РІШЕННЯ
Іменем України
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 990/226/23
адміністративне провадження № П/990/226/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Яковенка М. М.,
суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л., Олендера І. Я.,
за участю:
секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Цуцкірідзе І. Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 990/226/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа - суддя Уманського міськрайонного суду Пінковський Роман Володимирович, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 25 вересня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через "Електронний суд" звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП або Рада), в якому просила:
- визнати протиправними дії ВРП щодо надання неповної та недостовірної інформації, яка міститься у листі від 05 вересня 2023 року на інформаційний запит ОСОБА_1 від 31 серпня 2023 року;
- зобов`язати ВРП надати повну та достовірну інформацію на інформаційний запит ОСОБА_1 від 31 серпня 2023 року з урахуванням висновків суду.
2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М.- головуючий суддя, судді: Білоус О. В., Блажівська Н. Є., Желтобрюх І. Л., Олендер І. Я.
3. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.
4. 05 жовтня 2023 року на адресу Верховного Суду від ВРП надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач просить відмовити у його задоволенні.
5. До Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у справі № 990/226/23 в режимі відеоконференції.
7. У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі. Наполягає на недостовірності інформації, яка міститься у відповіді ВРП від 05 вересня 2023 року на інформаційний запит ОСОБА_1 від 31 серпня 2023 року.
8. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
9. Третя особа - суддя Уманського міськрайонного суду Пінковський Р. В. в судове засідання не з`явився. Від ОСОБА_2 надійшло до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. Неявка в судове засідання третьої особи, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи не є перешкодою для розгляду та вирішення справи за наявними у справі матеріалами.
10. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача і представника відповідача, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. 01 вересня 2023 року до ВРП в порядку Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (2939-17)
(далі - Закон № 2939-VI (2939-17)
) надійшов запит ОСОБА_1 від 31 серпня 2023 року про надання інформації щодо підстав прийняття рішення Радою 29 жовтня 2020 року № 2983/0/15-20 відносно призначення ОСОБА_2 на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області, який з 2005 року не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
12. Розглянувши вказаний запит позивача, ВРП листом від 05 вересня 2023 року № 7570/0/9-23 надала відповідь, у якій вказала, що за наявною у ВРП інформацією, рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 07 серпня 2019 року № 476/дс-19 ОСОБА_2 рекомендовано для призначення на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
За результатами розгляду вказаної рекомендації ВРП 29 жовтня 2020 року ухвалено рішення № 2983/0/15-20 "Про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області". Відповідне подання внесено Президентові України. Указом Президента України від 24 листопада 2020 року № 514/2020 (514/2020)
ОСОБА_2 призначено на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
13. Вважаючи інформацію, яку містить вказана відповідь неповною та недостовірною, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ВРП надаючи відповідь на запит від 31 серпня 2023 року вказало обставини щодо призначення ОСОБА_2 на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
15. Натомість, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) зареєстрована юридична особа під назвою: Уманський міськрайонний суд.
16. Тобто, в офіційному документі такої назви юридичної особи, як: Уманський міськрайонний суд Черкаської області - не існує.
17. При цьому позивач зауважує, що відповідач приховує той факт, що ВРП 29 жовтня 2020 року ухвалено рішення № 2983/0/15-20 "Про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області" з грубим порушенням законодавства, оскільки такої юридичної особи, як Уманський міськрайонний суд Черкаської області - не існує, а тому суддю Піньковського Р. В. призначено на посаду неіснуючої юридичної особи.
18. На переконання позивача, з огляду на положення вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17)
наведене свідчить, що відповідач надав неповну та недостовірну інформацію на інформаційний запит від 31 серпня 2023 року, чим порушив її законні права та інтереси.
19. У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечує. Зазначає, що у позовній заяві ОСОБА_1 не наводить переконливих доводів щодо порушення ВРП її прав, відтак звернення до суду з цим позовом не відповідає нормам процесуального законодавства.
20. При цьому щодо суті стверджуваних позивачкою порушень представник відповідача зауважує, що ВРП вчинено усіх законодавчо визначених заходів щодо надання відповіді на запит ОСОБА_1 з дотриманням вимог статті 20 Закону № 2939-VI стосовно строків розгляду запиту.
21. Зокрема вказує, що ВРП була надана обґрунтована відповідь на запит позивача, своєчасно - в межах 5 робочих днів, із роз`ясненням порядку оскарження. Іншої інформації, ніж та, що міститься у відповіді, у Ради немає.
22. Отже, з боку ВРП відсутні протиправні дії чи бездіяльність стосовно позивача, оскільки Рада чітко виконала вимоги законодавства, зокрема, положень Закону № 2939-VI (2939-17)
.
IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ
22. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
25. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-XII (2657-12)
) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
26. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (2939-17)
.
27. Згідно із статтею 1, пунктом 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію.
28. Відповідно до статті 12 вказаного Закону суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
29. Одним з обов`язків розпорядників інформації, є обов`язок надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (ст. 14 Закону № 2939-VI).
30. Згідно з частиною першою та другою статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
31. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 вказаного Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
32. Статтею 20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
33. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (частина друга статті 20 Закону № 2657-XII).
34. Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
35. Частинами другою і третьою статті 23 Закону № 2939-VI встановлено, що запитувач має право оскаржити, зокрема: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
36. Отже, за змістом наведених ВРП зобов`язана була протягом встановленого законом строку надати відповідь на запит на інформацію, повідомивши запитувачу лише ту інформацію, яка була відображена, задокументована, створена та знаходилась у розпорядженні ВРП під час виконання законодавчо визначених повноважень, а у разі відсутності запитуваної інформації - надати обґрунтовану відповідь щодо такої відмови, роз`яснивши порядок її оскарження.
37. При цьому визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
38. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).
39. Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 08 листопада 2016 року у справі "Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary" (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин. Для цього, серед критеріїв, має бути оцінено чи є інформація готовою та доступною. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.
40. З наведеного слід дійти висновку, що запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститься, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.
41. Засади діяльності ВРП визначаються Конституцією України (254к/96-ВР)
, законами України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (1798-19)
(далі - Закон № 1798-VIII (1798-19)
), "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII (1402-19)
).
42. Відповідно до положень статті 131 Основного Закону в Україні діє ВРП, яка серед іншого вносить подання про призначення судді на посаду.
43. Згідно пунктів 13-15 частини першої статті 70 Закону № 1402-VIII добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії, зокрема:
- проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації ВРП щодо призначення кандидата на посаду судді;
- розгляд ВРП рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та ухвалення рішення щодо кандидата на посаду судді;
- видання указу Президента України про призначення на посаду судді - у разі внесення ВРП подання про призначення судді на посаду.
44. Частиною вісімнадцятою статті 79 Закону № 1402-VIII визначено, що відповідно до внесеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації Рада на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі ухвалення позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення судді на посаду.
45. Як було встановлено за матеріалами справи, 01 вересня 2023 року до ВРП надійшов запит ОСОБА_1 від 31 серпня 2023 року про надання інформації щодо підстав прийняття рішення Радою відносно призначення ОСОБА_2 на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
46. У відповідь на вказаний запит ВРП повідомили заявниці, що підставою прийняття рішення Радою 29 жовтня 2020 року № 2983/0/15-20 відносно призначення ОСОБА_2 на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області слугувало рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 07 серпня 2019 року № 476/дс-19, яким ОСОБА_2 рекомендовано для призначення на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Відповідне подання внесено Президентові України, на підставі чого було видано відповідний Указ від 24 листопада 2020 року № 514/2020 яким ОСОБА_2 було призначено на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
47. Оцінивши зміст відповіді ВРП, Судом встановлено, що Радою надано повну та обґрунтовану інформацію, яка була у розпорядженні відповідача та яку просила надати ОСОБА_1 в запиті від 31 серпня 2023 року. Вказана відповідь на запит позивача була надана ВРП в межах 5 робочих днів, з роз`ясненням порядку оскарження.
48. Водночас, на переконання позивача, надана інформація є недостовірною, оскільки в ЄДР зареєстрована юридична особа під назвою Уманський міськрайонний суд, а такої назви юридичної особи, як Уманський міськрайонний суд Черкаської області - не існує.
49. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 15 березня 2004 року N 328/2004 "Про внесення змін до мережі та кількісного складу суддів місцевих судів" (328/2004)
утворено в Черкаській області, зокрема Уманський міськрайонний суд.
50. Отже офіційна назва вказаного суду "Уманський міськрайонний суд", що відповідає в тому числі даним витягу з ЄДР, долученому позивачем до матеріалів справи.
51. В подальшому мережа та кількісний склад суддів місцевих судів визначався Указами Президента України N 591/2011 (591/2011) від 20 травня 2011 року, № 452/2017 від 29 грудня 2017 року, згідно яких назва вказаного суду "Уманський міськрайонний суд".
52. При цьому зазначення в офіційних документах, в тому числі рішенні ВРП від 29 жовтня 2020 року № 2983/0/15-20 поряд з офіційною назвою "Уманський міськрайонний суд" слів Черкаської області, не змінює назви вказаного суду, а лише є додатковою ідентифікуючою ознакою, яка визначає приналежність цього суду до певної адміністративно-територіальної одиниці.
53. Крім цього, Суд звертає увагу та ті обставини, які встановлені під час судового розгляду, що у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 07 серпня 2019 року № 476/дс-19 зазначено про рекомендацію ОСОБА_2 для призначення на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області, 29 жовтня 2020 року ВРП ухвалила рішення № 2983/0/15-20 "Про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області" за наслідками якого Указом Президента України від 24 листопада 2020 року № 514/2020 (514/2020)
ОСОБА_2 призначено на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
54. З урахуванням наведеного та вимог Закону № 2939-VI (2939-17)
колегія суддів вважає, що ВРП цілком правомірно було надано відповідь на запит із зазначенням інформації зміст якої повністю відповідав вищезазначеним документам. В контексті спірних правовідносин у відповідача не виникало обов`язку щодо надання інформації, відмінної від тієї, яка містилася в офіційних документах.
55. Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ВРП за наслідками розгляду інформаційного запиту позивача в межах конкретно визначених підстав звернення та спрямованості на отримання чіткої інформації, а саме підстав прийняття рішення ВРП відносно призначення ОСОБА_2 на посаду відповідного суду, надано позивачеві достовірну та повну відповідь на її запит з дотриманням порядку, встановленого Законом № 2939-VI (2939-17)
.
Надана інформація на запит позивача із зазначенням підстав призначення ОСОБА_2 на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області, що знаходилась у володінні відповідача повністю відповідала фактичним обставинам та зазначеній у офіційних документах інформації. Радою було належним чином виконано свій обов`язок щодо надання відповіді на інформаційний запит позивача.
56. Водночас твердження позивача в позовній заяві щодо неправомірності призначення ОСОБА_2 на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області, а так само доводи позивача щодо приховування ВРП факту грубого порушення законодавства при прийнятті 29 жовтня 2020 року рішення № 2983/0/15-20 про призначення ОСОБА_2 до суду, назва якого не відповідає відомостям, зазначеним у ЄДР, в частині зазначення Черкаської області, як місцезнаходження суду, колегією суддів не береться до уваги, оскільки вони не стосуються спірних правовідносин у цій справі. Предметом позову у справі, яка розглядається, є правомірність дій ВРП щодо розгляду запиту ОСОБА_1 про надання інформації, в той час як правомірність призначення ОСОБА_2 на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області знаходиться поза межами цього судового спору.
57. Всі інші доводи наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог вказаних висновків Суду не спростовують.
58. Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
59. З огляду на встановлені у справі обставини і наведені вище норми законодавства, Верховний Суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог, а тому вони задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 22, 241- 246, 250, 255, 262, 266, 295 КАС України, Суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа - суддя Уманського міськрайонного суду Пінковський Роман Володимирович, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складений та підписаний 26 жовтня 2023 року.
Головуючий суддя М. М. Яковенко
Судді О. В. Білоус
Н. Є. Блажівська
І. Л. Желтобрюх
І. Я. Олендер