11/460-07 Про зобов'язання внести зміни до договору оренди нерухомого майна - Текст документа

Ухвалою від 06.06.08 колегії суддів Вищого господарського суду України касаційна скарга Фонду № 10-21-3134 від 25.04.08 була прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 26.06.08, без початку перегляду справи по суті.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів які б свідчили про її неотримання сторонами у справі до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На день розгляду справи у судовому засіданні 26.06.08 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У судове засідання 26.06.08 представники Підприємства та Училища не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а від Підприємства та Училища повідомлень щодо неможливості участі у судовому засіданні 26.06.08 до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядається за наявними матеріалами справи за участі представника Фонду.

Про вказані обставини представника Фонду було повідомлено на початку судового засідання 26.06.08. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За згодою представника сторони, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у судовому засіданні 26.06.08 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 17.01.08 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мельниченко I.Ф.) Підприємство зобов'язано внести зміни до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/02-2782-ОД від 01.12.06, укладеного між Фондом та Підприємством, в частині збільшення орендної ставки шляхом укладення додаткової угоди в редакції Фонду.

З Підприємства в доход Державного бюджету України стягнуто 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.06 № 1846 (1846-2006-п) встановлено зміни в розмірах орендної ставки за використання нерухомого державного майна, а Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) прямо встановлений обов'язок переукладення договорів оренди державного майна.

Постановою від 27.03.08 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Євстигнеєва О.С., суддів -Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.) апеляційну скаргу Підприємства задоволено.

Рішення від 17.01.08 господарського суду Дніпропетровської області скасовано.

Прийнято нове рішення. У задоволенні позовних вимог відмовлено.

При винесенні постанови апеляційний суд прийшов до висновку про те, що вимоги Фонду щодо внесення змін до договору в частині зміни мети договору і, відповідно, суми орендної плати, яка визначається виходячи із цільового використання орендованого майна, не відповідають Методиці розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (786-95-п) .

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Фонд звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 27.03.08 Дніпропетровського апеляційного господарського суду скасувати, а рішення від 17.01.08 господарського суду Дніпропетровської області залишити в силі.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , ст. 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , ст.ст. 4, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

У своєму відзиві на касаційну скаргу Училище щодо доводів скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу Фонду залишити без задоволення, а оскаржену постанову -без змін.

На день розгляду справи у судовому засіданні письмовий відзив на касаційну скаргу від Підприємства не надійшов, разом з тим згідно ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторони, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 01.12.06 між Фондом та Підприємством було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/02-2782-ОД (далі Договір), відповідно до п. 1 якого Орендодавець (Фонд) передає, а Орендар (Підприємство) приймає у строкове платне користування нерухоме майно: нежитлові вбудовані приміщення будівлі Училища, площею 90,96 м-2, розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 49-А на четвертому поверсі чотирьохповерхового будинку, що знаходиться на балансі Училища.

При вирішенні спору по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що п.п. 3.1, 3.3 Договору встановлено, що орендна плата у розмірі 1 704,60 грн./базова за листопад місяць 2006 року (без ПДВ) коригується на індекс інфляції, починаючи з грудня місяця, розрахована за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (786-95-п) . Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства. Орендна плата перераховується таким чином: 50% -до державного бюджету по місцю реєстрації Орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями державного казначейства -у розмірі 852,30 грн.; 50% -балансоутримувачу -у розмірі 852,30 грн.

Також, встановлено, що відповідно до п. 3.4 Договору орендна плата сплачується Орендарем щомісяця у термін не пізніше 12 числа наступного місяця на відкриті рахунки державного казначейства і не залежить від наслідків господарської діяльності Орендаря.

Разом з тим, п. 5.2 Договору сторони передбачили обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, а п. 5.5 -обов'язок Орендаря щомісячно не пізніше 12 числа звітувати Орендодавцю про внесення орендної плати, скоригованої на індекс інфляції, до державного бюджету з одночасним наданням копій платіжних доручень з відміткою обслуговуючого банку.

Крім того, вирішуючи спір, місцевий та апеляційний суд встановили, що згідно п. 3.6 Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

На підставі наданих сторонами доказів по справі попередніми судовими інстанціями встановлено, що 01.12.06 між сторонами було підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в орендне користування державне нерухоме майно: нежитлові вбудовані приміщення будівлі Училища площею 90,96 м-2, вартістю 190 100,00 грн. (станом на 07.06.06).

Матеріалами справи підтверджено, що листом від 20.04.07 № 12/2-2721 Фонд повідомив Підприємство про необхідність перегляду умов Договору в частині розміру орендної плати з метою приведення у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.06 № 1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" (1846-2006-п) та на виконання ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) . Разом з тим, встановлено, що такий лист було залишено Підприємством без відповіді.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, або майна, що перебуває у комунальній власності, та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, а також майна, яке належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.92№ 2269-ХII (2269-12) (далі Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ст.ст. 10, 19 Закону однією з істотних умов договору оренди є, зокрема, орендна плата (з урахуванням її індексації), яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Для об'єктів, що перебувають у державній власності така Методика визначається Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 21 Закону розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. На вимогу однієї з сторін розмір орендної плати може бути змінено у випадку, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.06 № 1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" (1846-2006-п) встановлено зміни в розмірах орендної ставки за використання нерухомого державного майна.

Приписами ст. 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.06 № 489-V (489-16) визначено, що у 2007 році орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що попередніми судовими інстанціями, факт припинення правовідносин по Договору або факт укладення додаткової угоди до нього в частині визначення орендної плати, на підставі матеріалів справи не встановлено.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Фондом в касаційній скарзі, є обгрунтованими, оскільки вони підтверджуються зібраними по справі доказами і відповідають вимогам закону.

Щодо посилань суду апеляційної інстанції на те, що Фондом в додатковій угоді, якою пропонується змінити розмір орендної плати, також змінено мету використання нерухомого майна, то такі твердження не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріалами справи не підтверджено фактичне цільове використання Підприємством орендованого нерухомого державного майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було помилково застосовано норми матеріального права, в той час, як судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області № 10-21-3134 від 25.04.08 задовольнити.

Постанову від 27.03.08 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 11/460-07 господарського суду Дніпропетровської області скасувати, а рішення від 17.01.08 господарського суду Дніпропетровської області у даній справі залишити в силі.