340/645/21 Про визнання протиправними дії ГУ ПФУ області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язання ГУ ПФУ в області перерахувати та виплаттити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у відповідному відсотковому розмірі від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, відповідно до довідки Господарського суду області - 21.09.2023 Прийняття

1. ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області), в якому просила:

1.1. визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо зменшення з 19.02.2020 відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із 80% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

1.2. зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, відповідно до довідки Господарського суду Кіровоградської області №75 від 07.08.2020 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 позов задоволено в повному обсязі:

2.1. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із 80 відсотків до 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, під час перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області №75 від 07.08.2020.

2.2. Зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та виплату з урахуванням фактично виплачених сум.

2.3. Допущено до негайного виконання рішення в частині виплати щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 у межах суми утримання за один місяць.

2.4. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі №340/645/21, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

4.1. ОСОБА_1 звільнена з посади судді Господарського суду Кіровоградської області у зв`язку з виходом у відставку, про що зроблено запис в трудовій книжці 01.09.2017.

4.2. Позивач має статус судді у відставці та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області. Відповідно до розпорядження №826376 від 04.09.2017 їй встановлено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

4.3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №340/3278/20 визнано протиправним рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 06.03.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Також визнано протиправним рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 10.08.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, починаючи з 19.02.2020, на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07.08.2020 №75 та виплатити кошти з урахуванням раніше отриманих за цей же період.

4.4. ГУ ПФУ в Кіровоградській області на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року у справі №340/3278/20 позивачу здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2020 №75. Однак, при здійсненні перерахунку відповідач нарахував щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 застосовуючи ставку в 50% від суддівської винагороди, а не 80% як отримувала позивач до такого перерахунку.

4.5. Позивач вважає таке зменшення з 80 відсотків до 50 відсотків, протиправним, а тому звернулася до суду за захистом своїх прав.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірному випадку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання мав бути здійснений позивачці виходячи із розміру 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, оскільки зміна відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, що призначалася відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII (1402-19) , відбулася вже після призначення та перерахунків щомісячного довічного грошового утримання позивача, а саме з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020.

6. Не погодившись з таким висновком, суд апеляційної інстанції зазначив, що на спірні правовідносини розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, передбачені статтею 142 Закону № 1402-VIII, при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці необхідно враховувати розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 та залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2021.

7.1. Вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у відсутності на час звернення зі скаргою висновку Верховного Суду щодо правомірності зменшення відсоткового розміру, що застосовується при розрахунку суми щомісячного довічного грошового утримання судді, призначеного відповідно до Закону № 2453-VI (2453-17) .

8. У відзиві на касаційну скаргу пенсійний орган просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 - без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Спірним питанням у цій справі є правомірність дій відповідача щодо визначення під час перерахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

11. Відповідно частин 1, 3, 4 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

12. Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (1402-19) встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI (2453-17) . За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

13. Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 (v002p710-20) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (1402-19) зі змінами.

14. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) або якщо була порушена встановлена Конституцією України (254к/96-ВР) процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

15. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (1402-19) не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

16. Колегія суддів наголошує на тому, що Конституційний Суд України визнав неконституційним увесь пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" 02.06.2016 № 1402-VIII (1402-19) , у тому числі й щодо можливості обчислення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI (2453-17) .

17. На час виникнення спірних відносин у цій справі, право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, а також його перерахунок врегульовано положеннями статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, частиною четвертою якої передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

18. Водночас, частиною третьою статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

19. Отже, на переконання колегії суддів до відносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.

20. Таким чином, оскільки чинним Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (1402-19) передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування довічного щомісячного грошового утримання, а також виходячи із принципу єдності статусу суддів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для обрахунку (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розміру суддівської винагороди діючого судді та розміру її відсоткового значення одночасно за складовими, які передбачені різними законами.

21. Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (1402-19) .

22. Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у справах, що виникли у подібних правовідносинах, зокрема: у постановах від 24.09.2021 у справі № 620/5437/20, від 11.10.2021 у справі № 160/10640/20, від 15.02.2022 у справі № 340/161/21 та від 02.08.2022 у справі №620/6361/20.

23. Водночас, у вказаних вище постановах Верховний Суд дійшов наступного висновку:

" Крім того, слід звернути увагу, що перерахунок грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру відсоткового значення, визначеного частиною третьої статті 141 Закону 2453-VI від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів та суддів, які вийшли у відставку за Законом №1402-VIII (1402-19) , у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом № 2453-VI (2453-17) , що не відповідає базовому принципу єдності статусу суддів, який означає однаковий підхід до встановлення рівня матеріального забезпечення судді."

24. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається, та який, відповідно, спростовує доводи скаржника.

25. Відтак, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 80 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

26. Враховуючи зазначене вище, доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, який вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

27. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.