Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. -головуючого

Волковицької Н.О.

Рогач Л.I.

за участю представників сторін:

позивача

не з'явився, належно повідомлений про час і місце слухання справи

відповідача

не з'явився, належно повідомлений про час і місце слухання справи

третьої особи

не з'явився, належно повідомлений про час і місце слухання справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Регіонального відділення фонду державного майна України по Закарпатській області

на рішення

від 23.01.2008 року господарського суду Закарпатської області

у справі

№ 2/226 господарського суду Закарпатської області

за позовом

Регіонального відділення фонду державного майна України по Закарпатській області

до

Виноградівської районної державної санітарно -епідеміологічної станції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Державне підприємство "Служба міжнародних автомобільних перевезень"

про

зобов'язання звільнити самовільно займані нежитлові приміщення на першому та другому поверхах будівлі СМАП Дяково загальною площею 21,43 кв.м., а саме: площу в єдиному офісі -7кв.м., та кабінет -14, 43 кв.м., розташовані в с. Дяково Виноградівського району, вул. Затисянська, б/н КПП "Дяково"

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення фонду державного майна України по Закарпатській області звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до Виноградівської районної державної санітарно -епідеміологічної станції про зобов'язання звільнити самовільно займані нежитлові приміщення на першому та другому поверхах будівлі СМАП Дяково загальною площею 21,43 кв.м., а саме: площу в єдиному офісі - 7кв.м., та кабінет - 14, 43 кв.м., розташовані в с. Дяково Виноградівського району, вул. Затисянська, б/н КПП "Дяково".

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.01.2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Регіональне відділення фонду державного майна України по Закарпатській області звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в які просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 23.01.2008 року, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Заявник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що, на думку, скаржника, призвело до безпідставно зробленого висновку про відсутність підстав для захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Крім того, заявник вважає, що суд, застосувавши Постанову Кабінету Міністрів України від 03.10.1994 року №679 (679-94-п) в редакції від 03.10.1994, якою було тимчасово обмежено міжнародне пасажирське сполучення через державний кордон України у зв'язку з чим доручено Міністерству охорони здоров'я утворити протиепідемічні групи чергування у зазначених пунктах пропуску через державний кордон України, без врахування: Постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.1994 року №746 (746-94-п) , згідно з пунктом 1 якої втратили чинність пункти постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.1994 року №679 (679-94-п) , що встановлювали обмеження по перетину державного кордону України, та необхідність функціонування проти епідеміологічних груп чергування у пунктах пропуску через державний кордон України; Постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 року №861 (861-94-п) , якою припинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.1994 року №679 (679-94-п) та від 01.11.1994 року №746 (746-94-п) у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Закарпатській області та Виноградівською районною державною санітарно -епідеміологічною станцією було укладено договір оренди №253-06/06-05 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.11.2006 року.

Згідно пункту 1.1 договору відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення на першому та другому поверхах двоповерхової будівлі СМАП Дяково, загальною площею 21,43 кв.м., а саме: площа в єдиному офісі - 7,0 кв.м., та кабінет - 14,43 кв.м. розташовані за адресою: с.Дяково, Виноградівського району, вул. Затисянська, б/н, КПП Дяково, що знаходиться на балансі державного підприємства СМАП.

Пунктом 10.1 договору сторони передбачили термін його дії з 20.11.2006 року до 18.11.2007 року включно.

З огляду на порушення орендарем умов договору, останній було розірвано за згодою сторін та підписано Акт приймання передачі майна від 03.08.2007 року.

В ході перевірки державного майна, що перебуває на балансі ДП СМАП та розташоване за адресою: Виноградівський район, с. Дяково, КПП Дяково, працівниками Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області за участю представника балансоутримувача було виявлено, що приміщення ДП СМАП надалі самовільно використовуються Виноградівською районною державною санітарно-епідеміологічною станцією без оформлення будь-яких договірних відносин.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 24.10.2007 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що нежитлові приміщення, займані відповідачем не самовільно, а згідно розпорядження голови Виноградівської районної ради від 11.10.1994 року №157 про відкриття СКП на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.1994 року №679 (679-94-п) у відповідності до статті 11 Закону України "Про Державний кордон України" (1777-12) .

Також, суд виходив із того, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2001 року №5 (5-2001-п) - підприємства, установи та організації Мінтрансу, Мінагрополітики, Держмитслужби у межах своїх компетенції забезпечують:

- надання і утримання у належному стані та ремонті приміщень, де розміщується персонал, який здійснює медичний (санітарний огляд ), тобто в даному випадку мається на увазі СКП, а точніше Виноградівська районна санітарно-епідеміологічна станція.

Відповідно до розпорядження виконавчого комітету Виноградівської районної Ради, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.1994 року №679 (679-94-п) , з метою попередження завозу і поширення особливо небезпечних інфекцій було відкрито в пункті пропуску через Державний кордон України в с. Дяково санітарно-карантинний пункт "СКП" районної санітарно-епідеміологічної станції з 17.10.1994 року.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.12.2007 року №1231-р (1231-2007-р) "Про деякі питання розпорядження об'єктами державної власності", яке було прийнято з метою недопущення порушень інтересів держави і суспільства під час відчуження об'єктів державної власності та запобігання зловживання у сфері міністерств, передбачено, що до прийняття Кабінетом Міністрів України окремого рішення зупинено надання згоди або дозволу суб'єктам господарювання на відчуження майна, що перебуває в їх господарському віданні або оперативному управлінні; укладення нових договорів оренди об'єктів державної власності.

Дане розпорядження Кабінету Міністрів України безпосередньо впливає на вирішення спірних відносин, які оспорюються.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки його здійснено без дослідження всіх обставин справи, які мають суттєве значення для розгляду даного спору по суті.

Так, поза увагою господарського суду залишились підстави позову, якими позивач обгрунтовував свої вимоги, а саме норми статей 386, 391 Цивільного кодексу України (435-15) згідно з якими держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, для вирішення даного спору суду необхідно було встановити власника спірного майна як на теперішній час так і на період прийняття виконкомом Виноградівської райради розпорядження про відкриття санітарно -карантинного пункту та надання йому спірного приміщення у користування і виходячи з встановленого вирішувати питання про наявність чи відсутність у позивача порушеного права на захист якого подано позов.

При цьому, слід мати на увазі, що відповідно статті 4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухваленого у справі рішення та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Закарпатської області від 23.01.2008 року у справі № 2/226 господарського суду Закарпатської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Касаційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Закарпатській області задовольнити.