280/6884/21 Про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду області про відмову в переведенні на пенсію за віком; зобов`язання ГУПФУ області повторно розглянути заяви про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення - 21.09.2023 Прийняття

1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача № 39 від 17.06.2021 та № 923030198676 від 07.07.2021 про відмову в переведенні на пенсію за віком;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяви № 4325 від 14.06.2021 та від 01.07.2021 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації ядерних аварій (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення, виданого 15.08.2019.

3. У посвідчені зазначено, що позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

4. У червні 2021 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (796-12) (далі - Закон № 796-XII (796-12) ).

5. Рішенням від 17.06.2021 № 39 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, оскільки ст. 55 Закону № 796-XII передбачає зменшення пенсійного віку для осіб, які працювали або проживали на території радіоактивного забруднення. Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106. З контексту рішення вбачається висновок, що позивач цим вимогам не відповідає.

6. У липні 2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, а саме перехід на пенсію за віком, надавши документи на підтвердження того, що він дійсно приймав участь у ліквідації наслідків ядерних аварій, а саме: посвідчення учасника ліквідації ядерних аварій; довідку про безпосередню участь в підземних випробуваннях ядерної зброї на Семипалатинському полігоні в 1988 році; архівну довідку про місце дислокації військової частини; архівну довідку щодо відомостей про безпосередню участь військової частини; архівну довідку щодо характеру виконуваних робіт особовим складом військової частини та періоду проходження служби.

7. Рішенням від 07.07.2021 № 923030198676 Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області відмовило у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII у зв`язку з відсутністю підтверджуючих первинних документів. Зокрема, у наданих документах зазначено, що відомості про безпосередню участь у ядерних випробуваннях особового складу військової частини, в якій проходив службу заявник, не відображені. Також немає даних про характер виконуваних робіт особовим складом військової частини, в якій служив заявник. У довідці про безпосередню участь ОСОБА_1 № 448/16/424 від 21.01.2002 не вказано період перебування в зоні підземних випробувань ядерної зброї та характер виконуваних робіт.

8. Не погоджуючись з таким висновком Пенсійного органу, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з 20.11.1987 по 27.12.1989 упродовж 771 дня перебував на дійсній військовій службі на Семипалатинському полігоні, де проводилися випробування ядерної зброї. Відповідно до ст. 7 Закону Республіки Казахстан "Про соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок ядерних випробувань на Семипалатинському ядерному полігоні" селище Молдар Майського району Павлоградської області, де знаходилась військова частина, належить до зони підвищеного радіаційного ризику з дозою впливу на населення від 7 до 35 бар за весь період випробувань.

Перше посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 3) йому було видано 21.02.2002, а 09.01.2007 видано дублікат з позначкою "ядерник". На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 (551-2018-п) посвідчено було замінено і 15.08.2019 видано нове - як учаснику ядерних аварій (категорія 3).

Позивач вважає, що він має право на пільги і компенсації, встановлені Законом № 796-XII (796-12) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з числа осіб, які працювали в зоні відчуження протягом 1986 року з 1 липня по 31 грудня від 1 до 5, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів.

Під час вирішення питання про можливість переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, Пенсійний фонд мав розглядати питання щодо можливості застосування п.1 ст. 55 Закону № 796-XII, як до особи, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно із наданим посвідченням, а не як до потерпілого від Чорнобильської катастрофи, що передбачено іншими нормами, а саме п. 2 ст. 55 Закону № 796-XII. Позивач вважає, що має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

10. Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (відповідач) проти позову заперечувало. Покликалося на те, що немає законних підстав для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII, оскільки у наданих позивачем документах зазначено, що відомості про безпосередню участь у ядерних випробуваннях особистого складу військової частини, в якій позивач проходив службу, не відображені; немає даних про характер виконуваної роботи особовим складом військової частини, в якій служив позивач; у довідці про безпосередню участь позивача не вказано період перебування в зоні наземних випробувань ядерної зброї та характер виконуваних робіт.

11. Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (третя особа) заперечувало проти задоволення позовних вимог з аналогічних підстав.

12. У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що позивач надав усі документи, які можливо було отримати, на підтвердження того, що він брав активну участь саме у ядерних випробуваннях на Семипалатинському полігоні. Більш детальну інформацію отримати неможливо з огляду на те, що об`єкт знаходиться на іноземній території; детальна інформація щодо характеру виконуваних робіт має секретний характер і не розголошується.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2021 позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у перерахунку пенсії №39 від 17.06.2021, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №4325 від 14.06.2021 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

14. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є безпосереднім учасником підземних випробувань ядерної зброї на Семипалатинському полігоні та не є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому, необґрунтованим є посилання ГУ ПФ України в Запорізькій області у рішенні про відмову у перерахунку пенсії № 39 від 17.06.2021 на "Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", який затверджено постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) " та є Додатком №1 до цієї постанови.

Таким чином, рішення про відмову у перерахунку пенсії №39 від 17.06.2021, прийняте ГУ ПФУ в Запорізькій області, є протиправним та підлягає скасуванню. Водночас, рішення про відмову у перерахунку пенсії №923030198676 від 07.07.2021 не приймалось ГУ ПФУ в Запорізькій області, а, отже, ГУ ПФУ в Запорізькій області не порушено права та інтереси позивача.

З огляду на це, суд вважав за можливе зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача №4325 від 14.06.2021 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію згідно Закону № 796-XII (796-12) , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

15. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2021 скасовано та прийнято нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для призначення пенсії із застосуванням ст. 55 Закону № 796-XII є додані до заяви посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка за формою № 122 (довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення.

Позивач не надав відповідачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що зазначення у посвідченні позивача про наявність у нього права на пільги та компенсації, визначені Законом № 796-XII (796-12) не свідчить про те, що він має право на призначення пенсії на підставі статті 55 цього Закону, оскільки зазначений Закон визначає інші пільги та компенсації для учасників ліквідації ядерних випробувань.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. Позивач ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

18. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на те, що суд апеляційної інстанції вирішив спір без урахування висновків щодо застосування Закону №796-XII (796-12) , висловлених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №520/1972/19 (держава має забезпечувати однаковий рівень соціального захисту всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі учасників ядерних випробувань), у постановах від 10.07.2019 у справі № 607/13930/16-а (для виникнення права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років особа повинна довести факт перебування на інших ядерних аваріях та випробуваннях), від 18.03.2020 у справі №381/5143/16-а (втрата відповідного посвідчення і неможливість отримання його дубліката не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Позивач вважає, що його статус учасника ліквідації ядерних аварій дає йому право на пенсію відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне посвідчення", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Заміна посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на посвідчення учасника ліквідацій ядерних аварій, за яким він має право на пільги та компенсації, встановлені Законом № 796-XII (796-12) , пов`язана з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 11.07.2018 № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян".

19. У відзивах відповідач та третя особа просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки позивач не є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і, відповідно, не має права на пенсію за Законом 796-XII.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги.

21. Зважаючи на підстави відмов, наведені у листах ГУ ПФУ у Запорізькій області, ключовими питаннями, щодо яких виник спір, є (1) право позивача, як учасника ліквідації ядерних аварій, на пенсію із зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також (2) достатність документів для призначення такої пенсії.

(а) щодо права на пенсію

22. Рішення Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області від 17.06.2021 № 39 про відмову у перерахунку пенсії ґрунтувалося на тому, що позивач не проживав і не працював на території радіоактивного забруднення.

23. Оцінюючи це рішення, Суд виходить з того, що відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

24. Спірні відносини регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , який спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру (ст. 1).

25. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 цього Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.

26. Відповідно до ч. 4 ст. 14 цього Закону громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

27. Постановою Кабінету Міністрів України 02.12.1992 № 674 (674-92-п) затверджено Порядок віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 674).

28. Відповідно до п. 1 Порядку № 674, він визначає умови віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, а також громадян, які постраждали від радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих, до 1, 2 або 3 категорій, встановлених статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

29. Зокрема, до категорії 3 відносяться особи, які складали ядерні заряди і здійснювали на них регламентні роботи для проведення відповідних випробувань і військових навчань, брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї, а також ті, які переопромінились при охороні ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1) (п. 2 Порядку).

30. Згідно п. 4 Порядку № 674 особам, зазначеним у п. 2 цього Порядку, видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до категорії на підставі довідки, що підтверджує їх участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, виданої відповідною військовою частиною або Центральним військовим архівом Співдружності Незалежних Держав.

31. Позивач таке посвідчення отримав, отже його статус учасника ліквідації ядерних аварій третьої категорії підтверджено у встановленому порядку.

32. З наведених положень Закону № 796-ХІІ (796-12) та Порядку № 674 вбачається, що особа, яка брала участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, прирівнюється за правовим статусом до учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії, а отже має рівні права та пільги, якщо інше не встановлено законом.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:

1.Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів зменшення віку 10 років;

- які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів зменшення віку 8 років;

- які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році зменшення віку 5 років.

34. Зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону 796-XII особи відповідають ознакам учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС третьої категорії, до якої прирівняний позивач.

35. З огляду на це, позивач, який понад два роки (1987 - 1989) служив на Семипалатинському полігоні у зоні підвищеного радіаційного ризику, в силу прирівняння його за статусом до учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, має право на пенсію із зменшенням пенсійного віку.

36. Наявність у позивача посвідчення учасника ліквідації ядерних аварій, а не учасника ліквідації аварії на ЧАЕС чи потерпілого, не має значення для вирішення спору, оскільки їх правовий статус, в аспекті права на пенсію із зниженням віку, є однаковим. Інший підхід призвів би до дискримінації учасників ліквідації ядерних аварій порівняно з учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС.

37. До того ж, відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що перше посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 3) позивачу було видано 21.02.2002, 09.01.2007 видано дублікат з позначкою "ядерник", а 15.08.2019 посвідчено було замінено і видано нове як учаснику ядерних аварій (категорія 3).

38. Суд звертає увагу, що п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII передбачає три категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС залежно від календарного періоду і строку їх перебування у зоні відчуження і, відповідно, встановлює зменшення пенсійного віку на різний строк (10, 8, 5 років).

39. Позивач вважає, що має право на зменшення пенсійного віку на 10 років. Відповідач не навів заперечень щодо цього, оскільки не визнає права на пенсію за п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII взагалі.

40. Суд виходить з того, що п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII не дозволяє однозначно віднести позивача до тієї чи іншої категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і в цій частині закон не відповідає вимогам якості.

41. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 (провадження № 11-555заі18), із посиланням на положення ст. ст. 1, 8, 92 Конституції України, а також на ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

42. Цей принцип також неодноразово був застосований Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду під час вирішення спорів у соціальній сфері, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі № 580/122/17, від 20.02.2018 у справі № 576/1724/17, від 20.02.2018 у справі № 679/761/15-а, від 27.02.2018 у справі № 642/3284/17, від 27.02.2018 у справі № 227/2360/17, від 17.12.2018 у справі № 344/12315/16-а.

43. Застосовуючи цей принцип в контексті обставин цієї справи, Суд вважає, що позивач має право на зменшення пенсійного віку на 10 років.

44. Зважаючи на вищенаведене, мотиви відмови, наведені у рішенні Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області від 17.06.2021 № 39, є протиправними, а тому це рішення підлягає скасуванню. В цій частині Суд погоджується з висновками суду першої інстанції і, відповідно, вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції.

(б) щодо документів для призначення пенсій

45. Рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії від 07.07.2021 № 923030198676 ґрунтувалося на недоліках наданих позивачем документів.

46. Це рішення суд першої інстанції не оцінював, зазначивши, що воно не приймалось ГУ ПФУ в Запорізькій області, а, отже, ГУ ПФУ в Запорізькій області не порушено права та інтереси позивача. Суд апеляційної інстанції, не оцінював це рішення, проте зазначив, що позивач не надав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи. З цих мотивів суд відмовив у задоволенні позову в цілому.

47. Насамперед, Суд звертає увагу, що текст рішення від 07.07.2021 дійсно не містить відомостей про видавника. Проте супровідний лист, яким його надіслано позивачу, викладено на бланку Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області і підписано заступником начальником управління. Зазначене свідчить про те, що саме це управління приймало рішення від 07.07.2021.

48. За таких обставин висновок суду про те, що це рішення не приймалося відповідачем, є помилковим.

49. Оцінюючи правомірність рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії від 07.07.2021 № 923030198676, Суд виходить з того, що Закон 796-XII не встановлює переліку документів для призначення пенсій на підставі ч. 1 ст. 55 цього Закону.

50. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (z1566-05) (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1 (z0895-14) ), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (z1566-05) .

51. Відповідно до абзацу дев`ятого підпункту 5 пункту 2.1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 29-1 від 26.12.2018 (z0097-19) - у редакції, що діяла на час звернення позивача до ГУ ПФ у Запорізькій області, документом, що засвідчує особливий статус особи при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

52. Цей перелік є застосовним для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

53. Водночас, зазначеним Порядком не передбачено переліку документів, які засвідчують особливий статус учасника ліквідації ядерних аварій, для цілей призначення пенсії за віком на підставі ст. 55 Закону 796-XII.

54. Застосування до учасників ліквідації ядерних аварій переліку, передбаченого для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, за аналогією є об`єктивно неможливим, оскільки обставини набуття статусу суттєво різняться. Очевидно, що позивач, який проходив службу на Семипалатинському полігоні, не має стосунку до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

55. Отже, законодавством не передбачено переліку документів, які повинен подати позивач як учасник ліквідації ядерних аварій для підтвердження особливого статусу, що надає йому право на призначення пенсії відповідно до норм ст. 55 Закону 796-XII.

56. Суд звертає увагу, з часу набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї" від 21.04.2016 № 1339-VIII Пенсійний фонд України не врегулював питання щодо документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій на підставі ст. 55 Закону 796-XII.

57. Відсутність механізму реалізації права, передбаченого законом, зокрема, щодо переліку документів, необхідних для призначення пенсії, не може бути підставою для позбавлення чи обмеження цього права.

58. За таких обставин причини відмови відповідача (у наданих документах не відображено відомості про безпосередню участь у ядерних випробуваннях особового складу військової частини, в якій проходив службу заявник; немає даних про характер виконуваних робіт особовим складом військової частини; не вказано період перебування в зоні підземних випробувань ядерної зброї та характер виконуваних робіт) не мають правових підстав.

59. У постанові від 27.02.2019 у справі № 362/6281/16-а Верховний Суд, досліджуючи значення посвідчення та первинних документів в контексті права на пенсію, дійшов такого висновку:

29. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (ухвала від 04 вересня 2015 року у справі № 690/23/15-а) та Верховного Суду (постанова від 18 вересня 2018 року у справі № 520/9284/17) єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII (796-12) , у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

30. Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відсутність первинних документів, не може бути підставою для позбавлення позивача права на належне пенсійне забезпечення, оскільки наявні в позивача документи, які долучені до матеріалів справи, містять дані на підтвердження факту його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та є достатніми для призначення йому пільгової пенсії, передбаченої ст. 55 Закону № 796-XII.

31. Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на відсутність первинних документів (табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження, наказів про преміювання за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС), які підтверджують період перебування позивача у зоні відчуження, є безпідставними та висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки обставини справи та надані на їх підтвердження документи свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ. В свою чергу посвідчення позивача недійсним не визнавалось, а його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється.

60. Застосовуючи цей правовий висновок в контексті обставин цієї справи, Суд звертає увагу на те, що позивач:

- має посвідчення учасника ліквідації ядерних аварій, законність видачі якого відповідачем не оспорюється;

- має право на пенсію із зниженням віку відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII;

- надав відповідачу наявні у нього документи, які були достатніми для визнання за ним статусу учасника ліквідації ядерних аварій третьої категорії;

- не має об`єктивної можливості надати інші документи, оскільки вони у розпорядженні іноземної держави і мають режим секретності.

Окрім того, важливим є те, що з 2016 року Пенсійний фонд України не врегулював у відповідному підзаконному нормативно-правовому акті переліку документів, які учасники ліквідації ядерних аварій повинні подавати для призначення пенсії на умовах, визначених ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII. Саме через бездіяльність Пенсійного фонду України правовідносини щодо призначення пенсій цим особам залишилися у правовій невизначеності, тому негативні наслідки неналежного правового регулювання не повинні покладатися на позивача.

61. Зважаючи на вищенаведене, Суд вважає, що відповідач не мав правових підстав для відмови у перерахунку пенсії з підстав, наведених у рішенні від 07.07.2021. Відтак це рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

62. Суд звертає увагу, що заявами № 4325 від 14.06.2021 та від 01.07.2021 ОСОБА_1 просив про одне й теж: переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно ст. 55 Закону № 796-XII. Подання другої заяви зумовлено неналежним вирішенням першої.

63. Питання про переведення на пенсію за віком може бути належно вирішено за першою заявою від 14.06.2021, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї постанови. З огляду на це, немає підстав для зобов`язання відповідача розглядати ці дві заяви як окремі і, відповідно, виносити два окремих рішення.

64. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

65. Зважаючи на те, що судові рішення як першої, так і апеляційної інстанцій є частково незаконними, а також на потребу забезпечити точність та зрозумілість судового рішення, Суд вважає за необхідне скасувати судові рішення та ухвалити нове про часткове задоволення позову.

66. За змістом статті 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до квитанцій від 23.09.2022 позивач сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі суми 1816,00 гривень. Судові витрати позивача за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції складають 908 грн.

67. Оскільки касаційну скаргу задоволено частково щодо трьох з чотирьох вимог, судові витрати за подання касаційної скарги у розмірі (1362 грн), а також судові витрати за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції (908 грн) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 352, 356, 359 КАС України, Верховний Суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року скасувати.

3. Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 39 від 17 червня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №4325 від 14 червня 2021 року про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.