826/13813/17 Про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України - 04.10.2023 Прийняття

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 (колегія суддів у складі головуючого судді Вівдиченко Т.Р., суддів Єгорової Н.М., Собківа Я.М.)

у справі №826/13813/17

за позовом Компанії Тріантал Інвестменс ЛТД (Triantal Investments LTD)

до Національного банку України,

третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк"

про визнання протиправним та скасування рішення.

I. РУХ СПРАВИ

1. Компанія Тріантал Інвестменс ЛТД (Triantal Investments LTD) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (залучено до участі у справі ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2017), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13.12.2016 №105 повністю.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2019 позовні вимоги задоволено повністю.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 клопотання Національного банку України про закриття провадження у справі задоволено;

рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2019 скасовано;

провадження у справі за позовом Компанії Тріантал Інвестменс ЛТД (Triantal Investments LTD) до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправним та скасування рішення - закрито.

4. Не погодившись із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Компанія Тріантал Інвестменс ЛТД (Triantal Investments LTD) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Відповідно до протоколу Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України (далі Комісія) від 13 грудня 2016 року № (38) за результатами проведеної з ПАТ "КБ "Приватбанк" роботи вдалося зібрати належні докази для підтвердження пов`язаності з ПАТ "КБ "Приватбанк" осіб згідно зі статтею 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність". До переліку таких осіб увійшов, зокрема, позивач.

6. Рішенням від 13 грудня 2016 року № 105 Комісія визнала позивача і ряд інших осіб пов`язаними з ПАТ "КБ "Приватбанк" особами за ознаками пов`язаної з банком особи відповідно до статті 52 України "Про банки і банківську діяльність".

7. Вважаючи зазначене рішення незаконним з мотивів грубого порушення процедури його прийняття, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту суттєвого порушення відповідачем порядку прийняття постанови Комісії від 13.12.2016 №105, що має наслідком її незаконність.

9. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції зазначив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №826/20221/16 проаналізовано правову природу постанови Комісії від 13.12.2016 №105 (оскаржуваної позивачем у цій справі) та зроблено висновок, що зазначена постанова не може бути оскаржена до суду жодної юрисдикції. Апеляційний суд зазначив, що правовідносини у цій справі тотожні справі №826/20221/16.

10. Окремо апеляційний суд наголосив, що за своєю суттю позовна вимога в цій справі (про скасування постанови Комісії від 13.12.2016 №105) є не позовною вимогою, а лише підставою для захисту прав позивача у спорі щодо господарських відносин із банком, що і відповідає дійсному його прагненню.

11. Апеляційний суд на підставі викладеного виснував, що спір у цій справі не підлягає судовому розгляду в суді жодної юрисдикції.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У касаційній скарзі заявник наголошує, що підставами цього позову є суттєві процедурні порушення, допущені відповідачем при прийнятті спірного рішення. Звертає увагу, що обставини справ №826/20221/16 та №640/19719/19 є відмінними від цієї справи, адже в наведених справах позивачі відстоювали свої права щодо господарських відносин з банками, а в цій справі позовні вимоги ґрунтуються виключно на наявності фактів суттєвих процедурних порушень при прийнятті суб`єктом владних повноважень рішення.

13. Окремо наголошує, що відносно подібних правовідносин правовий висновок Верховного Суду відсутній, проте позиції, неодноразово висловлені Конституційним судом України та Європейським судом з прав людини у частково подібних справах, свідчать, що позивач має законне право звертатись до адміністративного суду із вимогами про скасування рішення Національного банку України з підстав порушення процедури прийняття такого рішення.

14. Також скаржник звертає увагу, що право на оскарження рішення НБУ про визначення пов`язаних із банком осіб прямо передбачено статтями 52 та 79 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і обмеження такого права не відповідає принципам, закладеним в статтю 55 Конституції України та статтю 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.

16. Ключовим та єдиним правовим питанням, на яке слід відповісти Верховному Суду в межах розгляду цієї касаційної скарги, є питання чи повинен зазначений спір розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

17. Предметом спору є рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13.12.2016 №105, яким позивача і ряд інших осіб визнано пов`язаними з ПАТ "КБ "Приватбанк" особами за ознаками пов`язаної з банком особи відповідно до статті 52 України "Про банки і банківську діяльність".

18. Як вже зазначено вище, в основу висновку про закриття провадження у справі апеляційний суд поклав правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №826/20221/16.

19. Надаючи оцінку зазначеному висновку апеляційного суду, колегія суддів звертає увагу на таке.

20. Щодо позовної вимоги про скасування постанови Національного банку України від 13.12.2016 №105 в частині визнання окремих вкладників ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" пов`язаними особами Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків (далі цитата):

"…норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) щодо пов`язаних з банком осіб підлягають застосуванню, якщо особи підпадають під визначення частини першої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", незалежно від того, чи був такий статус цих осіб підтверджений рішенням Національного банку України чи виявлений банком самостійно.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у зв`язку зі зміною складу акціонерів ПАТ "КБ "Приватбанк" колишні акціонери не є акціонерами цього банку з дня переходу права власності на акції від колишніх акціонерів до держави як інвестора. З того ж дня особи, які були пов`язані з ПАТ "КБ "Приватбанк" через свої зв`язки з колишніми акціонерами, втратили статус пов`язаних з цим банком осіб.

При цьому рішення Комісії від 13 грудня 2016 року №105 у частині визнання позивачів пов`язаними з ПАТ "КБ "Приватбанк" особами було прийняте до того, як склад акціонерів цього банку змінився.

Отже, на час ухвалення судових рішень зазначене рішення Комісії вичерпало свою дію щодо всіх позивачів незалежно від того, чи була до них застосована процедура обміну їх вимог до банку на акції банку.

Водночас позивачі не позбавлені права посилатися на неправомірність прийняття таких рішень у частині, що стосується їх прав, як на підставу позову з позовними вимогами, які можуть бути предметом судового розгляду.

Отже, у цьому спорі позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивачів пов`язаними з ПАТ "КБ "Приватбанк" особами за своєю суттю є не позовною вимогою, а підставою основної позовної вимоги, спрямованої на захист прав позивачів, яка відповідає їх дійсному прагненню.

Причиною звернення позивачів до суду є їхнє прагнення одержати від ПАТ "КБ "Приватбанк" грошові кошти. Це є основною вимогою у цьому спорі. Під час розгляду спору про стягнення грошових коштів (депозиту та процентів, нарахованих за ним) позивачі вправі доводити відсутність у них статусу осіб, пов`язаних з банком, у певний період часу як підставу своїх вимог, посилаючись безпосередньо на частину першу статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", без оскарження рішення Національного банку України про визнання їх пов`язаними з банком особами як самостійної позовної вимоги.

Поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Отже, провадження у справі в частині зазначених вимог (в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивачів пов`язаними з ПАТ "КБ "Приватбанк" особами) слід закрити, оскільки спір у цій частині не підлягає судовому розгляду в суді жодної юрисдикції.

21. Посилання позивача на той факт, що обставини справи №826/20221/16 є відмінними від обставин цієї справи колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.

22. Згідно частини 1 статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є:

1) контролери банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;

3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;

4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;

5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;

6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;

7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;

8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;

9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

23. Як встановлено судами, Компанія Тріантал Інвестменс ЛТД (Triantal Investments LTD) станом на 13 грудня 2016 володіла 12582920 простими іменними акціями ПАТ КБ "Приватбанк", що становило 16,8170% статутного капіталу ПАТ КБ "Приватбанк". Тобто, позивач був особою, яка має істотну участь у банку (в силу визначення, наведеного в статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

24. Таким чином, слід погодитись з апеляційним судом, що за своєю суттю позовна вимога в цій справі і підстави позову є лише мотивом для захисту прав позивача в спорі щодо господарських відносин із банком, що і відповідає його дійсному прагненню.

25. Отже, підхід Великої Палати Верховного Суду щодо спорів про оскарження рішень про визнання осіб пов`язаними з банком є застосовним у цій справі.

26. Під час розгляду спору про відшкодування шкоди, яка на думку позивачів заподіяна таким рішенням, позивачі вправі доводити відсутність у них статусу осіб, пов`язаних з банком, у певний період часу як підставу своїх вимог, посилаючись безпосередньо на частину першу статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також наявність процедурних порушень під час прийняття таких рішень, без оскарження рішення Національного банку України про визнання їх пов`язаними з банком особами як самостійної позовної вимоги.

27. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.

28. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

29. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Компанії Тріантал Інвестменс ЛТД (Triantal Investments LTD) залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №826/13813/17 - без змін.