ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №640/25327/20
адміністративне провадження № К/9901/36741/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Шосенко К.,
представника позивача Андрієвської О.В.,
представника відповідача Анісімова Д.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року (суддя Аверкова В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року (колегія у складі суддів Безименної Н.В., Аліменка В.О., Кучми А.Ю.)
у справі № 640/25327/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про визнання протиправною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "КОЕК") звернулося до суду із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП; відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 07.10.2020 № 1858 про накладення штрафу у розмірі 85000 грн за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 31.03.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021, задовольнив позов.
3. Відповідач просить скасувати попередні судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
4. Ухвалою від 26.10.2021 Верховний Суд відкрив провадження у справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №429, позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
6. Постановою НКРЕКП від 19.06.2020 №1590 відповідно до положень п. 2 ч. 7 ст. 19 Закону України "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" призначено проведення позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Київобленерго" та ТОВ "КОЕК".
7. Перевірку призначено на підставі звернень гр. ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ПАТ "Забір`я", ОСББ "Чисті сосни".
8. Згідно з посвідченням на перевірку від 02.09.2020 №414 в переліку питань, щодо яких буде здійснюватися перевірка, зазначено, зокрема, дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1469, а саме:
- пп. 10 п. 2.2 щодо обов`язку ліцензіата при формуванні договорів постачання електричної енергії споживачу керуватися примірним договором постачання електричної енергії споживачу, затвердженим НКРЕКП, та забезпечити наявність у договорі умов постачання електричної енергії, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" (2019-19)
;
- пп. 11 п. 2.2 щодо обов`язку ліцензіата забезпечити справедливість та прозорість положень та умов договорів зі споживачами, викладених чітко і ясно, що є доступними для розуміння споживачем, не містять процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача, у тому числі права споживача на зміну електропостачальника;
- пп. 43 п. 2.2 щодо обов`язку ліцензіата взаємодіяти з оператором системи розподілу або з оператором системи передачі з питань відключення (обмеження) споживачів у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" (2019-19)
та правилами роздрібного ринку;
- пп. 1 п. 2.3 щодо обов`язку ліцензіата надавати універсальні послуги виключно побутовим та малим непобутовим споживачам у порядку. визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. затвердженого НКРЕКП;
- пп. 4 п. 2.3 щодо обов`язку ліцензіата не відмовляти побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії споживачу.
9. З акту перевірки від 17.03.2020 №359 вбачається, що електропостачання ОСББ "Чисті сосни" за адресою м. Українка, вул. Будівельників, 11, здійснюється відповідно до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420075449, який діє з 01.01.2019. Додатком №3 до вказаного договору є комерційна пропозиція "Універсал", за умовами якої ціна (тариф) електричної енергії для юридичної особи, яка створена шляхом об`єднання побутових споживачів, при розрахунку плати за спожиту електричну енергію на побутові потреби, застосовується тариф згідно Постанови НКРЕКП від 26.02.2015 №220 у порядку, затвердженому Регулятором; для юридичної особи або фізичної особи-підприємця, при розрахунку плати за спожиту електричну енергію на непобутові потреби, застосовується ціна постачальника універсальних послуг, визначена згідно встановленого Регулятором порядку з урахуванням затвердженого Регулятором тарифу на послуги постачальника універсальних цін. При зміні Регулятором тарифів/складових ціни на електричну енергію постачальника універсальних послуг, постачальник застосовує при розрахунках нові тарифи/ціни з дати введення їх у дію Регулятором.
10. Комісією з проведення перевірки встановлено, що ТОВ "КОЕК" застосовувала для насосної станції та теплопункту ОСББ "Чисті сосни", яка належить власникам квартир багатоквартирного будинку на праві власності, тариф електричної енергії для юридичних та фізичних осіб-підприємців, при розрахунку за спожиту електроенергію на непобутовi потреби, а не тариф 1,40 грн за 1 кВт год (без податку на додану вартість) на електроенергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технiчнi цiлi.
11. Водночас постановою НКРЕКП від 26.02.2015 №220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.03.2015 за №231/26676 (z0231-15)
, відповідно до ст. 12 Закону України "Про електроенергетику", пп.7 п.4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (715/2014)
встановлено Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, а саме: електрична енергія, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців та номерних знаків, відпускається за тарифом 52,5 коп. за 1 кВт/год. (без податку на додану вартість).
12. В акті від 17.09.2020 №359 зафіксовано порушення:
- пп.1 п.2.3 Ліцензійних умов №1469 щодо обов`язку Ліцензіата надавати універсальні послуги виключно побутовим та малим непобутовим споживачам у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, затвердженого НКРЕКП;
- пп.14 п.2.3 Ліцензійних умов №1469 щодо обов`язку ліцензіата здійснювати постачання електричної енергії споживачам за цінами, що встановлюються НКРЕКП, зокрема, постановою НКРЕКП від 26.02.2015 №220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню".
13. Позивач подав заперечення на акт перевірки вих.№2100 від 21.09.2020.
14. Постановою НКРЕКП від 07.10.2020 №1858 відповідно до ст.ст. 17, 19 та 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії в Україні" накладено на позивача штраф у розмірі 85000 грн за порушення Ліцензійних умов.
15. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно застосував до нього санкції, оскільки позивач в межах спірних відносин діяв у відповідності до положень законодавства та додаткових роз`яснень регулятора. У зв`язку з відсутністю конкретизації вчинених позивачем порушень та відсутності чіткого врегулювання питання із застосування тарифів на електроенергію для котелень у 2019 році, висновки відповідача є незаконними, а дії позивача не можуть бути розцінені як порушення.
17. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що за результатами перевірки встановлено порушення Ліцензійних умов. Відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови взяв до уваги всі обставини, серйозність та тривалість правопорушення, їх наслідки для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини; позивачем в адміністративному позові не спростовуються зафіксовані в акті перевірки порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що відповідач протиправно застосував до ТОВ "КОЕК" штрафні санкції, оскільки у постанові НКРЕКП №220 встановлено тарифи на побутові потреби, в тому числі технічні цілі, перелік яких є вичерпним та не містить відповідного тарифу на побутові потреби для котелень та станцій, тобто нею не встановлено обов`язок позивача застосовувати встановлений тариф до таких потреб, внаслідок чого у позивача відсутній обов`язок застосування вказаного тарифу до ОСББ "Чисті сосни".
Крім того, серед переліку питань, щодо яких буде здійснюватися перевірка, дотримання ТОВ "КОЕК" вимог пп.14 п.2.3 Ліцензійних умов не передбачено. Тобто у відповідача не було правових підстав для перевірки дотримання позивачем таких організаційних вимог, як здійснення постачання електричної енергії споживачам за цінами, що встановлюються НКРЕКП.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме чи може НКРЕКП здійснювати перевірку з питань, які не зазначені у посвідченні на здійснення позапланової виїзної перевірки за фактом однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки.
Виявлене та зафіксоване актом перевірки порушення ТОВ "КОЕК" пп. 14 п. 2.3 Ліцензійних умов прямо випливає та є однорідним з питаннями перевірки дотримання ліцензіатом пп. 10 п. 2.2. та пп. 11 п. 2.2 Ліцензійних умов, які регулюють обов`язки останнього щодо виконання договірних відносин зі споживачами із постачання електричної енергії.
Суди попередніх інстанцій не застосували положення, які містяться у примітці до Постанови НКРЕКП від 26.02.2015 №220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню" щодо тарифу на електричну енергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі.
20. У відзиві позивач покликається на правомірність рішень судів попередніх інстанцій з огляду на те, що у посвідченні про проведення перевірки не зазначено питань, які були предметом перевірки та будь-яких однорідних питань. Питання застосування тарифів на електроенергію котелень та теплових пунктів ОСББ у 2019 році не було чітко врегульовано, а відтак, дії позивача не можуть бути розцінені як порушення вимог пп. 14 п. 2.3. Ліцензійних умов №1469.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд перевірив в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
22. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (1540-19)
(далі - Закон №1540), відповідно до ст.1 якого Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
24. Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону №1540 регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.
25. Особливості здійснення державного контролю на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг визначені у ст.19 Закону №1540, частинами 1-4 якої передбачено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
26. Частиною 7 ст.19 Закону №1540 встановлено, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав.
Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.
У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.
Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.
У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.
27. Згідно з приписами пп. 14 п.3 Ліцензійних умов постачальники універсальної послуги мають дотримуватися таких організаційних вимог як здійснювати постачання електричної енергії споживачам за цінами, що встановлюються НКРЕКП.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у посвідчені на перевірку не зазначено про перевірку дотримання позивачем пп.14 п.2.3 Ліцензійних умов.
29. Відповідач вважає, що перевірка ТОВ "КОЕК" на виконання вимог пп. 14 п. 2.3 Ліцензійних умов прямо випливає та є однорідною з питанням перевірки дотримання ліцензіатом пп. 10 п. 2.2 та пп. 11 п. 2.2 Ліцензійних умов.
30. Згідно з пп. 10 та пп. 11 п. 2.2 Ліцензійних умов при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог:
10) при формуванні договорів постачання електричної енергії споживачу керуватися примірним договором постачання електричної енергії споживачу, затвердженим НКРЕКП, та забезпечити наявність у договорі умов постачання електричної енергії, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" (2019-19)
.
11) забезпечити справедливість та прозорість положень та умов договорів зі споживачами, викладених чітко і ясно, що є доступними для розуміння споживачем, не містять процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача, у тому числі права споживача на зміну електропостачальника.
31. Суд бере до уваги, що скарга ОСББ "Чисті сосни" стосувалася застосування тарифу. Саме з цього приводу ТОВ "КОЕК" давало пояснення під час перевірки і саме за порушення цін (тарифів) позивача притягнуто до відповідальності. З огляду на це, предмет перевірки повністю відповідав суті скарги, тобто прямо випливав із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки.
32. За таких обставин, на підставі частини 7 ст.19 Закону №1540 Регулятор мав право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до позивача відповідальності, передбаченої законодавством.
33. Відтак Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не довів однорідність порушення або те, що воно прямо випливає з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки.
34. Щодо суті порушення, то судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки НКРЕКП про порушення позивачем Ліцензійних умов ґрунтуються на тому, що ТОВ "КОЕК" застосовувала для насосної станції та теплопункту ОСББ "Чисті сосни", яка належить власникам квартир багатоквартирного будинку на праві власності, тариф електричної енергії для юридичних та фізичних осіб-підприємців, при розрахунку за спожиту електроенергію на непобутовi потреби, а не тариф 1,40 грн за 1 кВт год (без податку на додану вартість) на електроенергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технiчнi цiлi.
35. НКРЕКП вбачає у цьому порушення Постанови НКРЕКП від 26.02.2015 №220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню", за якою електрична енергія, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців та номерних знаків, відпускається за тарифом 52,5 коп. за 1 кВт/год. (без податку на додану вартість).
36. Суди обґрунтовано звернули увагу на те, що постановою №220 встановлено тарифи на побутові потреби, в тому числі технічні цілі, перелік яких є вичерпним та не містить відповідного тарифу на побутові потреби для котелень та станцій. Тобто нею не встановлено обов`язок позивача застосовувати встановлений тариф до таких потреб, внаслідок чого у позивача відсутній обов`язок застосовувати вказаний тариф до ОСББ "Чисті сосни".
37. Окрім того, в судовому засіданні під час касаційного розгляду з`ясовано, що протягом 2019 року ТОВ "КОЕК" та ОСББ "Чисті сосни" неодноразово зверталися до НКРЕКП щодо роз`яснення постанови № 220 в частині застосування тарифу. З урахуванням рекомендацій НКРЕКП спір між ТОВ "КОЕК" та ОСББ "Чисті сосни" щодо тарифу було врегульовано та у листопаді 2019 року відбулися розрахунки.
38. Таким чином, первинною причиною спору була нечіткість постанови № 220 в частині визначення складу електроустановок, за якими електроенергія вважатиметься такою, що витрачається на технічні цілі. За якість цієї постанови відповідає НКРЕКП. Її недоліки не можуть використовуватися проти учасників ринку.
39. За таких обставин оскаржувана постанова про накладення на позивача штрафу винесена необґрунтовано, за відсутності з боку ТОВ "КОЕК" вини та недотримання вимог Ліцензійних умов, порушує права позивача та підлягає скасуванню.
40. Стосовно необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження і, відповідно, порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Суд звертає увагу на те, що ухвалою від 22.10.2020 суд першої інстанції відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання.
41. У касаційній скарзі відповідач покликається на необхідність розглядати справу за правилами загального позовного провадження з огляду на те, що справа має надважливе значення для НКРЕКП та становить значний суспільний інтерес.
42. Частиною 1 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
43. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).
44. Частиною 4 ст. 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (962-12)
.
45. Позовна заява мотивована протиправністю дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки та винесення за її результатами рішення.
46. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).
47. Частиною 6 ст. 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
48. Водночас Суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним і відповідно до вимог п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
49. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
50. Суд погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що ця справа належить до справ не значної складності, відтак не підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
51. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
52. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
53. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
54. Відповідно до ч.ч. 1, 3-4 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
55. Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку щодо відсутності підстав для перевірки, ці мотиви слід виключити, замінивши їх мотивами, викладеними у цій постанові (п. 22 - 32), а в іншій частині судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі № 640/25327/20 змінити в частині мотивів задоволення позову, а в іншій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя О.П. Стародуб