35/249 Про визнання права власності на прості іменні акції - Текст документа

1) ОСОБА_15; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Адрем"; 3) Відкритого акціонерного товариства "Комекс- реєстратор"; 4) ОСОБА_16 5) ОСОБА_17; 6) Акціонерний банк "Факторіал-банк" в особі Київської Філії Акціонерного банку "Факторіал-Банк"

третя особа 1 - Відкрите акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2"

третя особа 2 - Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація

третя особа 3 - Управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України в м. Києві

про захист права власності

за позовом третьої особи з самостійними вимогами

на предмет спору ОСОБА_18

до 1) ОСОБА_1;

третя особа-1 Відкрите акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2"

третя особа-2 Акціонерний банк "Факторіал-Банк" в особі Київської філії

Акціонерного банку "Факторіал-Банк"

третя особа-3 ОСОБА_19

про визнання права власності на прості іменні акції

За участю представників сторін

від позивачів не з'явилися,

від відповідачів ОСОБА_20 дов. від 05.05.08р. № 2036; ОСОБА_21 дов. від 16.01.08р.,

від третіх осіб Євстигнєєв А.С. дов. від 16.11.07р. № 5016

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2008 року у справі № 35/249 (суддя Літвінова М.Є.) провадження у справі за позовом ОСОБА_1; ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9 ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14 до ОСОБА_15; Товариства з обмеженою відповідальністю "Адрем"; Відкритого акціонерного товариства "Комекс-реєстратор"; ОСОБА_16 ОСОБА_17; Акціонерного банку "Факторіал-банк" в особі Київської Філії Акціонерного банку "Факторіал-Банк" про захист права власності та за позовом третьої особи на з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_18 до ОСОБА_1; ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9 ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14 про визнання права власності на прості іменні акції припинено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_18 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 12.03.2008 року у справі № 35/249 та передати справу для розгляду до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. 4-7, ч. 1 ст. 79, п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .(далі по тексту -ГПК (1798-12) ).

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 03.03.2008 року до господарського суду міста Києва від представника позивачів надійшло клопотання про зупинення провадження на підставі ст.79 ГПК України (1798-12) .у справі № 35/249 до вирішення пов"язаної з нею справи № 2-2207/08 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_16та ОСОБА_17,ОСОБА_19, ОСОБА_18, треті особи: ВАТ "Комекс-реєстратор" АБ "Факторіал-банк", Київська філія АБ "Факторіал-банк" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, які є підставою позову ОСОБА_18. у даній справі, яка розглядається Голосіївським районним судом міста Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України (1798-12) господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд вказав, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарського суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають приюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійного у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:

а) непідвідомчості;

б) обмеженості предметом позову;

в) неможливістю розгляду тотожної справи;

г) певної черговості розгляду вимог.

Суд встановив, що договори купівлі-продажу цінних паперів, укладені між ОСОБА_17 ОСОБА_16 та ОСОБА_19., укладені 18.06.2007 року. Позовні вимоги гр-ки ОСОБА_6, у судовій справі №2-2207, стосуються саме визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу, предметом яких були 3 636 197 штук простих іменних акцій, емітованих ВАТ "Трест "Київміськбуд-2", що були відчужені спочатку ОСОБА_19., а потімОСОБА_19 ОСОБА_18

Місцевий господарський суд зазначив, що підставою своїх позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_18 є визнання права власності на прості іменні акції ВАТ "Трест "Київміськбуд-2" в кількості 3 636 197 штук, позивач визначає саме придбання акцій останнім у ОСОБА_19. за договором купівлі-продажу цінних паперів від 04.10.2007 року № Б 71.

Таким чином, суд першої інстанції вказав, що в даному випадку він не має можливості вийти за рамки позовних вимог у справі № 35/249 та визнати недійсним повністю або частково договори купівлі-продажу, укладені між ОСОБА_17 ОСОБА_16 та ОСОБА_19., оскільки останні не є предметом розгляду у даній справі.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі № 35/249 підлягає зупиненню до набрання законної сили рішення, прийнятого за результатами розгляду судової справи № 2-2207, оскільки обидві справи є пов'язаними між собою, а тому всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи №35/249 неможливий до розгляду судової справи № 2-2207 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_16та ОСОБА_17,ОСОБА_19, ОСОБА_18, треті особи: ВАТ "Комекс-реєстратор" АБ "Факторіал-банк", Київська філія АБ "Факторіал-банк" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, яка розглядається Голосіївським районним судом міста Києва.

Судова колегія не погоджується з вищевикладеним висновком суду першої інстанції та вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 12.03.2008 року прийнята з порушенням норм процесуального права виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 79 ГПК України (1798-12) господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Таким чином, ст. 79 ГПК України (1798-12) містить вичерпний перелік підстав для зупинення провадження по справі і широкому тлумаченню не підлягає.

Крім того, предметом розгляду у справі № 2-2207 є визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів, укладених 04.10.2007 року ОСОБА_16 та ОСОБА_17 із ОСОБА_19 і ОСОБА_20 та ОСОБА_18

Тобто, не видно, що договори є саме тими договорами, якими обгрунтовуються позовні вимоги ОСОБА_18. по справі № 35/249, адже у вказаній позовній заяві не вказано, які саме цінні папери якого емітента, якого виду, в якій кількості відчужувались за договорами, зазначено лише вид договору (купівлі-продажу цінних паперів) та дата його укладення (04.10.2007 року). Таким чином позовна заява не підтверджує пов'язаність справи № 35/249 та справи № 2-2207.

Крім того, договори купівлі-продажу акцій ВАТ "Трест "Київміськбуд-2" укладені ОСОБА_17 та ОСОБА_17 із ОСОБА_19, на які посилається ОСОБА_18 при обгрунтуванні своїх вимог по справі № 35/249, укладені 18.06.2007 року, а не 04.10.2007 року. Це вказує на те, що предметом розгляду по справі № 35/249 та справі № 2-2207 є різні договори, тому вказані справи не є пов'язаними.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України (1798-12) встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.

Отже, єдиною підставою для зупинення провадження у справі № 35/249 є неможливість її розгляду до вирішення справи № 2-2207.

Крім того Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не тільки не унеможливлює розгляд справи № 35/249 за таких обставин, але й дозволяє продовжувати і завершувати такий розгляд.

Так, відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України (1798-12) господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. При цьому для такого визнання не потребується вимоги будь-якої особи, зокрема сторони по справі.

Таким чином, здійснюючи розгляд справи № 35/249 та надаючи правову оцінку підставам заявленими учасниками провадження вимог місцевий господарський суд додатково досліджуватиме на предмет відповідності чинному законодавству договори, якими обгрунтовуються позовні вимоги ОСОБА_18., адже такі договори є пов'язаними з предметом спору по справі № 35/249, та за власною ініціативою зможе (за наявності для того підстав) визнати такі договори недійсними повністю або частково.

За таких обставин, розгляд справи № 2-2207 не унеможливлює та не перешкоджає розгляду та вирішенню справи № 35/249.

Місцевий господарський суд, зупинивши провадження у справі № 35/249 без передбачених для цього чинним ГПК України (1798-12) підстав, порушив норми процесуального права, а саме ч. 1 ст. 79, п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, якою зупинено провадження у справі, не відповідає нормам процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111-5, 111-7 , 111-9 - 111-11, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -