160/24981/21 Про визнання протиправним та скасування наказу міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення особи з роботи, поновлення на посаді в органах юстиції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 21.09.2023 Прийняття

2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржуваним наказом позивача звільнено з посади за перевищення службових повноважень. Вказаний наказ позивач вважає протиправним, а своє звільнення - безпідставним, оскільки позивач переконана, що звільнення її пов`язане не з порушенням дисципліни, а з неприязним ставленням начальника. Зазначає про відсутність в діях позивача дисциплінарного проступку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. При прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу". Судом першої інстанції констатовано про вчинення позивачем дій, які виходять за межі його повноважень, що є перевищенням службових повноважень. Також судом вказано, що стягнення у вигляді звільнення з посади є співмірним з вчиненим позивачем дисциплінарним проступком.

5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі № 160/24981/21 задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі № 160/24981/21 скасовано. Ухвалено у справі № 160/24981/21 нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) О. Більчука від 22.11.2021 № 4705-к "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1", яким ОСОБА_1 звільнена з посади заступника начальника Жовтоводського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Жовтоводського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з 30.11.2021. Стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 112 831 грн 88 коп, включаючи податки та інші обов`язкові платежі.

6. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що позивачем допущено порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, в частині зняття арешту з коштів боржника в рамках зведеного виконавчого провадження, накладеного в межах загальної суми заборгованості за відсутності законодавчо встановлених підстав. Водночас, суд апеляційної інстанції вказав, що повноваження виконавця на зняття арешту з майна або коштів боржника передбачені статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження". З огляду на те, що вчинення таких дій законом віднесено до повноважень державного виконавця, суд виснував, що такі не можуть кваліфікуватися як перевищення службових повноважень.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. Посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, відповідач просить постанову апеляційного суду скасувати у повному обсязі, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

8. Підставою касаційного оскарження судового рішення скаржник вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник вказує, що апеляційним судом не враховано висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 22.12.2021 у справі № 140/16342/20, щодо застосування пункту 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу".

9. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що у державного виконавця відсутні повноваження по зняттю арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини у випадках, які не передбачені частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", а такими виключними повноваженнями наділений тільки суд. А тому заявник підкреслює, що вчинення державним виконавцем рішень чи дій, які віднесені відповідно до норм чинного законодавства до повноважень суду є перевищенням службових повноважень, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу".

Позиція інших учасників справи

10. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Рух касаційної скарги

11. Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

12. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

13. ОСОБА_1 з 29.04.2019 працювала в органах державної виконавчої служби Дніпропетровської області, з 19.07.2019 - на посаді заступника начальника Жовтоводського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яка відноситься до посад державної служби категорії "Б".

14. На адресу в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшло подання заступника начальника Управління - начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) О. Мазур про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Жовтоводського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_1 через неналежне виконання посадових обов`язків.

15. Наказом в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) О. Більчука від 30.09.2021 № 3726-к "Про дисциплінарне провадження у відношенні ОСОБА_1" вирішено порушити дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1, заступника начальника Жовтоводського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого нею дисциплінарного проступку; затверджено склад дисциплінарної комісії для здійснення дисциплінарного провадження.

16. Наказом в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) "З особового складу" від 27.10.2021 № 4227-к продовжено тривалість здійснення дисциплінарного провадження до 60 календарних днів у відношенні ОСОБА_1 на підставі подання голови дисциплінарної комісії від 27.10.2021.

17. 05.11.2021 дисциплінарною комісією (за участі ОСОБА_1 в засіданні 05.11.2021 з 10:30 год. до 11:00 год.) прийнято рішення про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця та про застосування до державного службовця дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

18. Дисциплінарною комісією направлено начальнику Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) подання з розгляду дисциплінарної справи позивача від 11.11.2021, в якому, зокрема, зазначено про встановлення дисциплінарною комісією порушень в діях ОСОБА_1 :

1) частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" в частині, що в матеріалах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1 відсутні відомості щодо направлення рекомендованою кореспонденцією постанов про відкриття виконавчого провадження сторонам;

2) пункту 2 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" щодо безпідставного зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_3;

3) частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо порушення строків здійснення перевірки майнового стану боржника, частини другої статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" щодо не здійснення перевірки майнового стану боржника за його місцезнаходженням;

4) абзацу 3 частини другої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" в частині не винесення постанови про арешт майна боржника під час відкриття виконавчих проваджень, які входять до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1;

5) частини четвертої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" в частині не внесення обтяження рухомого та нерухомого майна боржника;

6) частини четвертої статті 13, частини п`ятої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" щодо не вжиття заходів щодо опису майна боржника; частини другої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" в частині не винесення постанови про арешт майна боржника не пізніше наступного робочого дня після його виявлення;

7) у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 міститься розпорядження державного виконавця ОСОБА_1 від 18.08.2021 про перерахування стягувачу 406 674, 99 грн., виконавчого збору - 40 667, 50 грн., витрат виконавчого провадження - 369, 00 грн., однак, в порушення вимог пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

8) перевіркою відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження, встановлено, що в матеріалах зведеного виконавчого провадження №61465462 містяться відповіді з МВС, згідно з якими за боржником зареєстровані транспортні засоби однак, в порушення вимог частини третьої статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" не винесена постанова про розшук транспортних засобів боржника;

9) абзацу 2 частини сьомої розділу І., частин другої, сьомої розділу ІІІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5 (z0699-17) щодо не долучення до матеріалів виконавчих проваджень всіх документів;

10) пункту 2 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 (z1126-16) , щодо не внесення до Системи документів відповідних виконавчих проваджень у повному обсязі;

11) пункту 3 посадової інструкції щодо не забезпечення виконання рішень судів і не здійснення всіх можливих дій відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

19. Дисциплінарною комісією зазначено, що перевищенням своїх повноважень з боку ОСОБА_1 є зняття арешту з коштів боржника, оскільки відсутні підстави для припинення чинності арештів.

З урахуванням характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, обставин, за яких він вчинений, попередньої поведінки державного службовця, а також ставлення до виконання посадових обов`язків, керуючись статтями 64 - 67 Закону України "Про державну службу", дисциплінарна комісія дійшла висновку, що викладені факти знайшли своє підтвердження та свідчать про перевищення службових повноважень, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу".

З огляду на результати розгляду дисциплінарної справи, а саме встановлення в діях заступника начальника відділу дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до рішення, прийнятого на засіданні дисциплінарної комісії 05.11.2021, враховуючи всі обставини справи, які містяться у матеріалах дисциплінарної справи, а також наявність обставин, що пом`якшують дисциплінарну відповідальність та обтяжують відповідальність, дисциплінарна комісія пропонує вирішити питання про застосування до заступника начальника Жовтоводського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_1 такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади державної служби, який передбачений пунктом 4 частини чотирнадцятої статті 66 Закону України "Про державну службу".

20. Наказом в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) О. Більчука від 22.11.2021 № 4705-к "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1" ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Жовтоводського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, відповідно до пункту 7 частини другої статті 65 та пункту 4 частини першої статті 66, пункту 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу".

23. За змістом частини першої статті 8 Закону України "Про державну службу" державний службовець зобов`язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

24. Частиною першою статті 64 Закону України "Про державну службу" передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

25. Відповідно до частини першої статті 65 Закону України "Про державну службу" підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

26. Пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарним проступком є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

27. Статтею 66 Закону України "Про державну службу" визначено види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування.

28. Відповідно до частини шостої статті 65 Закону України "Про державну службу" звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

31. Спір у цій справі виник у зв`язку із прийняттям відповідачем рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

32. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із неврахуванням судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.12.2021 у справі № 140/16342/20, щодо застосування пункту 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу".

33. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, насамперед вважає за необхідне стисло окреслити правову позицію Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу".

34. Так, у постановах від 30.06.2021 у справі № 200/10988/19-а, від 10.11.2021 у справі № 540/4057/20, від 22.12.2021 у справі № 140/16342/20, від 28.04.2022 у справі № 540/2464/19 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої у розумінні пункту 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" "перевищення службових повноважень" означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону України "Про державну службу", інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця. Таким чином, саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону України "Про державну службу" передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення.

35. Перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. У той же час, невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями (перевищення службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності - його об`єктивну сторону характеризує лише вчинення дії).

36. У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень" (v0015700-03) вказано, що під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти:

а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства;

б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов;

в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально;

г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

37. Крім того, у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень" (v0015700-03) під перевищенням влади або службових повноважень визнається умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо ними заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

38. У справі, що розглядається, прийняття позивачем постанови про зняття арешту з коштів боржника в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 кваліфіковано відповідачем як перевищення службових повноважень.

39. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно кваліфіковано дії позивача щодо зняття арешту з коштів боржника як перевищення ОСОБА_1 своїх службових повноважень, оскільки посадовою інструкцією позивача передбачено її обов`язок виконувати рішення і здійснювати інші дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

40. В свою чергу, апеляційний суд дійшов протилежного висновку і вказав, що дії позивача щодо зняття арешту з коштів боржника не можуть кваліфікуватися як перевищення службових повноважень, оскільки накладення та зняття арешту на кошти та майно боржника належить до компетенції позивача у відповідності до норм чинного законодавства.

41. Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

42. Пунктом 6 розділу 3 Посадової інструкції заступника начальника Жовтоводського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) передбачено, що до посадових обов`язків заступника начальника Жовтоводського міського відділу державної служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) належить виконання рішень і здійснення інших дій відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

43. За змістом частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

44. Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

45. Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

46. Пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

47. Частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, якими є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

48. З наведених норм випливає, що накладення та зняття арешту на кошти належать до компетенції позивача.

49. Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що дії позивача щодо зняття арешту з коштів боржника не можуть кваліфікуватися як перевищення службових повноважень, оскільки не виходять за межі його повноважень.

50. Верховний Суд зазначає, що "перевищення службових повноважень", "невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків" є різними видами дисциплінарних проступків з різними правовими наслідками.

51. Зі змісту подання дисциплінарної комісії встановлено, що воно містить посилання на перевищення позивачем службових повноважень, водночас, відповідач, кваліфікуючи дії позивача як перевищення службових повноважень, не навів належних мотивів, чому відповідний проступок слід кваліфікувати як перевищення службових повноважень.

52. Згідно з приписами Закону України "Про державну службу" звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, перелік яких є вичерпним. Перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення входить до цього переліку, однак державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за перевищення службових повноважень, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як перевищення службових повноважень.

53. А відтак Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскаржуваний наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 4705-К від 22.11.2021, яким до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення прийнято відповідачем з порушенням норм, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

54. Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 140/16342/20 Суд зауважує, що висновки, викладені у наведеній відповідачем постанові, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом обставин встановлених у процесі розгляду справи. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.