ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 160/5448/21
адміністративне провадження № К/990/19881/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дніпропетровська обласна прокуратура, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року (головуюча суддя Турлакова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року (головуючий суддя Щербак А.А., судді Баранник Н.П., Малиш Н.І.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Чотирнадцята кадрова комісія) від 11.03.2021 №2 про неуспішне проходження ним атестації.
2. Позов обґрунтував тим, що висновок Чотирнадцятої кадрової комісії про його невідповідність вимогам професійної етики і доброчесності є невмотивованим, оскільки використаний комісією висновок службової перевірки є лише джерелом інформації, на підставі оцінки якої уповноважений орган у межах дисциплінарного провадження може встановити наявність чи відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора, в тому числі на предмет порушення прокурором вимог Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів. Жодного рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за результатом службової перевірки, висновок якої був затверджений ще 29 липня 2016 року, не приймалося, тому спростувати відповідну інформацію й висновки в судовому порядку він не мав можливості. Таким чином, посилаючись на не підтверджені належними і допустимими доказами обставини, зазначені у висновку службової перевірки, кадрова комісія фактично підмінила орган, що здійснює дисциплінарне провадження, та притягнула його до дисциплінарної відповідальності, створивши своїм рішенням безумовну підставу для його звільнення з посади.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року, позов задоволено.
4. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оскаржуване рішення Чотирнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації не відповідає критеріям обґрунтованості, безсторонності, добросовісності, розсудливості та пропорційності, позаяк це рішення ґрунтується на припущеннях, оскільки за висновком службової перевірки про можливі протиправні дії, допущені окремими працівниками Прокуратури Дніпропетровської області, який став підставою для відповідних висновків кадрової комісії, щодо позивача не було прийнято рішення про притягнення його до встановленої законом відповідальності. Крім того, кадровою комісією не враховано інші обставини, які мали значення для прийняття рішення за результатом атестації, зокрема, успішне проходження позивачем перших двох етапів атестації, а також успішне проходження ним таємної перевірки доброчесності у січні 2017 року.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та прийняте нове, яким відмовити в задоволенні позову.
6. За доводами відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, наразі відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19.09.2019 №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (113-20)
(далі - Закон №113-IX (113-20)
) щодо визначеного цим Законом імперативу, що атестація прокурорів проводиться згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, пунктів 9, 11 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX (113-20)
- щодо проведення атестації кадровими комісіями, пункту 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ (113-20)
- щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, пунктів 12, 13 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ (113-20)
, пункту 8 розділу І, пунктів 15, 16 розділу IV Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 (далі - Порядок №221), пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 (далі - Порядок №233) - щодо повноважень кадрової комісії під час співбесіди, виходячи з предмету атестації, надавати оцінку професійній етиці та доброчесності, професійній компетентності прокурора.
7. Як стверджує відповідач, дискреційні повноваження кадрових комісій полягають у вмотивованості ухваленого рішення про неуспішне проходження атестації за наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, етики та доброчесності. Зазначає, що оскаржуване рішення Чотирнадцятої кадрової комісії містить мотиви відповідного висновку комісії і той факт, що за результатами службового розслідування ОСОБА_1 не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, не спростовує факту невідповідності позивача вимогам професійної етики та доброчесності.
8. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на законність і обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Спростовуючи доводи відповідача, позивач акцентує увагу на тому, що рішення кадрових комісій, ухвалених за результатами проходження прокурорами третього етапу атестації, мають містити обґрунтований висновок про те, за якими саме критеріями (компетентності, професійної етики або доброчесності) та на підставі яких доведених фактів, певний прокурор не відповідає займаній посаді та, відповідно, підлягає звільненню. Водночас оскаржуване рішення містить лише посилання на наявність висновку службової перевірки та нещирість, на думку комісії, його пояснень з приводу цього висновку, хоча з урахуванням часу, що минув з моменту проведення службової перевірки на час співбесіди (шість років), ненаправлення комісією попередньо запитань позивачу щодо подій шестирічної давності з метою надання можливості належно підготуватися до співбесіди та зазначення ним на співбесіді, що йому не відомо про такий висновок, мало би викликати у комісії сумніви в його обізнаності із вказаним висновком службової перевірки, а не сумніви у правдивості пояснень.
9. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
10. З вересня 2015 року ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Дніпропетровської області.
11. У зв`язку зі змінами у структурі та штатному розписі Прокуратури Дніпропетровської області відповідно до наказу Генерального прокурора України від 30.06.2016 №93ш, на підставі заяви ОСОБА_1 від 20.07.2016 наказом прокурора Дніпропетровської області від 20.07.2016 №798к молодшого радника юстиції ОСОБА_1 призначено прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Дніпропетровської області, звільнивши його з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Дніпропетровської області.
12. На виконання вимог розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-IX (113-20)
ОСОБА_1 взяв участь у проходженні атестації з метою надання оцінки його професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурора.
13. Позивач успішно пройшов перші два етапи атестації - іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
14. У зв`язку із цим позивача було допущено до наступного етапу атестації - проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
15. За результатом співбесіди Чотирнадцята кадрова комісія ухвалила рішення від 11.03.2021 №2 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації з мотивів виникнення у комісії обґрунтованих сумнівів щодо відповідності прокурора вимогам професійної етики та доброчесності.
V. Позиція Верховного Суду
16. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України в межах доводів відповідача про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права в частині визначення дискреції кадрових комісій під час ухвалення рішення за результатом проведення співбесіди з прокурорами, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах.
18. Аналізуючи доводи касаційної скарги щодо дискреції кадрових комісій під час проведення атестації прокурорів, слід зазначити, що Верховний Суд на час розгляду касаційної скарги вже сформував правову позицію щодо перевірки дискреції кадрової комісії під час проведення співбесіди на третьому етапі атестації прокурорів, процедура проведення якого визначена пунктом 9 розділу IV Порядку №221, зокрема, у постановах від 20 липня 2022 року (справа №640/1083/20), від 22 вересня 2022 року (справа №200/7541/20-а), від 29 вересня 2022 року (справа №260/3026/20), від 20 жовтня 2022 року (справа №140/17496/20 та 640/18156/20), від 06 жовтня 2022 року (справа №640/777/20), від 24 жовтня 2022 року (справа №640/1358/20), від 03 листопада 2022 року (справа №640/1088/20), від 08 листопада 2022 року (справа №640/1559/20), від 17 листопада 2022 року (справа №280/7188/20).
19. Також Верховний Суд у вказаних постановах висловив правову позицію щодо застосування пунктів 7, 9, 11, 12, 15, 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ (113-20)
в аспекті дискреційних повноважень кадрових комісій (в рамках атестації прокурорів) і меж судового контролю у справах про оскарження рішень останніх за наслідками третього етапу атестації (співбесіди), щодо обґрунтованості і вмотивованості рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації як необхідної умови його відповідності критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, а також, що рішення цього органу [кадрової комісії] можуть піддаватися судовому контролю, що аж ніяк не заперечує й не протирічить його дискреційним повноваженням під час атестування прокурорів й ухвалення за наслідками цієї процедури відповідних рішень.
20. Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій у частині наданої ними оцінки спірному рішенню кадрової комісії на предмет його відповідності визначеним у статті 2 КАС України критеріям, колегія суддів керується таким.
21. З 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (113-20)
, який був спрямований на запровадження першочергових і, багато в чому, тимчасових заходів, пов`язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів.
22. Відповідно до пункту 7 Розділу ІІ Закону № 113-ІХ (113-20)
(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
23. Пунктом 12 Розділу ІІ Закону № 113-ІХ (113-20)
визначено, що предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
24. У пункті 13 Розділу ІІ Закону № 113-ІХ (113-20)
зазначено, що атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
25. Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди.
26. У пунктах 2 і 8 розділу IV Порядку №221 передбачено, що до початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання.
27. Приписами пункту 9 розділу IV Порядку №221 обумовлено, що для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі про:
1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати;
2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг;
3) дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності: а) відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; б) інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; в) дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики; г) матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора;
4) інформацію про зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень.
28. Фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування мають право подавати до відповідної кадрової комісії відомості, у тому числі на визначену кадровою комісією електронну пошту, які можуть свідчити про невідповідність прокурора критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності. Кадровою комісією під час проведення співбесіди та ухвалення рішення без додаткового офіційного підтвердження можуть братися до уваги відомості, отримані від фізичних та юридичних осіб (у тому числі анонімно) (пункт 10 розділу IV Порядку №221).
29. За змістом пункту 11 розділу IV Порядку №221 дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду (далі - матеріали атестації), здійснюється членами кадрової комісії. Перед проведенням співбесіди члени комісії можуть надіслати на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У цьому випадку протягом трьох днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за день до дня проведення співбесіди, прокурор може подати комісії електронною поштою письмові пояснення (у разі необхідності - скановані копії документів).
30. Відповідно до пункту 12 розділу IV Порядку №221 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання.
31. Члени комісії мають право ставити запитання прокурору, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, професійної етики та доброчесності (пункт 14 розділу IV Порядку №221).
32. За правилами пунктів 15 і 16 розділу IV Порядку №221 після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання. Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації.
33. Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що ОСОБА_1 успішно пройшов перші два етапи атестації. Водночас за результатом проходження третього етапу атестації (співбесіди) Чотирнадцята кадрова комісія ухвалила рішення від 11.03.2021 №2 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
34. Як зазначено у вказаному рішенні, у комісії виникли обґрунтовані сумніви щодо відповідності прокурора вимогам професійної етики та доброчесності, виходячи з таких обставин (далі цитується описова і мотивувальна частини рішення).
35. "Відповідно до висновку службової перевірки інформації про можливі протиправні дії, допущені окремими працівниками Прокуратури Дніпропетровської області під час розслідування кримінального провадження стосовно службових осіб ТОВ "Альянс", затвердженого Генеральним прокурором України ОСОБА_2 29.07.2016, ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
36. Так, відповідно до висновку вказаного службового розслідування усупереч вимогам пунктів 3.8 та 7.3 (здійснення належного контролю за станом процесуального керівництва) Положення про управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Дніпропетровської області, затвердженого наказом виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області від 06.05.2016 № 137, начальник відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Дніпропетровської області Бобу Д.О. не забезпечив належний контроль за станом процесуального керівництва у кримінальному провадженні №32015040650000054 стосовно службових осіб ТОВ "Альянс" за фактом ухилення від сплати податків за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.
37. Під час співбесіди прокурору ОСОБА_1 членами комісії ставилися запитання з приводу обставин, причин те результатів вказаної перевірки, а також стосовно причин переведення з керівної посади начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Дніпропетровської області на рядову посаду - прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Дніпропетровської області, на що ОСОБА_1 відповів, що йому нічого невідомо з приводу вказаної перевірки, у той же час зазначав, що надавав пояснення посадовим особами управління внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України в рамках цього та інших кримінальних проваджень. Слід зазначити, що переведення на нижчу посаду відбулося саме в період проведення службового розслідування (третя декада липня 2016 року). Також ОСОБА_1 запевняв комісію, що відносно нього не проводились ніякі перевірки в рамках вказаного або іншого кримінального провадження, що не відповідає дійсності.
38. На запитання членів кадрової комісії, чому ОСОБА_1 звільнений із займаної посади начальника відділу у липні 2016 року пояснив, що його не звільняли. На запитання членів комісії, чи притягували його до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 відповів, що його не притягували до дисциплінарної відповідальності. Разом з тим, відповідно до матеріалів, наданих Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора, виникають обґрунтовані сумніви у правдивості пояснень прокурора Бобу Д.О., оскільки згідно матеріалів, під час перевірки відповідно до наказу прокурора Дніпропетровської області від 21.07.2016 № 826к ОСОБА_1 надано частину щорічної відпустки з 21.07.2016 по 19.08.2016 та наказом прокурора Дніпропетровської області від 19.08.2016 № 98Зк йому продовжено відпустку по 29.08.2016.
39. Згідно з довідкою прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Борисова С. з вищевказаним висновком службового розслідування ОСОБА_1 неможливо ознайомити у зв`язку із перебуванням за межами області та знаходженням у відпустці по догляду за дитиною та планується ознайомити із ним 09.09.2016.
40. Крім того, в листі прокурора Дніпропетровської області В. Матвійчука, адресованому начальнику управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Дзюбі І.І. від 16.09.2016 №11-940вих-16, зазначено, що вирішити питання про дисциплінарну відповідальність начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Дніпропетровської області Бобу Д.О. неможливо, оскільки останній перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
41. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 достовірно знав про ініціювання питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, однак не неодноразові питання членів комісії з указаного приводу не відповідав, потім казав, що не пам`ятає і що такого не було, що вказує на нещирість ОСОБА_1, приховування інформації стосовно себе, введення членів комісії в оману та викликає у членів комісії обґрунтовані сумніви у доброчесності прокурора та етичності його діянь".
42. Отже, зі змісту рішення Чотирнадцятої кадрової комісії від 11.03.2021 №2 убачається, що сумніви комісії в доброчесності та етичності діянь позивача викликали не дії (бездіяльність) ОСОБА_1, які були предметом службової перевірки інформації про можливі протиправні дії, допущені окремими працівниками Прокуратури Дніпропетровської області під час розслідування кримінального провадження стосовно службових осіб ТОВ "Альянс", а відповіді позивача на запитання членів комісії щодо обставин і наслідків указаної службової перевірки.
43. Разом із тим, як установлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 не притягувався до дисциплінарної відповідальності за наслідками зазначеної службової перевірки, що підтверджує достовірність його відповіді на запитання комісії про те, чи було прийнято відповідне рішення на підставі висновку службової перевірки від 29.07.2016.
44. Звільнення позивача з посади начальника відділу та призначення його на посаду прокурора відділу у Прокуратурі Дніпропетровської області, так само як і надання йому відпустки з 21.07.2016 по 19.08.2016 також не свідчать про нещирість зазначеної відповіді ОСОБА_1 та притягнення його у такий спосіб до дисциплінарної відповідальності, позаяк призначення позивача на іншу посаду відбулося до затвердження висновку службової перевірки та надання йому відпустки, а підставою відповідних кадрових змін у наказі прокурора Дніпропетровської області від 20.07.2016 №798к вказано зміни у структурі та штатному розписі Прокуратури Дніпропетровської області відповідно до наказу Генерального прокурора України від 30.06.2016 №93ш. Про необхідність урахування обставин звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу акцентовано увагу й у висновку службової перевірки.
45. Крім того, питання дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності розкрито в підпункті 3 пункту 9 розділу IV Порядку №221, відповідно до якого під цими поняттями слід розуміти таке: відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики; матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора.
46. Суди попередніх інстанцій мотивовано врахували те, що згідно з довідкою від 27.01.2017 №925 ОСОБА_1 успішно пройшов таємну перевірку доброчесності. Як зазначено у цій довідці, інформація, яка може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень, поданих позивачем в анкеті доброчесності, та містить фактичні дані, що можуть бути перевірені, станом на 27 січня 2017 року не надходила.
47. Жодних обставин щодо невідповідності позивача критерію доброчесності, у розумінні підпункту 3 пункту 9 розділу IV Порядку №221, у спірному рішенні не встановлено.
48. Не обґрунтовано у спірному рішенні кадрової комісії й підстав для кваліфікації поведінки ОСОБА_1 на співбесіді як неетичної з посиланням на статті 11, 16, 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, якими встановлені вимоги до професійної поведінки прокурора, та статтю 21 цього Кодексу щодо уникнення прокурором особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допущення дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури тощо.
49. Зважаючи на те, що комісія не давала оцінки діям ОСОБА_1 як начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Дніпропетровської області, які були предметом службової перевірки, та оцінювала виключно його поведінку під час співбесіди, що не стосувалася його професійної діяльності або взаємовідносин з органами державної влади, фізичними чи юридичними особами тощо, застосування нею вказаних норм професійної етики не можна визнати обґрунтованим.
50. За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про невстановлення Чотирнадцятою кадровою комісією обставин, досліджених у рамках процедури атестації, які би давали підстави для судження комісії про невідповідність позивача вимогам професійної етики та доброчесності.
51. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ними рішення про задоволення позову.
52. З огляду на результат касаційного розгляду справи та відсутність документального підтвердження понесення позивачем будь-яких судових витрат у суді касаційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення.
2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська