Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйова О.В. -головуючого

Полянського А.Г.

Фролової Г.М.

за участю представників:

Генеральної прокуратури України

Савицька О.В. -прокурор

Сахно Н.В. -прокурор

прокуратури Донецької області

не з'явились

позивача

не з'явились

відповідача

не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання

Заступника прокурора Донецької області

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 11.05.2006

року

у справі

№ 32/100пд господарського суду Донецької області

за позовом

Компанії з обмеженою відповідальністю "Трід Файненшнл

Лімітед" (Trіd Fіnancіal Lіmіted), м. Лондон Великобританія

до

Відкритого акціонерного товариства Акціонерного Комерційного

Банку "Автокразбанк" (Донецької філії відкритого акціонерного

товариства Акціонерного Комерційного Банку "Автокразбанк")

про

спонукання до виконання зобов'язань за договором банківського

рахунку № 1037/980 від 02.11.2005 року

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006 року Компанія з обмеженою відповідальністю "Трід Файненшнл Лімітед" (Trіd Fіnancіal Lіmіted), м. Лондон Великобританія звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Акціонерного Комерційного Банку "Автокразбанк" (в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства Акціонерного Комерційного Банку "Автокразбанк") про спонукання відповідача виконати зобов'язання по договору банківського рахунку №1037/980 від 02.11.2005 року в частині виконання заявок на купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку за рахунок коштів інвестора в національній валюті України з поточного рахунку нерезидента-інвестора з метою повернення інвестицій на підставі наданих у відповідності з чинним законодавством України документів, без витребування у позивача копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції, виписки (довідки) банку про фактичне надходження грошових коштів в Україну та без зобов'язання позивача нести витрати по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти і зобов'язання позивача виконати платіжні доручення на перерахування купленої згідно заявок позивача безготівкової валюти на його рахунки за кордоном.

Позовні вимоги з посиланням на статті 1, 3, 7, 11, 12 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) , статті 1, 7, 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (1560-12) обгрунтовані тим, що вимога відповідача відносно зобов'язання позивача надати копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції, виписки (довідки) банку про фактичне надходження грошових коштів в Україну тощо є безпідставними та незаконними.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.04.2006 року (суддя: Сковородіна О.М. -головуючий, Приходько I.В., Мєзєнцев Є.I.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року (судді: Волков Р.В. -головуючий, Запорощенко М.Д., Москальова I.В.) по справі № 32/100пд господарського суду Донецької області позовні вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю "Трід Файненшнл Лімітед" (Trіd Fіnancіal Lіmіted), м. Лондон Великобританія до Відкритого акціонерного товариства Акціонерного Комерційного Банку "Автокразбанк" (Донецької філії Відкритого акціонерного товариства Акціонерного Комерційного Банку "Автокразбанк") про спонукання до виконання зобов'язань за договором задоволено. Зобов'язано відповідача виконувати зобов'язання за договором банківського рахунку №1037/980 від 02.11.2005 року в частині виконання заявок позивача на купівлю іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за рахунок коштів нерезидента-інвестора в національній валюті України з метою повернення інвестицій та відповідно перерахування за кордон коштів в доларах США на підставі наданих у відповідності з чинним законодавством України документів, без витребування у позивача копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції, довідки (виписки) про фактичне надходження грошових коштів в Україну та без утримання та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцією купівлі іноземної валюти та виконувати платіжні доручення на перерахування придбаної по заявкам позивача валюти на його рахунки за кордоном. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Акціонерного Комерційного Банку "Автокразбанк" (Донецької філії Відкритого акціонерного товариства Акціонерного Комерційного Банку "Автокразбанк") на користь Компанії з обмеженою відповідальністю "Трід Файненшнл Лімітед" (Trіd Fіnancіal Lіmіted), м. Лондон Великобританія 85, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Мотивуючи судові рішення, господарські суди з посиланням на статті 3, 7, 11, 12 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) , статті 7, 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (1560-12) зазначають про те, що позивач має всі законні права перерахування з України прибутку від продажу інвестиції без затримки та без будь-яких обмежень.

Не погоджуючиcь з постановою, Заступник прокурора Донецької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року по справі № 32/100пд господарського суду Донецької області, в якому просить постанову у справі та рішення господарського суду Донецької області від 14.04.2006 року скасувати, мотивуючи касаційне подання доводами про порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , статті 98 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) . Зокрема, заявник зазначає про те, що господарськими судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційне подання не надані.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників Генеральної прокуратури України, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 21 Кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно статті 54 Кодексу позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 54 Кодексу позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Відповідно до статті 123 Кодексу іноземні підприємства і організації мають право звертатися до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Iноземні підприємства і організації мають процесуальні права і обов'язки нарівні з підприємствами і організаціями України.

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві позивачем - Компанією з обмеженою відповідальністю "Трід Файненшнл Лімітед" (Trіd Fіnancіal Lіmіted) зазначено адресу: Кімната 22, Уілтон Роуд, 95, Лондон SW1V 1BZ Великобританія, а також адресу повіреного в Україні - 83052, м. Донецьк, вул. Шахтобудівників, 48, к. 14.

Однак, за повідомленням Міністерства юстиції України зазначена адреса Компанії з обмеженою відповідальністю "Трід Файненшнл Лімітед" (Trіd Fіnancіal Lіmіted) є неповною.

За даними Адресного бюро УМВС України в Донецькій області Бяльсевич Владислав, який по матеріалам справи є повіреною особою компанії і зареєстрований за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. Шахтобудівників, 48, к. 14, взагалі не зареєстрований.

Судова колегія також зазначає, що статтями 25, 26 Закону України "Про міжнародне приватне право" (2709-15) визначено, що цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи, а особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 74 цього Закону процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Таким чином, позивач у справі, Компанія з обмеженою відповідальністю "Трід Файненшнл Лімітед" (Trіd Fіnancіal Lіmіted), зареєстрована у Великобританії, зобов'язана надати суду документи, підтверджуючі її правосуб'єктність.

Однак, зазначені документи в матеріалах справи відсутні.

Крім того, згідно статті 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Таким чином, рішення у справі може вплинути на права та обов'язки відповідного управління Пенсійного фонду України, яке не було залучено до участі у справі.

Враховуючи викладене, рішення та постанова суду підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 107, 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року по справі № 32/100пд господарського суду Донецької області та рішення господарського суду Донецької області від 14.04.2006 року у справі №32/100пд скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.