444/1612/13-а Про визнання протиправними дії посадових осіб виконавчого комітету сільської ради щодо прийняття рішень; визнання протиправними, прийнятими незаконно та скасування рішень виконавчого комітету сільської ради "Про розгляд спірної ситуації щодо влаштування стічної каналізаційної труби" та "Про встановлення дати терміну закінчення робіт по влаштуванню каналізаційної труби" - 08.09.2023 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017 (головуючий суддя - Шинкар Т.І., судді: Глушко І.В., Ільчишин Н.В.)

за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, виконавчого комітету Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконними дій та скасування рішень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просили:

- визнати протиправними дії посадових осіб виконавчого комітету Малехівської сільської ради щодо прийняття рішень № 21 від 05.12.2012 та № 3 від 06.03.2013;

-визнати протиправними, прийнятими незаконно та скасувати рішення виконавчого комітету Малехівської сільської ради від 05.12.2012 № 21 "Про розгляд спірної ситуації щодо влаштування стічної каналізаційної труби по АДРЕСА_1" та рішення виконавчого комітету Малехівської сільської ради від 06.03.2013 № 3 "Про встановлення дати терміну закінчення робіт по влаштуванню каналізаційної труби".

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками земельних ділянок з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, відповідно до державних актів на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №006743 від 02.02.1998 та ЛВ від 23.11.1995 (а.с.79-80).

Згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серій ЯЛ № 937911 та ЯА № 206187 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками земельних ділянок в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3, цільове призначення земельних ділянок - будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських споруд (а.с.99-100).

05.12.2012 виконавчим комітетом Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області прийнято рішення №21 "Про розгляд спірної ситуації щодо влаштування стічної каналізаційної труби по АДРЕСА_1", згідно з яким мешканцям АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_3 (будинок АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 (будинок АДРЕСА_3 ), ОСОБА_1 (будинок АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 (будинок АДРЕСА_2 ) надано дозвіл на влаштування каналізаційної мережі з одночасним збором дощових, талих та побутових вод з метою їх відведення з подвір`їв по АДРЕСА_1 (низ) на землі загального користування, згідно розробленої схеми та влаштувати герметичні водонепроникні локальні септики згідно санітарних норм та проектної схеми. Після влаштування збірників укласти угоду із спеціалізованою організацією на очищення септика (а.с.8).

06.03.2013 виконавчим комітетом Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області прийнято рішення №3 "Про встановлення дати терміну закінчення робіт по влаштуванню каналізаційної труби", яким за результатами розгляду протоколу про порушення санітарних норм та акта перевірки дотримання санітарного законодавства, складеного Державною санітарно-епідеміологічною службою України щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, встановлено термін на влаштування каналізаційної мережі з одночасним збором дощових, талих та побутових вод з метою їх відведення з подвір`я по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на землі загального користування, згідно розробленої схеми з підводом до герметичного водонепроникного вигребу (локальний септик) згідно санітарних норм до 01.05.2013 (а.с.10).

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що протягом 2012-2013 років позивачі неодноразово звертались у численні служби та контролюючі органи щодо перевірки дій по прокладенню каналізаційної мережі та наслідків такого прокладення.

Так, згідно з відповіді ЛКП "Львівводоканал" від 23.10.2012 № 20-5633 схема каналізаційних мереж с.Малехів Жовківського району на розгляд не надавалась, протягом 2012 року Малехівська сільська рада з проектом каналізування с.Малехів не зверталась (а.с.11).

Відповідно до акта Державної екологічної інспекції у Львівській області від 04.12.2012, складеного за результатами проведеної позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Малехівською сільською радою у зв`язку з надходженням листа прокуратури Львівської області щодо порушення вимог природоохоронного законодавства гр. ОСОБА_5, з виїздом на місце проведено обстеження прилеглої земельної ділянки, до земельної ділянки ОСОБА_6 та за результатами обстеження виявлено сліди можливого витоку неочищених каналізаційних стоків із земельної ділянки ОСОБА_7 . Виявлено перевищення показників забруднюючих речовин у ґрунті відібраному на місці витоку у порівнянні з фоном, що свідчить про забруднення земель (а.с.74).

Листом Львівської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 25.12.2012 №7053/01 гр. ОСОБА_1 повідомлено, що перевіркою встановлено, що без дозволу сільської ради на громадських землях гр. ОСОБА_5 самовільно побудовані три збірники побутових стічних вод від його будинку, з`єднані трубою з подальшим випуском стоків на поверхню ґрунту в межах громадських земель села, що не виключає витікання стоків із збірників, забруднення ними території села, а також забруднення криничних вод заявника. Вказані збірники стічних вод розташовані на відстані приблизно 1,6-10м від стін житлового будинку ОСОБА_1 та криниці при допустимій відстані 20 м. З огляду на зазначені факти, в межах компетенції держсанепідслужби Малехівському сільському голові ОСОБА_8 був направлений відповідний припис щодо ліквідації самовільно улаштованих збірників і каналізаційної мережі, контроль за яким доручався Жовківській санепідстанції з інформуванням заявника про виконання. Також зазначено, що на адміністративній комісії сільської ради, згідно протоколу №1 від 21.11.2012 прийняте рішення щодо зобов`язання гр. ОСОБА_6 ліквідувати самовільно об лаштовану мережу каналізації (а.с.15-16).

Відповідно до листа Головного управління Держсанепідслужби у Львівській області від 11.03.2013 № 860/08-02 повідомлено, що на адмінкомісії сільської ради прийнято протокольне рішення від 12.11.2012 №1, яким зобов`язано гр. ОСОБА_3 ліквідувати стихійний витік стічних вод із збірників самовільно обладнаної малої каналізації, однак таке не виконано. Малехівському сільському голові скерований припис від 05.03.2013 №195 для вжиття відповідних заходів щодо усунення порушень в межах наданих повноважень (а.с. 90).

Відповідно до відповіді філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області від 01.04.2013 №83 подана гр. ОСОБА_9 "схема зовнішньої каналізації побутових стоків" по АДРЕСА_1 не є робочим проектом (а.с.24-25).

Згідно з листа СПД ОСОБА_10 від 03.04.2013 № 1 Малехівська сільська рада не укладала жодної угоди про виконання будь-яких робіт на території сільської ради, копії представлених ОСОБА_9 матеріалів є геодезичною зйомкою, що виконувалась гр. ОСОБА_2 по встановленню меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.22).

Також, позивач, ОСОБА_2, звертався до ПАТ "Львівгаз", з відповіді якого від 28.05.2013 № 06/1-2736 вбачається, що працівниками філії Жовківське УЕГГ ПАТ "Львівгаз" проведено обстеження існуючого газопроводу-вводу до житлового будинку заявника та виявлено, що від житлового будинку гр. ОСОБА_4 самовільно прокладена каналізаційна труба, яка пересікає даний газопровід-ввід з порушенням вимог Правил безпеки систем газопостачання України та вимог п. 4.16, 4.17 Державних Будівельних Норм В. 2.5-20-2001 "Газопостачання". Враховуючи вищенаведене, п. ОСОБА_4 направлено лист-зобов`язання демонтувати самовільно прокладену каналізаційну трубу (а.с.45).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача № 21 від 05.12.2012 та № 3 від 06.03.2013 та із діями посадових осіб щодо винесення таких рішень, позивачі звернулись до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 13.08.2013 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 постанову Жовківського районного суду Львівської області від 13.08.2013 скасовано та закрито провадження у справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2017 ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017 постанову Жовківського районного суду Львівської області від 13.08.2013 у справі № 444/1612/13-а скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення виконавчого комітету Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області від 05.12.2012 №21 "Про розгляд спірної ситуації щодо влаштування стічної каналізаційної труби по АДРЕСА_1" та рішення виконавчого комітету Малехівської сільської ради від 06.03.2013 №3 "Про встановлення дати терміну закінчення робіт по влаштуванню каналізаційної труби".

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з урахуванням законодавчо встановлених вимог щодо проектування та влаштування каналізаційної мережі, виявлених численних порушень при влаштуванні каналізаційної мережі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зважаючи на конституційне повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, відповідачем прийнято передчасні рішення щодо надання дозволу на влаштування каналізаційної мережі та встановлення дати терміну закінчення робіт з такого влаштування.

Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивачами протиправні дії посадових осіб виконавчого комітету Малехівської сільської ради щодо прийняття рішень від 05.12.2012 № 21 та від 06.03.2013 № 3 не обґрунтовані ні законодавчими нормами, ні з покликанням на обставини, а тому, такі вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, внаслідок чого суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про часткове задоволення позовних вимог.

Зокрема, скаржник покликається на те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги та не надано належної правової оцінки, що проектна схема, яка є додатком до оскаржуваних рішень, розроблена відповідно до проекту "Будівництва каналізаційної мережів с. Малехів", виготовленого управлінням капітального будівництва міста Львова. Даний проект каналізування с. Малехів, який включає в себе і каналізування вулиці Дорошенка (низ), пройшов комплексну експертизу та має позитивний висновок, що підтверджується наказом № 95 від 21.12.2007 Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Управління капітального будівництва "Про затвердження робочого проекту" та позитивним комплексним висновком державної експертизи 2009 № 330 по робочому проекту "Будівництва каналізаційної мережів с. Малехів Жовківського району" від 26.08.2009, який затверджено філією державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба державної будівельної експертизи" у Львівській області "Львівдержбудекспертиза".

Також, відповідач покликається на те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що рішенням Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області № 1 від 19.11.2008 затверджено генеральний план с. Малехів, складовою якого є схема інженерних мереж с. Малехів, що знаходиться в матеріалах справи, де, зокрема, передбачено каналізування по АДРЕСА_1 .

Крім того, скаржник покликається на те, що Жовківським районним судом Львівської області прийнято рішення від 10.12.2014 у справі № 444/2455/13-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного адміністративного суду Львівської області від 03.03.2015, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_3, третя особа- Малехівська сільська рада про зобов`язання до вчинення дій, а саме, демонтаж каналізаційної мережі та збірники стічних вод, що влаштовані між садибами АДРЕСА_1, яким у задоволенні позову відмовлено.

Також, позивач покликається, що в матеріалах справи № 444/2455/13-ц судом призначено судову будівельно-технічну експертизу та експертом надано до суду письмові роз`яснення, в яких зазначено, що у відповідності від призначення, місця укладання і розмірів зовнішньої каналізаційної мережі, в даному випадку, маємо відведення з будинковолодінь у септики; виготовлення проектної документації на встановлення септики у будинковолодіння вимогам ДБН не передбачено, але передбачені вимоги щодо дотримання санітарних та будівельних норм при його влаштуванні.

Відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Позивачі та треті особи не скористались своїм правом на подачу відзиву на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України від 06.09.2005 №2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 №2807-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2807-IV (2807-15) ) встановлено, що благоустрій населених пунктів передбачає розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 10 Закону №2807-IV затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів віднесено до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно зі статтею 30 Закону №2807-IV формування системи поводження з відходами здійснюється шляхом використання найбільш ефективних і безпечних технологій за мінімальних економічних витрат, найбільш вигідних для того чи іншого населеного пункту схем і методів збирання, перевезення та знешкодження цих відходів з урахуванням щільності забудови, типів та наявного парку сміттєвозів, сміттєзбірників у порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону №2807-IV благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, державних стандартів, норм і правил.

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI (3038-17) ), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Статтю 16 Закону №3038-VI встановлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №3038-VI основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту є генеральний план населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (частина 2 статті 17 Закону №3038-VI).

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Вимоги до складу та змісту генерального плану населеного пункту встановлено ДБН Б.1.1-15:2012 "Склад та зміст генерального плану населеного пункту", Розділом 5 яких до складу текстових матеріалів генерального плану включено пояснювальну записку, у розділі "Обґрунтуваннях та пропозиції" якої повинні бути визначені розрахункові показники та заходи щодо розвитку інженерної інфраструктури за видами (водопостачання, водовідведення, газо-, електро-, теплопостачання).

Згідно з частиною 5 статті 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Пунктами 4.1 та 4.2 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" встановлено, що при розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація. Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам будівельних норм та нормативних документів.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону №3038-VI об`єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об`ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об`єктів будівництва, що визначаються у населених пунктах відповідно до меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.

Об`єктами будівництва є, зокрема, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Лінійними об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури є наземні, надземні або підземні лінійні об`єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо (ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8.1 Розділу 8 "Інженерне обладнання "Водопостачання і каналізація" ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (далі - ДБН 360-92**) вирішення водопостачання і каналізації у проектах планування і забудови повинне забезпечити: оцінку умов водопостачання й водовідведення як елементів комплексної оцінки умов розвитку міст; визначення продуктивності систем на розрахункові етапи для такого складу і кількості водокористувачів, який проектується; розробку принципових схем в ув`язці з планувальною структурою, функціональним зонуванням, вимогами охорони зовнішнього середовища і заходами щодо організації інженерної інфраструктури групових систем населених місць.

Згідно з пункту 8.53 ДБН 360-92** інженерні мережі слід розміщувати переважно у межах поперечних профілів вулиць і доріг: під тротуарами і розділювальними смугами - інженерні мережі в колекторах, каналах або тунелях; у межах розділювальних смуг - теплові мережі, водопровід, газопровід, господарсько-побутову й дощову каналізацію.

Згідно з пунктом 3.18* Розділу 3 "Сельбищна територія "Садибна забудова" ДБН 360-92** планувальна організація районів садибної забудови повинна передбачати формування структурних одиниць сельбищної території, їхні розміри, функціональне зонування треба встановлювати, виходячи з величини населеного пункту, містобудівних умов району, забезпечення соціального комфорту проживання, економічності рішення.

Пунктом 3.25б* ДБН 360-92** встановлено, що за відсутності інженерних мереж міської (селищної) каналізації слід передбачати каналізування садиб з використанням місцевих очисних споруд, проект яких погоджений з органами санепідслужби. Обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється.

Згідно з п.3.26 ДБН 360-92** відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці - не ближче 12 м. Садибна забудова площею ділянок менше 600 м2 повинна забезпечуватися централізованим водопроводом, а малоповерхова забудова площею приквартирних ділянок менше 300 м2 - водопроводом і каналізацією.

Окрім того, положення ДБН 360-92** містять вимоги щодо відстаней об`єктів інженерного благоустрою, в тому числі і каналізаційної мережі, до будинків, споруд, дерев, чагарників та найближчих підземних інженерних мереж.

Зокрема, приміткою 3 до таблиці 3.2а, яка містить санітарні норми відстаней між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, встановлено, що при продуктивності місцевих каналізаційних очисних споруд до 3 м3 на добу водозабірні споруди місцевого господарсько-питного водопостачання допускається розміщувати на відстані 40 - 50 м вниз за течією ґрунтових вод, 20 - 25 м вверх за течією і 25 - 30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових вод. Відстані від артсвердловин та колодязів до окремих будівель і споруд та інших джерел забруднення слід приймати 20 м. Місце розташування водозабірних споруд повинне бути вверх за течією ґрунтових вод і вище стосовно до розташування каналізаційних споруд. За неможливості забезпечення цієї відстані в межах ділянки слід влаштовувати свердловини, колодязі або каптажі для групи будинків, які розміщуються вздовж житлових вулиць із відступом від червоної лінії на 2,5 - 5 м на майданчиках розміром 2,5 м х 3 м із твердим покриттям та ухилом не більше 4 - 5 %.

Крім того, основні вимоги до проектування каналізаційних мереж встановлювались СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения" чинні на території України, а з 2013 року ДБН В.2.5 - 75:2013 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди Основні положення проектування", якими закріплено, що таке проектування повинно здійснюватись на основі затверджених схем розвитку, затверджених Генеральних планів і Схем каналізації населених пунктів, районних схем каналізації та іншої містобудівної документації, а також технічних умов, отриманих при розробленні завдання на проектування, даних паспортизації існуючих мереж, споруд та їх елементів.

Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не було дотримано процедури щодо відведення земельної ділянки, вимог чинних будівельних норм та нормативних документів, вимог забезпечення безпеки життя і здоров`я людини та захисту навколишнього природного середовища, що регулюють питань проектування, погодження, влаштування та офіційного введення об`єктів в експлуатацію, а також, не враховано, передбачений ч.3 ст. 2 КАС України принцип дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів громади (власників суміжних земельних ділянок) і цілями, на досягнення яких спрямовані рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо протиправності рішення про надання дозволу та встановлення термінів влаштування каналізаційної мережі та постановив рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що оскаржуване рішення № 21 від 05.12.2012 винесене на виконання припису Львіської обласної санітарно-епідеміологічної станції № 6407/01а від 16.11.2012 є безпідставним, оскільки спірне рішення не містить посилання на цей припис, а наслідком його розгляду було прийняття відповідачем рішення про зобов?язання ОСОБА_3 ліквідувати самостійно влаштованого каналізаційного стоку.

Покликання відповідача на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10.12.2014 у справі №444/2455/13-ц також є безпідставним і висновки суду апеляційної інстанції не спростовує, оскільки цим рішенням, на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12.07.2014 № 2/14, встановлено що прокладені каналізаційні мережі та збірники стічних вод (септики), що влаштовані між садибами не відповідають вимогам п. 4.8 СНиП 2.04.03-85 (прокладено на глибину менше 0,7 м., вимірюючи від верху труби, та не захищено від промерзання і пошкодження наземним транспортом).

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.