200/9176/21 Про стягнення на користь платника податків заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість - 22.08.2023 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у складі головуючого судді Смагар С.В. та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2023 року у складі колегії суддів: Компанієць І.Д. (головуючого), суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г. у справі №200/9176/21 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

22 липня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за червень та вересень 2019 року в загальному розмірі 3 733 729 грн та пеню, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 158 218 грн 93 коп. Стягнуто зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" витрати по сплаті судового збору у розмірі 22700 грн.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" є юридичною особою, зареєстроване за кодом ЄДРПОУ 00191075, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у іншій справі № 200/5048/20-а встановлено, що 21 жовтня 2019 року ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ІНКОР І КО" до ГУ ДПС в Донецькій області було направлено декларацію з податку на додану вартість за вересень 2019 року. Відповідно до квитанції № 2 податкову декларацію було прийнято 21 жовтня 2021 року о 10:44.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2019 року.

За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Науково-виробничого об`єднання "ІНКОР і КО" № 388/05-99-04-02/31297266 від 17.12.2019, яким були встановлені порушення норм податкового законодавства: п. 44.1, п.п 44.1 ст. 44, п. 48.1 ст. 48, п. 50.1 ст. 50, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 2001, п. 200.4 ст. 200, п 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 5, п. 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 (z0085-00) , що призвело до ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку; завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2019 року на 984 14,00 грн, відмолено у бюджетному відшкодуванні на 3631666,00 та як наслідок занижено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) на суму 3631666,00 грн; завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за вересень 2019 року (р. 21) у розмірі 1383597,00 грн.

За висновками Акту перевірки № 388/05-99-04-02/31297266, Головним управлінням ДПС у Донецькій області були прийняті податкові повідомлення-рішення: Форми В1 № 0000190402 від 28.01.2020 на суму 98414 грн, сума завищення бюджетного відшкодування та на суму 49207,00 грн, штрафні санкції; форми В3 № 0000200402 від 28.01.2020 на суму 3390000,00 грн сума завищення бюджетного відшкодування.

Зазначеним рішенням суду позов ТОВ "Науково - виробниче об`єднання "ІНКОР і КО" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000190402 від 28.01.2020 та податкового повідомлення-рішення № 0000200402 від 28.01.2020 задоволено повністю, визнано протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення (форма В1) № 0000190402 від 28.01.2020 та податкове повідомлення-рішення (форма В3) № 0000200402 від 28.01.2020.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі №200/5048/20-а замінено позивача - ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Інкор і КО" на ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод".

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року по справі №200/5048/20-а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 200/5048/20-а - залишено без змін.

Таким чином, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 200/5048/20-а було залишено без змін та набрало законної сили 07 грудня 2020 року. Датою узгодження суми бюджетного відшкодування за вересень 2019 року в розмірі 3488414 грн є 07 грудня 2020 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 200/1061/20-а було встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 15 серпня 2019 року № 1540, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Донецькій області Нижниковською О.М., відповідно до п.200.11 ст.200 розділу V Податкового кодексу України (2755-17) від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами, в порядку, встановленому на підставі пп.20.1.4, пп. 20.1.9 п.20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 (з урахуванням п. 37 розділу ХХ), п.78.4, ст. 78, п. 79.2 ст. 79, п.82.2 ст.82 Кодексу в приміщені ГУ ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ НВО "ІНКОР І КО", податковий номер 31297266, достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.07.2019 №9156503036 та уточнений розрахунок від 20.08.2019 № 9187302223).

За висновками вищезазначеного акту перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем податкового законодавства.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення ТОВ НВО "ІНКОР І КО" (податковий номер 31297266) п.п.14.1.18, п.14.1, ст. 14, п.44.1, ст. 44, п.48.1 ст.48, п.50.1 ст.50, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу, ст. 257, ст. 261, ст. 605 Цивільного кодексу України, п.5, п.12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 (z0085-00) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (z0085-00) , в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та від`ємного значення в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за червень 2019 року у розмірі 282959 грн, що призвело до: 1) ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку; 2) завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2019 на 275399 грн; 3) завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за червень 2019 (рядок 21) у розмірі 703 538 грн (з урахуванням результатів актів попередніх документальних перевірок).

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000291202 від 10.02.2020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у сумі 245315 грн (сума завищення бюджетного відшкодування), штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 122657,50 грн за податковою декларацією за червень 2019 року.

Зазначеним рішення суду по справі № 200/1061/20-а позовні вимоги ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР і Ко" до Головного управління ДПС у Донецькій області задоволено, скасовано повідомлення-рішення Головного управлінню ДПС у Донецькій № 0000291202 від 10.02.2020 у повному обсязі.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року замінено позивача у справі № 200/1061/20-а - ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Інкор і КО" на ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод".

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року по справі № 200/1061/20-а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року залишено без змін.

Таким чином, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року по справі № 200/1061/20-а було залишено без змін та набрало законної сили 01 лютого 2021 року. Тобто, датою узгодження суми бюджетного відшкодування за червень 2019 року в розмірі 245315 грн є 01 лютого 2021 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нормами Податкового кодексу України (2755-17) визначено, що після набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Також нормами Податкового кодексу України (2755-17) передбачено право платника податків на нарахування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість з моменту її виникнення до дня погашення включно.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог. Щодо додаткових доводів апелянта про пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд указав, що відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Проте, апеляційна скарга податкового органу не містить доводів стосовно порушення позивачем строків звернення до суду з цим позовом, а також щодо стягнення на користь позивача пені, отже колегією суддів цім доводам оцінка не надається відповідно до ст. 308 КАС України.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції було проігноровано висновки, висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 та від 16.02.2023 у справі №803/1149/18. Так, Велика Палата Верховного Суду у вказаних справах указала, що "стаття 102 ПК України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим "іншим законом", яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до суду. Отже, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів."

Тобто, судом апеляційної інстанції при ухвалені постанови було застосовано норми права - ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 122 КАС України без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 та 16.02.2023 у справі №803/1149/18.

Податковий орган зазначає, що позивач дізнався про порушення його прав ще 22.12.2020 та 16.02.2021, а позовну заяву було подано 20.07.2021, хоча шестимісячний строк звернення до суду сплинув ще у червні 2021 року (стосовно пені, яка нарахована на підставі рішення суду у справі №200/5048/20-а). При цьому відповідач наголошував на пропуску позивачем строку звернення до суду, натомість судом апеляційної інстанції такі доводи залишились поза увагою.

Верховний Суд ухвалою від 10.07.2023 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, як такі, що є законними та обгрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6 та 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 (39-2011-п) , чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 39).

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України (2755-17) визначав, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

Як передбачено положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня. Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (909-19) (далі - Закон № 909-VIII (909-19) ; набрав чинності з 01 січня 2016 року) та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України (2755-17) щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон № 1797-VIII (1797-19) ; набрав чинності з 01 січня 2017 року) внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції Закону № 1797-VIII (1797-19) ) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

На підставі абзаців першого - третього пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (2755-17) до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Кабінет Міністрів України постановою від 25 січня 2017 року № 26 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість" визнав такими, що втратили чинність, попередні постанови Кабінету Міністрів України із цього питання від 22 лютого 2016 року № 68 та від 17 січня 2011 року № 39 і затвердив новий Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26), яким визначив механізм ведення та адміністрування Мінфіном Реєстру як окремого інформаційного ресурсу та його автоматичного формування на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до цього Порядку заяви автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження, а повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до цього Реєстру в межах сум, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Взаємодія цих органів нормативно врегульована Порядком інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 березня 2017 року № 326 (z0376-17) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 березня 2017 року за № 376/30244 (z0376-17) ).

Отже, з 01 січня 2017 року законодавчо змінено механізм реалізації права на бюджетне відшкодування: запроваджено функціонування двох різних самостійних реєстрів, а саме: Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним у пункті 200.19 статті 200 ПК України, та Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовано з бюджету. Законодавчо закріплено хронологічний порядок реєстрації та обліку заяв та подальшого фактичного відшкодування сум, проте законодавчо (нормативно) не визначені граничні (преклюзивні) строки виконання уповноваженими державою органами відповідних обов`язків. Заборгованість бюджету обліковується за платником в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" ДПС до повного її погашення.

Тому, після закінчення процедури судового оскарження контролюючий орган зобов`язаний вчинити належні дії з реалізації актуального на час його застосування механізму бюджетного відшкодування.

Як зазначено вище, податковий орган всупереч зазначених приписів ПК України (2755-17) не подав до органів Державного казначейства висновку після узгодження сум бюджетного відшкодування.

Водночас, Верховний Суд наголошує, що розглядаючи справи щодо стягнення бюджетного відшкодування слід перевірити застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених статтею 122 КАС України та статтею 102 ПК України.

Як убачається з матеріалів справи, у справі, що розглядається, позивач звернувся до суду 20.07.2021, при цьому зазначив, що строк звернення до суду у спірних правовідносинах урегульовано п.102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, відповідно до якого заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про ії відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Водночас, колегія суддів наголошує, що загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України (2747-15) .

Так, на підставі частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України (2747-15) певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. ПК України (2755-17) не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою.

Строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).

При цьому положення пункту 102.5 статті 102 ПК України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.

У справі, що розглядається, відсутні підстави для врахування й положень норми пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки остання, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

У разі ж несвоєчасного відшкодування заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, платник, звертаючись до суду, фактично просить захистити його право на отримання зазначених коштів, які залишаються невиплаченими у зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень комплексу покладених на нього обов`язків. Відтак предметом оскарження у такому випадку є відповідна бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а отже, положення статті 102 ПК України, до яких відсилає пункт 56.18 статті 56 цього Кодексу, застосовуватись не можуть.

Ураховуючи наведене, стаття 102 ПК України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим "іншим законом", яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Отже, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У додаткових поясненнях, поданих до суду апеляційної інстанції 02.06.2023 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернуло увагу суду на необхідності застосування до спірних правовідносин постанови Великої палати Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №803/1149/18, відповідно до якої строк звернення у правовідносинах з приводу протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої та таку заборгованість відповідно до частини 2 статті 122 КАС України становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Натомість, суд апеляційної інстанції доводам скаржника про пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого КАС України (2747-15) не надав. При цьому, указав, що апеляційна скарга податкового органу не містить доводів стосовно порушення позивачем строків звернення до суду з цим позовом, а також щодо стягнення на користь позивача пені, отже колегією суддів цим доводам оцінка не надається відповідно до ст. 308 КАС України.

Колегія суддів наголошує, що за змістом частини 2 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Тому, суду апеляційної інстанції до розгляду справи по суті слід установити строк звернення позивачем до суду з указаним позовом з дати узгодження сум бюджетного відшкодування, обставини пропуску/непропуску строку звернення до суду з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду та причини, які заважали звернутися до суду з позовом та у разі установлення поважності причин пропуску пропущеного строку звернення з указаним позовом поновити цей строк.

За змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на обмежений обсяг процесуальних повноважень Верховного Суду та на те, що суд апеляційної інстанції не перевірив й не встановив ті фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення позовних вимог, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанцій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - задовольнити частково.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2023 року - скасувати.

Справу №200/9176/21 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - направити на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду.