19/6820 Про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - Текст документа

У вересні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" про стягнення 10 488,22 грн., з яких 9 585,20 грн. сума безпідставно набутих грошових коштів, 270,40 грн. 3% річних за прострочку сплати, 632,62 грн. інфляційні витрати.

В жовтні позивач змінив підстави позовних вимог і просив стягнути 10 488,22 грн., з яких 9 585,20 грн. завданих збитків, заподіяних невиконанням відповідачем зобов'язання щодо передачі товару згідно ст. 612 ЦК України (435-15) , 632,62 грн. інфляційних нарахувань, 270,4 грн. 3% річних згідно ст. 625 ЦК України (435-15) .

В обгрунтування позовних зазначало, що 09.11.2006 відповідачем був виставлений позивачу рахунок-фактура № РН-00301/1 для оплати в розмірі 14 000 грн. за товар -кокс "литейний" КЛ.1 ГОСТ3340 у кількості 10 000 кг.

09.11.2006 позивачем за зазначеним рахунком була здійснена оплата у розмірі 12 600 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1210. Відповідач поставив позивачу кокс "литейний" КЛ.1 ГОСТ 3340 на суму 3 014,80 грн., що підтверджується видатковою накладною РН-0002327 від 09.11.2006.

Позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість в сумі 9 585,20 грн., у відповіді на яку відповідач повністю відхилив вимоги зазначені в претензії посилаючись на те, що господарським судом Хмельницької області винесено ухвалу про порушення провадження у справі по банкрутство № 13/143-Б від 26.05.2006 і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.08.2007 по справі № 2/13/143-Б скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, що був введений ухвалою суду від 26.05.2006.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо передачі позивачу товару, зобов'язання втратило інтерес для позивача.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.11.2007 (суддя Розізнана I.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" 9 585,20 грн. збитків, 95,85 грн. державного мита, 107,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовлено.

Задовольняючи позов частково в сумі 9 585,20 грн., господарський суд виходив з того, що завдані збитки, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо передачі товару, є правомірними, оскільки позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена без задоволення.

Відмовляючи в позові в частині стягнення річних і інфляційних, господарський суд виходив того, що у відповідача не виникло грошового зобов'язання перед позивачем.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 (судді: Вечірко I.О. -головуючий, Зарудяна Л.О., Ляхевич А.А.) рішення скасовано.

Прийнято нове рішення.

В позові відмовлено.

Скасовуючи рішення і відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що фактично сторонами не були встановлені строки виконання зобов'язання по поставці товару і у позивача були відсутні підстави вважати, що такий строк виконання зобов'язання настав.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Господарські зобов'язання, згідно зі ст.174 Господарського кодексу України (436-15) , можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарськими судами встановлено та сторонами підтверджено, між позивачем та відповідачем існувала усна домовленість про поставку товару - коксу литейного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2006 відповідачем був виставлений до оплати позивачу рахунок - фактуру № РН-00301/1 за товар - кокс литейний КЛ. 1 ГОСТ 3340 у кількості 10 000кг. на суму 14 000 грн.

Платіжним дорученням № 1210 від 09.11.2006 підтверджено, що позивач сплатив ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" 12 600 грн. за кокс, згідно рахунку №РН-00301/1 від 09.11.2006р. (а.с. 7).

Позивач отримав від відповідача кокс литейний КЛ. 1 ГОСТ 3340 на суму 3 014,80 грн., про що свідчить видаткова накладна № РН-0002327 від 09.11.2006.

Отже, відповідачем не передано позивачу товару - коксу литейного на суму 9 585,20 грн., що був попередньо оплачений позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України (435-15) якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як правильно встановлено судовими інстанціями, в матеріалах справи відсутні докази того, що сторони погодили строк передачі відповідачем товару, оплаченого позивачем відповідно до платіжного доручення № 1210 від 09.11.2006.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України (435-15) , якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи претензію ВАТ "Дунаєвецький арматурний завод" від 22.11.2006, згідно якої позивач просив сплатити заборгованість у розмірі 9 585,20грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача з посиланням на втрату інтересу до подальшого виконання зобов'язання по поставці товару, та той факт, що фактично сторонами не були встановлені строки виконання зобов'язання по поставці товару, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку, що у позивача були відсутні підстави вважати, що такий строк виконання зобов'язання настав.

Судом другої інстанції належним чином досліджена надана позивачем вимога від 03.09.2007р. про поставку товару - коксу литейного КЛ.1 ГОСТ 3340 в кількості 6846,57кг. до 17.09.2007, при цьому правомірно не прийнята до уваги як доказ виникнення у позивача права вимоги, оскільки остання була направлена відповідачу одночасно з поданням позовної заяви до господарського суду.

Касаційна інстанція також зазначає, що порушення господарським судом Хмельницької області провадження у справі № 13/143-Б про банкрутство ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" не перешкоджало пред'явленню позивачем вимоги про поставку оплаченого товару.

Вищий господарський суд України, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції закріплені статтею 111-7 ГПК України (1798-12) , погоджується з висновком апеляційного господарського суду про безпідставність стягнення з відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" 9 585,20 грн. завданих збитків.

Матеріали справи свідчать про те, що суд другої інстанції в порядку ст. 43 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і підставно застосував норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин, прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, підстав для її скасування не вбачається.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильного висновку суду і не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" залишити без задоволення, а постанову від 29.01.2008 Житомирського апеляційного господарського суду у справі № 19/6820 без змін.