200/16735/21 Про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - 21.09.2023 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року (судді: Компанієць І.Д., Гайдар А.В., Казначеєв Е.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 23 серпня 2014 року по 18 листопад 2020 року включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 23 серпня 2014 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 18 листопада 2020 року - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 23 серпня 2014 року по 18 листопада 2020 року включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 23 серпня 2014 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 18 листопада 2020 року - березень 2018 року, з урахуванням абз.4 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 18 листопада 2020 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 18 листопада 2020 року - березень 2018 року, з урахуванням абз.4 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) , з урахуванням раніше виплачених сум індексації.

Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Не погодившись із прийнятим рішенням, 03 березня 2023 року Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.

Разом з апеляційною скаргою Військова частина НОМЕР_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи яке зазначила, що у зв`язку з введенням воєнного стану на території України особовий склад Військової частини НОМЕР_1 залишив пункт постійної дислокації міста Костянтинівка Донецької області та по теперішній час перебуває в районах ведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей, де виконує завдання з протидії збройної агресії російської федерації проти України, та бере безпосередню участь у бойових діях. За твердженням апелянта, наведені обставини створювали перешкоди для своєчасного отримання командуванням Військової частини НОМЕР_1 поштової кореспонденції, яка надходила в пункт постійної дислокації в АДРЕСА_1 .

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 200/16735/21; апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції від 02 лютого 2022 року, а апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції 02 березня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції критично оцінено наведені відповідачем доводи поважності причин пропуску строку звернення до суду, а саме зміну місця дислокації Військової частини НОМЕР_1 та залучення її особового складу до ведення бойових дій, з тих підстав, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження зазначених обставин.

Апеляційним судом наголошено, що введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу державного органу, що обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року Військова частина НОМЕР_1 подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказана заява обґрунтована тим, що з першого дня широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України командування та особовий склад Військової частини НОМЕР_1 залишили пункт постійної дислокації м. Костянтинівка Донецької області та перебуває в районах ведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей, де бере безпосередню участь у бойових діях, захищаючи державний суверенітет та цілісність України. При цьому пункт постійної дислокації Військової частини НОМЕР_1 з 24 лютого 2022 року входить до складу районів ведення воєнних (бойових) дій, місто знаходиться під постійними ракетними обстрілами з боку російсько-окупаційних військ, у зв`язку з чим виникають перебої у роботі відділень пошти, інтернету зв`язку тощо. До того ж, 09 серпня 2022 року збройними силами російської федерації по території постійної дислокації Військової частини НОМЕР_1 був нанесений ракетний удар, наслідок якого була знищена службова документація за 2014-2022 роки по юридичній службі, в тому числі справа №200/16735/21, що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24 листопада 2022 року № 1018. У зв`язку з викладеним апелянт просив визнати поважними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 200/16735/21.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 200/16735/21; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 200/16735/21 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи таке рішення, виходив з того, що лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги доводи відповідача щодо знищення внаслідок ракетного удару по пункту постійної дислокації Військової частини НОМЕР_1 службової документації, з посиланням на те, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 1018 від 24 листопада 2022 року вказана надзвичайна подія відбулася 09 серпня 2022 року, та відповідачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість оскаржити судове рішення у цій справі до вказаної дати.

Крім того суд апеляційної інстанції відмітив, що за даними КП "Діловодство спеціалізованого суду", будучи обізнаним з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24 листопада 2022 року № 1018 про знищення службової документації, в тому числі, документів у цій справі, відповідач до суду першої інстанції із заявою про видачу копії судового рішення відповідач звернувся 17 грудня 2022 року, а апеляційну скаргу подав лише 02 березня 2023 року.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження того, що військовослужбовці Військової частини НОМЕР_1, які відповідають за правову роботу з 24 лютого 2022 року безперервно виконували завдання з протидії збройної агресії російської федерації проти України поза межами розташування штабу військової частини, та брали безпосередню участь у бойових діях.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.

Скаржник доводить, що наведені ним обставини щодо знищення службової документації юридичної служби Військової частини НОМЕР_1 (судової справи № 200/16735/21), обмеження доступу до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, постійне перебування командування Військової частини НОМЕР_1 в районах ведення бойових дій та виконання бойових завдань із відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, перебої з електропостачанням, інтернет зв`язком, роботою відділень поштового зв`язку тощо створювали перешкоди для вчинення процесуальних дій для захисту прав та інтересів Військової частини НОМЕР_1 шляхом подання апеляційної скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року.

Позиція інших учасників справи

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просив залишити касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) визнано поважними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на касаційне оскарження ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року та поновлено його; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №200/16735/21.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 20 вересня 2023 року призначено справу до розгляду.

Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною одинадцятою статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване відповідачем рішення суду першої інстанції ухвалено 02 лютого 2022 року у порядку письмового провадження за відсутності сторін.

В оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до картки обліку вихідних документів Донецького окружного адміністративного суду, копію рішення суду першої інстанції направлено на адресу відповідача (Військової частини НОМЕР_1 ) 04 лютого 2022 року.

Водночас доказів направлення та отримання копії рішення суду першої інстанції Військовою частиною НОМЕР_1 чи її уповноваженим представником матеріали справи не містять.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що для правильного вирішення питання поновлення строку апеляційного оскарження суду необхідно визначити дату та встановити факт вручення (отримання) учасником справи повного судового рішення.

Проте зазначеним обставинам суд апеляційної інстанції належної оцінки не надав.

Покликання суду апеляційної інстанції на оприлюднення рішення суду першої інстанції від 02 лютого 2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, як довід обізнаності відповідача про таке судове рішення, є безпідставними, оскільки оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати або надіслати копію судового рішення учасникам справи, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Крім того, в силу приписів частини шостої статті 251 КАС України дата оприлюднення судового рішення не вважається днем вручення судового рішення учаснику справи.

Стосовно твердження суду апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі про те, що за даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" відповідач 17 грудня 2022 року звертався із заявою про видачу копії рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що таке не доводить отримання відповідачем копії рішення суду першої інстанції саме 17 грудня 2022 року, ураховуючи те, що в матеріалах справи відсутня як заява Військової частини НОМЕР_1 від 17 грудня 2022 року про видачу копії судового рішення, так і докази видачі відповідачу копії рішення суду першої інстанції на підставі такої заяви.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем чи його належним чином уповноваженим представником копії рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, є помилковим.

Зважаючи на викладене вище колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції передчасно дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку із чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.