805/4446/16-а Про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - 04.10.2023 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2017 (суддя - Христофоров А.Б.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя - Василенко Л.А., судді - Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.) у справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС до Державного підприємства "Селидіввугілля" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків,-

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Інспекція, позивач, контролюючий орган) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Селидіввугілля" (далі - Підприємство, відповідач, платник), в якому просила надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна Підприємства, що перебуває у податковій заставі.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на наявність податкового боргу, який виник внаслідок несплати заборгованості з податку на додану вартість. Позивачем неодноразово здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу, а саме: виставлені перша та друга податкові вимоги, направлялися до банківських установ платіжні вимоги, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю на розрахункових рахунках відповідача грошових коштів.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 10.01.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, у задоволені позову відмовив.

Відмовляючи у позові суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивачем не доведена відсутність коштів на рахунках у банках Підприємства, що унеможливлює на теперішній час надання податковому органу судового дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, оскільки процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів на розрахункових рахунках передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, стверджує про залишення судами поза увагою наявність у платника податкового боргу та відсутність коштів на розрахункових рахунках платника в установах банку, які можливо спрямувати на погашення податкового боргу платника.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, позивач фактично викладає обставини, з оцінкою яких він не погоджується.

Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.09.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.10.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 04.10.2023.

Позивачем 23.01.2018 заявлено клопотання про процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №247 (247-2016-п) , наказу ДПС України від 30.03.2016 №377.

Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну позивача у справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС її правонаступником - Офісом великих платників податків ДФС (ЄДРПОУ 39440996).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідач з вересня 2016 року перебуває на податковому обліку у позивача. Податковим керуючим позивача здійснено опис майна підприємства (відповідача), який оформлений відповідними актами позивача.

З метою погашення боргу на адресу відповідача були спрямовані відповідні податкові вимоги.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2014 у справі №805/6418/14 задоволено позов Інспекції до платника про стягнення коштів, стягнуто з рахунків Підприємства у банках в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2972978,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2014 у справі №808/6670/14 задоволено позов Інспекції до платника, стягнуто з рахунків Підприємства у банках обслуговуючих такого платника податків, заборгованість з податку на додану вартість у сумі 596099,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2014 у справі №808/3038/14 задоволено позов Інспекції до платника про стягнення коштів за податковим боргом, стягнуто з рахунків Підприємства у банках обслуговуючих такого платника податків, заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16588724,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2015 у справі №805/295/15-а задоволено позов Інспекції до платника про стягнення коштів, стягнуто з розрахункових рахунків Підприємства у банківських установах на користь державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість в сумі 4288996,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2015 у справі №805/3245/15-а задоволено позов Інспекції до платника про стягнення заборгованості, стягнуто з розрахункових рахунків Підприємства кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 100963718,21 грн.

Станом на 04.11.2016 платником обліковується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 347701879,27 грн, що підтверджується даними інтегрованої картки платника.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України (2755-17) , який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).

Згідно з підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як встановлено судовими інстанціями, раніше податковим керуючим позивача здійснено опис майна підприємства (відповідача), який оформлений відповідними актами. Відповідачем податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була.

Позивач в позовній заяві та апеляційній скарзі посилається на реєстрацію податкової застави у відповідних Державних реєстрах обтяжень, які ведуться Міністерством юстиції України, водночас, доказів такої реєстрації суду не надано.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З аналізу наведених норм випливає, що ПК України (2755-17) встановлений особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначений перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень: звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банках; опис та вилучення майна; отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках; прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як зазначалось раніше, судами було прийнято рішення про стягнення з відповідача податкового боргу. З метою стягнення зазначеної суми податкового боргу позивачем направлялися до банківських установ платіжні вимоги, які були повернуті без виконання, зокрема, у зв`язку з відсутністю на розрахункових рахунках відповідача грошових коштів.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно переліку банківських рахунків, які відкриті платником, Підприємство має двадцять шість відкритих рахунків у банківських установах. Всупереч зазначеному, позивачем були направлені платіжні вимоги про стягнення податкової заборгованості відповідача лише з чотирнадцяти розрахункових рахунків.

Відповідачем надані платіжні доручення, які підтверджують наявність на інших розрахункових рахунках грошових коштів.

З довідки Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" від 21.12.2016 №161221SU15170200 про обіг коштів на поточному рахунку № НОМЕР_1 встановлено рух коштів на рахунку відповідача у період з 01.06.2016 до 21.12.2016.

Ураховуючи встановлені фактичні обставини у даній справі, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем не доведена відсутність коштів на рахунках у банках Підприємства, що унеможливлює на теперішній час надання податковому органу судового дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, оскільки процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів на розрахункових рахунках передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Позивач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій. Позивач касаційною скаргою не обґрунтував і не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Позивач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 КАС України, якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 52, 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити позивача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС її правонаступником - Офісом великих платників податків ДФС (ЄДРПОУ 39440996).

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 залишити без змін.