Колегія суддів Судової палати в адміністративних 

справах Верховного Суду України у складі:

головуючого     Кривенка В.В.,

суддів:         Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., 

                Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., 

                Тітова Ю.Г., 

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом державного підприємства «Мишковицький спиртзавод» (далі Підприємство) до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції (далі ОДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

У квітні 2007 року Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 2 квітня 2007 року № 0000102306/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) за січень 2007 року на суму 38 993 грн.

Оскаржуване рішення ОДПІ прийняте на підставі акта від 28 березня 2007 року № 3016/23-623/375154 про результати виїзної позапланової перевірки Підприємства з питань достовірності нарахування на рахунок платника у банку суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2007 року, в якому вказано, зокрема, на порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 та пункту 11.6 статті 11 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ).

До порушення зазначених норм та, як наслідок, завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року призвело неправомірне, на думку податкового органу, включення Підприємством до податкового кредиту за грудень 2006 року ПДВ, сплаченого в ціні придбаного у товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго» (далі Товариство) природного газу, операції з яким відповідно до Закону України від 20 грудня 2005 № 3235-IV (3235-15) «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (далі Закон № 3235-IV (3235-15) ) та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 (1729-2001-п) «Про забезпечення споживачів природним газом» (далі постанова № 1729) повинні були оподатковуватися за нульовою ставкою ПДВ.

Господарський суд Тернопільської області постановою від 25 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2007 року та Вищого адміністративного суду України від 8 листопада 2011 року, позов задовольнив.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОДПІ, посилаючись на неоднакове застосування пунктів 2, 3 постанови № 1729 (1729-2001-п) та статті 8 Закону № 3235-IV, просить скасувати всі ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на нижченаведене.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи наявність вищезгаданої підстави для перегляду судових рішень, ОДПІ послалася на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2010 року № К-3043/08 та постанову цього ж суду від 28 липня 2011 року № К-21084/09, у справах за позовом Підприємства до ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення. У цих судових рішеннях касаційний суд, вказуючи на протиправність включення до податкового кредиту та заявлення до бюджетного відшкодування сум ПДВ, сплачених за наслідками операцій із природним газом, що оподатковуються за нульовою ставкою, виходив з того, що суди попередніх інстанцій встановили його імпортне походження.

У справі, що розглядається, касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність рішення ОДПІ щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, сплаченого за наслідками операцій із природним газом, з огляду на те, що ввезення такого газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, ці суди вважали не доведеним.

Отже, ухвала Вищого адміністративного суду України, про перегляд якої порушив питання відповідач, та рішення цього суду, додані до заяви, прийняті за різних фактичних обставин справ, встановлених судами, що не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Крім того, ОДПІ послалася на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2010 року № К-21029/07 у справі за позовом Підприємства до ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення, якою касаційний суд у звязку з неповним зясуванням судами попередніх інстанцій обставин у справі скасував ухвалені ними рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначене також не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,

У задоволенні заяви Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції відмовити.

постанова (rs8030621) є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.