813/7294/13-а Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "ввізне мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на територію України", та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів" - 04.10.2023 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 (суддя - Хома О.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 (головуючий суддя - Р. Й. Коваль Р.Й, судді - Гуляк В.В, Судова-Хомюк Н.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехніка" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехніка" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.08.2013 №0000012290/25230066, №0000022290/25230066..

Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування, оскільки контролюючим органом проігноровано документи, які надано під час проведення перевірки, заперечення позивача на акт перевірки, неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки позивачем в повній мірі підтверджено дійсність сертифікатів СТ-1, та відповідно правомірного застосування до ввізних товарів режиму пільгової торгівлі.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 13.11.2013 позовні вимоги задовольнив повністю.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 29.01.2014 скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.02.2017 скасував судові рішення попередніх інстанцій, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що судами не досліджено питання дотримання Товариством умов застосування режиму пільгової торгівлі при розмитненні товару з урахуванням наданих Пермською Торгово-промисловою палатою Російської Федерації документів на відповідні запити митного органу, в тому числі не перевірено достатності наданих на запити митного органу документів Пермською Торгово-промисловою палатою Російської Федерації для визначення коду ТН ЗЕД " 39" товарів, що ввезені позивачем на територію України згідно вантажних митних декларацій від 23.02.2012 №209120000/2012/009838, від 16.05.2012 №209120000/2012/016126.

За результатами нового розгляду справи, Львівський окружний адміністративний суд постановою від 11.04.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 позов задовольнив повністю, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Управління від 30.08.2013 №0000012290/25230066, №0000022290/25230066.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем дотримано законодавчо встановлених строків на підтвердження дійсності (автентичності) сертифікатів про походження товару, надання необхідних та достатніх документів для підтвердження країни походження товару - полістиролу для спінювання "Альфапор". Відповідачем, крім іншого, витребовувалось більше документів, аніж це передбачено Правилами визначення країни походження товарів, в той час як позивачем було вжито всіх заходів та надано всіх необхідних документів для застосування до нього правил митного оформлення товарно-матеріальних цінностей із наданням звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість на підставі міжурядової Угоди про вільну торгівлю з Російською Федерацією та Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав. Висновки відповідача про визнання недійсними сертифікатів форми СТ-1 від 06.03.2012 №RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 №RUUA20140022811517414, наявність яких забезпечує позивачу право на пільги при перевезенні та розмитненні товару на кордоні України, не є обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Управління, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права. Стверджує, що судами залишено поза увагою, що на підставі отриманих документів і виявлених в них розбіжностях, митниця не могла здійснити об`єктивну перевірку відповідності товару критеріям достатньої переробки, що встановлені Правилами для товарів позиції 3903 згідно УКТЗЕД.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16.08.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (254к/96-ВР) (щодо правосуддя) від 02.06.2016 №1401-VІІІ, який набрав чинності з 30.09.2016, статтею 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України (2747-15) (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147- VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.10.2023 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження, призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 04.10.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено невиїзну документальну перевірки Товариства з питань повноти нарахування та сплати митних платежів за вантажні митні декларації від 23.03.2012 №209120000/2012/009838, від 16.05.2012 №209120000/2012/016126 в частині митного оформлення товарів за сертифікатами про походження товару форми СТ-1 від 06.03.2012 №RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 №RUUA20140022811517414, за результатами якої складено акт від 07.08.2013 №1/13/209000000/25230066 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пунктів 5.1, 6.7 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, частини 5 пункту 2.3, розділів 4, 5 Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 23.01.2006 №30, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.02.2006 за 109/11983.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.08.2013:

№0000012290/25230066, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 48358,30 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 38686,64 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 9671,66 грн;

№0000022290/25230066, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів у розмірі 11606,01 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 7737,34 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3868,67 грн.

Фактичною підставою для донарахування грошових зобов`язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями став висновок відповідача про невизнання дійсними сертифікатів про походження товару форми СТ-1 від 06.03.2012 №RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 №RUUA20140022811517414, з огляду на що здійснено перерахунок належних до сплати сум митних платежів.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що згідно вантажних митних декларацій від 23.03.2012 №209120000/2012/009838, від 16.05.2012 №209120000/2012/016126 позивачем надано митному органу інформацію про товари (полістирол для спінювання самозатухаючий ESP тип SE (expandable Polystyrene Self Extinguiching) у гранулах (використовується для виготовлення методом термоформування тепло- і звукоізоляційних матеріалів у вигляді пінополістирольних блоків, технічної упаковки для промислових товарів з вмістом полістиролу 95 мас. % "АЛЬФАПОР", марка 201-50000 кг та марка 201-20000 кг), які переміщуються через митний кордон України. Відправником даного товару є ЗАТ "Сибур-Хімпром" (814055, Російська Федерація, м. Перм, вул. Промислова, 98), отримувачем - ТОВ "Укрспецтехніка" (79017, м. Львів, вул. Дніпровська, 13/12).

Митному органу також надано паспорти якості товарно-матеріальних цінностей № 36, 37, 59, 62, 63, 107, 110, 111, 112, 113, 115, 116 та інші необхідні для переміщення через митний кордон України документи згідно переліку, зокрема: акти експертизи для оформлення сертифікатів походження товару (форми СТ-1), листи ЗАТ "Сибур-Хімпром" з фізико-хімічними властивостями стиролу, тощо.

На підтвердження країни походження товару позивачем подано преференційні сертифікати про походження форми СТ-1 від 06.03.2012 №RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 №RUUA20140022811517414.

Львівською митницею ДМС України, на виконання пункту 6.7 Правил визначення країни походження товарів направлено лист до Пермської торгово-промислової палати від 17.05.2012 №8145-6626 з проханням підтвердити автентичність сертифікатів про походження товарів форми СТ-1, серед яких від 06.03.2012 №RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 №RUUA20140022811517414, оформлених на товар "полістирол для спінювання "Альфапор" (виробник/експортер - ЗАТ "Сибур-Хімпром", Росія, імпортери - ТОВ "Укрспецтехніка" та ПП "Євробуд", Україна). Крім того, митний орган для перевірки критерію достатньої обробки/переробки "Д3903" попросив надати інформацію про сировину, використану в виробництві кінцевого продукту, зокрема, первинні бухгалтерські документи: калькуляцію собівартості продукції, рахунки/митні декларації на імпорт сировини та матеріалів, технологічний процес виготовлення товару.

У відповідь на даний лист Пермською торгово-промисловою палатою 03.07.2012 було підтверджено правильність та правомочність сертифікатів від 06.03.2012 №RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 №RUUA20140022811517414, скеровано копії відповідних сертифікатів та відповідь ЗАТ "Сибур-Хімпром", Росія (з калькуляцією собівартості продукції та технологічним процесом).

Львівською митницею ДМС України 25.07.2012 за вих. № 8/45-10251 направлено повторний лист до Пермської торгово-промислової палати з проханням додати всі документи згідно переліку в попередньому зверненні, для підтвердження сертифікатів про походження товарів форми СТ-1, серед яких від 06.03.2012 №RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 №RUUA20140022811517414, оформлених на товар "полістирол для спінювання "Альфапор" (виробник/експортер - ЗАТ "Сибур-Хімпром", Росія, імпортери - ТОВ "Укрспецтехніка" та ПП "Євробуд", Україна). Митним органом при направленні запиту наголошено на положеннях пункту 5.1 Правил, згідно якого товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами.

У відповідь на даний повторний лист Львівської митниці, Пермською торгово-промисловою палатою 09.11.2012 було підтверджено правильність та правомочність сертифікатів від 06.03.2012 №RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 №RUUA20140022811517414, скеровано копії відповідних сертифікатів, відкориговані акти експертизи про походження товару та відповідь ЗАТ "Сибур-Хімпром", Росія, з технологічним процесом, калькуляцією собівартості продукції з вказанням кодів УКТ ЗЕД та сертифікатами якості. Акти експертизи містили вказівку на найменування імпортних матеріалів, країну-виробника таких та коди УКТ ЗЕД.

Львівською митницею ДМС України 29.11.2012 за вих. № 8/45-16929 направлено третій лист до Пермської торгово-промислової палати з проханням надати документи, що підтверджують статус походження стіролу у зв`язку з проведенням перевірки критеріїв достатньої обробки/переробки товару "полістиролу для спінювання "Альфапор" типу SE (виробник/експортер - ЗАТ "Сибур-Хімпром", м. Перм, Росія". Крім того, просить надати рахунки/митні декларації на імпортні добавки та реагенти з метою перевірки їх вартісних показників в ціні готової продукції.

У відповідь на даний лист Львівської митниці, Пермською торгово-промисловою палатою 25.01.2013 було скеровано відповідь ЗАТ "Сибур-Хімпром", Росія, копію відповідного сертифікату якості на стірол, акт прийому-передачі сировини, акт прийому-передачі та руху готової продукції до Договору № сх. 4294.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд виходить із такого.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Митним кодексом України (4495-17) , Правилами визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, затверджених Рішенням Ради Глав Урядів Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, ратифікованих Законом України від 06.07.2011 №3592-VI (3592-17) .

Відповідно до пункту 1 статті 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Згідно з пунктом 7 статті 36 цього Кодексу повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Порядок та умови застосування преференційного режиму в рамках міжнародних угод про вільну торгівлю визначено положеннями Правил визначення країни походження товарів, затверджених Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності незалежних Держав від 20.11.2009 (далі - Правила).

Відповідно до положень зазначених Правил, країною походження товарів є країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній обробці/переробці.

Пунктом 6.1 розділу 6 Правил для підтвердження країни походження товару визначено, що в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару.

Під час вивезення товарів з держав - учасниць Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства (далі - уповноважений орган), (пункт 6.3 розділу 6 Правил).

Стаття 43 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують країну походження товару.

Так, відповідно до частини 1 статті 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару у відповідності до частини 3 статті 43 Митного кодексу України - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Надання будь-яких інших документів для підтвердження країни походження товару, крім тих, що передбачені п. 6.1 розділу 6 Правил та статті 43 Митного кодексу України, в тому числі й документів, які підтверджують виконання критерію достатньої обробки/переробки, чинним законодавством не передбачено.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Правил у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов`язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Також, згідно положень наведених Правил за кодами ТН ЗЕД 3901 - 39154 - обліковуються полімери в первинних формах, відходи, обрізки та скрап пластмас: - продукти поліприєднання - виготовлення, під час якого вартість усіх використовуваних матеріалів не повинна перевищувати 50 % ціни кінцевої продукції. Проте вартість усіх використовуваних матеріалів групи 39 не повинна перевищувати 20 % ціни кінцевої продукції.

Підставою для надіслання запиту митним органом країни ввезення товару повинна бути хоча б одна з обставин, передбачена у пункті 9.1 Правил визначення країни походження товарів, що свідчить про недійсність сертифікату внаслідок наявності у ньому недоліків, чітко визначених законодавством, а не на підставі сумнівів митного органу з приводу змісту актів експертиз чи інших документів.

Підставою для надіслання запиту повинно бути виявлення митницею відомостей, які не дозволяють провести однозначної ідентифікації товару стосовно декларованого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, для підтвердження країни походження товару та з метою застосування преференційного режиму, передбаченого Угодою про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994 та Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності незалежних Держав від 20.11.2009 позивачем було надано оригінали Сертифікатів про походження товару за формою СТ-1 від 06.03.2012 №RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 №RUUA20140022811517414, а також паспорти якості №36, 37, 59, 62, 63, 107, 110, 111, 112, 113, 115, 116 полістиролу, призначеного для спучування або спінювання "АЛЬФАПОР", тип SE; акти експертизи для оформлення сертифікатів походження товару (форми СТ-1), листи виробника з фізико-хімічними властивостями стиролу.

Аналіз вказаних документів дає підстави стверджувати, що надані позивачем до митного органу документи буди достатніми для встановлення відомостей про країну походження товару.

Визначення країни походження товару, зокрема, відповідно до критерію достатньої обробки/переробки товару, вказаного у пункті 2.4 Правил, здійснюється органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства. За умови виконання такого критерію видається Сертифікат про проходження товару форми СТ-1 з зазначенням критерію походження у графі 9 сертифікату, який однозначно свідчить про країну походження товару.

Саме Сертифікат про проходження товару форми СТ-1, за відсутності розбіжностей в наданих документах про країну походження товару, підтверджує країну походження товару для цілей надання режиму вільної торгівлі відповідно до пункту 6.1 Правил.

Чинним законодавством не передбачено повноважень митних органів країни ввезення товару самостійно визначати рівень дотримання критерію достатньої обробки/переробки товарів, оскільки це питання належить до виключної компетенції органів, що видають сертифікати форми СТ-1.

Таким компетентним органом у даному випадку є Пермська торгово-промислова палата Російської Федерації, а документами, що свідчать про країну походження товару, - сертифікати походження товару за формою СТ-1 від 06.03.2012 № RUUA20140015371517087 та від 11.05.2012 № RUUA20140022811517414.

Вказані сертифікати посвідчують правильність здійснення митної операції щодо можливості застосування преференційного режиму оподаткування.

Відповідно до пункту 9.2 Правил визначення країни походження товарів сертифікат форми СТ-1, не визнаний митними органами країни ввезення, може бути згодом визнаний ними на підставі відповідного листа вповноваженого органу, що видав сертифікат форми СТ-1, з уточненням відомостей, зазначених у сертифікаті.

У разі необхідності замість сертифіката, не визнаного митними органами країни ввезення, може бути виданий новий сертифікат у порядку, установленому цими Правилами.

Пунктом 9.3 Правил визначено, що сертифікат може бути не визнаний дійсним митними органами країни ввезення в разі, зокрема, якщо протягом сумарного строку 6 місяців (3 місяці з дати первинного запиту й 3 місяці з дати повторного запиту) митними органами країни ввезення не отримана відповідь стосовно запитуваного сертифіката від компетентних органів країни вивезення або країни походження товару.

Ураховуючи вказану норму, компетентні органи країни вивезення або країни походження товару зобов`язані надати відповідь на запит(и) митного органу країни ввезення протягом 6 місяців з дати першого запиту митного органу країни ввезення, тому висновок контролюючого органу про те, що пропущено 6-місячний строк з дати першого запиту компетентними органами країни вивезення, безпідставні, оскільки, як встановлено матеріалами справи, перший запит відповідачем було надано до Пермської Торгово-промислової палати РФ 17.05.2012, на який було отримано відповідь 03.07.2012, а на другий запит від 27.07.2012 відповідь надана 09.11.2012, що не виходить за межі сумарного 6-місячного строку, з моменту першого запиту. Крім того, відповідачем 29.11.2012 було направлено ще й третій запит, відповідь на який Пермською Торгово-промисловою палатою РФ було надано 25.01.2013.

Вказане свідчить про дотримання Пермською Торгово-промисловою палатою РФ 3-місячного строку, визначеного пунктом 9.3 розділу 9 Правил.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій. Контролюючий орган касаційною скаргою не обґрунтував і не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 КАС України, якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.