення положень статті 44 Закону № 889-VIII та пункту 39 Порядку № 640 на наведено обґрунтування виставлених ОСОБА_1 балів за виконання завдань і ключових показників під час оцінювання його службової діяльності за 2020 рік, а тому висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік у частині застосування до останнього негативної оцінки не відповідає критерію обґрунтованості, визначеного частиною другою статті 2 КАС України.

Що стосується посилання позивача на те, що суд апеляційної інстанції взагалі не міг посилатися на відповідність завдань, які визначені для державного службовця категорії "Б", тим завданням, які визначаються для службовців вищого корпусу державної служби категорії "А" (відповідно до пункту 19 Порядку № 640), оскільки це прямо суперечить пунктам 33, 34 Порядку № 640, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки Верховним Судом стосовно відповідності завдань, які були визначені ОСОБА_1, вже надано оцінку та висновки у постанові від 27 жовтня 2021 року у цій справі.

Зокрема, Верховний Суд зазначив: " 28 грудня 2019 року т. в. о. Голови Держспоживслужби визначено Кустурову В. Б. завдання на 2020 рік: 1) Організація ефективності роботи Управління, яке містить 3 ключових показники результативності, ефективності та якості; 2) Забезпечення управління персоналом, яке містить 4 ключових показники результативності, ефективності та якості; 3) Створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня проінформованості, впевненості та впливовості споживача на розвиток внутрішнього ринку, яке містить 3 ключових показники результативності, ефективності та якості; 4) Забезпечення реалізації державної політики у сферах повноважень Держпродспоживслужби в межах компетенції головного управління, яке містить 2 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Завдання).

Із вказаним переліком Завдань позивач, відповідно до особистого підпису, ознайомлений, про що останній не заперечує.

Водночас, з доводів позивача висновується, що зміст спірних правовідносин зводиться до питання відповідності/невідповідності встановлених позивачу завдань та ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2020 рік вимогам Порядку № 640, а також посадовим обов`язкам позивача як начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відповідності до пункту 34 Порядку № 640, перед затвердженням завдань на 2020 рік, з ОСОБА_1 було проведено їх обговорення. Ні при визначенні завдань, ні згодом протягом 2020 року, позивач жодного разу не звертався за роз`ясненням чи уточненням будь-якого із завдань та його показників, позивач вищевказане не заперечує, матеріали справи доказів зворотного не містять, при цьому, у своїх звітах про виконання Завдань позивач звітував про виконання останніх, що, на переконання суду апеляційної інстанції, виключає нерозуміння суті чи змісту поставлених завдань.

Надавши оцінку вказаним доводам позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відповідність кожного із встановлених завдань та ключових показників посадовій інструкції ОСОБА_1, з чим погоджується суд касаційної інстанції".

Отже, доводи скаржника в касаційній скарзі на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у цій частині фактично зводяться до переоцінки висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27 жовтня 2021 року у цій справі.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 звільнено на підставі протиправного висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік, який затверджений наказом Голови Держпродспоживслужби від 09 грудня 2020 року № 420-к, то, відповідно, наказ Голови Держпродспоживслужби від 10 грудня 2020 року № 426-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області є також протиправним і підлягає скасуванню.

Приписами статті 235 КЗпП України на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Відтак, позивач підлягає поновленню на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасування постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Статтею 352 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи викладене, зважаючи на приписи статей 350, 351, 352 КАС України, з огляду на те, що висновки суду апеляційної інстанції в цій справі ґрунтуються на неправильному застосуванні статтей 9-1, 44 Закону № 889-VIII, пункту 39 Порядку № 640, суперечать правовій позиції Верховного Суду, сформованій у справах, спір у яких виник за подібних правовідносин; рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, скасовано помилково, касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року підлягає скасуванню, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року зміні шляхом викладення його мотивувальної частини, у редакції цієї постанови Верховного Суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.