520/8633/22 Про визнання протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил щодо нарахування та виплати особі винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду; зобов`язання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил перерахувати належне особі грошове забезпечення - 07.09.2023 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року (суддя: Бабаєва А.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023 року (судді: Перцова Т.С., Русанова В.Б., Жигилій С.П.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (далі - відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 2), у якому просив:

визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (код ЄДРПОУ 39969443) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, передбаченої Порядком виплати військовослужбовцям військових прокуратур винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України № 152 від 26 липня 2018 року (z0912-18) (далі - Порядок № 152), без врахування премій, виплачених у листопаді 2018 року, серпні 2019 року та листопаді 2019 року;

зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (код ЄДРПОУ 39969443) здійснити перерахунок належного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення, а саме винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду за листопад 2018 року, серпень 2019 року, листопад 2019 року з врахуванням при визначенні її розміру премій, виплачених у листопаді 2018 року у розмірі 8 626,20 грн, у серпні 2019 року у розмірі 3 191,85 грн, у листопаді 2019 року у розмірі 13 195,80 грн та виплатити різницю між фактично отриманим та належним після перерахунку до сплати грошовим забезпеченням у розмірі 6 973,98 грн;

зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (код ЄДРПОУ 39969443) здійснити перерахунок належного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення, а саме винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду за грудень 2019 року у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення та виплатити різницю між фактично отриманим та належним після перерахунку до сплати грошовим забезпеченням у розмірі 3 504,69 грн;

визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, передбачену Порядком виплати військовослужбовцям військових прокуратур винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженим наказом Генерального прокурора №198 від 06 червня 2016 року (далі - Порядок №198), без врахування разових премій, виплачених у листопаді 2015 року, листопаді 2016 року та листопаді 2017 року;

зобов`язати Офіс Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051) здійснити перерахунок належного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення, а саме винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду за листопад 2015 року, листопад 2016 року, листопад 2017 року з врахуванням при визначенні її розміру премій, виплачених у листопаді 2015 року у розмірі 8 960 грн, у листопаді 2016 року у розмірі 6 527,17 грн, у листопаді 2017 року у розмірі 6 177,80 грн та виплатити різницю між фактично отриманим та належним після перерахунку до сплати грошовим забезпеченням у розмірі 17 989,18 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач 1 всупереч вимог Порядку № 152, а також Порядку №198, протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого обраховується розмір спірної винагороди, додаткових разових премій, які були виплачені йому у листопаді 2015-2019 років та серпні 2019 року, що призвело до протиправного зменшення розміру виплати винагороди за участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду та не здійснення повного розрахунку при звільненні.

Також позивач зазначив, що внаслідок не врахування відповідачем 1 положень абзацу 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №152 та наказу Генерального прокурора від 23 серпня 2019 року № 54б, розмір спірної винагороди при звільненні позивача з органів військової прокуратури у грудні 2019 року протиправно розраховано виходячи з 10 відсотків грошового забезпечення, а не на рівні 20 відсотків грошового забезпечення, як це передбачено вказаними нормативно-правовими актами, що призвело до недоотримання позивачем 3 504,69 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (код ЄДРПОУ 39969443) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, передбаченої наказом Генерального прокурора України від 26.07.2018 року №152, без врахування премій виплачених у листопаді 2018 року, серпні 2019 року та листопаді 2019 року.

Зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (код ЄДРПОУ 39969443) здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення, а саме винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду за листопад 2018 року, серпень 2019 року, листопад 2019 року з врахуванням при визначенні її розміру премій виплачених за листопад 2018 року у розмірі 8 626,20 грн, у серпні 2019 року у розмірі 3191,85 грн., у листопаді 2019 року у розмірі 13 195,80 грн, з урахуванням виплачених коштів.

Визнано протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (код ЄДРПОУ 39969443) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, передбаченої наказом Генерального прокурора України від 26 липня 2018 року № 152, за грудень 2019 року у зменшеному розмірі - 10 відсотків місячного грошового забезпечення.

Зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (код ЄДРПОУ 39969443) здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення, а саме винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду за грудень 2019 року у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення, з урахуванням виплачених коштів.

Визнано протиправними дії Генеральної прокуратури України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, передбачену наказом Генерального прокурора України від 06 червня 2016 року №198, без врахування разових премій виплачених у листопаді 2015 року, листопаді 2016 року та листопаді 2017 року.

Зобов`язано Офіс Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051) здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення, а саме винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду за листопад 2015 року, листопад 2016 року, листопад 2017 року з врахуванням при визначенні її розміру премій виплачених у листопаді 2015 року у розмірі 8960,00 грн, у листопаді 2016 року у розмірі 6527,18 грн, у листопаді 2017 року у розмірі 6177,80 грн, з урахуванням виплачених коштів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі протиправно не включили до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється розмір спірної винагороди, премії, що були виплачені ОСОБА_1 у листопаді 2015 - 2019 років та у серпні 2019 року, оскільки за змістом пункту 2 розділу ІІ Порядку № 152 розмір винагороди повинен визначатися виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії.

Окрім цього, суд першої інстанції уважав, що відповідач 1 при звільнені позивача з органів військової прокуратури у грудні 2019 року в порушення абзацу 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №152 безпідставно розрахував винагороду за участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду у розмірі визначеному наказом Генерального прокурора від 23 серпня 2019 року №54б не за попередній місяць (тобто листопад 2019 року у розмірі 20 відсотків), а за грудень 2019 року у розмірі 10 відсотків, чим неправомірно зменшив розмір виплати винагороди позивача.

З огляду на наведене суд першої інстанції констатував протиправність дій Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил щодо нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду без врахування премій виплачених у листопаді 2018 року, серпні 2019 року та листопаді 2019 року та щодо нарахування та виплати позивачу такої винагороди за грудень 2019 року у зменшеному розмірі 10 відсотків місячного грошового забезпечення.

В той же час суд першої інстанції урахував, що у період з 05 січня 2016 року по 31 січня 2018 року Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (Військова прокуратура антитерористичної операції) знаходилась на повному фінансовому забезпеченні Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). Зважаючи на це суд першої інстанції дійшов висновку, що протиправні дії щодо нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, передбачену наказом Генерального прокурора України від 06 червня 2016 року №198, без врахування разових премій виплачених у листопаді 2015 року, листопаді 2016 року та листопаді 2017 року вчинено Генеральною прокуратурою України, а не Офісом Генерального прокурора. За наведеного, суд першої інстанції не убачав підстав для задоволення позовних в частині визнання протиправними дій Офісу Генерального прокурора.

Разом з цим, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідачів виплатити різницю між фактично отриманим та належним після перерахунку до сплати грошовим забезпеченням у розмірі 6 973,98 грн, у розмірі 3 504,69 грн та у розмірі 17 989,18 грн, оскільки уважав ці вимоги такими, що звернені на майбутнє та не порушують прав позивача.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023 року, з урахуванням ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2023 року про виправлення описки, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі № 520/8633/22 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, передбаченої наказом Генерального прокурора України від 26 липня 2018 року № 152, без врахування премій виплачених у листопаді 2018 року, серпні 2019 року та листопаді 2019 року, зобов`язання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду за листопад 2018 року, серпень 2019 року, листопад 2019 року з врахуванням при визначенні її розміру премій виплачених за листопад 2018 року у розмірі 8 626,20 грн, у серпні 2019 року у розмірі 3 191,85 грн, у листопаді 2019 року у розмірі 13 195,80 грн, з урахуванням виплачених коштів, визнання протиправними дій Генеральної прокуратури України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, передбачену наказом Генерального прокурора України від 06 червня 2016 року №198, без врахування разових премій виплачених у листопаді 2015 року, листопаді 2016 року та листопаді 2017 року, зобов`язання Офісу Генерального прокурора здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду за листопад 2015 року, листопад 2016 року, листопад 2017 року з врахуванням при визначенні її розміру премій виплачених у листопаді 2015 року у розмірі 8 960,00 грн, у листопаді 2016 року у розмірі 6 527,18 грн, у листопаді 2017 року у розмірі 6 177,80 грн, з урахуванням виплачених коштів.

В цій частині прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, Офісу Генерального прокурора відмовлено.

В іншій частині задоволених позовних вимог рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі № 520/8633/22 залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо перерахунку спірної винагороди за листопад 2015 року, листопад 2016 року, листопад 2017 року, за листопад 2018 року, серпень 2019 року, листопад 2019 року з урахуванням разових премій, що були виплачені ОСОБА_1 у листопаді 2015 - 2019 років та у серпні 2019 року, суд апеляційної інстанції акцентував на неможливості включення до складу грошового забезпечення, з якого обраховується розмір винагороди за участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, разових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі додаткових разових премій). З урахуванням цього суд апеляційної інстанції констатував правомірність поведінки відповідачів при розрахунку розміру виплати спірної винагороди ОСОБА_1 без урахування додаткових разових премій, що були виплачені останньому у листопаді 2015-2019 років та серпні 2019 року.

Натомість суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач 1 безпідставно розрахував при звільнені позивача з органів військової прокуратури у грудні 2019 року розмір винагороди ОСОБА_1 за участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду у розмірі 10 відсотків місячного грошового забезпечення, а не 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що норма абзацу 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №152 передбачає окремий випадок порядку визначення розміру винагороди у разі звільнення військовослужбовця з органів військової прокуратури, відповідно до якого винагорода за участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду в місяць звільнення розраховується з урахуванням відсотку, запровадженого наказом Генерального прокурора не для поточного місяця (місяця звільнення), а для попереднього.

Таким чином, ураховуючи те, що місяцем звільнення позивача є грудень 2019 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач 1 протиправно здійснив нарахування та виплату позивачу спірної винагороди при звільненні з органів військової прокуратури у розмірі, що складає 10 відсотків від грошового забезпечення за грудень 2019 року, а не виходячи з 20 відсотків місячного грошового забезпечення військовослужбовця, встановлених для листопаду 2019 року (попереднього перед звільненням місяця).

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора, покликаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Мотивуючи касаційну скаргу скаржник вказує на помилкове тлумачення судами попередніх інстанцій пункту 1 розділу III Порядку № 152 в частині наявності підстав виплати військовослужбовцям, які проходили військову службу в органах прокуратури, зокрема ОСОБА_1 грошової винагороди за поточний місяць пропорційно часу участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду у розмірі, визначеному наказом Генерального прокурора за попередній місяць.

На переконання скаржника, метою введення норми абзацу 2 пункту 1 розділу III Порядку №152, відповідно до якої у разі звільнення військовослужбовця з органів військової прокуратури з метою своєчасного і повного розрахунку з військовослужбовцем винагорода виплачується за поточний місяць пропорційно часу участі у розмірі, визначеному наказом Генерального прокурора за попередній місяць, про що зазначається у наказі про звільнення, було передбачено саме забезпечення своєчасності та повноти розрахунку з військовослужбовцем, звільненим з органів військової прокуратури.

При цьому скаржник відмітив, що наказом Генерального прокурора від 23 серпня 2019 року №54б розмір винагороди у грудні 2019 року був встановлений заздалегідь, що у свою чергу виключало теоретичну можливість несвоєчасного розрахунку з прокурором.

Відтак, з погляду скаржника, застосування абзацу 2 пункту 1 розділу III Порядку № 152 не є безальтернативним, та за умов, що склалися у цих правовідносинах, підстави для застосування вказаної норми для розрахунку з позивачем були відсутні, оскільки своєчасність такого розрахунку заздалегідь була забезпечена прийняттям наказу Генерального прокурора від 23 серпня 2019 року №54б.

Ураховуючи викладене скаржник доводить, що суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин абзацу 2 пункту 1 розділу III Порядку № 152 та здійснення виплати ОСОБА_1 спірної винагороди за грудень 2019 року у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

Позиція інших учасників справи

Від позивача - ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., ОСОБА_2.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі № 520/8633/22.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 10 липня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі № 520/8633/22.

Розпорядженням № 1502/0/78-23 від 06 вересня 2023 року заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Шевцової Н.В., у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_2 та у зв`язку з відпусткою судді Кашпур О.В., які входять до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, призначено повторний автоматизований розподіл позовних заяв.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 06 вересня 2023 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Білак М.В., Єресько Л.О.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 06 вересня 2023 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 з 01 серпня 2003 року проходив військову службу та був відряджений до Генеральної прокуратури України.

З червня 2004 року по 26 грудня 2019 року позивач проходив службу в органах прокуратури України.

Наказом військового прокурора об`єднаних сил № 759к від 19 грудня 2019 року позивача звільнено з 26 грудня 2019 року з посади прокурора відділу роботи з кадрами військової прокуратури об`єднаних сил, виключено зі списків особового складу військової прокуратури об`єднаних сил, усіх видів забезпечення.

Позивач, уважаючи протиправними дії відповідачів щодо виплати йому грошового забезпечення у неналежному розмірі, звернувся з цим позовом до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 83 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 01 січня 2019 року, на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (2011-12) (далі - Закон України № 2011-XII (2011-12) ) та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.

Частиною першою статті 9 Закону України № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських" (18-2016-п) установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.

Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Наказом Генеральної прокуратури України від 26 липня 2018 року № 152 (z0912-18) затверджено Порядок виплати військовослужбовцям військових прокуратур винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі -Порядок №152).

Пунктом 1 розділу II Порядку № 152 передбачено, що військовослужбовцям за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода в розмірі до 100 відсотків місячного грошового забезпечення у межах бюджетних призначень.

Пунктами 3 та 5 розділу II Порядку № 152 визначено, що винагорода виплачується пропорційно часу участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі у цих заходах до дня завершення такої участі, на підставі відповідних наказів керівництва штабу антитерористичної операції, Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України та інших оперативних штабів про включення (виключення) військовослужбовців до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, з метою виконання службових завдань.

За час звільнення від виконання службових обов`язків, перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (крім випадків безперервного стаціонарного лікування після отриманих поранень (контузії, травми, каліцтва), у щорічній основній, щорічній додатковій відпустках, відпустці за сімейними обставинами, відрядження за межі районів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи проведення антитерористичній операції, інших заходів в умовах особливого періоду виплата винагороди не здійснюється.

Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку № 152 винагорода виплачується військовослужбовцям за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу керівника органу прокуратури, підготовленого кадровим підрозділом та погодженого бухгалтерською службою цього органу прокуратури.

У разі звільнення військовослужбовця з органів військової прокуратури з метою своєчасного і повного розрахунку з військовослужбовцем винагорода виплачується за поточний місяць пропорційно часу участі у розмірі, визначеному наказом Генерального прокурора за попередній місяць, про що зазначається у наказі про звільнення.

Відповідно до пункту 2 розділу III Порядку № 152 конкретний розмір винагороди у відсотках місячного грошового забезпечення визначається наказом Генерального прокурора, проект якого готується фінансовим підрозділом Генеральної прокуратури України до 18 числа кожного місяця.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання правомірності нарахування та виплати позивачу при звільненні з органів військової прокуратури винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - винагорода) у розмірі 10 відсотків грошового забезпечення, визначеного наказом Генеральної прокуратури України від 23 серпня 2019 року № 54б за грудень 2019 року.

Порядок виплати винагороди військовослужбовцям в органах військової прокуратури та обчислення її розміру при звільненні врегульовано пунктом 1 розділу III Порядку №152.

За змістом абзацу 1 пункту 1 розділу III Порядку №152 винагорода виплачується військовослужбовцям за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу керівника органу прокуратури.

Конкретний розмір винагороди у відсотках місячного грошового забезпечення визначається наказом Генерального прокурора, проект якого готується фінансовим підрозділом Генеральної прокуратури України до 18 числа кожного місяця (пункт 2 розділу III Порядку №152).

У випадку звільнення військовослужбовця з органів військової прокуратури, така винагорода в силу вимог абзацу 2 пункту 1 розділу III Порядку №152 обчислюється за поточний місяць пропорційно часу участі такого військовослужбовця у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Сума винагороди у разі звільнення військовослужбовця з органів військової прокуратури визначається у розмірі, який був визначений наказом Генерального прокурора за попередній місяць перед звільненням.

Наказом Генеральної прокуратури України від 23 серпня 2019 року № 54б встановлено розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду з липня 2019 року по листопад 2019 року на рівні 20 відсотків місячного грошового забезпечення, а у грудні 2019 року - 10 відсотків місячного грошового забезпечення.

Як було зазначено вище, відповідно до наказу Військової прокуратури об`єднаних сил № 759к від 19 грудня 2019 року позивача звільнено з посади прокурора відділу роботи з кадрами військової прокуратури об`єднаних сил 26 грудня 2019 року.

З урахуванням тієї обставини, що місяцем звільнення ОСОБА_1 є грудень 2019 року, розмір належної йому до виплати винагороди при звільненні з органів військової прокуратури має обчислюватися виходячи з розміру винагороди, встановленої наказом Генеральної прокуратури України від 23 серпня 2019 року № 54б для попереднього перед звільненням місяця, тобто для листопада 2019 року у розмірі, що становить 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

Водночас судами попередніх інстанцій з`ясовано, що винагороду при звільненні з органів військової прокуратури відповідач 1 розрахував та виплатив позивачу виходячи з розміру винагороди, встановленої наказом Генеральної прокуратури України від 23 серпня 2019 року № 54б для місяця звільнення позивача, тобто для грудня 2019 року у розмірі, що становить 10 відсотків грошового забезпечення позивача.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач 1 безпідставно розрахував при звільненні ОСОБА_1 з органів військової прокуратури належну йому до виплати спірну винагороду у розмірі, визначеному наказом Генерального прокурора від 23 серпня 2019 № 54б за грудень 2019 року, що становить 10 відсотків місячного грошового забезпечення, а не за листопад 2019 року, тобто попередній перед звільненням місяць, що становить 20 відсотків місячного грошового забезпечення, чим протиправно зменшив розмір виплати винагороди позивача.

Покликання скаржника на ту обставину, що конкретні розміри винагороди у відсотках були визначені наказом Генеральної прокуратури України від 23 серпня 2019 року № 54б заздалегідь, на переконання колегії суддів, не має правового значення при застосуванні судами попередніх інстанцій норми абзацу 2 пункту 1 розділу III Порядку №152 до спірних правовідносин, оскільки попри мету цієї норми щодо своєчасного і повного розрахунку з військовослужбовцем, її застосування залежить від юридичного факту звільнення військовослужбовця з органів військової прокуратури, а не можливості чи не можливості проведення з останнім своєчасного розрахунку при звільненні.

Ураховуючи викладене Верховний Суд уважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права в оскаржуваній частині та погоджується із висновками судів попередніх інстанцій у цій справі щодо наявності підстав для визнання протиправними дій відповідача 1 щодо нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, передбаченої наказом Генерального прокурора України від 26 липня 2018 року № 152, за грудень 2019 року у зменшеному розмірі 10 відсотків місячного грошового забезпечення та зобов`язання відповідача 1 нарахувати та виплатити таку винагороду у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення, з урахуванням виплачених коштів.