280/1310/22 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення вимог щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій - 21.09.2023 Прийняття

30 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Барвінок-Інвест" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2021 року №00103450709 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 1 789 835,30 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2023 року у справі №280/1310/22, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28 липня 2021 року №00103450709, стягнуто на користь Товариства судовий збір в розмірі 22700 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

24 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга податкового органу на зазначені судові рішення, провадження за якою відкрито ухвалою від 25 серпня 2023 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) та витребувано справу з суду першої інстанції.

05 вересня 2023 року справа №280/1310/22 надійшла до Верховного Суду.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що контролюючим органом не встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС; інформації про те, яким чином під час перевірки встановлений залишок пального на АЗС (для розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій), документи перевірки не містять; жодних вимірювань чи обрахунків фактичних залишків товару контролюючим органом не проводилось і, як наслідок, жодних відхилень наявного на АЗС пального від даних обліку позивача виявлено не було.

Також суд першої інстанції вказав на обґрунтованість доводів представника позивача про те, що змінний звіт за формою 17-НП за 10 червня 2021 року (день початку перевірки та відвідування АЗС посадовими особами контролюючого органу), не був наданий посадовим особам, на їх вимогу саме під час їх перебування на АЗС, оскільки перевірку розпочато 10 червня 2021 року о 17 год. 18 хв. і в цей час змінний звіт за формою 17-НП за 10 червня 2021 року ще не був сформованим оператором АЗС у двох примірниках, оскільки робоча зміна ще не закінчилася, тобто не настав строк складення такого звіту, оскільки згідно з пунктом 10.4.3 Інструкції, змінний звіт АЗС за формою №17-НП складається оператором АЗС після завершення зміни у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що саме під час проведення перевірки суб`єктом господарювання надані контролюючому органу у паперовій формі документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), визнали відсутність порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР та, відповідно, протиправність застосування до Товариства штрафних санкцій на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР спірним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанції застосували норми пункту 12 статті 3, статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 липня 2019 року у справі № 805/1266/17-а, від 18 лютого 2021 року у справі № 806/1684/16, від 30 квітня 2020 року у справі № 816/1378/16, від 18 травня 2021 року у справі № 806/2094/17.

Аналізуючи в касаційній скарзі положення пункт 12 статті 3 та статтю 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідач наголошує, що наявність у суб`єкта господарювання на реалізації не облікованого товару (зокрема той, що пропонується до продажу) та/або ненадання до перевірки документів на товар в реалізації в червні 2021 року утворює склад правопорушення, за яке застосовується фінансова санкція в порядку статті 20 Закону №265, в редакції, що діє з 01 серпня 2020 року.

Тобто, застосування санкції за ненадання документів, які підтверджують облік товарів не потребує встановлення реалізації таких товарів, для її застосування достатньо пасивної поведінки платника (ненадання, неповідомлення про наявність об`єктивних причин відсутності таких документів або причин неможливості їх надання до перевірки).

Матеріали справи містять підтвердження фактів відсутності за місцем реалізації пального (АЗС) змінних звітів за формою №17-НП за перевіряємий період - з 01 січня 2020 року до 10 червня 2021 року саме під час перевірки. Зважаючи, що перевірка розпочата в середині дня (о 17:18 год. 10 червня 2021 року), на АЗС в будь-якому випадку повинні бути наявні змінні звіти за формою №17-НП за період з 01 січня 2020 року до 09 червня 2021 року включно, а звіт за 10 червня 2021 року повинен бути наданий до перевірки не пізніше 11 червня 2021 року (день його складання), який не надано позивачем в ході перевірки.

Відповідач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2023 року у справі №280/1310/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству в задоволенні позову.

13 вересня 2023 року від Товариства до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Обставини справи

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Барвінок-Інвест", код ЄДРПОУ 40385546, дата державної реєстрації 31 березня 2016 року, номер запису 10741020000059224. Основним видом економічної діяльності є 47.30 Роздрібна торгівля пальним (а. с. 116 т. 1).

Наказом заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області №1563-п від 04 червня 2021 року призначено проведення фактичної перевірки господарської одиниці позивача - АЗС №7 з 07 червня 2021 року тривалістю 10 днів за період з 01 січня 2020 року по день закінчення фактичної перевірки (а. с. 104 т. 2).

10 червня 2021 року співробітниками Головного управління ДПС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС №7, що розташована за адресою: Бердянський район, с. Осипенко, вул. Манжиєва, буд. 66, суб`єкта господарської діяльності ТОВ "Барвінок-Інвест", за результатами якої 22 червня 2021 року складено акт №5407/08/01/07/09/40385546 (а.с. 153, 154-157 т.1).

Позивач, не погодившись з висновками акта перевірки подав заперечення на акт (а. с. 158-165 т.1), за результатом розгляду яких контролюючий орган листом від 21 липня 2021 року №44197/6/08-01-07-09-13 повідомив позивача, що порушення та висновки, визначені у акті фактичної перевірки, викладені в новій редакції (а. с. 166-169 т.1).

Згідно висновків акта перевірки встановлено:

- на момент проведення перевірки на АЗС №7 не зберігається (відсутній) другий примірник змінного звіту АЗС за формою 17-НП, що є порушенням установленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, що є порушенням установленого порядку ведення обліку на загальну суму 887 208,97 грн;

- на момент проведення перевірки на АЗС №7 встановлено надходження ПММ в Х-звіті по товарній підкатегорії (Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази) у розмірі 288 л за ціною 14,75 грн. за літр та товарній підкатегорії (Паливо дизельне ДП-3-СВРО-Е5-ВО (код УКТЗЕД 2710194300) у розмірі 130 л за ціною 27,00 грн. за літр, але товарно-транспортні накладні та акти приймання за марками та видами нафтопродуктів до перевірки не надані, що унеможливлює визначити походження ТМЦ, що свідчить про порушення установленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 7708,68 грн;

- на момент проведення перевірки на АЗС №7 встановлено порушення ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 894 917,65 грн відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

28 липня 2021 року на підставі акта перевірки контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення №00103450709, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 789 835,30 грн (894917,65 х 2 кратний розмір) (а. с. 170-171 т.1)

Правове регулювання та висновки Верховного Суду за результатами касаційного перегляду

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (265/95-ВР) (діла - Закону № 265/95-ВР (265/95-ВР) ). Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 3 Закону № 265/95-ВР (в редакції Закону № 128-IX від 20.09.2019 (128-20) , чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлені обов`язки суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, до яких, зокрема, належить обов`язок вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку (пункт 12).

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно до статті 20 Закону № 265/95-ВР (в редакції Закону № 128-IX від 20.09.2019 (128-20) , чинній на час виникнення спірних правовідносин) до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV (996-14) ), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів статті 8 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

За правилами статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку, є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів визначає Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (z0805-08) (далі - Інструкція № 281).

Відповідно до підпункту 10.2.1 пункту 10.2 Інструкції №281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14) (підпункт 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції №281).

Згідно з підпунктом 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

За положеннями підпункту 10.4.1 пункту 10.4 Інструкції №281 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.

Підпунктом 10.4.2 пункту 10.4 Інструкції №281 передбачено, що під час приймання-передавання зміни оператори АЗС:

визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок);

вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок);

роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті;

передають залишок готівки;

перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК. У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.

Підпунктом 10.4.3 пункту 10.4 Інструкції №281 передбачено, що після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Пунктом 16.1 Інструкції №281 встановлено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Застосування санкції, встановленої статтею 20 Закону № 265/95-ВР (в редакції Закону № 128-IX від 20.09.2019 (128-20) , чинній на час виникнення спірних правовідносин), можливе до суб`єкта, який здійснює реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надав під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Як установили суди попередніх інстанцій і підтверджено матеріалами справи, позивач на підтвердження обліку пального на загальну суму 894 917,65 грн надав:

- товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) (№1450 від 24.02.2021; №16107 від 25.04.2021; №3263 від 29.05.2021; №10114 від 07.06.2021; №245704/6 від 07.06.2021; №11355 від 08.06.2021), (а. с. 34-39 т.1).

- звіти, складені в дні надходження пального (за 25.02.2021, 26.04.2021, 30.05.2021, 08.06.2021, 09.06.2021), (а. с. 40-41 т.1).

- журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС 7 (початок 06.12.2018), (а. с. 42-47 т.1).

- журнал обліку прийому газу в автоцистернах АЗС 7 (розпочато 06.12.2018), (а. с. 48-51 т.1).

- змінні звіти АЗС №7 за формою 17-НП, складені у зміни (дні) надходження пального (25.02.2021, 26.04.2021, 30.05.2021, 08.06.2021, 09.06.2021), (а. с. 52-57 т.1).

- акцизні накладні форми "П", з квитанціями про відправлення до ДПС, зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних, у підтвердження надходження пального на уніфікований склад №1000846 (№ 1435, складена 24.02.2021; № 8366, складена 25.04.2021; № 10500, складена 29.05.2021; № 10499, складена 29.05.2021; № 10137, складена 07.06.2021; № 46477, складена 08.06.2021, № 46773, складена 09.06.2021), (а. с. 65-78 т.1).

- довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання /відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального з квитанціями про відправлення до ДПС, які щоденно подаються товариством до органів ДПС, в яких відображається вся кількість отриманого пального (за 25.02.2021, 26.04.2021, 30.05.2021, 08.06.2021, 09.06.2021), (а. с. 79-92, т.1).

Як вбачається зі змісту акта перевірки, посадовими особами недоліків щодо первинних документів позивача не виявлено, проте зазначено про відсутність таких документів саме на АЗС №7.

Суд апеляційної інстанції також установив, що фактична перевірка позивача проводилась в період з 17 год.18 хв. 10 червня 2021 року по 15 год.45 хв. 22 червня 2021 року.

Вказаним актом зафіксовано, та на цьому наполягав представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції, що на момент початку перевірки, тобто на 17 год.18 хв. 10 червня 2021 року позивач не надав оригіналів первинних документів обліку пального, обов`язковість ведення яких саме за місцем продажу пального передбачена чинним законодавством.

Як зазначив представник відповідача, саме за вказане порушення (ненадання на момент початку перевірки) до позивача і застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Також суд апеляційної інстанції встановив, що Товариство на виконання запиту контролюючого органу від 04 червня 2021 року (отриманого 10 червня 2021 року працівником АЗС №7) надано відповідачу листом №01-05-312 від 14 червня 2021 року пакет документів, в тому числі оригіналів первинних документів обліку пального, денних звітів і т. і. (а. с.12-14).

Вказаний лист з доданими документами в повному обсязі переданий 14 червня 2021 року посадовій особі контролюючого органу - Костирко М.О., яка серед інших проводила фактичну перевірку позивача.

Вказану обставину представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечував та не спростував.

До заперечень на акт перевірки позивач надав підтвердження установленого порядку ведення обліку товарів на загальну суму 894917,65 грн. Заперечення на акт перевірки і додані до них документи є невід`ємною частиною матеріалів перевірки і мають бути враховані контролюючим органом під час прийняття рішення в силу пункту 86.1., підпункту 86.7.4. пункту 86.7. статті 86ПК України.

Наведене підтверджує, що саме під час проведення перевірки суб`єкт господарювання надав контролюючому органу у паперовій формі документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Порушення Товариством вимог статті 3 Закону № 265/95-ВР (в редакції Закону № 128-IX від 20.09.2019 (128-20) , чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган не довів.

На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України відповідач не довів належними і допустимими доказами порушення Товариством Закону № 265/95-ВР (265/95-ВР) . Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій. В касаційній скарзі відсутні будь-які посилання на порушення судами норм процесуального права щодо дослідження доказів і надання ним оцінки, неповного з`ясування обставин у справі тощо.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дотрималися норм процесуального права в частині дослідження і надання оцінки доказам, наявним в матеріалах справи. Переоцінка доказів та/або додаткова їх перевірка є неможливою на стадії касаційного перегляду відповідно до положень статті 341 КАС України.

Суди першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановили фактичні обставини справи та надали об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених учасниками справи, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача, рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення їх без змін.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).