ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 200/10819/20-а
адміністративне провадження № К/9901/40409/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_3
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року (суддя Дмитрієв В.С.) та
постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року (колегія у складі суддів Гайдара А.В., Блохіна А.А., Компанієць І.Д.)
у справі № 200/10819/20-а
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_3,
третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2,
про визнання протиправним рішення, скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому просив:
- визнати протиправним рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 26.06.2020 №90, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: старшому солдату у відставці, якого 07.11.2019 звільнено з військової служби та 03.03.2020, під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 25 % втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини;
- скасувати Протокол засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.06.2020 №90, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: старшому солдату у відставці ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4), якого 07.11.2019 звільнено з військової служби та 03.03.2020, під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 25 % втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини;
- зобов`язати призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, як особі, яка частково втратила працездатність внаслідок захворювання, отриманого під час захисту Батьківщини в розмірі 28665 гривень.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України. Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням від 07.07.2017.
3. Довідками ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.09.2019 №313055, №323054 підтверджується безпосередня участь позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
4. У період з 21.11.2016 по 07.11.2019 позивач проходив військову службу за контрактом, що підтверджується записами у військовому квитку та не є спірним між сторонами.
5. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2019 №326 вирішено вважати такими, що вибули із списків складу військової частини, зокрема, старшого солдата ОСОБА_1, звільненого у відставку наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №298РС від 07.11.2019, з військової служби відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я). Підставою наказу є, зокрема, свідоцтво про хворобу №1498.
6. Згідно із свідоцтвом про хворобу №1498 госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_2 захворювання ОСОБА_1 пов`язане із захистом Батьківщини.
7. Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, виданою Обласною медико-соціальною експертною комісією № 1 (м. Краматорськ), ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 у відсотках первинно одноразово становить 25 відсотків на 07.11.2019, захворювання пов`язане із захистом Батьківщини. Дата огляду - 03.03.2020.
8. 19.03.2020 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини.
9. 27.05.2020 ІНФОРМАЦІЯ_4 подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 висновок щодо відсутності у ОСОБА_1 права на отримання грошової допомоги, додавши: заяву, згоду на обробку персональних даних, копію паспорта, копію ідентифікаційного номеру, копію військового квитка, довідки про безпосередню участь в АТО, копію посвідчення учасника бойових дій, витяг з наказу про виключення зі списків особового складу, копія довідки МСЕК про встановлення відсотків втрати працездатності, копію свідоцтва про хворобу, копію виписки з медичної карти, копію листа ІНФОРМАЦІЯ_5, копія листа ІНФОРМАЦІЯ_4, копія направлення на МСЕК, реквізити АТ "Ощадбанк".
10. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.06.2020 № 90, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки його звільнено з військової служби 07.11.2019, а ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, встановлено 03.03.2020, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.
11. ІНФОРМАЦІЯ_4 листом №11/783 від 08.07.2020 повідомив позивача про відмову в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги.
12. Позивач не погодився із цією відмовою, звернувся до суду.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що набув право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою професійної працездатності у розмірі 25 %, яку встановлено станом на дату звільнення з військової служби; захворювання пов`язані із захистом Батьківщини.
Позивач вважає, що дата видачі довідки МСЕК про втрату працездатності після спливу тримісячного терміну після звільнення, з яким відповідач пов`язує втрату професійної працездатності, юридичного значення не має.
14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, право на отримання одноразової грошової допомоги у осіб звільнених з військової служби не виникає.
Позивача звільнено з військової служби 07.11.2019, а ступінь втрати працездатності встановлено 03.03.2020, тобто понад тримісячний період після звільнення з військової служби, тому заявник не має права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, яке призвело до часткової втрати працездатності.
Крім того, відповідач вважає, що зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 призначити і виплатити одноразову грошову допомогу є формою втручання в дискреційні повноваження ІНФОРМАЦІЯ_3 та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021, позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що оформлене протоколом від 26.06.2020 №90, в частині відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;
- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок отримання захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
16. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
17. Довідкою огляду МСЕК позивачу встановлено втрату працездатності внаслідок захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби з 07.11.2019. Оскільки позивач звільнений з військової служби 07.11.2019, то відповідач безпідставно відмовив у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
18. Стосовно позовних вимог в частині визначення розміру спірної допомоги в сумі 28665 грн, то такі є передчасними, оскільки на теперішній час між сторонами відсутній спір про розмір одноразової грошової допомоги.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
20. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанції вирішили спір без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №750/5074/17.
Оскільки позивача 07.11.2019 звільнено з військової служби за контрактом, а 03.03.2020 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 25 % втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, він не має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Вимога про призначення такої допомоги є втручанням у дискреційні повноваження ІНФОРМАЦІЯ_3.
21. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, ухвалу про відкриття касаційного провадження згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано 15.01.2022.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
23. Згідно касаційної скарги, відповідач вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин висновки, викладені Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.06.2018 у справі №750/5074/17, згідно яких:
" частиною шостою статті 16 Закону № 2011-XII (в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону №2011-ХІІ після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.
При цьому, така позиція не суперечить іншим правовим позиціям Верховного Суду України та Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 16 Закону № 2011-XII (в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року) у випадку, коли інвалідність встановлена військовослужбовцю, який проходив військову службу у добровільному порядку (за контрактом), після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби, та наявності у таких військовослужбовців права на отримання одноразової грошової допомоги."
24. У зазначеній постанові від 26.06.2018 Верховний Суд також зазначив, що проходження військової служби за контрактом та проходження строкової військової служби є різними видами військової служби, зі своїми особливостями та специфікою. Водночас, законодавством закріплено право на отримання спірної грошової допомоги як для військовослужбовців за контрактом, так і для військовослужбовців строкової військової служби, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що врегулювання законодавством умов виплати одноразової грошової допомоги окремо щодо військовослужбовців за контрактом і військовослужбовців строкової військової служби є проявом дискримінації - розрізненим ставленням до особи притаманною їй певною персональною ознакою. Вид військової служби не можна вважати персональною ознакою в розумінні поняття дискримінації, а різне регулювання умов соціального захисту - визнавати обмеженням у реалізації або користуванні правами та свободами.
25. Отже, колегія суддів звертає увагу на те, що безпідставним є посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2018 у справі №750/5074/17, оскільки вони стосуються застосування п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" для військовослужбовців строкової військової служби.
26. Проте, проходження військової служби осіб офіцерського складу за контрактом та проходження строкової військової служби є різними видами військової служби, зі своїми особливостями та специфікою.
27. Крім того, слід звернути увагу на те, що на момент встановлення позивачу втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, діяв Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (975-2013-п)
(далі - Порядок № 975).
28. Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
29. Суди дійшли обґрунтованого висновку, що у довідці МСЕК позивачу встановлено втрату працездатності внаслідок захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби з 07.11.2019, що спростовує доводи скаржника про те, що ступінь втрати працездатності встановлено 03.03.2020.
30. Щодо втручання в дискреційні повноваження ІНФОРМАЦІЯ_3, Суд зазначає, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
31. Враховуючи зазначене вище, доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, які всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
32. Ухвалою Верховного Суду від 30.12.2021 зупинено виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2021 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 у справі № 200/10819/20-а до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Тому, враховуючи висновки Верховного Суду, оскаржувані судові рішення підлягають поновленню виконання.
33. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
34. Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі №200/10819/20-а залишити без змін.
Поновити виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 200/10819/20-а.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб