ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 813/2436/18
адміністративне провадження № К/9901/58/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 (суддя - Лунь З.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 (головуючий суддя - Ніколін В.В., судді: Заверуха О.Б., Старунський Д.М.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради про визнання протиправними дій.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати незаконним, що для цілей визначення її права на допомогу малозабезпеченій сім`ї у сукупному доході її сім`ї врахована виплачувана їй допомога на дитину-інваліда (дитину з інвалідністю) та зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради провести новий розрахунок сукупного доходу сім`ї без врахування виплачуваної їй допомоги на дитину-інваліда (дитину з інвалідністю);
- визнати незаконною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради, за якої на запит позивача не надані копії рішення, на підставі якого вчинено повідомлення від 21.02.2018 №515 та копії всіх документів, які були використані при прийнятті вказаного рішення та зобов`язати відповідача надати (надіслати рекомендованим листом) копію рішення, на підставі якого вчинено повідомлення від 21.02.2018 №515 та копію розрахунку розміру допомоги, що включає обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
29.01.2018 позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, в якій просила про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. До вказаної заяви позивачем долучено декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
При цьому, як зазначено у позовній заяві, працівниця відповідача вказала позивачу на те, що у декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги необхідно вказувати суму отриманої допомоги на дитину-інваліда.
Не погодившись з такою вимогою, позивачка звернулась до відповідача із запитом від 29.01.2018 про повідомлення нормативно-правових актів, якими встановлено, що допомога на дитину-інваліда є доходом малозабезпеченої сім`ї та підлягає включенню у її сукупний дохід.
Листом №144/01.11 від 01.02.2018 відповідач повідомив позивачку про нормативно-правові акти, якими встановлено, що допомога на дитину-інваліда є доходом малозабезпеченої сім`ї та підлягає включенню у її сукупний дохід.
21.02.2018 відповідачем прийнято рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї за заявою позивача.
Повідомленням №515 від 21.02.2018 уповноваженому представнику сім`ї позивача повідомлено, що державна соціальна допомога її сім`ї не призначена з таких причин: середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї.
28.02.2018 позивачка звернулась із запитом до відповідача, в якому просила надати їй копію рішення, на підставі якого складено повідомлення №515 від 21.02.2018 та копії всіх документів, які були використані при прийнятті цього рішення.
Листом №305/01.11 від 03.03.2018 "Про надання копій документів, які були використані для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям" позивачці надано копії документів, які вона просила їй надати згідно із вказаним запитом.
Крім того, листом №330/01.11 від 07.03.2018 відповідач надіслав на адресу позивачки копію рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї від 21.02.2018.
Не погодившись із тим, що відповідач при визначенні права позивача на допомогу малозабезпеченій сім`ї врахував виплачувану допомогу на дитину-інваліда та не направив на запит позивача документи, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що враховуючи положення підпункту 5.3 пункту 5 Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, затверджену наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України № 486/202/524/455/3370 від 15.11.2001, який визначає що входить до сукупного доходу сімей (одержувачів), відповідачем правомірно було враховано допомогу на дитину-інваліда у сукупному доході сім`ї позивача при прийнятті рішення з питань призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям .
Також, суди виходили з того, що відповідачем повністю виконано обов`язок, як розпорядника інформації про надання інформації згідно з п. 1ч .1 ст. 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а тому, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, за якої на запит позивача не надані копії рішення, на підставі якого вчинено повідомлення №515 від 21.02.2018 та копії всіх документів, які були використані при прийнятті вказаного рішення та зобов`язання відповідача надати (надіслати рекомендованим листом) копію рішення, на підставі якого вчинено повідомленням №515 від 21.02.2018 та копію розрахунку розміру допомоги, що включає обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї задоволенню не підлягають.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, внаслідок чого суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про задоволення позовних вимог.
Зокрема, позивачка покликається на те, що суд зобов`язаний перевірити рішення управління, яким відмовлено їй у наданні допомоги малозабезпеченим сім`ям, з урахуванням одержуваної допомоги на дитину-інваліда, чи не призводить таке рішення до несприятливих наслідків для прав дитини - інваліда на допомогу, зумовлену її інвалідністю, що є можливим лише при одночасному застосуванню норм матеріального права, які регулюють надання допомоги на дитину-інваліда і допомоги малозабезпеченим сім`ям.
Також, позивачка покликається на те, що врахування у доходах сім`ї допомоги на дитину - інваліда для цілей визначення права на допомогу малозабезпеченим сім`ям призводить до несприятливих наслідків для прав дитини-інваліда на забезпечення її потреб, зумовлених інвалідністю, оскільки відмова у наданні допомоги малозабезпеченій сім`ї з причин, що з врахуванням допомоги на дитину-інваліда дохід сім`ї дорівнює або перевищує прожитковий мінімум, призводить до вимушеного витрачання одержуваної допомоги на дитину - інваліда для забезпечення прожиткового мінімуму, але не для забезпечення потреб дитини - інваліда, зумовлених її інвалідністю.
Також, скаржник покликається на те, що підпункт 5.3 пункту 5 Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомог не відповідає законам та Конституції України (254к/96-ВР)
.
Позивач просить скасувати в оскаржуваній частині рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд частково.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на касаційну скаргу.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оскільки касаційна скарга подана про скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про визнання незаконним, що для цілей визначення права позивачки на допомогу малозабезпеченій сім`ї у сукупному доході її сім`ї врахована виплачувана їй допомога на дитину-інваліда (дитину з інвалідністю) та зобов`язання відповідача провести новий розрахунок сукупного доходу сім`ї позивача без врахування виплачуваної їй допомоги на дитину-інваліда (дитину з інвалідністю), в іншій частині - рішення судів не переглядаються.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України №1768-III від 01.06.2000 "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №1768-III (1768-14)
) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям- щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.
Згідно зі статтею 3 Закону №1768-III право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України (стаття 3 Закону №1768-III).
Малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї (стаття 1 Закону №1768-III).
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1768-III розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї.
Згідно з положеннями абзацу 5 статті 1 Закону №1768-III середньомісячний сукупний дохід сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім`ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (абзац 5 статті 1 Закону №1768-III). Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 (250-2003-п)
затверджено Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (далі - Порядок №250).
Відповідно до пункту 14 Порядку №250 середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Держстатом, МОНмолодьспортом.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України №486/202/524/455/3370 від 15.11.2001 затверджено Методику обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги (далі - Методика).
Відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 цієї Методики (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) загальна сума сукупного доходу одержувачів допомоги включає в себе суму всіх доходів кожної особи, яка враховується при наданні допомоги, визначених на підставі наданих документів за останні 6 календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги, якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 Методики (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), до сукупного доходу сімей (одержувачів) входять стипендії, пенсії, допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форм власності), допомога на навчання, безпосередньо отримана особою від підприємства, установи чи організації, за винятком коштів, отриманих на умовах позики чи кредитів та щомісячні компенсаційні виплати. При цьому до сукупного доходу не включається відповідна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід. При зверненні за призначенням декількох видів допомоги, розмір яких визначається з урахуванням сукупного доходу, до сукупного доходу сім`ї входять розміри призначених на дату звернення зазначених видів допомоги, крім допомоги, для призначення якої обчислюється сукупний дохід.
За змістом наведеної норми передбачено доходи, які враховуються до сукупного доходу сімей. Також, цим підпунктом передбачено ті види доходів, які до сукупного доходу не враховуються, однак, серед них відсутня допомога на дитину - інваліда.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що при призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, у сукупний дохід сім`ї позивачки на підставі підпункту 5.3 пункту 5 Методики враховано одержану нею допомогу на дитину - інваліда за шість місяців, що передують місяцю звернення за призначенням такої допомоги.
При цьому, позивачем у цій справі не оскаржується рішення відповідача від 21.02.2018 про відмову у призначенні допомоги малозабезпеченим сім`ям, відтак, судами не надавалась оцінка підставам відмови та законності такого рішення відповідача.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо правомірності оскаржуваних дій відповідача та постановили рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що і таке врахування призводить до вимушеного витрачання одержуваної допомоги на дитину - інваліда для забезпечення прожиткового мінімуму є безпідставним, оскільки Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" (2109-14)
( Закон № 2109-III (2109-14)
) гарантує особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги саме на рівні прожиткового мінімуму.
Також, безпідставним є покликання позивача на невідповідність підпункту 5.3 пункту 5 Методики законам та Конституції України (254к/96-ВР)
, оскільки такої невідповідності за наслідками касаційного перегляду не встановлено, а передбачене частиною 4 статті 10 Закону № 2109-III правило щодо виплати допомоги, яка призначена на дитину з інвалідністю віком до 18 років, незалежно від одержання на неї інших видів допомоги, не стосується правил виплати допомоги малозабезпеченим сім?ям.
Доводи касаційної скарги в цілому не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі № 813/2436/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук