560/1299/23 Про визнання неправомірними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, які вчинені при визначенні характеру вимоги та прийнятті постанови про стягнення виконавчого збору, та скасування зазначеної постанови - 20.11.2023 Прийняття

за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій неправомірними та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року (суддя-доповідач - Драчук Т.О., судді: Смілянець Е.С., Полотнянко Ю.П.),

І. Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року позивач - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (надалі також - ГУ ДПС у Хмельницькій області) звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кота А.М., які вчинені при визначенні характеру вимоги та прийнятті постанови №70717659 від 10 січня 2023 року про стягнення виконавчого збору у сумі 26800,00 грн - неправомірними;

- скасувати постанову № 70717659 від 10 січня 2023 року про стягнення виконавчого збору у сумі 26800,00 грн.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з указаним рішенням, 01 березня 2023 року позивач подав апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року залишено без руху та запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Хмельницькій області про звільнення/відстрочення від сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року повернуто особі, яка її подала.

06 квітня 2023 року позивач повторно подав до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою від 10 квітня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС в Хмельницькій області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року, апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області залишив без руху та запропонував апелянту у десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.

26 квітня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Хмельницькій області про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, та повернув апеляційну скаргу позивача.

04 липня 2023 року позивач утретє звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року, у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою від 06 липня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року та визнав неповажними причини пропуску такого строку.

Іншою ухвалою від 06 липня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу позивача залишив без руху та запропонував протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали звернутися до суду із заявою про поновлення строку, або вказати інші підстави для поновлення строку.

11 липня 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ГУ ДПС у Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Однак, суд апеляційної інстанції ухвалою від 18 липня 2023 року відмовив у задоволенні заяви ГУ ДПС у Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року та, відповідно, у відкритті апеляційного провадження у справі № 560/1299/23.

Зазначену ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував тим, що можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер. Невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту, в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві. Суд зауважив, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.

Апеляційний суд вказав, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій. Крім того, з моменту отримання копії ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року (першого повернення апеляційної скарги), яка отримана апелянтом 27 березня 2023 року, до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою 04 липня 2023 року (саме коли апелянтом сплачено судовий збір) пройшло понад десять робочих днів (понад три місяці), що не може вважатися незначним строком пропуску на звернення до суду (як неодноразово вказував Верховний Суд), особливо у справах розгляд яких передбачений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України (2747-15) ).

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

16 серпня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Автор касаційної скарги зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали Сьомим апеляційним адміністративним судом не враховано доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, чим порушено норми процесуального права. Вважає, що зазначені порушення, допущені судом апеляційної інстанції, є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Скаржник вказує, що у даному випадку підставою пропуску строку на апеляційне оскарження стала складність сплати судового збору. Судом апеляційної інстанції не надано достатньої правової оцінки та не взято до уваги те, що процесуальний строк на подання апеляційної скарги пропущено ГУ ДПС у Хмельницькій області з поважних причин. Так, на час подання апеляційної скарги та в період усунення недоліків апеляційної скарги, у ГУ ДПС у Хмельницькій області було відсутнє належне фінансування для сплати судового збору по усіх справах, рішення по яких прийняті не на користь податкового органу. ГУ ДПС у Хмельницькій області, як орган державної влади, який фінансується лише з державного бюджету позбавлено можливості сплачувати судовий збір з інших джерел, наприклад, шляхом кредитування чи оплати судового збору третіми особами, а тому ці обставини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Між тим, апелянтом вживалися заходи щодо виділення коштів та сплату судового збору, докази про що надавалися суду разом із клопотаннями та заявами.

Тож ураховуючи недопущення з боку апелянта тривалого зволікання щодо подання апеляційної скарги та сплату судового збору (тобто, усунення недоліку, який слугував підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги), у діях ГУ ДПС у Хмельницькій області не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками. При цьому, пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої Інстанції не порушив би принципу res judicata.

За таких мотивів касатор уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист. Постановлення незаконної ухвали перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ухвалою від 24 серпня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні скарги ГУ ДПС у Хмельницькій області в повному обсязі.

Ухвалою від 15 листопада 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

IV. Релевантні джерела права й акти їх застосування

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

V. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та позиція Верховного Суду

Переглянувши оскаржуване судове рішення у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Як установлено судом апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, копію рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року отримано ГУ ДПС у Хмельницькій області 21 лютого 2023 року.

Вперше з апеляційною скаргою позивач звернувся 01 березня 2023 року, тобто з дотриманням строку на апеляційне оскарження, передбаченого частиною шостою статті 287 КАС України. Водночас, у зв`язку з відсутністю документа про сплату судового збору, апеляційну скаргу позивача на рішення окружного суду від 20 лютого 2023 року було залишено без руху із наданням часу для усунення зазначеного недоліку.

Разом з тим, апелянт не надав суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 560/1299/23, натомість просив відстрочити або звільнити його від сплати судового збору чи продовжити строк на виконання вимог ухвали суду.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 березня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Хмельницькій області про звільнення/відстрочення від сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернув скаргу апелянту.

З апеляційною скаргою, яка 06 квітня 2023 року вдруге подана ГУ ДПС у Хмельницькій області, склалася аналогічна ситуація: не було сплачено судовий збір, у зв`язку із чим спочатку скаргу було залишено без руху, а потім ухвалою від 26 квітня 2023 року повернуто апелянту.

В апеляційній скарзі позивач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтував тим, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі №560/1299/23 сплачено у повному обсязі 26 червня 2023 року та просив визнати поважною причиною пропуску строку відсутність коштів на сплату судового збору суб`єктом владних повноважень, який є неприбутковою організацією та фінансується з державного бюджету, видатки якого під час дії воєнного стану у першу чергу спрямовуються на національну безпеку та оборонну.

У цій ухвалі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.

Також апеляційний суд відмітив, що Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав про те, що якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Окрім того, та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19.

З огляду на це, Сьомий апеляційний адміністративний суд іншою ухвалою від 06 липня 2023 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області залишив без руху та запропонував протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали звернутися до суду із заявою про поновлення строку, або вказати інші підстави для поновлення строку.

11 липня 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ГУ ДПС у Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій апелянт посилався на те, що при первинному поданні апеляційної скарги строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції було дотримано та після надходження коштів на оплату судового збору без зволікань повторно подано апеляційну скаргу, при цьому також дотримано вимоги КАС України (2747-15) щодо оформлення апеляційної скарги та надано відомості про стан фінансування з початку перебігу строку на апеляційне оскарження по дату направлення скарги.

Надаючи оцінку наведеним у заяві позивача доводам щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив, що з моменту закінчення строку на апеляційне оскарження пройшло понад чотири місяці, натомість судом надавався достатній строк на усунення недоліків у частині сплати судового збору. Суд дійшов висновку, що вказані апелянтом причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою не можуть бути визнані судом, як поважні, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року необхідно відмовити. При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.

Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги Верховний Суд зазначає про таке.

Норма пункту 4 частини першої статті 299 КАС України встановлює дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі №420/5137/18, від 22 грудня 2022 року у справі № 380/19423/21.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, КАС України (2747-15) передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому позивач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.

При цьому право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом. Разом з тим, після первинного повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги позивача, він повторно не надав докази сплати судового збору. При цьому, друга та третя апеляційні скарги ГУ ДПС у Хмельницькій області були подані поза межами встановленого КАС України (2747-15) строку.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07 червня 2018 року у справі № 822/276/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 826/16458/18, від 23 грудня 2022 року у справі № 380/17601/21.

Наведені позивачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини були правомірно визнані судом апеляційної інстанції як неповажні, адже лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Крім того, у ситуації з пропуском строків державними органами поважною причиною пропуску строку не може виступати необхідність виділення коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Колегія суддів зауважує, що обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати. Позивач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання покладених на нього нормами КАС України (2747-15) процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, у тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Верховний Суд звертає увагу на те, що сама по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України (2747-15) та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Право позивача на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2022 року у справі №380/17601/21.

У цій справі повернення первісної апеляційної скарги відбулося саме внаслідок несплати позивачем судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Правову позицію стосовно окресленого питання викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 у справі № 640/3393/19, де зазначено, що " особа яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.".

Верховний Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, Укртрансбезпекою не наведено.

Отже, наведені ГУ ДПС у Хмельницькій області обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.