620/14052/21 Про визнання протиправною бездіяльність Комунального закладу "Міський ліцей" обласної ради щодо нарахування та виплати випускникам одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"; зобов`язання нарахувати одноразову грошову допомогу, передбачену законодавством - 20.09.2023 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 (суддя Бородавкіна С.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 (головуючий суддя - Безименна Н.В, судді: Бєлова Л.В., Аліменко В.О.)

у справі за позовом Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради до Комунального закладу "Чернігівський ліцей" Чернігівської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Комунального закладу "Чернігівський ліцей" Чернігівської обласної ради та просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати випускникам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування";

- зобов`язати відповідача нарахувати одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (294-20) , та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням проведених виплат, кошти в сумі 12 608,00 грн. кожному.

Обґрунтовуючи позов, прокурор зазначав про неналежне виконання Комунальним закладом "Чернігівський ліцей" Чернігівської обласної ради вимог ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" щодо нарахування та виплати випускникам навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022, позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.3 ч.4 ст. 169 КАС України.

Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за загальним правилом, повноваження щодо підпису позовної заяви надано керівнику прокурору та першому заступнику керівника прокурори і лише в разі відсутності останніх такі повноваження може виконувати заступник керівника окружної прокуратури.

Суд дійшов висновку, що заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури був уповноважений підписувати позов лише у разі відсутності на дату її підписання і подання керівника Чернігівської окружної прокуратури та його першого заступника. Проте, доказів відсутності останніх станом на дату підписання та подання позову до суду позовна заява не містить.

Також суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що особа, яка підписала позов (Д. Шипко), займає посаду заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури та має право підписувати позови до суду.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вказав, що заступник окружної прокуратури на підставі норм Закону України "Про прокуратуру" наділений повноваженнями на подання позовної заяви в порядку адміністративного судочинства та здійснення представництва інтересів громадянина або держави після підтвердження судом наявності відповідних підстав

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час подання до суду першої інстанції позовної заяви заступником керівника Чернігівської окружної прокуратури Д.Шипко не було виконано процесуального обов`язку з підтвердження власних повноважень на звернення до суду з цим позовом, а тому, повертаючи позовну заяву на підставі п.3 ч.4 ст. 169 КАС України, суд першої інстанції діяв у відповідності до вимог процесуального закону.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів попередніх інстанцій Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури не погодився та звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник покликався на те, що право подання позовної заяви в порядку адміністративного судочинства надано заступнику керівника окружної прокуратури згідно з ч.1 ст.24 Закону України "Про прокуратуру". Право підпису позовної заяви заступниками окружних прокуратур також підтверджується наказом Генерального прокурора від 21.08.2020 №389 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді".

Скаржник зазначає, що відповідно до наказу керівника Чернігівської обласної прокуратури №265к від 14.04.2021, який приєднано до апеляційної скарги, ОСОБА_3 призначено на посаду заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в порядку переведення з Київської обласної прокуратури. На думку скаржника, суд першої інстанції при прийнятті позовної заяви та наявності сумнівів у повноваженнях прокурора не надав позивачу строку для усунення ймовірних недоліків, повернувши позов на підставі п.3 ч.4 ст. 169 КАС України.

Також, на думку скаржника, жодними правовими нормами, що регулюють порядок здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, не передбачено надання суду доказів на підтвердження власних повноважень прокурора.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до частини другої зазначеної статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

За правилами частини 3 статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про прокуратуру" ( Закон №1697-VII (1697-18) ) прокурором органу прокуратури, серед інших, є перший заступник та заступник керівника окружної прокуратури.

Відповідно до частини 1 статті 24 цього Закону право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За правилами частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 13 Закону №1697-VII передбачено, що у разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник окружної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури.

У постанові від 13.06.2023 у справі № 580/8729/21 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що:

" Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) та Закон №1697-VII (1697-18) розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави або громадянина.

Так, у першому випадку в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва. У цьому випадку застосуванню підлягають частина перша статті 55 КАС України та відповідно частина 3 статті 9, частина 3 статті 11 та частина 3 статті 13 Закону №1697-VII.

В другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила частини 3 статті 53 КАС України та статті 24 №1697-VII."

З матеріалів справи вбачається, що позов в межах цієї справи подано та підписано заступником керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави, що відповідає вимогам частини 3 статті 53 КАС України та частини 1 статті 24 №1697-VII.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що позов підписано особою, яка не мала права її підписувати, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм права.

Водночас, вирішуючи питання необхідності підтвердження прокурором свого статусу Верховний Суд у постанові 31.10.2019 у справі №1340/6249/18 дійшов наступного висновку:

"до матеріалів апеляційної скарги не було долучено жодних документів (копій наказів про призначення, копії службового посвідчення), за допомогою яких було б можливо встановити процесуальний статус особи, яка звернулась з касаційною скаргою.

28. Крім цього, в суді апеляційної інстанції до матеріалів справи скаржником не було надано доказів наявності у Заступника прокурора Львівської області Голомші А. встановлених законом повноважень щодо підписання апеляційної скарги від імені апелянта.

29. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що апеляційну скаргу підписано особою, повноваження якої на вчинення таких дій не були підтверджені належним чином.".

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що звертаючись до суду в порядку представництва інтересів держави з позовної заявою, прокурором не було надано суду першої інстанції документів, за допомогою яких було б можливо встановити процесуальний статус особи, яка звернулась з касаційною скаргою.

За таких обставин, враховуючи сформовану практику Верховного Суду, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права..

Оскільки при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 346, 349, 350, 356, 359 КАС України,-

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі №620/14052/21 - залишити без змін.