280/1715/21 Про визнання протиправною і скасування постанови Головного управління держпраці області про накладення штрафних (фінансових) санкцій за недодержання суб`єктом господарювання законодавства про працю - 07.11.2023 Прийняття

8. 19.06.2020 головним спеціалістом відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю Управління ОСОБА_6 подано на ім`я начальника Управління службову записку, якою повідомлено, що у березні 2020 року під час виконання повноважень у складі мобільної групи та рейду з питань дотримання суб`єктами господарювання встановлених карантинних заходів, було відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (продовольча крамниця " ІНФОРМАЦІЯ_1"). За вказаною адресою у приміщенні крамниці перебувала жінка, яка здійснювала реалізацію товару. Назвати своє прізвище жінка відмовилася, проте повідомила, що декілька тижнів проходить стажування у ФОП ОСОБА_1, жодних документів на стажування чи працевлаштування не підписувала. Таким чином, вбачаються ознаки використання праці неоформлених працівників ФОП ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене та керуючись пп. 5 п. 5 Порядку №823, головний спеціаліст відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю ОСОБА_6 просив вирішити питання щодо проведення заходів контролю з питання виявлення неоформлених трудових відносин у ФОП ОСОБА_1

9. Начальник Управління видав наказ №114р від 25.06.2020 "Про організацію інспекційного відвідування", відповідно до якого за повідомленням посадової особи про виявлені в ході виконання нею повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин наказано організувати інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питання оформлення трудових відносин (виявлення неоформлених трудових відносин), у термін до 14.07.2020.

10. Відповідно до наказу №114р від 25.06.2020 "Про організацію інспекційного відвідування", фахівцям Управління - головним спеціалістам відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю - інспекторам праці ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 видано направлення №101н від 25.06.2020 на здійснення інспекційного відвідування з питань контролю за додержанням законодавства про працю ФОП ОСОБА_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, тип заходу: позаплановий, дата початку та дата закінчення заходу: з 09.07.2020 по 14.07.2020.

11. За результатами складено акт інспекційного відвідування від 14.07.2020 №ОМС-ЗП 10155/1757/НД/АВ від 14.07.2020, яким встановлено такі порушення:

- ч.1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ), ч.1 ст. 21 КЗпП України, а саме: відповідно до п.6 ч.1 ст. 24 КЗпП України при укладенні трудового договору з фізичною особою дотримання письмової форми є обов`язковим. Під час проведення інспекційного відвідування 13.07.2020 о 12 год. 05 хв. ФОП ОСОБА_1 у продовольчій крамниці " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1 встановлено наступне: ФОП ОСОБА_1 запропонував інспекторам праці пройти до підсобного приміщення продовольчої крамниці " ІНФОРМАЦІЯ_1", де перебуває бухгалтер ФОП ОСОБА_1 Зайшовши до вказаного приміщення, інспекторами праці було встановлено, що у ньому перебуває жінка, яка назвалася ОСОБА_3, на підтвердження чого надала своє пенсійне посвідчення. У своїх поясненнях, в т.ч. письмових від 13.07.2020, ОСОБА_3 зазначила, що вона з лютого 2020 року допомагає ФОП ОСОБА_1 у веденні бухгалтерської та податкової документації. За вказану роботу вона отримує від ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 50 грн. Жодних документів стосовно роботи (надання послуг тощо) вона з ФОП ОСОБА_1 не підписувала та не оформлювала. Отже, ОСОБА_3 виконувала роботу бухгалтера на користь ФОП ОСОБА_1 під час здійснення ним підприємницької діяльності протягом певного часу (систематично), з отриманням плати за виконану роботу. У класифікаторі професій ДК003:2010 зазначена посада бухгалтера (код КП 3433), що є ознаками трудових відносин. Будь-яких документів на підтвердження оформлення трудових відносин з ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_1 не було надано. Враховуючи вищевикладене, ФОП ОСОБА_1 було допущено до роботи працівника ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (продовольча крамниця " ІНФОРМАЦІЯ_1") без оформлення трудового договору, чим порушено ч.1 ст. 21 КЗпП України та ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України;

- ч.3 ст. 24 КЗпП України, постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту" від 17.06.2015 №413 (413-2015-п) (далі - постанова №413), а саме: в ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що ФОП ОСОБА_1 має місце допущення працівника до роботи за укладеним трудовим договором без подання повідомлення до ДФС. ФОП ОСОБА_1 26.03.2020 уклав трудовий договір з ОСОБА_4 . За його усними поясненнями вона пропрацювала у нього 10 днів. 06.07.2020 підприємцем було укладено трудовий договір з ОСОБА_5 . Станом на 13.07.2020 вона продовжує працювати у ФОП ОСОБА_1 У усних поясненнях, які зафіксовані засобами відеофіксації, ФОП ОСОБА_1 та бухгалтер ОСОБА_3 повідомили, що дійсно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були допущені до роботи без подання ФОП ОСОБА_1 повідомлення до ДФС про прийняття вищевказаних працівників на роботу;

- ч.1 ст. 21 КЗпП України, а саме: пунктом 4 трудового договору від 06.07.2020, укладеного між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1, сторони дійшли згоди, що час виконання робіт ОСОБА_5 становить з 08 до 12 години, втім, як встановлено під час інспекційного відвідування, 10.07.2020 після 13 год. 55 хв. та 13.07.2020 після 17 год. 48 хв. ОСОБА_5 здійснювала продаж продовольчих товарів. ОСОБА_5 пояснила, що працює у ФОП ОСОБА_1 незалежно від часу, вказаного у трудовому договорі від 06.07.2020. Також з її слів встановлено, що 13.07.2020 вона перебувала на робочому місці з 08 год. 30 хв., о 14 год. 15 хв. їй зателефонував ФОП ОСОБА_1 та попросив її продовжити працювати у продовольчій крамниці " ІНФОРМАЦІЯ_1". Станом на 17 год. 48 хв. ОСОБА_5 продовжувала працювати продавцем продовольчих товарів у вказаній продовольчій крамниці впродовж майже до 18 год. 00 хв., що також зафіксовано інспектором праці засобами відеофіксації. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 оформив на роботу ОСОБА_5 на підставі трудового договору від 06.07.2020 на неповний робочий час, проте фактично вона працює повний робочий час, враховуючи вимоги трудового законодавства (від надання будь-яких пояснень ФОП ОСОБА_1 щодо режиму роботи ОСОБА_1 відмовився), чим порушено вимоги ч. 1 ст. 21 КЗпП України.

12. 14.07.2020 Управлінням винесено припис про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП 10155/1757/НД/АВ/П у строк до 30.07.2020.

13. Також Управлінням складено Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ПП від 14.07.2020, яким позивачу повідомлено про настання відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 41 КУпАП та ч.2 ст. 265 КЗпП України у вигляді адміністративної фінансової санкції за порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України та Порядку №413 в частині допуску до роботи працівників за укладеними трудовими договорами, але без подання повідомлення до ДПС про прийняття працівника на роботу.

14. Два примірники акту інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 14.07.2020 №ОМС-ЗП 10155/1757/НД/АВ від 14.07.2020, припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП 10155/1757/НД/АВ/П від 14.07.2020 та Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ПП від 14.07.2020 направлені на адресу місця проживання позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення (а.с.97).

15. Поштове відправлення повернулося до Управління без вручення з відміткою пошти від 01.08.2020 "за закінченням встановленого терміну зберігання".

16. Управлінням складено акт про відмову від підпису №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ВП від 27.07.2020, примірник якого разом із листом-запрошенням на складання протоколу про адміністративне правопорушення також надіслано ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення.

17. Матеріали інспекційного відвідування передані на розгляд уповноваженій особі службовою запискою від 29.07.2020, про що на адресу позивача направлено відповідне повідомлення від 29.07.2020 №01-15/870.

18. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа Управління винесла постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ТД-ФС від 07.08.2020, якою за порушення ч.1 ст.21, ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України на позивача накладено штраф в розмірі 94 460,00 грн.

19. Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

20. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що інспекційне відвідування за місцем провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 відбулося без направлення на проведення заходу державного контролю (нагляду) з підстави, визначеної п.16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2а019 №823 (далі - Порядок №823).

Інспекційне відвідування проведено всупереч встановленому законом мораторію на проведення планових заходів державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності на період дії карантину, пов`язаного із запобіганням виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Крім того, з посиланням на ст. 61 Конституції України позивач зазначав, що його протиправно притягнуто двічі до одного виду відповідальності за одне й те саме правопорушення за Постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П-ЗП13564/1757/НД/АВ/П/ТД-ФС від 16.09.2020 та за постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ТД-ФС від 07.08.2020.

Також посилався на порушення процедури проведення перевірки, позбавлення позивача інформації про час та місце розгляду справи, інформації про винесення оскаржуваної постанови. На сайті Запорізької міської ради не оприлюднено відомості про службові посвідчення посадових осіб, що здійснювали перевірку, що, на думку позивача, є свідченням того, що під час здійснення заходу контролю у позивача ці особи діяли за недійсними службовими посвідченнями, тобто без достатніх правових підстав (контрольних повноважень). Відтак проведення заходу контролю та оформлення його результатів (висновків) здійснено також без достатніх правових підстав.

Відповідачем порушено порядок розгляду справи про накладення штрафу, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (509-2013-п) (далі - Порядок № 509), оскільки позивач не отримував повідомлення про розгляд справи та рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Отже, на час прийняття спірної постанови відповідач не мав інформації про повідомлення позивача про розгляд справи, чим порушив його права.

Щодо фактичних обставин позивач зазначав, що дійсно, між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 (дата укладення 26.03.2020), та з гр. ОСОБА_5 (дата укладення 06.07.2020) укладено трудові договори, а отже трудові відносини оформлено (копії договорів додаються). Виявлені відповідачем в ході проведеного інспекційного відвідування порушення не відповідають фактичним обставинам справи (трудові відносини з ОСОБА_4, ОСОБА_5 були оформлені), тому штраф за порушення законодавства про працю накладено з порушенням встановленого порядку, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Просить позов задовольнити.

21. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що в ході інспекційного відвідування з питань оформлених трудових відносин (виявлення неоформленних трудових відносин), позивачу пред`явлені службові посвідчення та ознайомлено із направленням на проведення заходу державного нагляду (контролю), у тому числі зачитано його зміст. Позивач допустив інспекторів праці до інспекційного відвідування, яке було проведено. В ході інспекційного відвідування встановлено, що позивач уклав трудові договори з двома особами без повідомлення до органу фіскальної служби. Крім того, було укладено договір на неповний робочий день, однак в ході перевірки встановлено, що особа працює повний робочий день. Крім того, встановлено, що позивач має неоформлені трудові відносини з бухгалтером, яка виконує роботу з відома, за дорученням та в інтересах ФОП ОСОБА_1

До позовної заяви позивачем долучено інший трудовий договір, укладений в період після проведення контрольного заходу, що не має відношення до предмету спору. Всі порушення зафіксовано на відеозаписі інспекційного відвідування.

Акт інспекційного відвідування, припис про усунення виявлених порушень та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю направлялись на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення, яке не вручено з підстав "за закінченням встановленого строку зберігання". Крім того, на адресу позивача належним чином направлено повідомлення про дату одержання уповноваженою посадовою особою матеріалів інспекційного заходу, яке також не було вручено з підстав "за закінченням встановленого строку зберігання".

Порядком №509 не передбачено безпосередньої участі суб`єкта господарювання під час розгляду справи про накладення штрафу, подання суб`єктом господарювання будь-яких зауважень чи заперечень уповноваженій посадовій особі (начальнику управління), не передбачено неможливості розгляду справи у разі отримання чи неотримання суб`єктом господарювання вищезазначеного повідомлення.

Складення та направлення такого повідомлення (в якому суб`єкту господарювання повідомляють про дату одержання документів уповноваженою посадовою особою) носить інформаційний характер та не створює жодних прав та обов`язків як для суб`єкта господарювання, так і для органу контролю.

Управлінням було проведено захід контролю з питання перевірки виконання припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП-10155/1757/НД/АВ/П від 14.07.2020 (в частині подачі повідомлень про прийняття працівників на роботу до територіального органу Державної податкової служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), який позивачем не оскаржувався. За результатами такого заходу встановлено, що позивач вимоги припису не виконав, отже було встановлено, позивачем продовжуються порушення норм чинного трудового законодавства з питань оформлення трудових відносин. За даним фактом було складено акт інспекційного відвідування, повторний припис та винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П-ЗП13564/1757/НД/АВ/П/ТД-ФС від 16.09.2020 в розмірі 5000 грн, який позивачем сплачено. Тобто посилання позивача на те, що його двічі притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення, є безпідставним.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що постанова Управління з питань праці Запорізької міської ради від 07.08.2020 за №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 94460,00 грн є законною. Позивач не довів відсутності порушень законодавства про працю.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. У касаційній скарзі позивач не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

24. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 500/603/19, від 22.12.2020 у справі № 260/1743/19, від 21.12.2018 у справі № 814/2156/16, щодо одночасного застосування до особи відповідальності за ст. 265 КЗпП України та ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ). Позивача було двічі притягнуто до відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 41 КУпАП та ч. 2 ст. 265 КЗпП України, за фактичний допуск працівників до роботи без повідомлення Державної фіскальної служби на підставі одного Акту інспекційного відвідування.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки щодо застосування абз. 2 ч. 5 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", викладені у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 420/6544/18, та правові позиції, сформульовані Верховним Судом у постановах від 17.03.2021 у справі № 160/9340/18, від 12.06.2019 у справі № 813/3415/18, від 15.01.2021 у справі № 1340/3731/18, від 04.03.2021 у справі № 160/8027/18.

Також скаржник покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абз. 2, 3, 4 п. 3, абз. 2 п. 1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (823-2019-п) (далі - Порядок № 823), щодо обов`язку інспекторів праці під час здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю України мати чинні посвідчення за встановленою формою, відомості про які офіційно оприлюднено.

25. У відзиві відповідач покликається на правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на те, що судами підтверджено правомірність повноважень посадових осіб відповідача на проведення перевірки ФОП ОСОБА_1, у т.ч. щодо дотримання процедури видачі службових посвідчень та оприлюднення відповідної інформації.

Копія наказ від 25.06.2020 №114р долучена позивачем до відзиву і знаходиться в матеріалах справи.

Відповідачем належним чином було виконано вимоги Порядку №509 щодо повідомлення позивача про надходження матеріалів інспекційного відвідування до уповноваженої особи органу.

Доводи позивача про подвійне притягнення до відповідальності були оцінені судами попередніх інстанцій, в результаті чого зроблено висновок про їхню безпідставність з огляду на відсутність доказів про притягнення позивача за ст. 41 КУпАП.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

27. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V (877-16) , дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V (877-16) ).

28. Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

29. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом №877-V (877-16) порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

30. Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.

31. Спеціальним законом, який відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону №877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України (322-08) , зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".

32. Частиною 1 ст. 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

33. Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

34. Пунктом 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

35. Пунктом 3 Порядку №823 визначено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки.

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

36. Отже, інспектори праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад за наявності відповідного посвідчення мають право на проведення заходів державного контролю.

37. Як зазначено в пункті 10 Порядку №823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

- під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

- ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

- наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

- за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

- на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

- фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

- отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

38. Доводи позивача стосовно відсутності на сайті Запорізької міської ради та на сайті Держпраці оприлюднених службових посвідчень інспекторів праці, які проводили інспекційне відвідування, Суд відхиляє.

39. Відповідно до абз. 2-5 пункту 3 Порядку №823 контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами. Підставою для видачі службового посвідчення інспектора праці посадовій особі виконавчого органу ради є лист сільського, селищного, міського голови, до якого додається заповнена картка обліку даних інспектора праці відповідно до форми, затвердженої Мінекономіки. Держпраці оприлюднює інформацію про видані службові посвідчення інспекторів праці. Службове посвідчення, щодо якого не оприлюднена інформація, вважається недійсним.

40. Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що Держпраці є суб`єктом, який оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті службові посвідчення інспекторів праці виконавчих органів рад. Службове посвідчення, щодо якого не оприлюднена інформація, вважається недійсним, що відповідно тягне за собою відсутність у інспектора праці контрольних повноважень.

41. Також необхідно звернути увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, крім іншого, вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

42. Наведені норми кореспондуються з положеннями пп.3 п. 13 Порядку №823, відповідно до яких під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення.

43. Таким чином, об`єкт відвідування має право перевірити в інспектора праці наявність службового посвідчення, у тому числі і дотримання вимоги щодо оприлюднення інформації про нього на офіційному веб-сайті Держпраці, перевіривши його дійсність, та не допустити інспектора до проведення інспекційного відвідування у разі, зокрема, відсутності належного службового посвідчення.

44. Під час судового розгляду справи судом першої інстанції було досліджено відеозапис фіксації інспекційного відвідування, з якого встановлено, що інспектори праці пред`явили позивачу службові посвідчення, до яких у позивача не виникло жодних зауважень, і вказані посадові особи були допущені до проведення перевірки.

45. Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який не взяв до уваги тверджень позивача про відсутність на офіційному веб-сайті Держпраці службових посвідчень інспекторів праці Управління, які проводили інспекційне відвідування, оскільки така інформація відображалася у реальному часі на момент запиту під час розгляду справи.

46. Крім того, як встановлено судом першої інстанції з відеозапису інспекційного відвідування, позивач відповідну інформацію не перевіряв та не звертав на неї увагу.

47. Відповідач надав пояснення про те, що Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.11.2020 №2305 (z1198-20) , який набрав чинності 15.12.2020, було затверджено нову форму та опис службового посвідчення інспектора праці.

48. У зв`язку з цим, листом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 16.12.2020 №08/03.3-05/11804 доручено організувати передачу службових посвідчень інспекторів праці управління до Головного управління Держпраці у Запорізькій області для їх подальшого повернення до Держпраці.

49. Листом Управління від 17.12.2020 №01-15/1670 надано до Головного управління Держпраці у Запорізькій області оригінали посвідчень інспекторів праці для подальшої заміни на посвідчення нового зразка за списком, в якому, зокрема, були посвідчення інспекторів праці ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

50. Таким чином, судом першої інстанції було встановлено, що після проведення інспекційного відвідування позивача, але до моменту звернення до суду з даним позовом (03.03.2021) відбулися зміни, які зумовили заміну службових посвідчень інспекторів праці Управління на нові, та, відповідно, вилучення старих службових посвідчень.

51. Також Суд відхиляє доводи позивача про ненадання відповідачем до суду наказу від 25.06.2020 №114р, адже наведене спростовується матеріалами справи (т.1 а.с. 167).

52. Відтак, посилання позивача на неврахування судами попередніх інстанцій приписів абз. 2 ч. 5 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V є безпідставними.

53. Оскільки в основі висновків суду лежить оцінка обставин справи, з якою позивач не згоден, а не різне тлумачення правових норм, Суд не вбачає підстав для формулювання правового висновку щодо застосування абз. 2, 3, 4 п. 3, абз. 2 п. 1 Порядку № 823 у питанні здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

54. Стосовно тверджень представника позивача про порушення Управлінням порядку розгляду справи про накладення штрафу Суд виходить з того, що відповідно до ч. 7 ст. 265 КЗпП України заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису, незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

55. Відповідно до п. 25 Порядку №823 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

56. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України визначено Порядком №509.

57. Згідно з п. 2 Порядку №509 штрафи накладаються на підставі, зокрема, акту, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

58. Пунктом 3 Порядку №509 визначено, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-тиденний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абз.3-7 п. 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абз. 3-7 п.2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

59. Відповідно до п. 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абз.3-7 п.2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

60. При цьому, редакція Порядку №509, яка застосовувалася під час винесення відповідачем оскаржуваної постанови, не покладала на уповноважених посадових осіб обов`язку з повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи про накладення штрафу.

61. Також судом першої інстанції було встановлено, що головним спеціалістом відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектором праці ОСОБА_6 на підставі службової записки від 29.07.2020 передано 29.07.2020 уповноваженій посадовій особі (начальнику управління) акт інспекційного відвідування №ОМС-ЗП 10155/1757/НД/АВ від 14.07.2020 та матеріали заходу контролю щодо ФОП ОСОБА_1

62. Крім того, на виконання п.3 Порядку №509 складено письмове повідомлення від 29.07.2020 №01-15/870, яке надіслано позивачу 29.07.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення №6900508288304 та описом вкладення, однак не було вручено позивачу з незалежних від Управління причин.

63. Таким чином, Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що відповідач належним чином виконав вимоги Порядку №509 щодо повідомлення позивача про надходження матеріалів інспекційного відвідування до уповноваженої посадової особи органу.

64. Також позивачем не надано фактичних даних на підтвердження того, що його обізнаність про розгляд відповідачем питання про притягнення до відповідальності у даному випадку і присутність позивача на цьому розгляді призвело б до прийняття іншого рішення за наслідками розгляду справи, адже позивач не навів жодних аргументів на спростування інкримінованого йому порушення.

65. Суд не погоджується з доводами позивача про подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

66. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що начальником Управління видано наказ про організацію інспекційного відвідування від 05.08.2020 №157р, яким доручено організувати інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з перевірки стану виконання припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП 10155/1757/НД/АВ/П від 14.07.2020.

67. За результатами здійсненого інспекційного відвідування встановлено невиконання позивачем п.2 припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П від 14.07.2020 в частині подачі повідомлень про прийняття працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на роботу до територіального органу Державної податкової служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку з чим складено акт інспекційного відвідування №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П-ЗП13564/1757/НД/АВ від 21.08.2020 (а.с.114-117).

68. У зв`язку з невиконанням вимог припису про усунення виявлених порушень, постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П-ЗП13564/1757/НД/АВ/П/ТД- ФС від 16.09.2020 на позивача накладено штраф в розмірі 5000,00 грн, який позивач оплатив у встановленому порядку.

69. Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що притягнення позивача до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення (за фактичний допуск працівників до роботи без подання повідомлення до ДФС про прийняття працівника на роботу) за Постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П-ЗП13564/1757/НД/АВ/П/ТД-ФС від 16.09.2020 та за Постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ТД-ФС від 07.08.2020 є притягненням (накладенням) подвійної юридичної відповідальності одного виду.

70. Разом з тим, підставами для накладення на позивача штрафу за вказаними постановами є різні склади правопорушень. Постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ТД-ФС від 07.08.2020 позивача притягнуто до відповідальності на підставі абз.2 ч.2 статті 265 КЗпП України на порушення вимог ч.1 ст.21, ч.1, 3 тс.24 КЗпП України (322-08) , в той час, як постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ТД-ФС від 07.08.2020 позивача притягнуто до відповідальності на підставі абз.9 ч.2 ст. 265 КЗпП України у зв`язку з невиконанням вимог припису про усунення виявлених порушень.

71. Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

72. Відповідно до абз.9 ч.2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - восьмим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

73. Таким чином, вказаними нормами передбачено відповідальність за правопорушення з різним складом, а тому твердження представника позивача про те, що в даному випадку має місце подвійне притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи.

74. Посилання на правові позиції Верховного Суду, висловлені у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 500/603/19, від 22.12.2020 у справі № 260/1743/19, від 21.12.2018 у справі № 814/2156/16, є нерелевантним з огляду на обставини даної справи, оскільки вказаних справах судами досліджувалося питання одночасного притягнення фізичної особи-підприємця, який використовує найману працю, до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. 1 ст. 41 КУпАП, в той час як у цій справі позивача було притягнуто до відповідальності на підставі абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України та абз.9 ч.2 ст. 265 КЗпП України, при цьому факту притягнення позивача за частиною 1 ст. 41 КУпАП не встановлено.

75. Враховуючи вищезазначене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про правомірність оскаржуваної постанови від 07.08.2020 за №ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ТД-ФС та відсутність підстав для задоволення позову.

76. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

77. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

78. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.