Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Самусенко С.С.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

КП Горлівського заводу "Побутрадіотехніка"

на постанову

та

на рішення

Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року

господарського суду Донецької області від 21.01.2008 року

у справі господарського суду

Донецької області

за позовом

ЗАТ "Горлівськтепломережа"

До

КП Горлівського заводу "Побутрадіотехніка"

Про

переддоговірний спір,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:

Требик Т.Ю.,

- відповідача:

не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року ЗАТ "Горлівськтепломережа" звернулось до господарського суду з позовом до КП Горлівського заводу "Побутрадіотехніка" про врегулювання розбіжностей по п. 4.2.1, 5.2, 6.5 за договором №107 від 19.09.2007 року на поставку теплової енергії шляхом їх прийняття у редакції позивача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.01.2008 року позов задоволено частково. Пункт 4.2.1 договору на поставку теплової енергії №107 від 19.08.2007 року прийнято у редакції позивача. Пункт 5.2 договору викладено в редакції суду: "У разі зміни вартості послуг постачальник у розумний строк повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обгрунтувань з посиланням на затвердження відповідним органом та/або повідомляє споживача письмово у місцевих засобах інформації. Тарифи вводяться в дію з моменту набрання чинності рішенням місцевого самоврядування про зміну тарифу". Пункт 6.5 договору викладено у наступній редакції: "В разі неякісного надання послуг (температура в приміщенні не відповідає - нижче 18 градусів С) або ненадання послуг, виробник зобов"язаний проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості". В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року рішення місцевого господарського суду від 21.01.2008 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, КП Горлівського заводу "Побутрадіотехніка" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року та рішення господарського суду Донецької області від 21.01.2008 року скасувати, прийняти нове рішення, яким врегулювати переддоговірний спір шляхом затвердження спірних пунктів у редакції відповідача.

В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.10.2007 року позивач направив відповідачу проект договору на поставку теплової енергії (в будоване в житлові будинки нежитлові приміщення) №107 від 19.09.2007 року.

10.10.2007 року відповідач направив на адресу позивача підписаний спірний договір з протоколом розбіжностей, який отриманий позивачем 22.10.2007 року.

01.11.2007 року позивачем на адресу відповідача було направлено протокол узгодження розбіжностей до договору №107 від 19.09.2007 року на постачання теплової енергії.

При узгодженні розбіжностей сторони не досягли згоди по пунктам 4.2.1; 5.2; 6.5 договору.

Відповідно до ч.5 ст. 181 Господарського кодексу України (436-15) , сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його. В цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Згідно зі ст. 179 Господарського кодексу України (436-15) , укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору певних категорій суб'єктів господарювання.

Взаємовідносини у сфері енергопостачання регулюються Господарським кодексом (436-15) , Законами України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , "Про теплопостачання" (2633-15) та іншими нормативними актами.

Статтею 275 Господарського кодексу України (436-15) та ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) передбачено виключно договірне формування відносин суб'єктів у сфері теплопостачання.

Відповідно до ст.ст. 19, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) балансоутримувач є особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг і договори про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою, а у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Рішенням Горлівської міської ради від 31.10.2001 року №111/20-19 "Про встановлення меж повноважень підприємств по експлуатації об'єктів комунальної власності" встановлена межа повноважень по утриманню та експлуатації теплових мереж та їх відвід в житлові будинки: по зовнішньому обрізу будівлі, споруди незалежно від типу вузла управління, згідно якої всі елементи теплових мереж і мереж гарячого водозабезпечення після зовнішнього обрізу будівлі відносяться до елементів внутрішньої системи опалення і постачання гарячою водою.

Згідно з Рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради від 05.10.2005 року №1111 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг в житловому фонді міської ради" Комунальні підприємства "Калініна" та "Кіровський" визначені виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій.

Відповідно до договорів на утримання житлових будинків та прибудинкових територій від 01.08.2001 року та від 19.10.2001 року, укладених між власником житлового фонду - міською Радою м. Горлівки та Комунальним підприємствам "Кіровський" та "Калініна", останнім передані функції по утриманню житлових будинків та прибудинкових територій.

Рішенням виконкому Горлівської міської ради №1087 від 20.09.2006 року затверджений перелік послуг з утримання будинків, споруд та при будинкових територій для населення м. Горлівки, відповідно до якого виконавці зазначених послуг зобов'язані надавати, у тому числі, й обслуговування внутрішньобудинкових систем теплозабезпечення, промивання систем опалення, здійснювати підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період.

Також, вартість вказаних послуг входить до розміру тарифів комунальних підприємств з утримання будинків, споруд та при будинкових територій, що вбачається з рішення та додатку до нього Горлівської міської ради від 23.08.2006 року № У/6-3.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що зовнішня межа обслуговується ЗАТ "Горлівськтепломережа", внутрішня - Комунальним підприємством "Калініна" та "Кіровський", з якими позивачем укладені договори №681, №680 від 15.10.2007року про умови надання послуг з централізованого опалення, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про викладення п.4.2.1 договору у редакції позивача, а саме -забезпечення поставки споживачу до границі розподілу теплових мереж.

Судова колегія також погоджується з висновками попередніх інстанцій щодо викладення п.6.5 договору у редакції, яка встановлює обов"язок виробника у разі неякісного надання послуг (температура в приміщенні не відповідає - нижче 18 градусів С) або ненадання послуг, проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості, оскільки дана редакція пункту договору узгоджується з відповідальністю виробника, що передбачена Законом України "Про теплопостачання" (2633-15) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, поставки холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 (630-2005-п) .

Щодо пункту п.5.2 договору, то судова колегія вважає зазначити наступне.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) , тариф (ціна) на теплову енергію -грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Статтею 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) встановлено, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) теплопостачальні організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації.

Враховуючи, що рішення органів місцевого самоврядування є обов"язковими до виконання на відповідній території, а приписи ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) встановлюють обов"язок теплопостачальних організацій повідомляти споживача про зміну тарифів письмово або в засобах масової інформації, суди попередніх інстанцій з урахуванням вищевикладеного правомірно виклали п.5.2 договору у редакції, яка передбачає, що у разі зміни вартості послуг постачальник у розумний строк повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обгрунтувань з посиланням на затвердження відповідним органом та/або повідомляє споживача письмово у місцевих засобах інформації. Тарифи вводяться в дію з моменту набрання чинності рішенням місцевого самоврядування про зміну тарифу.

На підставі вищевикладеного оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року та рішення господарського суду Донецької області від 21.01.2008 року у справі № 2/383 пд залишити без змін.