160/8439/18 Про визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпродспоживслужби області про виконання законних вимог щодо захисту прав споживачів - 11.09.2023 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 (головуючий суддя Ясенова Т.І., судді: Суховаров А.В., Головко О.В.) та додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 (головуючий суддя Ясенова Т.І., судді: Суховаров А.В., Головко О.В.) у справі №160/8439/18 за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису,-

І. РУХ СПРАВИ

1. Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 27.06.2018 до акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів від 27.06.2018 за № 000946.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність висновків акту перевірки щодо порушення позивачем ч. 3 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (630-2005-п) , оскільки квартира, власником якої є ОСОБА_1, знаходиться в багатоквартирному будинку, балансоутримувачем якого є ОСББ "ЖК "Жуковський", з яким у встановленому законом порядку і був укладений договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

4. Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

5. 08.11.2019 на адресу Верховного Суду надійшли касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, у якій скаржники, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Верховний Суд ухвалою від 10.01.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 1284-По від 23.06.2018, у зв`язку з надходженням звернення ОСОБА_1 від 25.04.2018 за № С-1808949-845, призначено проведення позапланової перевірки КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради з метою перевірки фактів, викладених у зверненні.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на підставі наказу № 1284-По від 23.06.2018 у період з 25.06.2018 по 27.06.2018 проведено позапланову перевірку позивача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, за результатами якої складено акт від 27.06.2018 за № 000946.

Відповідно до висновків акту перевірки, в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до КП "Дніпроводоканал" ДМР з приводу укладання договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення на основі типового договору, затвердженого пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630 (630-2005-п) .

Не зважаючи на положення п.3 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно якого договір на надання послуг централізованого постачання холодної, гарячої води та водовідведення у багатоповерховому будинку укладається між власником квартири та виконавцем цих послуг, позивач відмовив в укладанні договору з власником квартири.

На підставі акту перевірки № 000946 від 27.06.2018 відповідачем складено припис про усунення порушень, який цього ж дня вручено представнику Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Левченко Р. П.

Вважаючи дії відповідача протиправними Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулось до суду за захистом порушеного права.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач безпідставно ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо укладення індивідуального договору з надання послуг з центрального питного водопостачання та водовідведення зі споживачем ОСОБА_1, так як підготовка та укладення вищевказаного договору про надання житлово-комунальних послуг є його обов`язком, тому підстави для скасування спірного припису відсутні.

9. Скасовуючи таке рішення суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що між позивачем та балансоутримувачем будинку ОСББ "ЖК "Жуковський", в якому мешкає ОСОБА_1, 19.08.2017 укладено договір № 14330 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, що унеможливлює укладення аналогічного договору з КП "Дніпроводоканал". Також суд вказав, що позивач фактично не відмовляв особі в укладенні договору, а лише повідомив що для відкриття особових рахунків на водопостачання та водовідведення поквартирно голові правління ОСББ "Жуковський" необхідно звернутись до договірного відділу Управління "Водозбут" для переукладання договору № 14330. Крім того, спірний припис не містить вказівки, яким чином необхідно усунути виявлене порушення, що також є підставою для його скасування.

10. Ухвалюючи додаткову постанову від 13.08.2019 суд виходив з наявних у справі доказів, наданих на підтвердження витрат на правову допомогу, а саме врахував Акт здачі-прийняття робіт, рахунок- фактуру та платіжне доручення на їх оплату.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення протиправних рішень, які скаржник просив скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Зокрема відповідач наголошував щодо обов`язковості укладення індивідуального договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення з фізичною особою - споживачем відповідно до положень Закону України "Про житлово - комунальні послуги" (2189-19) .

Щодо дефектності складеного акту скаржник повідомив, що очевидним є укладення відповідного договору зі споживачем, а тому наведене спростовує висновки суду щодо невизначення способу та дій, які необхідно вчинити з метою усунення порушень, зафіксованих у акті.

Також Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області наголосило на тому, документи, надані на підтвердження витрат на правому допомогу не можуть вважатись підставою надання правничої допомоги, а також не містять прямого посилання на послуги, пов`язані з розглядом справи.

12. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення залишити без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.

14. Відповідно до положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 за № 877-V (877-16) (далі - Закон № 877-V (877-16) ) визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

15. Як убачається за змісту статті 4 указаного Закону, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом у виді планових та позапланових перевірок.

16. Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу, крім іншого, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

17. Положеннями статті 7 цього Закону закріплено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

18. Апеляційним судом установлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 відповідачем призначено та проведено відповідну позапланову перевірку у період з 25.06.2018 по 27.06.2018, за результатами якої складено акт від 27.06.2018 за № 000946 про порушення позивачем положень ч. 3 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 за № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV (1875-15) ) та пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630 (630-2005-п) та вказано про відмову в укладенні договору з власником квартири.

Приписом від 27.06.2018 позивача зобов`язано усунути виявлені порушення.

19. Однак, вказаний припис не містить інформації про те, які саме порушення необхідно усунути, спосіб та дії, які необхідно вчинити позивачу для їх усунення, як і інформації щодо строку усунення таких порушень.

20. Верховний Суд звертає увагу, що зважаючи на обов`язковість його виконання, припис не може містити декларативних (загальних) вимог щодо усунення виявлених перевіркою порушень. Натомість, він повинен містити перелік конкретних заходів, які необхідно здійснити суб`єкту господарювання для усунення виявлених порушень.

21. Водночас зміст оскарженого припису свідчить, що він носить загальний характер без конкретизації того, що приписується (вимагається) зробити особі, якій він вноситься.

22. З припису не є зрозумілим спосіб усунення порушень та яким шляхом їх необхідно усунути позивачу, на думку контролюючого органу, а також відповідно до положень якої норми права необхідно діяти при такому усуненні.

23. При цьому можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити для усунення порушень.

24. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

25. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства, а тому свідчить про протиправність такого припису.

26. Наведене повністю узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.04.2022 у справі № 1340/3623/18, у якій зазначено:

"Припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.

До припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення конкретних порушень, виявлених у ході перевірки. Жодні інші вимоги до припису включатися не можуть. Порушення, які виявлені перевіркою, повинні бути доведені, підтверджуватись документально і належним чином зафіксовані у акті перевірки, фактично існувати станом на момент складання акту, як джерела доказової інформації, а матеріали перевірки повинні підтверджувати, що порушення вимог законодавства вчинені саме тим суб`єктом господарювання, який перевірявся.

Заходи в приписі керівнику суб`єкта господарювання повинні бути спрямовані на забезпечення ним належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, сформульовані конкретно з посиланням на відповідну норму права, порушення якої допущено за висновками контролюючого органу, і в стислій формі.

Спосіб усунення порушень, визначений у приписі, повинен узгоджуватись з нормами законодавства, а терміни його виконання мають визначатись у кожному конкретному випадку виходячи з реальних можливостей суб`єкта господарювання, умов його діяльності, кількості, виду і характеру виявлених за наслідками перевірки порушень, надавати достатній строк, упродовж якого можливе його реальне виконання.".

27. Крім того, при розгляді подібного питання щодо правомірності відповідного припису, у постанові від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19 Верховним Судом вказано що, зазначивши у висновку про необхідність "усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель", відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

28. Підстави для відступлення від указаних правових висновків Верховного Суду у колегії суддів відсутні.

29. Разом з цим, надаючи оцінку правомірності дій позивача в частині не укладення відповідного договору зі скаржницею, Суд виходить з наступного.

19. Так, Законом № 1875-IV (1875-15) визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

20. Положеннями статті 29 указаного Закону визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

21. Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) регулюють Правила № 630.

22. Пунктом 8 указаних Правил визначено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).

23. З матеріалів справи убачається, що заявниця - ОСОБА_1 є мешканкою багатоквартирного будинку.

24. Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 за № 417-VIII (417-19) (далі - Закон № 417-VIII (417-19) ), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

25. Положеннями статті 10 Закону № 417-VIII закріплено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

26. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право, зокрема, виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг (стаття 22 Закону № 417-VIII).

27. Приписами статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

28. Аналізуючи наведене в сукупності, законодавцем передбачена можливість укладення відповідних договорів постачання з балансоутримувачем будинку, який і буде виступати споживачем відповідних послуг.

29. Судом апеляційної інстанції встановлено, що балансоутримувачем будинку ОСББ "ЖК "Жуковський", в якому мешкає ОСОБА_1, 19.08.2017 укладено договір № 14330 на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення з КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради.

30. Відомості про те, що вказаний договір розірвано, визнано недійсним або він вичерпав свою дію в матеріалах справи відсутні.

31. Тому колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками колегії суддів апеляційної інстанції про відповідність такого договору нормам чинного законодавства та свідчить про наявність договірних відносин щодо надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення балансоутримувача будинку, в якому мешкає ОСОБА_1, з КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради.

32. Також судом установлено, що позивач у листі від 27.04.2018 № Т-132 у відповідь на звернення ОСОБА_1 зазначив, що для відкриття особових рахунків поквартирно, голові правління ОСББ "Жуковський" необхідно звернутись до договірного відділу Управління "Водозбут" для переукладання договору № 14330, який визначав би обов`язки ОСББ "Жуковський" з утримання житлового будинку, прибудинкової території та експлуатацію внутрішньо будинкових мереж, про необхідність переукладення договору між ОСББ "ЖК "Жуковський" з КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, який визначав би обов`язки ОСББ "ЖК "Жуковський" з утримання житлового будинку, прибудинкової території та експлуатацію внутрішньобудинкових мереж.

33. Тобто фактично позивач роз`яснив заявниці алгоритм дій, пов`язаних з переходом на індивідуальні договори, тому Верховний Суд погоджується, що вищевказана відповідь не може бути розцінена як відмова в укладенні договору між ОСОБА_1 та позивачем, про що зазначено у акті відповідача.

34. Враховуючи наведене вище в сукупності, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що спірний припис є незаконним та підлягає скасуванню.

35. Стосовно доводів скаржника щодо неправомірного розподілу судових витрат колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

36. Так, доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які би спростовували висновки суду щодо необхідності часткового відшкодування судових витрат, отже такі доводи скаржника мають на меті виключно спонукати Верховний Суд до переоцінки доказів, що були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції.

37. Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

38. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 та додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 залишити без змін.