ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2007 р.
№ 20/176
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м.
Дніпропетровськ
на постанову
та рішення
від 04.09.2007 р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
від 08.02.2006 р. господарського суду Дніпропетровської
області
у справі
№ 20/176 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
ДП "Енергоринок", м. Київ
до
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м.
Дніпропетровськ
про
стягнення 198 079 265, 20 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача
Король Н.I., довір.; Сарасека Ю.В., довір.;
відповідача
Овсяникова Є.Д., довір.
ВСТАНОВИВ:
ДП "Енергоринок" звернулося до суду з позовом до ВАТ
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в якому з
урахуванням уточнень до позовної заяви просить стягнути з
останнього суму основної заборгованості у розмірі 215 860 514,26
грн., 3% річних у розмірі 14 567 562,66 грн., пеню за несвоєчасне
виконання умов договору у розмірі 15 066 416,31 грн., 7% штрафу за
несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 15 792 994,52
грн. та сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних
процесів, у розмірі 36 422 519,52 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач всупереч
вимогам договору №1478/01-1031/1 про розстрочку заборгованості від
01.04.2002 р. та норм Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
свої
зобов'язання по сплаті щомісячного платежу належним чином та в
повному обсязі не виконав.
Між тим, відповідач під час розгляду справи звернувся з
зустрічним позовом про визнання недійсним в частині статті 3
"Основні положення" договору №1478/01-1031/1 про розстрочку
заборгованості від 01.04.2002 р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
08.02.2006 р. (суддя Пархоменко Н.В.) в задоволенні зустрічного
позову відмовлено, первісний позов задоволено частково та стягнено
з ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на користь ДП
"Енергоринок" 154 237 983,52 грн. -основного боргу, 41 812 272,85
грн. -інфляційних втрат та 14 278 597,79 грн. -3% річних.
При цьому, провадження у справі в частині стягнення 61 725
101,89 грн. основного боргу припинено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 04.09.2007 р. (судді: Павловський П.П. -головуючий, Швець
В.В., Чус О.В.) апеляційну скаргу ВАТ "Енергопостачальна компанія
"Дніпрообленерго" залишено без задоволення, а рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2006
р. -без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ВАТ
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 04.09.2007 р. і рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 08.02.2007 р. та передати справу на
новий розгляд до суду першої інстанції.
На думку заявника касаційної скарги, судами першої та
апеляційної інстанції порушено норми матеріального та
процесуального права.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали
справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми
судовими інстанціями, 04.08.1999 р. між позивачем у справі
(продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір
№55/01-ЕР про продаж електричної енергії.
Згодом, сторони дійшли згоди про укладання договору
№1478/01-1031/1 про розстрочку заборгованості від 01.04.2002 р.,
пунктом 2.1 статті 2 "Предмет договору" якого передбачили, що цим
договором відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
встановлюються умови погашення заборгованості, що
виникла в результаті продажу кредитором (позивачем) електричної
енергії боржнику (відповідачу) за договором №55/01-ЕР про продаж
електричної енергії від 04.08.1999 р.
Згідно зі ст. 220 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(чинного на час укладання другого договору) зобов'язання
припиняється угодою сторін, зокрема угодою сторін про заміну
одного зобов'язання іншим між тими ж особами.
Отже, внаслідок укладання договору №1478/01-1031/1 про
розстрочку заборгованості від 01.04.2002 р., у відповідності до
ст. 220 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
відбулася новація
договору №55/01-ЕР про продаж електричної енергії від 04.08.1999
р. в частині умов погашення заборгованості.
Тобто, припинилися зобов'язання щодо строків виконання
зобов'язань за договором №55/01-ЕР про продаж електричної енергії
від 04.08.1999 р. та виникли такі ж нові зобов'язання вже за
договором №1478/01-1031/1 про розстрочку заборгованості від
01.04.2002 р.
При цьому, відповідно до статті 3 "Основні положення"
договору №1478/01-1031/1 про розстрочку заборгованості від
01.04.2002 р. заборгованість щодо якої надано розстрочку
складається з "Загальної заборгованості" та "Безспірної
заборгованості".
Згідно з п. 2.2 ст. 2 "Предмет договору" договору
№1478/01-1031/1 про розстрочку заборгованості від 01.04.2002 р.,
враховуючи наявність розбіжностей між кредитором та боржником щодо
суми "Загальної заборгованості" за електричну енергію, продану
кредитором протягом 1999-2000 р.р. і не оплачену боржником станом
на 01.04.2002 р., що підтверджується Актом звірки (додаток №1 до
договору), сторони дійшли згоди про те, що сума "Загальної
заборгованості" та розмір окремого платежу можуть бути уточнені в
судовому порядку, а також можуть бути змінені за згодою сторін
шляхом укладання додаткової угоди до цього договору у випадку
прийняття відповідного нормативного акта.
Таким чином, договором №1478/01-1031/1 про розстрочку
заборгованості від 01.04.2002 р. сторони встановили новий порядок
погашення заборгованості та не встановили розмір заборгованості.
Стягуючи у лютому 2006 р. суму основної заборгованості, суд
першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції,
виходив з того, що відповідно до предмету договору №1478/01-1031/1
про розстрочку заборгованості від 01.04.2002 р. (п. 1.1 ст. 1) та
його основних положень сторони встановили умови та порядок
погашення 1 367 701 569,79 грн. "Загальної заборгованості"
(загальна сума розстрочення заборгованості), яка виникла в період
1999-2000 р.р. за договором №55/01-ЕР про продаж електричної
енергії від 04.08.1999 р. і яка станом на 01.04.2002 р. не була
оплачена боржником, що підтверджується Актом звірки (додаток №1 до
договору).
Втім, враховуючи вищенаведене, при встановленні фактичного
розміру заборгованості відповідача перед позивачем за договором
№55/01-ЕР про продаж електричної енергії від 04.08.1999 р. суди не
повинні керуватися лише положеннями договору №1478/01-1031/1 про
розстрочку заборгованості від 01.04.2002 р.
Також, Акт звірки (додаток №1 до договору), що складений
сторонами 01.04.2002 р., не може підтверджувати дійсну
заборгованість станом на лютий 2006 р.
Більш того, вказаний акт звірки містить розбіжність у розмірі
заборгованості, а судом першої інстанції з двох сум вибрано
більшу.
Вказане зобов'язує суд доводити розмір заборгованості
відповідача перед позивачем на підставі первинних доказів, що
підтверджують цивільно-правові зобов'язання обох сторін, а саме
первинні документи щодо передачі позивачем електричної енергії
відповідачу та її часткової оплати останнім.
Отже, доводи касаційної скарги відповідача в цій частині
визнаються колегією суддів обгрунтованими.
Разом з тим, суд першої інстанції, з яким погодився суд
апеляційної інстанції, дійшов невірного висновку про те, що до
спірних правовідносин щодо стягнення заборгованості підлягає
застосуванню Цивільний кодекс УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Враховуючи те, що відповідачем не була повністю оплачена
заборгованість за електричну енергію за договором №55/01-ЕР про
продаж електричної енергії від 04.08.1999 р., зобов'язання
відповідача з її оплати не припинилися та продовжують існувати.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
цей кодекс застосовується до
цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо
цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним
кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
, положення цього кодексу
застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або
продовжують існувати після набрання ним чинності.
Крім того, відмовляючи у стягненні пені у сумі 15 066 416,31
грн. та штрафу у розмірі 7% у сумі 15 792 994,52 грн., суд першої
інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, посилався
на те, що пеня та штраф договором №1478/01-1031/1 про розстрочку
заборгованості від 01.04.2002 р. не передбачені.
Проте, як було зазначено вище, вказаний договір змінив лише
порядок розрахунків. Отже, відповідальність сторін за невиконання
чи неналежне виконання зобов'язань за договором №55/01-ЕР про
продаж електричної енергії від 04.08.1999 р. була встановлена саме
останнім.
У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з доводами
відповідача, викладеними в касаційній скарзі, про те, що всупереч
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
при прийнятті оскаржуваних рішень
суди не надали належної оцінки договору №55/01-ЕР про продаж
електричної енергії від 04.08.1999 р.
На підставі наведеного оскаржувані судові рішення не можна
визнати законними та обгрунтованими. Відтак, вони підлягають
скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно
врахувати викладене, та, повно і всебічно дослідивши дійсні права
та обов'язки сторін, вирішити спір відповідно до вимог чинного
законодавства.
Враховуючи вказане та керуючись положеннями Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 220 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. ст. 43, 111-5, 111-7, 111-9 -111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ВАТ "Енергопостачальна компанія
"Дніпрообленерго" задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 04.09.2007 р. та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 08.02.2006 р. у справі № 20/176
скасувати.
3. Справу № 20/176 передати на новий розгляд до
господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Н.Г. Ткаченко
Л.Й. Катеринчук